Постанова № 43699278, 20.04.2015, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/959/15-a

20 квітня 2015 р.

м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

розглянувши у письмовому провадженні у м. Тернополі справу за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області до відкритого акціонерного товариства "Тернопільський авторемонтний завод" про стягнення заборгованості на суму 1781674,30 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Тернопільська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільської області (далі – позивач, Тернопільська ОДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства "Тернопільський авторемонтний завод" (далі – відповідач, ВАТ "Тернопільський авторемонтний завод") про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що за відповідачем рахується податковий борг перед бюджетами та державними цільовими фондами, на загальну суму 1781674,30 грн., який виник у зв’язку з несплатою відповідачем податкових зобов’язань по податку на додану вартість, по податку на прибуток приватних підприємств, по земельному податку з юридичних осіб та збору за спеціальне використання води.

Представником позивача надано клопотання про розгляд справи без його участі у відповідності до вимог частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причин неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності не надходило.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями ч.4 ст.122 та ч.6 ст.128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи та з’ясувавши всі обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Судом встановлено, що ВАТ "Тернопільський авторемонтний завод" зареєстроване органами державної реєстрації як суб’єкт підприємницької діяльності – юридична особа та знаходиться на обліку в Тернопільській ОДПІ як платник податків (а.с. 19-21).

Згідно даних обліку, Тернопільською ОДПІ, як контролюючим органом, що здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та погашення податкових зобов’язань встановлено, що відповідачем не сплачені в повному обсязі узгоджені суми податкових зобов’язань на суму 1781674,30 грн. по податку на додану вартість, по податку на прибуток приватних підприємств, по земельному податку з юридичних осіб та збору за спеціальне використання води.

Заявлена до стягнення сума заборгованості по податку на додану вартість - 3584 грн., підтверджується дослідженими доказами: копіями податкових декларацій з податку на додану вартість від 08.08.2014 року, 22.09.2014 року (а.с. 64-71), довідкою про наявність податкового боргу станом на 25.03.2015 року (а.с. 11), розрахунком суми позовних вимог (а.с. 17), обліковою карткою платника податків.

Сума заборгованості по податку на прибуток приватних підприємств - 1756444 грн., підтверджується дослідженими доказами: копією податкової декларації з податку на прибуток підприємства від 02.03.2015 року (а.с. 72-75), довідкою про наявність податкового боргу станом на 25.03.2015 року (а.с. 11), розрахунком суми позовних вимог (а.с. 18), обліковою карткою платника податків.

Заборгованість по земельному податку з юридичних осіб на суму 20080,20 грн., обґрунтована наступними доказами: копіями податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 19.02.2014 року, 18.02.2015 року (а.с. 76-87), довідкою про наявність податкового боргу станом на 25.03.2015 року (а.с. 11), розрахунком суми позовних вимог (а.с. 16), обліковою карткою платника податків.

Вказана заборгованість по збору за спеціальне використання води на суму 1566,10 грн., з яких 712,31 грн. – основного платежу, 850 грн. – штрафні санкції та 3,79 грн. – пеня, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами: копіями податкових декларацій збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневих води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар’єрної, шахтної, дренажної води від 13.05.2013 року, 09.08.2013 року, 11.11.2013 року, 10.02.2014 року, 12.05.2014 року, 08.08.2014 року, 10.11.2014 року, 09.02.2015 року (а.с. 25-63), копією рішення №13 про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) від 31.03.2014 року (а.с. 23), копією договору про розстрочення податкового боргу від 31.03.2014 року №9444/7/19-18-25 (а.с. 24), довідкою про наявність податкового боргу станом на 25.03.2015 року (а.с. 11), розрахунком суми позовних вимог (а.с. 13-15), обліковою карткою платника податків.

При таких обставинах за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами на загальну суму 1781674,30 грн.

З метою погашення заборгованості Тернопільською ОДПІ за юридичною адресою боржника направлялись податкова вимога форми “Ю” від 15.07.2014 року №5152-25. Вказані заходи не призвели до повного погашення податкового боргу.

У статті 16 Податкового кодексу України (далі – ПК України) визначені зобов’язання платників податків, один з яких зобов’язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПК України.

Згідно п.286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3 ст.287 ПК України).

Приписами ст.328 ПК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено порядок сплати даного збору. Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу. Платники збору обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, встановленою в порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Згідно п.57.3 ст.57 ПК України уразі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання, платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як слідує з матеріалів справи, податкові зобов’язання по податку на додану вартість, по податку на прибуток приватних підприємств, по земельному податку з юридичних осіб та збору за спеціальне використання води нараховані відповідачем на підставі податкових декларацій та податковим органом, є узгодженими у порядку і на умовах, визначених Податковим кодексом України.

Податковий борг – сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).

Оскільки податкові зобов’язання по податку на додану вартість, по податку на прибуток приватних підприємств, по земельному податку з юридичних осіб та збору за спеціальне використання води на суму 1781674,30 грн. відповідачем не сплачено в установлений чинним законодавством строк, такі зобов'язання є податковим боргом.

Відповідно до п.87.2 ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами..

Згідно із п.п.20.1.34. п.20.1. ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Так, ст. 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до абз.1 п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно із п.95.4 ст.95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгодженні суми податкових зобов’язань по податку на додану вартість, по податку на прибуток приватних підприємств, по земельному податку з юридичних осіб та збору за спеціальне використання води, що призвело до виникнення податкового боргу станом на час розгляду справи на загальну суму 1781674,30 грн., а тому даний податковий борг підлягає до стягнення в судовому порядку, шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 122, 128, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Тернопільський авторемонтний завод" (код 05461562) податковий борг на суму 1781674,30 грн. (один мільйон сімсот вісімдесят одна тисяча шістсот сімдесят чотири гривні 30 копійок) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки по платежах:

- 3584 грн. по податку на додану вартість;

- 1756444 грн. по податку на прибуток приватних підприємств;

- 20080,20 грн. по земельному податку з юридичних осіб;

- 1566,10 грн. по збору за спеціальне використання води.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.