Ухвала суду № 43683380, 16.04.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/7870/14-ц 16.04.2015 16.04.2015 16.04.2015

Провадження №22-ц/784/997/15

Головуючий у першій інстанції-Кокорєв В.В.

Категорія 48 Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Данилової О.О.,

суддів - Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

при секретарі - Горенко Ю.В.,

за участю представника позивачки - ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу

ОСОБА_2

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2015 року у цивільній справі за позовом

ОСОБА_3

до ОСОБА_2

про стягнення грошової компенсації

У С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року ОСОБА_3 звернулася до ОСОБА_2 з зазначеним позовом.

Позивачка зазначала, що перебувала у шлюбі з відповідачем з 2005 по 2012 рік. За період шлюбу сторони спільно придбали рухоме та нерухоме майно, в тому числі провели капітальний ремонт та реконструкцію житлового будинку АДРЕСА_1 вартістю 334 271 грн. Втім будівництво спірного будинку здійснювалось самовільно та є незавершеним. Поділ іншого спільного майна проведено судовими рішеннями.

Посилаючись на те, що поділ спільного майна здійснювався без врахування цього будинку як об'єкту права власності, та він залишився в користуванні ОСОБА_2, ОСОБА_3 просила стягнути з відповідача грошову компенсацію ? частини витрат в розмірі 167 135,5 грн.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, посилаючись на те, що витрати на будівництво здійснювали його батьки, а вартість робіт значно завищена.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2015 року позов задоволено частково, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто 72 670, 50 грн. вартості будівельних матеріалів та 726, 70 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив рішення змінити (скасувати) та значно зменшити суму компенсації та розстрочити її виплату. Апелянт посилався на ті ж обставини, якими заперечував позов, а також скрутне матеріальне становище внаслідок безробіття.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що з 26 листопада 2005 року по 22 листопада 2012 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі (а.с. 8 том 1).

За період шлюбу подружжя придбало рухоме та нерухоме майно, поділ якого проведено рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 1 жовтня 2013 року (а.с.10-13 том 1), зміненим рішеннями апеляційного суду Миколаївської області від 6 листопада 2013 року (а.с.14-16, 25-26 том 1) та 14 квітня 2014 року (а.с.22-24 том 1).

Судовими рішеннями також встановлено, що ОСОБА_2 отримав у спадщину також і житловий будинок АДРЕСА_1. Однак на час поділу об'єкт нерухомості у попередньому вигляді не існував, оскільки у період з 2010 по 2012 рік сторони здійснили його реконструкцію (перебудову) (а.с.24 том 1).

Оскільки така реконструкція здійснена сторонами самовільно, а будівництво не закінчено, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неможливість визнання права власності на нього та його поділ в натурі (пункти 1.2, 2.1, 2.3, 2.4 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затверджених наказом МзПЖКГ України від 18 червня 2007 року). З таким висновком апеляційного суду погодився і суд касаційної інстанції (а.с.25-26 том 1).

Враховуючи висновки, викладені у попередніх судових рішеннях, ОСОБА_3 звернулась з новим позовом про виплату їй грошової компенсації ? частини вартості незавершеного будівництва, посилаючись на правила статті 71 СК.

Відповідно до статті 71 СК майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК.

Аналогічний підхід запроваджено судовою практикою і щодо варіантів поділу незавершеного будівництва, право власності на яке ще не виникло, бо не зареєстровано в установленому законом порядку.

Так, за позовом дружини чи членів сім'ї забудовника, які спільно будували будинок, суд вправі провести поділ незакінченого будівництвом будинку, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами. В іншому випадку суд може визнати право за цими особами на будівельні матеріали і конструктивні елементи незавершеного будівництвом будинку або з врахуванням конкретних обставин залишити його одній із сторін, а іншій присудити грошову компенсацію (пункт 15 Постанови №5 Пленуму ВССУ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року, пункт 9 постанови Пленуму ВСУ N 7 від «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 4 жовтня 1991 року).

Висновок про неможливість поділу самочинно збудованого нерухомого майна містить постанова ВСУ від 4 грудня 2013 року ( справа №6-130цс13), ухвалена в порядку статті 355 ЦПК.

З урахуванням вимог закону, конкретних обставин справи (підстав набуття відповідачем права на спірний будинок, його призначення, проведення реконструкції тощо) та позовних вимог ОСОБА_3, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про набуття позивачкою права на отримання грошової компенсації як способу поділу самочинно реконструйованого та незавершеного будівництва.

Оскільки кожен учасник такого будівництва набуває право лише на будівельні матеріали, суд першої інстанції визначив вартість будівельних матеріалів, яка за висновками судової будівельно-технічної експертизи від 10 липня 2013 року (а.с. 86-95) складає 145 341 грн.

Виходячи з принципу рівності часток подружжя у праві спільної сумісної власності, суд присудив позивачці половину вартості будівельних матеріалів - 72 670,5 грн.

Рішення суду в частині визначення розміру грошової компенсації позивачка ОСОБА_3 не оскаржувала.

Колегія суддів не може прийняти до уваги посилання апелянта на те, що витрати на будівництво здійснені батьками відповідача. Ці доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції, а висновки щодо них зазначені в мотивувальній частині судового рішення.

До того ж за захистом своїх порушених прав батько відповідача до суду не звертався.

Не можна погодитись і з доводами ОСОБА_2 про завищену вартість будівельних матеріалів з посиланням на висновок №75/14, проведений 1 квітня 2014 року фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (а.с.47-50 том 1). Це дослідження проведено поза межами цивільної справи, а від призначення судом будівельно-товарознавчої експертизи відповідач відмовився (а.с. 75 том 1).

Не мають правового значення і посилання апелянта на скрутне матеріальне становище, оскільки закон не передбачає можливості зменшення грошової компенсації з урахуванням цих обстави.

Колегія суддів не вбачає і будь-яких виключних обставин, як підстав для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення, передбачених статтею 373 ЦПК. Спірний будинок є не єдиним об'єктом нерухомості, право на яке ОСОБА_2 отримав в порядку поділу майна подружжя за попередніми судовими рішеннями.

Оскільки апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення

Керуючись статтями 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді