Ухвала суду № 43708062, 22.04.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/12699/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Чернобай О. І.Номер провадження 22-ц/788/825/15 Суддя-доповідач - Криворотенко В. І. Категорія - 48

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

22 квітня 2015 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Криворотенка В. І.,

суддів - Сибільової Л. О. , Левченко Т. А. ,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 березня 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання права власності на 1/2 частину квартири,

в с т а н о в и л а:

Звертаючись з позовом ОСОБА_3 просила визнати за нею право власності на 1/2 частину двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка є спільною сумісною власністю, так як набута під час шлюбу.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 березня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представника ОСОБА_3 посилаючись на незаконність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_6, відповідача ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції починаючи з 15.11.2003 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с.7), який 19.07.2013 року було розірвано (а.с.6).

26.07.2013 року позивач змінила прізвище з «Куда» на «Ісаєва» (а.с.8).

Відповідачеві на підставі договору дарування від 06.10.2006 року № 2-1721, на праві приватної власності належала однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 28), яка 06.12.2007 року відповідачем була продана (а.с.25). Як вбачається з п.2 договору продаж квартири здійснювався за 14 735,00 грн., натомість як вбачається з розписки від 06.12.2007 року наданої ОСОБА_5 покупцеві ОСОБА_8, відповідач фактично отримав від продажу квартири кошти у сумі 151 500 грн., що було еквівалентно 30 тис. дол. США (а.с.26).

В цей же день, 06.12.2007 року відповідач придбав двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. за 151 500 грн., що підтверджується договором купівлі-продажу від 06.12.2007 року (а.с.34,35)

Крім того, відповідачеві для купівлі зазначеної квартири його батьки подарували ще 5 тисяч дол. США.

Дані обставини в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Рішення суду, з яким погоджується колегія суддів, ґрунтується на основі повно встановлених фактичних обставин справи у відповідності з ч.1 ст.212 ЦПК України, ухвалене з врахуванням положень ст.ст. 57, 60, 61, 69 СК України та роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», відповідає вимогам ст. 57, 58, 59, 60, 64 ЦПК України.

Під час розгляду справи знайшло підтвердження та не оспорюється позивачем, що відповідач ОСОБА_5 від продажу власної квартири отримав 30000 дол. США, що еквівалентно сумі 151500 грн. і в цей же день купив квартиру АДРЕСА_1, вартість якої згідно договору купівлі - продажу (а.с.34) складає 151,500 грн. Позивачка всупереч вимог ст. 60 ЦПК України не надала суду належних і допустимих доказів про те, що на придбання спірної квартири були витрачені її особисті кошти чи спільні кошти подружжя. В наданні таких доказів позивачка та її представник обмежені не були.

Доводи представника позивача про те, що на ремонт спірної квартири були витрачені спільні кошти подружжя, також не можуть бути підставою для скасування судового рішення і ухвалення нового про задоволення позову, оскільки жодних доказів позивачка не надала. Проте вона не позбавлена можливості в подальшому ставити питання перед відповідачем про можливу компенсацію даних витрат, враховуючи, що в спірній квартирі на час розгляду справи проживає лише відповідач.

Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують, зводяться до підстав викладених в позовній заяві, які місцевий суд дослідив під час розгляду справи та дав належну правову оцінку.

За таких обставин, коли суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 березня 2015 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -