Постанова № 43666767, 16.04.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2015 року Справа № 904/7439/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Кузнецової І.Л. (доповідача),

суддів - Герасименко І.М., Пруднікова В.В.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Тимчук О.П. представник, довіреність № 02-36/3267 від 05.11.14;

від відповідача: Вербова Е.В. представник, довіреність №35 від 13.10.14;

від третьої особи: не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2014р. у справі №904/7439/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю торгово-будівельної компанії "Валган",

м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3, с.Орловщина, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в сумі 2330876грн.31коп.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2014р. у справі №904/7439/14 (суддя Крижний О.М.) публічному акціонерному товариству (далі-ПАТ) "Укрсоцбанк" відмовлено в задоволенні позову, з урахуванням заяви по збільшенню позовних вимог №08.406-297/85-3386 від 18.11.2014р., про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю торгово-будівельної компанії (далі-ТОВ ТБК)"Валган" заборгованості по договору кредиту №09.2/355-6 від 19.10.2006р. в сумі 2330876грн.31коп.;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин припинення дії договору поруки №5 від 19.10.2006р., укладеного позивачем та відповідачем, як поручителем, внаслідок відсутності в матеріалах справи доказів погодження поручителя щодо зміни умов вказаного вище кредитного договору, а також з того, що позивачем не надано належних доказів отримання відповідачем вимоги про виконання основного зобов"язання протягом встановле-ного законом строку;

- не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ"Укрсоцбанк" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неправильне застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі;

- у поданій скарзі йдеться про помилкові висновки господарського суду відносно збільшення розміру процентної ставки з 13 процентів до 15 процентів, оскільки під час звернення з позовом у розрахунку заборгованості процентна ставка застосовувалася в розмірі 13 процентів, про необґрунтовані висновки господарського суду відносно відсутності підстав вважати відмітку відповідача на додатковій угоді про ознайомлення з умовами цієї додаткової угоди згодою останнього на збільшення обсягу відповідальності поручителя, оскільки поручитель надав письмове погодження на підписання угоди і це завірено печаткою та підписом директора товариства, про те, що відповідач не надав банку заперечень в порядку ст.555 Цивільного кодексу України, що свідчить про визнання ним боргу та обов"язків поручителя, про те, що пред"явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу, так і пред"явлення до нього позову, про те, що вчинення відповідачем пасивних дій свідчить про переривання перебігу позовної давності, а також про те, що підписавши договір поруки поручитель погодився на умови п.5.2 цього договору, яким встановлена дія останнього до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов"язань і у зв"язку з існуванням заборгованості по кредитному договору зобов"язання для поручителя в частині погашення заборгованості існує на теперішній час, а договір поруки не є припиненим;

- відповідач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що умови кредитного договору були суттєво змінені сторонами без письмової згоди поручителя та внесення відповідних змін до договору поруки у належній формі внаслідок чого такий договір є припиненим, на те, що позивач протягом встановленого ст.559 Цивільного кодексу України шестимісячного строку вимог до відповідача як поручителя не пред"явив, що також є підставою для припинення цього договору;

- третя особа письмові пояснення по суті апеляційної скарги не надала, представник третьої особи в судові засідання не з"явився, ухвали апеляційного суду про прийняття апеляційної скарги, відкладення її розгляду, направлені третій особі за адресою, вказаною в Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернуті відділенням поштового зв"язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання", третя особа вважається такою, що повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи апеляційним судом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.10.2006р. акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (кредитором) та фізичною особою ОСОБА_3 (позичальником) укладено договір кредиту №09.2/355-6, на підставі якого кредитор надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 147800 доларів США зі сплатою 13 відсотків річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості до 18.10.2013р. на споживчі потреби з встановленням іпотеки.

Також 19.10.2006р. акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (кредитором), фізичною особою ОСОБА_3(позичальником) та ТОВ ТБК"Валган" (поручителем) укладено договір поруки №5, згідно з п.1 якого поручитель зобов"язався перед кредитором відповідати за виконання позичальником умов щодо сплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом в розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту №09.2/355-6, укладеним кредитором та позичальником 19.10.2006р..

Відповідно до п.1.3 договору поруки при невиконанні позичальником забезпечених порукою зобов"язань кредитор не пізніше одного робочого дня з моменту настання прострочки за цим договором звертається до поручителя з першим письмовим повідомленням про необхідність виконання останнім невиконаного позичальником зобов"язання за договором кредиту терміном до 45 діб після отримання поручителем першого письмового повідомлення про настання прострочки від кредитора. Якщо поручитель не виконує невиконані позичальником зобов"язання у вищезазначений строк, то через 45 діб після настання прострочки кредитор надає друге письмове повідомлення поручителя про виконання останнім своїх зобов"язань за цим договором не пізніше одного робочого дня з моменту отримання другого письмового повідомлення.

Згідно з п.п.2.1.1 п.2.1 договору поруки зміст забезпеченого порукою зобов"язання складає повернення позичальником кредиту в сумі 147800 доларів США з кінцевим терміном повернення заборгованості до 18.10.2013р. та сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 13 відсотків річних.

П.п.3.3.2 п.3.3 договору поруки встановлено зобов"язання кредитора до моменту виконання забезпеченого порукою зобов"язання не змінювати умов договору кредиту без попереднього письмового погодження поручителя.

П.5.1. договору поруки передбачено, що усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином у випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур"єром, телеграфом або вручені особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення, або дата поштового штемпеля відділу зв"язку одержувача.

Відповідно до п.5.2. договір поруки набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов"язань.

Матеріали справи свідчать також і про те, що 25.06.2009р. акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанком" та фізичною особою ОСОБА_3 укладена додаткова угода №1 про внесення змін до договору кредиту №09.2/355-6 від 19.10.2006р., якою п.1.1 договору кредиту викладено в наступній редакції: "Кредитор надає позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості та цільового характеру використання в сумі не більше 147800 доларів США, з якої фактична заборгованість станом на 25.06.2009р. становить 100307 доларів США, а сума наданих коштів на поточні потреби становить 4973,59 доларів США, зі сплатою 15 процентів річних, починаючи з 20.10.2008р. та кінцевим терміном погашення основної заборгованості до 18.10.2013р.".

На зворотній стороні тексту укладеної додаткової угоди міститься відмітка про ознайомлення з умовами цієї угоди директора ТОВ ТБК"Валган" Степченковим Р.І., підпис названої особи та печатка компанії.

21.05.2014р. листом №08.403-186/67-8577 позивачем на адресу відповідача направлена вимога в порядку п.3.1 договору поруки №5 від 19.10.2006р. про погашення заборгованості по кредитному договору №09.2/355-6 від 19.10.2006р. в сумі 193621 доларів США 26 центів, яка станом на 16.05.2014р. у гривневому еквіваленті складає 2276055грн.53коп., а також відсотків та пені, які будуть нараховуватися банком до дня погашення компанією заборгованості відповідно до умов кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

При цьому зміна умов зобов'язання, забезпеченого порукою, без згоди поручителя може припинити поруку лише у випадку, коли зазначене призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя за забезпеченим порукою зобов'язанням.

Збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок зміни забезпеченого порукою зобов'язання суди повинні розуміти як: підвищення розміру процентів або встановлення нових умов щодо порядку зміни розміру процентної ставки, що призведе до її збільшення; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти; установлення або збільшення розміру неустойки; розширення змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним тощо.

В п.4.1.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 1 від 24.11.2014р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" зазначено, що згода поручителя надається в порядку та у спосіб, який передбачений договором поруки. Якщо договором поруки передбачено зміну його умов за письмової згоди сторін, то у такому разі саме лише повідомлення кредитором або боржником поручителя про зміну умов договору не є доказом надання поручителем згоди.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведеної норми та вищезазначених обставин справи, а саме: ненадання позивачем належних та допустимих доказів письмового погодження відповідача як поручителя зі змінами умов кредитного договору, внаслідок яких збільшився обсяг його відповідальності, господарським судом зроблено правильний висновок про припинення зобов"язань за договором поруки стосовно забезпечення зобов"язань за цим кредитним договором.

Згідно з ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється , якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання

основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

При відмові в задоволенні позовних вимог господарським судом цілком вірно встановлено, що третя особа повинна була виконати своє зобов"язання по сплаті кредиту до 18.10.2013р., а отже позивач відповідно до ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України мав пред"явити вимогу поручителю не пізніше 18.04.2014р., оскільки строк дії договору поруки не встановлений.

Як зазначено вище, відповідна вимога була направлена позивачем на адресу відповідача 22.05.2014р., тобто з пропуском передбаченого законом строку, що також є підставою вважати зобов"язання за договором поруки припиненим.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 01.04.2015р. у справі №904/7437/14.

Одночасно слід зазначити, що наявне в матеріалах справи повідомлення позивача від 23.03.2011р. №11.4.4/96-1549 (а.с.59) про порушення основного зобов"язання з вимогою до відповідача по сплаті заборгованості за договором кредиту в сумі 1367998грн.06коп. в обґрунтування якої покладені, у тому числі, і обставини щодо укладення позивачем з третьою особою додаткової угоди №1 від 25.06.2009р. про внесення змін до цього договору зі сплатою 15 процентів річних не є належним доказом надсилання відповідачу вимоги згідно з умовами договору поруки.

Так, в підтвердження направлення відповідачу повідомлення №11.4.4/96-1549 від 23.03.3011р. позивачем надано список № 24.03.2011 згрупованих поштових відправлень у кількості 18 рекомендованих листів 24.03.2011, поданих до відділення поштового зв'язку, в якому під №8 зазначено відправлення на адресу ТОВ"Валган" рекомендованого листа з повідомленням №11.4.4/96-1549 та фіскальний чек про прийняття групи рекомендованих листів у кількості 17 листів для відправлення за списком №123 від 24.03.2011р. Тобто, інформація зазначена у фіскальному чеку та списку не співпадає за кількістю відправлень та за номером списку.

З огляду на викладене рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування відсутні.

Доводи скаржника про те, що під час звернення з позовною заявою до суду по даній справі у розрахунку заборгованості процентна ставка застосовувалася у розмірі 13 процентів, у зв"язку з чим, обсяги відповідальності для поручителя не були збільшені колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки ст.559 Цивільного кодексу України таку підставу припинення поруки як зміна зобов"язання без згоди поручителя не ставить в залежність від пред"явлених до стягнення з поручителя розмірів вимог за основним зобов"язанням.

Керуючись ст.ст. 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2014р. у справі №904/7439/14 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення

Головуючий І.Л.Кузнецова

Суддя В.В.Прудніков

Суддя І.М.Герасименко

Повна постанова складена 17.04.2015р.