Постанова № 43666723, 14.04.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2015 року Справа № 912/4256/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання: Сусла Я.Б.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1,

від відповідача: представник ОСОБА_2, довіреність № 2647 від 05.11.2014 року,

від третьої особи: представник ОСОБА_2, довіреність № 1507 від 06.06.2014 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.02.2015 року у справі № 912/4256/14

за позовом ОСОБА_1, с. Високі Байраки Кіровоградського району Кіровоградської області

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий колос", м. Кіровоград

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3, м. Кіровоград

про визнання рішень зборів недійсними

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий колос" про визнання недійсними рішень: про перерозподіл статутного капіталу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий колос"; про затвердження нової редакції статуту; про уповноваження особи на подачу документів для проведення державної реєстрації, зазначених в протоколі № 1 зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий колос" від 05.02.2013 року.

За вказаним позовом ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 24.11.2014 року порушено провадження у справі № 912/4256/14, до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_3.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 03.02.2015 року у справі № 912/4256/14 (суддя Макаренко Т.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що при скликанні та проведенні зборів, а також при прийнятті рішень на зборах учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий колос", які відбулися 05.02.2013 року, не було допущено порушень законодавства, які є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів в силу прямої вказівки Закону України "Про господарські товариства"; позивачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні норм ст.ст. 33. 34 ГПК України існування порушення прав або охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1, як учасника товариства, при прийнятті оскаржуваних рішень зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий колос".

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення норм матеріального і процесуального права, позивач просить скасувати зазначене рішення господарського суду та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на ті обставини, що судом першої інстанції неправомірно ототожнено поняття "збори учасників товариства" та "збори засновників товариства", а також поняття "голови зборів засновників" та "голови зборів учасників", та вважає, що обрання його головою зборів засновників не свідчить про обрання його головою зборів учасників товариства, а відтак, висновок місцевого господарського суду про обрання позивача постійним головою зборів учасників товариства не відповідає дійсним обставинам справи. Отже, за доводами позивача, спірні збори учасників товариства не обирали голову зборів учасників, директор товариства не мав права бути головою зборів учасників, а також не мав права, одночасно будучи головою зборів учасників товариства, вести протокол зборів та підписувати його. На думку позивача, є безпідставним та неправомірним і наведений в оскаржуваному рішенні висновок місцевого господарського суду про те, що вживання загальними зборами терміну "правомочні" збори не суперечить вимогам ч. 1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" та п. 6.6. статуту товариства, оскільки положення зазначеної правової норми та статуту товариства містять чітке визначення "повноважність" зборів, а надання офіційного тлумачення закону не відноситься до компетенції господарського суду. В обґрунтування апеляційної скарги позивач також зазначає, що протокол реєстрації участі у загальних зборах від 06.02.2013 року свідчить про те, що кворуму на загальних зборах від 05.02.2013 року не було, кворум на час проведення зборів від 05.02.2013 року ніким не визначався, а за таких обставин неможливо встановити, чи проводилися взагалі 05.02.2013 року збори учасників товариства. Окрім того, позивач вважає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, порушив принципи рівності та змагальності сторін та прийняв до уваги лише доводи, наведені відповідачем, всупереч документам, які знаходяться в матеріалах справи. Також, позивач не погоджується з твердженням місцевого господарського суду про те, що не встановлені будь-які дані, які б вказували на порушення прав позивача. Порушення своїх корпоративних прав позивач вбачає в порушенні відповідачем права позивача на участь у зборах відповідно до вимог закону та статуту з головою зборів, який не є директором товариства; права на участь у зборах відповідно до вимог закону та статуту з організацією ведення протоколу зборів головою зборів, який не є директором товариства; права на участь у зборах відповідно до вимог закону та статуту з підписанням протоколу зборів головою зборів, який не є директором товариства; права на участь у зборах відповідно до вимог закону та статуту з визначенням повноважності зборів; права на участь у зборах відповідно до вимог закону та статуту з визначенням явки осіб в день проведення зборів, а не на наступний день; права щодо належного оформлення відповідно до вимог закону та статуту рішень зборів товариства.

У судовому засіданні апеляційного господарського суду 14.04.2015 року позивач додатково пояснив, що загальні збори учасників товариства 05.02.2013 року не проводились, протокол зборів від зазначеної дати ним підписано під примусом, документи для проведення державної реєстрації змін до установчих документів Товариства державному реєстратору ним не подавались.

Відповідно до наданого відзиву на апеляційну скаргу відповідач проти її задоволення заперечує, оскаржуване рішення місцевого господарського суду просить залишити без змін. За доводами відповідача, Законом України "Про господарські товариства" не визначені жодні відмінності між засновниками та учасниками товариства, що є підставою стверджувати про тотожність цих понять. Також, відповідач вважає, що вживання загальними зборами терміну "правомочні" не суперечить вимогам ч. 1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" та п. 6.6. статуту товариства. На думку відповідача, місцевим господарським судом вірно встановлено, що у протоколі загальних зборів учасників товариства № 1 від 05.02.2013 року наявне посилання про досягнення кворуму для проведення зборів, а позивачем визнається факт володіння 70% статутного капіталу товариства, що забезпечувало кворум для проведення зборів та надавало змогу позивачу одноосібно визначати всі питання, віднесені до компетенції загальних зборів учасників товариства, у тому числі стосовно призначення чи відкликання голови зборів та зміни складу учасників товариства. Твердження позивача про невідповідність дат окремих документів відповідач сприймає критично та вважає, що зазначення дати - 06.12.2013 року у протоколі реєстрації участі у загальних зборах замість дати фактичного проведення загальних зборів товариства - 05.02.2013 року є технічною помилкою, яка допущена самим позивачем. Стосовно неможливості учасника товариства одночасно займати посаду директора товариства і бути головою зборів учасників товариства відповідач зазначає, що незважаючи на законодавче існування такого обмеження, ні закон, ні статут товариства не визначають обставини не дотримання відповідного обмеження в якості підстави для визнання зборів недійсними. Окрім того, за доводами відповідача, позивачем не доведено порушення його прав прийняттям спірними загальними зборами учасників товариства оскаржуваних рішень, які були б спричинені діями відповідача чи третіх осіб.

Третя особа проти задоволення апеляційної скарги також заперечує, вважає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення не було допущено жодних порушень норм матеріального права, а рішенням суду повно з'ясовані всі обставини, що мають значення для справи. За доводами третьої особи, Закон України "Про господарські товариства" не встановлює відмінностей між засновниками та учасниками товариства. На думку третьої особи, єдиною відмінною ознакою може бути час вступу до товариства: засновниками є ті особи, які створюють товариство, а учасниками - які набули відповідного статусу після заснування товариства. Відповідно, третя особа не вважає порушенням вживання у назві протоколу загальних зборів терміну "учасник" та "засновник" товариства, і це не може бути підставою для визнання зборів недійсними та скасування рішення суду. Третя особа погоджується з висновком місцевого господарського суду, наведеним в оскаржуваному рішенні, що вживання терміну "правомочні збори" не суперечить закону, якщо на зборах присутні учасники, що володіють у сукупності більш як 60 % голосів. За доводами третьої особи, незважаючи на відсутність у протоколі загальних зборів учасників товариства № 1 від 05.02.2013 року вказівки про досягнення кворуму, дана норма імперативно встановлена ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", а оскільки позивач не заперечував факту володіння 70% статутного капіталу товариства, це забезпечило кворум та давало змогу позивачу одноосібно визначати всі питання, віднесені до компетенції зборів учасників товариства, у тому числі стосовно призначення чи відкликання голови зборів та затвердження розподілу часток у статутному капіталі товариства. Щодо правомірності переходу права власності на частку у статутному капіталі товариства до ОСОБА_3, на думку останнього, відступлення від належного порядку, встановленого статутом товариства, проводилось за відома і під безпосереднім контролем позивача. Тобто, позивач, маючи 70% статутного капіталу Товариства, забезпечив кворум зборів, проголосував за перехід 20% частки у статутному капіталі товариства, що належали позивачу, до ОСОБА_3, підписав протокол спірних зборів учасників товариства та особисто провів державну реєстрацію змін до установчих документів товариства. Також, на думку третьої особи, неможливість одночасного зайняття посади директора товариства і голови зборів однією особою ні за законом, ні за статутом товариства не має наслідком визнання зборів недійсними. Окрім того, третя особа вважає, що позивач не довів наявність порушень прав позивача і причетність до порушення цих прав дій відповідача чи третіх осіб.

Апеляційний господарський суд відкладав розгляд апеляційної скарги з 17.03.2015 року на 14.04.2015 року.

У судовому засіданні 14.04.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового провадження, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий колос" (далі - Товариство), який затверджено зборами учасників (протокол № 2 від 17.12.2012 року) (а.с. 124-132, т. 1), учасниками Товариства є ОСОБА_1 з часткою у статутному фонді (капіталі) Товариства 70%, яка у грошовому виразі становить 5 180, 00 грн., та ОСОБА_3 з часткою у статутному фонді (капіталі) Товариства 30%, яка у грошовому виразі становить 2 220, 00 грн.

Відповідно до протоколу № 1 зборів учасників Товариства від 05.02.2013 року (а.с. 17-18, 134, т. 1) у наведену дату за участю учасників Товариства: ОСОБА_1 - 70% статутного капіталу та ОСОБА_3 - 30% статутного капіталу, тобто за участю учасників, які володіють у сукупності 100% голосів, проведені збори учасників Товариства.

Згідно даних зазначеного протоколу кворум досягнуто, збори визнаються правомочними.

Також, як зазначено в протоколі зборів, головою зборів є ОСОБА_1, секретарем - ОСОБА_4

Збори учасників Товариства розглянули наступні питання порядку денного:

1. Про перерозподіл статутного капіталу Товариства.

2. Про затвердження нової редакції статуту.

3. Про уповноваження особи на подачу документів для проведення державної реєстрації.

По першому питанню порядку денного зборів слухали ОСОБА_1, який довів до відома, що 20% від своєї частки, яка складає 70% від загального розміру статутного капіталу, безоплатно передає на користь ОСОБА_3. Будь-яких претензій, у тому числі майнових та фінансових, до Товариства та ОСОБА_3 він не має.

За результатами розгляду першого питання порядку денного зборами прийняте рішення про перерозподіл статутного капіталу Товариства наступним чином: ОСОБА_1 - 50% від загального розміру статутного капіталу, що складає 3 700, 00 грн., ОСОБА_3 - 50% від загального розміру статутного капіталу, що складає 3 700, 00 грн.

За результатами розгляду другого та третього питань порядку денного зборами прийняті рішення про затвердження нової редакції статуту Товариства та про призначення ОСОБА_1 уповноваженою особою на подачу документів для проведення державної реєстрації відповідно.

Всі рішення зборів учасників Товариства прийняті голосами "за" - одноголосно.

Протокол зборів підписано головою та секретарем зборів, підписи яких скріплено печаткою Товариства.

08.02.2013 року ОСОБА_1 подано документи для проведення державної реєстрації змін до установчих документів Товариства (а.с. 85-88, т. 1). Опис документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", реєстраційна картка на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи містять відомості про те, що заявником, особою, що заповнила сторінки реєстраційної картки, є ОСОБА_1, та містять підписи, вчинені від імені ОСОБА_1

08.02.2013 року проведено державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства (статут Товариства у новій редакції), затверджених зборами учасників Товариства, протокол № 1 від 05.02.2013 року.

Відповідно до статуту Товариства у новій редакції (державна реєстрація від 08.02.2013 року) (а.с. 8-16, 90-98, т. 1) учасниками Товариства є ОСОБА_1 з часткою у статутному фонді (капіталі) Товариства 50%, що у грошовому виразі становить 3 700, 00 грн., та ОСОБА_3 з часткою у статутному фонді (капіталі) Товариства 50%, що у грошовому виразі становить 3 700, 00 грн.

Статут Товариства у новій редакції (державна реєстрація від 08.02.2013 року) підписано його учасниками: ОСОБА_1 та ОСОБА_3, справжність підписів яких 05.02.2013 року засвідчена приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу Руденко Н.П., зареєстровано в реєстрі за № 120. У посвідчувальному написі приватного нотаріуса про засвідчення справжності підписів зазначено, що підписи вказаних осіб зроблено у його присутності.

Стаття 116 Цивільного кодексу України, стаття 10 Закону України "Про господарські товариства" встановлюють право учасника господарського товариства брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.

Реалізація права участі в управлінні товариством відбувається, зокрема, через участь учасника господарського товариства у вищому органі товариства, яким, щодо спірних відносин, є збори учасників Товариства (п. 6.1. статуту в редакції станом на 05.02.2013 року).

Стаття 145 Цивільного кодексу України передбачає, що черговість та порядок скликання загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю встановлюються статутом товариства та законом.

Згідно зі статтею 61 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.

Статут Товариства (редакція станом на 05.02.2013 року) не містить положень, відмінних від вищенаведених положень, передбачених статтею 61 Закону України "Про господарські товариства".

Також, відповідно до частини п'ятої статті 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Разом з тим, статут Товариства (редакція станом на 05.02.2013 року) не передбачає способу повідомлення учасників Товариства про проведення зборів Товариства.

За приписами частин першої та другої статті 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі (ч. 4 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства").

Відповідно до частини першої статті 147 Цивільного кодексу України, частини першої статті 53 Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Відступлення учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) у статутному капіталі товариства на користь іншого (інших) учасників товариства має наслідком зміну часток учасників у статутному капіталі товариства та внесення відповідних змін до статуту товариства, оскільки в силу положень частини першої статті 143 Цивільного кодексу України та частини першої статті 51 Закону України "Про господарські товариства", які встановлюють вимоги щодо змісту установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю, статут товариства з обмеженою відповідальністю повинен містити відомості про розмір часток кожного з учасників товариства.

Прийняття рішення про внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю є компетенцією зборів учасників товариства (ст.ст. 41, 59 Закону України "Про господарські товариства", п. 6.4. статуту Товариства). При цьому частина четверта статті 145 Цивільного кодексу України передбачає, що прийняття рішення з наведеного питання є виключною компетенцією загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

Також, відповідно до частини першої статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства.

Рішення про внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів (ч.ч. 2-3, ст. 59 Закону України "Про господарські товариства").

В обґрунтування неправомірності прийнятого місцевим господарським судом оскаржуваного рішення у даній справі позивач посилається, зокрема, на ті обставини, що збори учасників Товариства 05.02.2013 року не проводились.

Враховуючи зазначені доводи позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі, вбачає підстави встановити обставини, пов'язані з дотримання вимог законодавства та статуту Товариства щодо порядку скликання та проведення зборів учасників Товариства від 05.02.2013 року, дотримання вимог законодавства та статуту Товариства при прийнятті цими зборами учасників Товариства оспорюваних рішень.

Як наведено вище, частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства" встановлює вимогу про необхідність повідомлення учасників товариства з обмеженою відповідальністю про проведення загальних зборів товариства не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів у спосіб, який має визначатись статутом товариства. Разом з тим, статут Товариства (редакція станом на 05.02.2013 року) не передбачає способу повідомлення учасників Товариства про проведення зборів Товариства, а матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача у будь-який спосіб про проведення зборів Товариства від 05.02.2013 року та з дотриманням законодавчо встановленого строку такого повідомлення.

Зважаючи на наведене, при скликанні зборів учасників Товариства від 05.02.2013 року не були дотримані вимоги закону щодо порядку скликання зборів учасників Товариства.

Також, матеріали справи не містять передбаченого статтею 60 Закону України "Про господарські товариства" переліку учасників, які беруть участь у зборах та зареєструвалися для участі у зборах з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник, складеного у дату проведення спірних зборів учасників Товариства, тобто складеного 05.02.2013 року та до проведення зборів, що дає підстави дійти висновку про недотримання при проведенні зборів вимог закону про порядок реєстрації учасників для участі у зборах Товариства.

Однак, відповідно до протоколу № 1 зборів учасників Товариства від 05.02.2013 року як ОСОБА_1, частка якого у статутного капіталі Товариства становить 70%, так і інший учасник Товариства - ОСОБА_3, частка якого у статутному капіталі Товариства становить 30%, були присутні на зборах учасників Товариства, що проведені у зазначену дату. Учасники Товариства, що прийняли участь у зборах, володіють у сукупності 100% голосів учасників Товариства. Відповідно, враховуючи положення статті 60 Закону України "Про господарські товариства", загальні збори учасників Товариства від 05.02.2013 року вважаються повноважними.

За даними протоколу зборів ОСОБА_1 був головою зборів та підписав як голова зборів відповідний протокол. Належність підпису на протоколі зборів ОСОБА_1 останній не заперечує. При цьому факт проведення 05.02.2013 року зборів учасників Товариства інший учасник Товариства - ОСОБА_3 не заперечує.

За наведених вище обставин апеляційний господарський суд не вбачає підстав вважати, що збори учасників Товариства 05.02.2013 року не проводились, а кворум для їх проведення не визначався, та відхиляє відповідні доводи позивача. Дані, наведені в протоколі зборів, є достатніми для визначення повноважності зборів.

Оскільки спірні збори учасників Товариства проведені за наявності кворуму для їх проведення, зазначені збори були повноважні приймати рішення з усіх питань порядку денного. Виходячи зі змісту протоколу зборів, усі рішення з питань порядку денного прийняті голосами "за" одноголосно, тобто голосами у сукупності 100% загальної кількості голосів учасників Товариства. При цьому колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що визначальною для прийняття рішення зборів з питання перерозподілу статутного капіталу Товариства була кількість голосів, якими володіє саме позивач - 70% загальної кількості голосів учасників Товариства. Відсутність волевиявлення позивача щодо прийняття рішення з зазначеного питання порядку денного призвела б до неможливості прийняття такого рішення голосами "за" іншого учасника Товариства - ОСОБА_3, який володів на дату проведення зборів 30% голосів загальної кількості голосів учасників Товариства.

Відсутність волевиявлення позивача щодо прийняття рішень з інших питань порядку денного також призвела б до неможливості прийняття таких рішень голосами "за" іншого учасника Товариства - ОСОБА_3 навіть після прийняття рішення про перерозподіл статутного капіталу Товариства, оскільки, як зазначено вище, рішення про внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства; з решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи позивача про підписання ним протоколу зборів учасників Товариства від 05.02.2013 року під примусом.

Переглядаючи оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі, апеляційним господарським судом не встановлено будь-яких обставин, що вказують на прийняття позивачем рішень чи підписання протоколу зборів під примусом, підтверджують інший вплив на волевиявлення позивача, порушення прав позивача, як учасника Товариства, з боку іншого учасника, а також відповідача - Товариства, в процесі прийняття рішень спірними зборами учасників Товариства, оформлення протоколу зборів. Протилежне позивачем шляхом надання належних та допустимих доказів не підтверджено.

Належне волевиявлення усіх учасників Товариства, у тому числі і позивача, при прийнятті зборами учасників Товариства оспорюваних рішень підтверджується, як встановлено вище, змістом протоколу зборів від 05.02.2013 року, який підписано особисто позивачем.

Окрім того, волевиявлення позивача, як учасника Товариства, на передачу безоплатно 20%, що складає 1 480, 00 грн. внесків учасників Товариства, на ім'я ОСОБА_3, внаслідок чого внески учасників в статутному фонді (капіталі) Товариства в грошовому та відсотковому співвідношенні складатимуть: ОСОБА_1 - 50% вартістю 3 700, 00 грн., ОСОБА_3 - 50% вартістю 3 700, 00 грн., підтверджується заявою позивача (а.с. 99, т. 1), підписаною позивачем, справжність підпису якого на заяві 05.02.2013 року засвідчена приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу Руденко Н.П., зареєстровано в реєстрі за № 119. У посвідчувальному написі приватного нотаріуса на вказаній заяві зазначено, що підпис ОСОБА_1 зроблено у присутності нотаріуса.

Також, волевиявлення позивача на внесення змін до статуту Товариства підтверджується підписанням позивачем, як учасником Товариства, нової редакції статуту Товариства, затвердженої зборами учасників Товариства від 05.02.2013 року, справжність підпису якого на статуті теж посвідчена нотаріально, про що зазначалось вище, вчиненими позивачем в подальшому діями, спрямованими на державну реєстрацію нової редакції статуту Товариства.

З огляду на встановлені вище обставини щодо порушення порядку скликання спірних зборів учасників Товариства (відсутність доказів повідомлення позивача про проведення зборів), щодо недотримання при проведенні зборів вимог закону про порядок реєстрації учасників для участі у зборах Товариства (відсутність доказів проведення такої реєстрації 05.02.2013 року до початку проведення зборів), колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства). При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, наведеною у пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів".

При скликанні та проведенні спірних зборів учасників Товариства, прийнятті цими зборами рішень не було допущено порушень законодавства, які є безумовною підставою для визнання недійсними рішень зборів в силу прямої вказівки закону.

Як зазначено у пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", права учасника товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного тощо.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Разом з тим, враховуючи встановлені обставини щодо участі позивача у проведенні зборів учасників Товариства 05.02.2013 року, голосуванні при прийнятті зборами рішень з усіх питань порядку денного відповідно до власного волевиявлення, факт обмеження якого у будь-який спосіб матеріалами справи не підтверджується, розмір частки позивача у статутному капіталі Товариства на дату проведення зборів та, відповідно, володіння позивачем 70% загальної кількості голосів учасників Товариства, а після перерозподілу статутного капіталу - 50% загальної кількості голосів учасників Товариства, що дозволяло блокувати прийняття зборами рішень з будь-яких питань порядку денного зборів, апеляційний господарський суд не вбачає підстав дійти висновку, що проведення спірних зборів учасників Товариства та прийняття ними рішень призвело до порушення прав та законних інтересів позивача. Протилежне шляхом надання належних та допустимих доказів в розумінні приписів ст.ст. 33. 34 ГПК України позивачем не доведено.

Отже, за наведених вище встановлених обставин справи, положень законодавства, місцевий господарський суд правомірно відмовив позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог.

Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи позивача, як підставу для визнання недійсними спірних рішень зборів Товариства, про те, що збори учасників не обирали голову зборів, що директор Товариства не мав права бути головою зборів учасників, а також не мав права, одночасно будучи головою зборів учасників товариства, вести протокол зборів та підписувати його у зв'язку з наступним.

Дійсно, відповідно до частини шостої статті 62 Закону України "Про господарські товариства" генеральний директор (директор) не може бути одночасно головою загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 20-21, 65, 145, т. 1), позивач - ОСОБА_1 на дату проведення спірних зборів учасників Товариства обіймав посаду директора Товариства. Ця обставина іншими учасниками судового провадження не заперечується. Також, зі змісту протоколу зборів учасників Товариства від 05.02.2013 року вбачається, що ОСОБА_1 є головою зборів Товариства. Проте, вказане порушення приписів ч. 6 ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" не може бути безумовною підставою для визнання недійсними прийнятих зборами учасників Товариства рішень, оскільки не призвело до прийняття зборами рішень, що порушували б права та законні інтереси позивача, як учасника Товариства (корпоративні права щодо участі в управлінні Товариством, реалізації права на передачу частини частки у статутному капіталі Товариства іншому учаснику Товариства). До того ж, у даному випадку безпідставно стверджувати про порушення прав позивача Товариством чи іншим учасником Товариства.

Те саме стосується і доводів позивача щодо необрання спірними зборами учасників Товариства голови зборів.

Окрім того, в матеріалах справи наявний протокол № 1 зборів засновників Товариства від 28.12.2004 року (а.с. 169, т. 1), відповідно до якого зборами Товариства у наведену дату прийнято рішення про обрання постійним головою зборів засновників Товариства - ОСОБА_1.

Некоректне формулювання у зазначеному протоколі зборів про обрання ОСОБА_1 постійним головою "зборів засновників", а не "зборів учасників", не є визначальним у спірних відносинах.

Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи позивача щодо неправомірності висновку місцевого господарського суду про те, що вживання загальними зборами терміну "правомочні" збори не суперечить вимогам частини першої статті 60 Закону України "Про господарські товариства".

Вживання у протоколі спірних зборів учасників Товариства терміну "правомочні" збори, замість "повноважні" у відповідності до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", не суперечить положенням законодавства та не спростовує у спірних відносинах наявність кворуму як для проведення зборів, так і прийняття ними рішень.

Апеляційний господарський суд відхиляє решту доводів позивача як таких, що спростовуються наведеними та встановленими вище обставинами справи.

Враховуючи положення ст. 49 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги відноситься на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.02.2015 року у справі № 912/4256/14 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.02.2015 року у справі № 912/4256/14 залишити без змін.

Повна постанова складена 20.04.2015 року

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко

Суддя А.Є. Чередко