Ухвала суду № 43706771, 15.04.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №482/140/15-ц 15.04.2015 15.04.2015 15.04.2015

Провадження №22-ц/784/906/15

Провадження № 22-ц/784/906/15

Категорія: 50 Головуючий у 1-й інстанції: Гажа О.П.

Доповідач апеляційного суду: Буренкова К.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої:: Буренкової К.О.,

суддів Крамаренко Т.В., Кутової Т.З.,

при секретарі судового засідання: Романенко Ю.О.,

за участю: позивачки ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення Новоодеського районного суду від 24 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання,

в с т а н о в и л а :

В січні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання.

Позивачка зазначала, що до 06 липня 2000 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають двох дочок: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_4 навчається в Миколаївському базовому медичному коледжі на денній формі навчання, яке закінчує в червні 2016 року, а ОСОБА_5 - у Миколаївському аграрному університеті на денній формі навчання, яке закінчує у червні 2017 року. У зв'язку з продовженням навчання дочки потребують матеріальної допомоги.

Після розірвання шлюбу із відповідачем дочки проживають з нею, відповідач проживає окремо і не надає матеріальної допомоги на їх утримання, хоча має таку можливість.

Посилаючись на наведені обставини, позивачка просила стягувати з відповідача на її користь на утримання дочок ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щомісячно аліменти в розмірі 1/3 частини від усіх видів його доходу (заробітку) до закінчення ними навчання, але не більше як до досягнення 23-річного віку.

Рішенням Новоодеського районного суду від 24 лютого 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Постановлено стягувати на користь позивачки із відповідача аліменти

на утримання дочок ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на період їх навчання у розмірі 1/8 частини його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 27 січня 2015 року і до досягнення ними 23- річного віку.

Стягнуто з відповідача на користь держави 243 грн. 60 коп. судового

збору.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_2 відмовити. Відповідач посилається на те, що при визначенні розміру аліментів суд неповно з`ясував обставини справи щодо його сімейного та матеріального стану, а також не перевірив чи потребує ОСОБА_4 матеріальної допомоги у зв'язку із продовженням навчання, оскільки вона отримує стипендію.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 до 06 липня 2000 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 Від шлюбу мають двох дочок: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно довідок Миколаївського базового медичного коледжу від 16 жовтня 2014 року та 31 березня 2015 року ОСОБА_4 є студенткою ІІІ курсу денної бюджетної форми навчання і за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2015 отримувала стипендію в розмірі 550 грн. щомісячно. Закінчує навчання у червні 2016 року.

Згідно довідок Миколаївського аграрного університету від 16 жовтня 2014 року, від 31 березня 2015 року та від 02 квітня 2015 року ОСОБА_5 навчається на П курсі з денною формою навчання за державним замовленням і закінчує навчання у червні 2017 року, стипендію не отримує.

Відповідач працює у Миколаївському міжрайонному управлінні водного господарства і його заробіток за період з жовтня 2014 року по січень 2015 року становив 5760 грн. 27 коп., що підтверджується довідкою цього підприємства від 09 лютого 2015 року.

Встановивши наведені обставини, суд першої інстанції на підставі ч. 1 ст. 199 СК України прийшов до обґрунтованого висновку, що у зв'язку з продовженням навчання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 потребують матеріальної допомоги, а відповідач зобов'язаний надавати таку допомогу на їх утримання і має можливість її надавати. А тому правильно зобов'язав відповідача щомісячно сплачувати аліменти на користь позивачки на утримання повнолітніх дочок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до закінчення ними навчання, але не більше ніж до досягнення 23-річного віку.

Відповідно до ст. 200 СК суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Визначаючи розмір аліментів, суд обгрунтовано врахував надання позивачкою матеріальної допомоги дочкам, матеріальний стан відповідача, наявність на його утриманні трьох малолітніх дітей від інших шлюбів і на підставі ч.1 ст. 182, ст.ст. 199, 200 СК України прийшов до правильного висновку про стягнення з останнього на користь позивачки на утримання дочок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 аліментів в розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 27 січня 2015 року і до досягнення ними 23 - річного віку.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі стосовно того, що при визначенні розміру аліментів не враховано його матеріальний стан, знаходження на його утриманні трьох малолітніх дітей від інших шлюбів безпідставні, оскільки спростовуються висновками суду, згідно яких при визначенні розміру аліментів вказані обставини враховані.

Що стосується посилань ОСОБА_3 на те, що дочка ОСОБА_4 отримує стипендію, а тому не потребує матеріальної допомоги у зв'язку із продовженням навчання, то вони теж не спростовують висновків суду, оскільки її у розмір 550 грн. у місяць не забезпечує прожиткового мінімуму.

Аргументи ОСОБА_3 про те, що позивачка не має права вимоги за даним позовом, оскільки дочки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з нею не проживають, є безпідставними. Згідно довідки Новоодеської міської ради від 23 січня 2015 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є членами її сім'ї, і вибули до іншого місця проживання у зв'язку із навчанням. Тому звернення ОСОБА_2 з даним позовом до суду не суперечить ч.3 ст. 199 СК України.

Не підлягають задоволенню і доводи відповідача про те, що на його утриманні знаходиться непрацездатна мати ОСОБА_8, так як із копії пенсійного посвідчення видно, що вона отримує пенсію за віком, яка встановлена державою в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб непрацездатного віку.

З врахуванням наведеного колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Новоодеського районного суду від 24 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: