Постанова № 43666937, 09.04.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2015 р. Справа№ 910/20905/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

За участю представників:

від позивача: Лашко І.І.-представник;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Кузбит Ю.М.-представник;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: Бальчос П.В.-представник;

розглянувши апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Менеджмент Груп"

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2014

у справі № 910/20905/14 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"

до 1. Державної реєстраційної служби України

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Менеджмент Груп"

треті особи:

1. Сільськогосподарське товариство з обмеженою

відповідальністю "Союз-3"

2. Публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро"

про визнання права іпотеки та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної реєстраційної служби України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Менеджмент Груп", треті особи: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-3", Публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро", в якому просить:

- визнати з 02.02.2010 право іпотеки АТ "Родовід Банк" на нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул.Комсомольська,40-б, за договором іпотеки від 20.11.2008 № 066/67-ІП-08, що укладений між АТ "Родовід Банк" та ТОВ "Бізнес Менеджмент Груп";

- визнати з 02.02.2010 за АТ "Родовід Банк" вищий пріорітет права на іпотеку нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул.Комсомольська,40-б;

-зобов"язати Державну реєстраційну службу України внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис обтяження нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул.Комсомольська,40-б.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 позов задоволено частково.

Визнано з 02.02.2010 право іпотеки Акціонерного товариства "Родовід Банк" на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 40-б, яке складається: в будівлі офісу літ. А-7 підвал, I, II, III, IV поверхи; V поверх (поз. I, II, III), VI, VII поверхи, загальною площею 2718,0 кв.м.; вхід в підвал літ. а-1, ганки літ. а, а1, а11, а111, аV111, приямки літ. А1V, aV, aVII, пожежні сходи аix. У спільному користуванні знаходяться: на I поверсі ганок літ. А', прим. I, II, IV, V, VI заг. пл. 145, 3 кв.м., на II поверсі прим. I, II заг. пл.. 18,3 кв.м., на III поверсі прим. I, II заг. пл. 18,6 кв.м., на IV поверсі прим. I, II заг. пл.18,3 кв.м., на V поверсі прим. I, II, III заг. пл. 26,9 кв.м., за договором іпотеки від 20.11.2008 №066/67-ІП-08, укладений між АТ "Родовід Банк" та ТОВ "Бізнес Менеджмент Груп".

Визнано з 02.02.1010 за АТ "Родовід Банк" вищий пріоритет права на іпотеку нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 40-б, яке складається: в будівлі офісу літ. А-7 підвал, I, II, III, IV поверхи; V поверх (поз. I, II, III), VI, VII поверхи, загальною площею 2718,0 кв.м.; вхід в підвал літ. а-1, ганки літ. а, а1, а11, а111, аV111, приямки літ. А1V, aV, aVII, пожежні сходи аix. У спільному користуванні знаходяться: на I поверсі ганок літ. А', прим. I, II, IV, V, VI заг. пл. 145, 3 кв.м., на II поверсі прим. I, II заг. пл.. 18,3 кв.м., на III поверсі прим. I, II заг. пл. 18,6 кв.м., на IV поверсі прим. I, II заг. пл.18,3 кв.м., на V поверсі прим. I, II, III заг. пл. 26,9 кв.м., відносно права іпотеки Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро".

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Менеджмент Груп" на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" 2 436,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Менеджмент Груп" та Публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" звернулись до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, у яких просять скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2015 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" прийнято до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2015 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Менеджмент Груп" прийнято до провадження. Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Менеджмент Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 у справі № 910/20905/14 об'єднані в одне апеляційне провадження.Розгляд справи призначено на 12.03.2015.

10.03.2015 через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційні скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2015 продовжено строк розгляду спору, розгляд справи відкладено на 02.04.2015.

02.04.2015 через відділ документального забезпечення суду від представника Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" надійшли письмові пояснення по справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2015 розгляд справи відкладено на 09.04.2014.

08.04.2015 через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 09.04.2015 представники позивача, відповідача-2 та третьої особи-2 надали свої пояснення по справі.

Представники відповідача-1 та третьої особи-1 у вказане судове засідання не з"явивлись, причини неявки суду невідомі, про слухання справи повідомлялись належним чином.

Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 лютого 2013 року № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвал Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2015, 12.03.2015, 02.04.2015 у справі № 910/20905/14 були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвал.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін, що не з"явились.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20.11.2008 між ВАТ "Родовід Банк" (змінено найменування на Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк") та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Союз-3" (позичальник за договором) укладений кредитний договір №066/67-КЛТ-08, за умовами якого банк надає позичальнику кредит на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості та платності наданих коштів.

До цього Договору укладено ряд додаткових угод, які містяться в матеріалах справи.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед позивачем за кредитним договором укладені наступні договори:

- договір поруки №066/67-П-08 від 20.11.2008 укладений між ВАТ "Родовід Банк" та ТОВ "Бізнес Менеджмент Груп" (поручитель за договором), за умовами якого поручитель зобов'язується солідарно відповідачем перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язання СТОВ "Союз-3" за кредитним договором №066/67-КЛТ-08 від 20.11.2008, укладеним між банком та позичальником;

- договір іпотеки №066/67-ІП-08 від 20.11.2008 укладений між ТОВ "Бізнес Менеджмент Груп" (іпотекодавець) та ВАТ "Родовід Банк", відповідно до умов якого іпотекодавець для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань СТОВ "Союз-3" перед іпотекодержателем за кредитним договором №066/67-КЛТ-08 від 20.11.2008 з додатковими угодами, можливими змінами та доповненнями до нього щодо сплати процентів, неустойки, вчасно та в повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитами, яке було та/або буде прямо передбачене умовами кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості за кредитним договором та цим договором, передає в іпотеку іпотеко держателю належне йому на праві власності нерухоме майно: нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, будинок 40-б, яке складається: в будівлі офісу літ.А-7 підвал I, II, III, IV поверхи; V поверх (поз. I, II, III), VI, VII поверхи, загальною площею 2718,0 кв.м.; вхід у підвал літ. А-1, ганки літ. А, а1, а11, а111, а v111, приямки літ. А1V, аv, аv1, аv11, пожежні сходи а1x. У спільному користуванні знаходяться: на першому поверсі ганок літ. А', прим. I, II, IV, V, VI аг. пл. 145,3 кв.м., на II поверсі прим. I, II аг. пл. 18,3 кв.м., на III поверсі прим. I, II аг. пл. 18,6 кв.м., на IV поверсі прим. I, II аг. Пл.. 18,3 кв.м., на V поверсі прим. I, II, III заг. пл. 26,9 кв.м. (далі - предмет іпотеки).

В подальшому, 25.01.2010 між банком (іпотекодержатель за договором) та Стецюком Степаном Степановичем (іпотекодавець за договором) укладений договір іпотеки №066/67-ІП.2-08, за умовами якого іпотекодавець для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань СТОВ "Союз-3" (позичальника) перед іпотекодержателем за кредитним договором №066/67-КЛТ-08 від 20.11.2008 з додатковими угодами, можливим змінами та доповненнями до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасно та в повному обсязі погашення основного боргу за кредитами, яке було та/або буде прямо передбачене умовами кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості за кредитним договором та цим договором (основне зобов'язання), передає в іпотеку іпотекодержателю, а іпотекодержатель цим приймає в іпотеку в порядку і на умовах визначених цим договором земельну ділянку площею 20,0339 га, кадастровий номер 3223151000:03:002:0084, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Українська міська рада, цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування житлового будинку, госп. будівель і споруд.

02.02.2010 між Стецюком Степаном Степановичем (іпотекодавець) та ПАТ "Родовід Банк" (іпотекодержатель) укладений договір про задоволення вимог іпотекодержателя (зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за №3812693, за яким сторони домовились (згідно розділу 3 договору іпотеки та ст.ст. 369, 37 Закону України "Про іпотеку") та прийняли рішення задовольнити забезпечену іпотекою грошову вимогу шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Згідно п. 4.2 цього Договору, іпотекодержатель за рахунок предмету іпотеки здійснює погашення заборгованості позичальника перед іпотекодержателем за кредитним договором станом на 02.02.2010 на суму 33 896 590,63 грн.

Сторони цього договору домовились (п.4.3), грошові зобов'язання позичальника за кредитним договором в розмірі 33 896 590,65 грн. вважаються погашеними іпотекодавцем з моменту переходу права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя. В день переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя, заборгованість позичальника щодо погашення основного зобов'язання вважається погашеною повністю за рахунок вартості предмета іпотеки.

02.02.2010 між ПАТ "Родовід Банк" та СТОВ "Союз-3" укладений договір про припинення дії кредитного договору №066/67-КЛТ-08 від 20.11.2008. У зв'язку з укладенням договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.02.2010 та виконанням сторонами зобов'язань за ним в повному обсязі, сторони дійшли взаємної згоди щодо припинення дії кредитного договору.

З пояснень позивача вбачається, що після укладення зазначеного договору, банк 01.03.2010 направив на адресу приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Ямолюк М.М. лист про зняття заборони відчуження з нежитлового приміщення. Однак в подальшому, позивач стало відомо про те, що вказаної земельної ділянки не існує, а державний акт на неї - відроблений, тому банк звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору іпотеки від 25.01.2010, укладеного між АТ "Родовід Банк" та Стецюком С.С.

Матеріали справи свідчать про те, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 14.03.2011 №2-71/11, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 24.05.2011, позовні вимоги задоволено частково та визнано недійсним договір іпотеки, укладений між ПАТ "Родовід Банк" та Стецюком С.С. 25.01.2010; визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладеного між ПАТ "Родовід Банк" та Стецюком С.С. 02.02.2010.

Вказаним рішенням встановлено, що за даними "Центру державного земельного кадастру" земельна ділянка, кадастровий номер 3223151000:03:002:0084 на території Української міської ради не зареєстрована, в базі даних АС ДЗК відомості про вказану земельну ділянку відсутні як і землевпорядна документація на ім"я Стецюка С.С. на вказану земельну ділянку, яка до архіву управління Держкомзему в Обухівському районі не передавалась.

Таким чином, під час розгляду цієї справи достовірно встановлено, що на час укладання договору іпотеки між Стецюком С.С. та банком від 25.01.2010 відповідач (Стецюк С.С.) не був власником земельної ділянки, а тому не мав права на її подальше відчуження.

З огляду на наведені обставини, суд дійшов висновку, що договір іпотеки та договір про задоволення вимог іпотекодержателя слід визнати недійсними, як такі, що не відповідають вимогам ч. 1 ст. 203, ч. 1ст. 215 Цивільного України, ч. 1 ст. 5 Закону України "Про іпотеку".

Господарським судом Дніпропетровської області від 25.06.2012 у справі №6/5005/9535/2011, відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним договору від 02.02.2010 про припинення дії кредитного договору №066/67-КЛТ-08 від 20.11.2008 та стягнення 44 133 362,95 грн.

Дніпропетровським апеляційним господарським судом постановою від 22.04.2013 у справі №6/5005/9535/2011, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду від 04.11.2013, рішення першої інстанції від 25.06.2012 скасоване, позовні вимоги задоволено та визнано недійсним договір від 02.02.2010 про припинення дії кредитного договору №066/67-КЛТ-08 від 20.11.2008, стягнуто солідарно з СТОВ "Союз-3" та ТОВ "Бізнес Менеджмент Груп" заборгованість за кредитним договором №066/67-КЛТ-08 від 20.11.2008, пеню, інфляційні, проценти.

Зазначені позовні вимоги задоволені з тих підстав, що суд дійшов висновку про те, що зобов'язання СТОВ "Союз-3" щодо повернення суми кредиту, відсотків, штрафні санкції за неналежне виконання умов договору не виконані, а отже кредитний договір є діючий.

Окрім того, в постанові від 02.09.2014 Верховний суд України, зазначив, що суд касаційної інстанції обґрунтовано погодився з висновком апеляційного суду про чинність кредитних зобов'язань СТОВ "Союз-3" та про визнання недійсним договору від 02.02.2010 про припинення дії кредитного договору №066/67-КЛТ-08 від 20.11.2008 з підстав не додержання вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Крім того, Верховний суд України у вказані постанові вказав, що суди апеляційної та касаційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку про те, що зобов'язання за кредитним договором від 20.11.2008 №066/67-КЛТ-08 не виконані, відсутні підстави, передбачені чинним законодавством, для припинення поруки, у зв'язку з чим договір поруки від 20.11.2008 №066/67-П-08 є дійсним, а зобов'язання за ним продовжують існувати.

Враховуючи визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя, договору про припинення дії кредитного договору, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання права іпотеки за договором іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Факти недійсності договору про задоволення вимог іпотекодержателя, визнання недійсним договору про припинення дії кредитного договору, чинність кредитних зобов'язань СТОВ "Союз-1", встановлені вищенаведеними рішеннями суду, а тому в порядку ст. 35 ГПК України не потребують повторного доведення.

Однак, з урахуванням наявних матеріалів справи, колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до положень ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Тому, враховуючи, що договори про припинення дії кредитного договору та про задоволення вимог іпотекодержателя визнані недійсними, а зобов'язання СТОВ "Союз-1" за кредитним договором дійсними, тому договір іпотеки №066/67-ІП-08 від 20.11.2008 не було припинено.

Отже вимога про визнання права іпотеки АТ "Родовід Банк" на нежитлове приміщення з 02.02.2010 (станом на дату укладення договорів про задоволення вимог іпотекодержателя та про припинення дії кредитного договору), є документально доведеною та визнається колегіє судддів обґрунтованою.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЗУ "Про іпотеку", іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку", іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

В момент укладення іпотечного договору 01.06.2010 між ТОВ "Бізнес Менеджмент груп" та ПАТ "Банк Кредит Дніпро" предмет іпотеки був вільний від обтяжень будь-якими третіми особами, в тому числі і позивача.Зобов"язання, яке існувало між позивачем і третьою особою-1, було припинене, а відтак і іпотека була погашена і не могла існувати на підставі закону, а також договору.

Цивільним кодексом України, а також ЗУ "Про іпотеку" передбачено укладання договору забезпечення за зобов'язання, що можуть виникнути в майбутньому , проте аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що що жодним положенням закону не передбачено поширення іпотеки на зобов'язання, що виникли в минулому.

Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч.2 ст.216 Цивільного кодексу України якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

В своїй позовній заяві позивач зазначає про те, що підставою для розірвання кредитного та іпотечного договорів , укладених між позивачем, відповідачем-2 та третьою особою-1, став факт введення його в оману та надання в забезпечення майна по підроблених документах.

Як було зазначено вище, чинним законодавством встановлено, що збитки, завдані укладенням недійсного договору, відшкодовуються саме винною стороною.

Матеріали справи свідчать про те, що ТОВ "Бізнес менеджмент груп" , який є іпотекодавцем за договором, укладеним між ним та ПАТ "Банк Кредит Дніпро" не визнано винною особою у укладенні недійсних договорів між позивачем та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Союз-3".

В документах, наданих до суду, містяться дані про порушення кримінального провадження щодо осіб, які ввели в оману позивача.

Статтею 128 Кримінального процесуального кодексу України унормовано, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Зазначене вище підтверджує, що за введення в оману позивача, у нього наявне передбачене законом право звернутись з цивільним позовом саме до винних осіб.

Відповідно до п.7.6 Наказу № 7/5 від 07.02.2002 наданню витягу з Реєстру прав передує проведення технічної інвентаризації об"єкта,права щодо якого підлягають державній реєстрації.

Згідно п.3.3 Гдави 2 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, що для посвідчення договору, предметом якого є земельна ділянка, необхідно попередньо обов"язково отримати витяг з ДЗК.

Наведене свідчить про те, що без перевірки цієї земельної ділянки у позивача не було можливості укласти нотаріальний договір іпотеки, а також договір про задоволення вимог іпотекодержавтеля.Перед укладенням таких договорів необхідно було пересвідчитись у наявності права власності на земельну ділянку у іпотекодавця, а також здійснити технічну інвентаризацію, та отримати витяг з ДЗК.

Крім наведеного, колегія суддів зазначає про те, що ПАТ "Банк Кредит Дніпро" не був і не міг бути обізнаний на момент підписання іпотечного договору в тому, що щодо предмету іпотеки наявні невідомі вимоги третіх осіб. В усіх реєстрах предмет був вільний від обтяжень.У разі протилежного, зазначений договір ПАТ "Банк Кредит Дніпро" не укладався би.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання вищого пріоритету права АТ "Родовід Банк" на нежитлове приміщення з 02.02.2010 (станом на дату укладення договорів про задоволення вимог іпотекодержателя та про припинення дії кредитного договору), таким чином рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про обтяження нежитлового приміщення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень п. 75 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є:

1) рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили;

2) рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно;

3) визначений законодавством документ, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна;

4) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду;

5) договір, укладений у порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дублікат;

6) закон, яким встановлено заборону на користування та/або розпорядження нерухомим майном;

7) інші акти відповідних органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

Крім того, частиною 8 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі заяви органу або посадової особи, якими встановлено обтяження, особи, в інтересах якої встановлено обтяження, уповноваженої ними особи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

З огляду на те, що матеріали справи не містять належних доказів, що підтверджують подання до відповідача-1 вказаної заяви, тому жодних прав ПАТ "Родовід Банк" Державною реєстраційною службою України не порушено, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимоги про зобов'язання внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження нежитлового приміщення.

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Беручи до уваги вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку про часткове скасування рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 та часткове задоволення апеляційних скарг Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Менеджмент Груп".

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Менеджмент Груп" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 у справі № 910/20905/14 скасувати в частині визнання пріоритету за Публічним акціонерним товариством "Родовід Банк" на іпотеку.

В цій частині в позові відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Менеджмент Груп" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 40-Б, код 32007672) на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, код 14349442) 1 218,00 ( одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, код 14349442) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Менеджмент Груп" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 40-Б, код 32007672) 609,00 (шістсот дев"ять) грн.судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, код 14349442) на користь "Банк Кредит Дніпро" (49600, м.Дніпропетровськ, вул.Леніна,17, код 14352406) 609,00 (шістсот дев"ять) грн.судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/20905/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко