Ухвала суду № 43706120, 16.04.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №311/3385/14-ц Головуючий у 1-й інстанції Степаненко Ю.А.

Провадження №22-ц/778/1396/15 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької с області у складі:

Головуючого Бєлки В.Ю.

Суддів Онищенка Е.А.

Воробйової І.А.

При секретарі Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Перемога» на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 09 грудня 2014 року за позовом ОСОБА_3 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Перемога», про витребування майна із чужого незаконного володіння та стягнення сум, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до СВК «Перемога», про витребування майна із чужого незаконного володіння та стягнення сум, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки, площею 17,9065 га, яка розташована на території Степногірської селищної ради Василівського району на підстав свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.05.2014 року.

10 грудня 2007 року між її матір'ю та СВК «Перемога» укладено договір оренди земельної ділянки строком на п'ять років, який зареєстрований у Василівському РВ ЗРФ ДП «Центр ДЗК» 31.03.2008 року.

11 листопада 2013 року ОСОБА_3 звернулась до СВК «Перемога» із заявою про повернення земельної ділянки в зв'язку із закінченням строку дії договору, але в добровільному порядку відповідач відмовився її повернути.

Вважає, оскільки відповідач продовжує користуватися земельною ділянкою без достатніх правових підстав, то вона має право вимагати сплати суми доходу, яку отримав або міг би отримати СВК «Перемога» від безпідставно набутого майна.

Враховуючи вищевикладене позивач просив суд зобов'язати СВК «Перемога» за актом прийому-передачі до договору, повернути їй земельну ділянку загальною площею 17,9065 га; стягнути з СВК «Перемога» на її користь суму в розмірі 101 116,68 грн., як дохід, який СВК «Перемога» отримало або могло отримати від безпідставно набутого майна; розподілити судові витрати.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 09 грудня 2014 року позов задоволено частково.

Зобов'язано СВК «Перемога» повернути ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 17,9065 га, розташовану на території Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області.

Стягнуто з СВК «Перемога» на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду СВК «Перемога» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

До початку розгляду справи подано до суду клопотання голови СВК «Перемога» про відкладення розгляду справи посилаючись на його хворобу та зайнятість його адвоката в іншій справі.

Справа у апеляційному суді після заслухання пояснень осіб які беруть участь у справі, у тому числі апелянта і його представників відкладалася.

Згідно ч.1 ст. 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.

Приймаючи до уваги, що зайнятість представника в іншій справі, та хвороба керівника юридичної особи не являється поважною причиною для відкладення апеляційного розгляду, оскільки користуючись своїми правами учасники процесу мають забезпечити явку іншого представника, який може ознайомитись з матеріалами справи і прийняти в її участі, судова колегія прийняла рішення про розгляд справи за відсутності осіб.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

Встановлено, що 10 грудня 2007 року між ОСОБА_4 та СВК «Перемога» укладено договір оренди земельної ділянки строком на п'ять років, до 10.12.2012 року.

Договір зареєстрований у Василівському РВ ЗРФ ДП «Центр ДЗК» 31.03.2008 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.

Позивачка ОСОБА_3 набула власність на спірну земельну ділянку, площею 17,9065 га, яка розташована на території Степногірської селищної ради Василівського району на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.05.2014 року після смерті її матері ОСОБА_4

11 листопада 2013 року ОСОБА_3 звернулась до СВК «Перемога» із заявою про повернення земельної ділянки в зв'язку із закінченням строку дії договору, але в добровільному порядку відповідач відмовився її повернути.

Пунктом 8 Договору передбачалося, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк, про що не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку договору повідомляє письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Ці положення узгоджуються з положеннями статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, у частинах першій - п'ятій статті 33 цього Закону передбачено порядок продовження договору оренди коли сторони виконали його умови, що до продовження.

Як встановлено судом, СВК «Перемога» в місячний термін до закінчення договору 10.12.2012 року не надіслало ОСОБА_4 повідомлення про намір продовжити його дію. ОСОБА_4 в цей строк не повідомила про свої заперечення про користування відповідачем землею.

Орендар СВК «Перемога» продовжив користування землею.

Отже спірні правовідносини регулюється другим випадком зазначеної норми.

Так частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у тому разі, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою, орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Приймаючи до уваги, що орендарем СВК «Перемога» в місячний термін з власником землі не була укладена додаткова угода про поновлення договору оренди землі, суд дійшов обґрунтованого висновку , що спірний договір оренди землі не поновився та на законних підставах зобов'язав повернути земельну ділянку позивачці.

Посилання апелянта на те, що отримання орендної плати у 2013 році свідчить про продовження договору являється безпідставним, оскільки не спростовує положень Закону про укладення додаткової угоди, що є обов'язковою умовою для його продовження. Отримання грошових коштів являється компенсацією за безпідставне користування земельною ділянкою.

Таким чином вказані та інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308 , 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Перемога» відхилити.

Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 09 грудня 2014 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: