Вирок № 43703134, 16.04.2015, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/1617/15-к

Провадження № 1-кп/206/112/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" квітня 2015 р.

Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Грицаюк Н.М.,

при секретарі Пирогові М.І.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Волочий С.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040700000476 від 07 березня 2015 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Дніпропетровська, громадянина України, маючого вищу освіту, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 11.03.2015 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 185 КК України до 100 годин громадських робіт,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 07.03.2015 року приблизно о 12 годинні 05 хвилин, знаходячись на автостоянці, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, 22, побачив автомобіль НОМЕР_1 та керуючись тим, що поблизу були відсутні сторонні особи, діючи повторно, вирішив вчинити крадіжку чужого майна з вказаного автомобіля. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів приблизно о 12 годині 10 хвилин 07.03.2015 року, знаходячись на автостоянці за вищевказаною адресою, ОСОБА_1, підійшов до автомобіля НОМЕР_1, що належить потерпілому ОСОБА_2 та впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає , та він залишається не поміченим для оточуючих, шляхом вільного доступу безперешкодно відчинив передні праві двері та викрав з салону вказаного автомобіля чоловічу сумку чорного кольору, яка належить потерпілому ОСОБА_2 Після чого ОСОБА_1 з місця вчинення злочину з викраденим майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд,заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на суму 174 грн. 17 коп.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у інкримінованому йому злочині визнав повністю, суду пояснив , що 07.03.2015 року вдень він приїхав на авторинок, що розташований в житловому масиві Сєвєрний в м. Дніпропетровську, щоб придбати шини для свого автомобіля, але вони вартували занадто дорого, тому він не зробив покупку , але вийшовши на автопаркову, побачив, що молодий чоловік виходить з салону автомобіля марки Ланос, закривши двері на сигналізацію, він підійшов до автомобіля, і побачив, що на передньому сидінні знаходиться чоловіча сумка, припустив, що там можуть знаходитись грошові кошти, тому підійшов до автомобіля, відчинив двері і схопив сумку , закрив двері , після чого спрацювала сигналізація, а він швидко почав відходити від автомобіля, десь на відстані 200-300 метрів його затримав власник автомобіля з незнайомим чоловіком. Все викрадене він повернув , у скоєному розкаюється.

Потерпілий ОСОБА_2 підтвердив дані обставини, пояснивши, що коли він відійшов на незначну відстань від закритого на парковці автомобіля, то почув , як спрацювала сигналізація, він швидко повернувся до автомобіля і його знайомий,який знаходився там, спитав кому належить автомобіль, бо він побачив хлопця, який забрав сумку та швидко пішов від автомобіля,вони затримали обвинуваченого, який на їх крики, щоб він почекав з-під поли куртки викинув сумку. Вміст сумки був на місці, жодної речі викрадено не було. Раніше, коли він виходив з салону автомобіля, він всі цінні речі, в тому числі грошові кошти, забрав з собою.

Таким чином, аналіз належних і допустимих доказів в їх сукупності , дає суду підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.( крадіжку).

Учасниками судового розгляду визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом в судовому засіданні дані докази не досліджувались.

При вирішення питання про вид та міру покарання, які слід застосувати обвинуваченому ОСОБА_1 згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше судимий, вчинив злочин середньої тяжкості, за місцем мешкання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Тому суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства з обранням йому міри покарання у вигляді позбавлення волі з застосуванням ст..75 КК України з іспитовим строком з обмеженнями, які передбачені п.п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України.

П.23 Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. з подальшими змінами та доповненнями « Про практику призначення судами кримінального покарання» визначено, що коли особа , щодо якої було застосоване таке звільнення , вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин , за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально , то кожен вирок слід виконувати самостійно. Тому відповідно до ч.4 ст.70 КК України вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11.03.2015 року , відповідно до якого до ОСОБА_1 стосовне покарання у вигляді 100 годин громадських робіт, вказаний вирок слід виконувати самостійно.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд вказує повне визнання ним своєї винуватості , щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, обвинуваченому ОСОБА_1, не встановлено.

Цивільний позов не заявлений.

Крім того згідно з вимогами ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь експертної установи документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Таким чином, за проведення експертизи № 281/38 від 20.03.2015 року підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь експертної установи184 грн. 14 коп. (т. 1 а.п. 26).

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст..100 КПК України.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1, - особисте зобов*язання, до вступу вироку в законну силу слід залишити без змін.

Керуючись ст..ст. 314, 472-475 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 ( трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст..75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання , якщо він протягом іспитового строку 2 ( роки) не вчинить новий злочин та виконає покладені на нього судом обов'язки:

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції; періодично з*являтися для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію; повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі ч.4 ст.70 КК України вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2015 року, яким ОСОБА_1. засуджено до 100 годин громадських робіт, виконувати самостійно.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центра (банк отримувач - ГУДКСУ у Дніпропетровській області, код банка отримувача - 805012, отримувач УК у Кіровському районі м. Дніпропетровська/24060300, код отримувача - 37989316, рахунок отримувача - 31418544700007) за проведення судової експертизи № 281/38 від 20.03.2015 в сумі 184 грн. 14 коп.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1, - особисте зобов'язання, до вступу вироку в законну силу слід залишити без змін.

Речові докази:

сумка чорного кольору, зроблену з шкіри розміром 23 см х 26 см; іконку чорного кольору; брязкальце металеве жовтого кольору з ланцюжком; ЮЗБ дріт чорного кольору довжиною 1м; ручку чорного кольору з пастою; ручки у кількості 4 штук з пастами синього кольору; дистанційний пульт від автомобільної сигналізації чорного кольору з ланцюжком - залишити власнику ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України , до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Н. М. Грицаюк