Ухвала суду № 43709456, 17.04.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

17 квітня 2015 р. Справа № 804/5225/15 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Лінк» до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» в особі Дніпропетровських міських електричних мереж - 1 район електромереж м.Дніпропетровська про скасування протоколів засідання комісії відповідача від 31.03.2015р. та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ

14.04.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Мега Лінк» звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» та просить:

- скасувати протоколи засідання комісії відповідача із розгляду актів про порушення від 31.03.2015р. №№3-19, 3-20, 3-21, 3-22, 3-23, 3-24, 3-25, 3-26, 3-27, 3-28, 3-29, 3-30, 3-31, 3-32, 3-33, 3-34, 3-35, 3-36, 3-37, 3-38 та нараховані до сплати за не донараховану електричну енергію суми у загальному розмірі 199 338,80 грн. (9966,94 грн. по кожному протоколу окремо);

- зобов'язати відповідача здійснити нарахування у відповідності до п.2.9 формулою 2.7 Методики визначенні і вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», затвердженої Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року №562, виходячи із сили струму навантаження електроустановки при підключенні усіх наявних струмоприймачів на максимальну потужність на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, тобто по фактичному виміру навантаження.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем 31.05.2010р. був укладений договір на предмет постачання електричної енергії №062222 та в рамках укладеного договору було встановлено, що договірна потужність (Р) обладнання встановлюється згідно паспортних даних сертифікованого обладнання, що надаються постачальнику енергії в рамках договору, без застосування засобів обліку. 26.03.2015р. представниками відповідача у ході проведеної перевірки були складені акти про порушення та акти про усунення порушень Правил користування електричною енергією, а саме: самовільне приєднання токоприймачів до електромережі з метою безоблікового користування електричною енергією. Позивач вважає, що в рамках договірних відносин і в рамках попередніх перевірок по факту виявлення самовільного приєднання токоприймачів позивача до електромережі відповідача, нарахування проводились по фактичному виміру навантаження із врахуванням того, що телекомунікаційне обладнання є низько потужним, метод розрахунку, що був застосований відповідачем із застосуванням при визначенні сили струму поперечної площі перерізу проводів (кабелів) є безпідставним та таким, що не відображає розмір фактичного обсягу спожитої електричної енергії про що позивачем були направлені звернення до відповідача та Дніпропетровського ТВ НКРЕКП щодо оскарження нарахованої до сплати суми за протоколами, також зазначає, що п.6.42 ПКЕЕ споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. Окрім того, позивач вказує і на те, що відповідач є суб'єктом владних повноважень та протоколи засідання потрібно кваліфікувати як правові акти індивідуальної дії, оскільки НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сфері енергетики та комунальних послуг та розробляє і затверджує правила користування електричною енергією.

Проаналізувавши зміст заявлених позовних вимог, норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що зазначений вище адміністративний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у звязку з здійсненням суб'єктом владних повноважень управлінських функцій.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Як вбачається зі змісту вищенаведеного адміністративного позову та з доданих до нього документів, позивачем заявлені позовні вимоги, які витікають з господарських правовідносин, а саме: нарахування відповідачем як постачальником електроенергії до сплати позивачем як споживачем електроенергії за користування електроенергією у загальній сумі 199338,80 грн. за договором про постачання електричної енергії №062222, укладеного 31.05.2010р. між відповідачем (Постачальником) та позивачем (Споживачем).

Тобто, між сторонами існують правовідносини, які витікають із умов господарського договору з приводу постачання електричної енергії, а тому у адміністративного суду відсутні підстави вважати, що ці відносини виникли у сфері публічно-правових відносин.

Виходячи з наведеного, такий спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, оскільки даний спір не направлений на захист будь-якого права позивача у сфері публічно-правових відносин із суб'єктом владних повноважень.

При цьому, вирішуючи питання юрисдикції даного адміністративного суду, судом не можуть взяті до уваги доводи позивача про те, що оспорювані протоколи потрібно кваліфікувати як правові акти індивідуальної дії, так як НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сфері енергетики та комунальних послуг, розробляє і затверджує правила користування електричною енергією, оскільки позивачем оскаржується не акт індивідуальної дії, прийнятий НКРЕКП, а протоколи засідання комісії відповідача - ПАТ «ДТЕК «ДНіпрообленерго» як постачальника електроенергії, який, в даному випадку, не є суб'єктом владних повноважень, а надає послуги з постачання електричної енергію фізичним та юридичним особам на договірних умовах.

Таким чином, цей позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки даний спір не містить ознак публічно-правового спору, а витікає із господарських правовідносин з приводу нарахування та сплати за послуги з постачання електричної енергії за договором на постачання електричної енергії, що стосуються цивільних прав і обов'язків сторін у сфері виконання взятих на себе договірних зобов'язань.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо, заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст., 2, 3, 17, п. 1 ч. 1 ст. 109, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Лінк» до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» в особі Дніпропетровських міських електричних мереж - 1 район електромереж м. Дніпропетровська про скасування протоколів засідання комісії відповідача від 31.03.2015р. та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачу за зазначеною у позовній заяві адресою.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом не допускається.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали згідно ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва