Рішення № 43666375, 15.04.2015, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2015 р. Справа №917/288/15

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничої компанії "Гірничодобувна промисловість"

до публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод"

про стягнення 89 334,55 грн.

Суддя Тимошенко К.В.

Представники:

в засіданні суду до перерв, оголошених до 10год. 45хв. та до 14год. 00хв. 15.04.2015р.

від позивача: Мовчан О.В.

від відповідача: не з'явився

в засіданні суду після перерви, оголошеної до 16год. 40хв. 15.04.2015р.

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Рішення прийняте після перерв, оголошених в засіданні суду 15.04.2015р. до 10год. 45хв., до 14год. 00хв. та до 16год. 40хв. 15.04.2015р.

Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 89334грн. 55коп., з яких: 69955грн. 20коп. основного боргу, 2156грн. 15коп. річних, 17223грн. 20коп. інфляційних.

Відповідач у відзиві (т.2, а.с.17-18) просить залишити позовну заяву без розгляду посилаючись на те, що поставка товару не завершена, оскільки згідно п. 4.1 договору підтвердженням якості та комплектності товару з боку постачальника є сертифікат якості, паспорт якості, сертифікат відповідності, протокол узгодження якості.

Позивач витребувані судом докази надав частково та несвоєчасно. Згідно статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В засіданні суду відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

15.04.2015р. від позивача надійшло клопотання про витребування у відповідача оригіналів видаткових накладних №2476 від 11.12.2012р., №1046 від 12.07.2013р. та №1526 від 04.09.2013р. (т.2, а.с.42).

Позивач у клопотанні зазначає, що даними документами додатково підтверджується факт отримання товару відповідачем.

Згідно статті 38 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) сторона у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.

Позивач не обґрунтував неможливість надання позивачем самостійно зазначених у клопотанні доказів, не вказав обставини, що перешкоджають наданню позивачем цих доказів.

Таким чином, клопотання позивача є невмотивованим з огляду на положення ст.38 ГПК України, а тому задоволенню не підлягає.

15.04.2015р. в засіданні суду представник позивача заявила усне клопотання про продовження строку розгляду спору.

Відповідно до частини 3 статті 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на п'ятнадцять днів.

Неналежна підготовка позовних матеріалів та невиконання ухвали суду не є винятковими випадками в розумінні ГПК України, отже клопотання позивача необґрунтоване і задоволенню не підлягає.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Позивач просить стягнути з відповідача 69955грн. 20коп. основного боргу, 2156грн. 15коп. річних, 17223грн. 20коп. інфляційних.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 01.12.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість" (позивачем) та публічним акціонерним товариством "Кременчуцький сталеливарний завод" (відповідачем) був укладений договір поставки товару №0579-СН, за умовами якого позивач поставив відповідачу товар на суму 1960004грн. 40коп. Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в сумі 69955грн. 20коп.

Дослідивши надані у справі докази, суд при вирішенні спору виходить з наступного:

Згідно наданої позивачем копії договору поставки товару від 01.12.2012р. №0579-СН (далі - договір) (т.1, а.с.9-12), позивач зобов'язався поставити і передати у власність відповідачу товар за ціною і в асортименті, визначеними в специфікації №1 (т.1, а.с.13), а відповідач прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

Згідно п. 6.1. договору розрахунок за товар здійснюється протягом 30 календарних днів з дати поставки товару.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 664 ЦК України встановлено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Поставка товару відповідачу на суму 1960004грн. 40коп. підтверджується доданим позивачем до позовної заяви та наданими представником позивача в засіданні суду 15.04.2015р. копіями видаткових накладних, підписаних обома сторонами, і не заперечується відповідачем.

Як зазначає позивач у позовній заяві, і не спростовано відповідачем, за поставлений товар відповідач розрахувався частково, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в сумі 69955грн. 20коп.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) , ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК), зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до статті 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Таким чином, наслідки не передання покупцеві документів, що стосуються товару, визначені законом.

Доказів настання таких наслідків: доказів встановлення відповідачем розумного строку для передання документів, доказів відмови відповідача від договору, доказів повернення товару продавцеві - відповідач не надав.

З врахуванням викладеного посилання відповідача на те, що поставка товару не завершена, документально не підтверджено і не може бути враховане.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 69955грн. 20коп. основного боргу обґрунтована і підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За неналежне виконання умов договору позивач просить стягнути з відповідача 2156грн. 15коп. річних та 17223грн. 20коп. інфляційних.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що у випадку порушення зобов'язання що виникає з цього договору сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договором або законом інше не встановлено.

Таким чином, вимога про стягнення 2156грн. 15коп. річних та 17223грн. 20коп. інфляційних обґрунтована і підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту четвертого частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода у наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Аналогічні положення закріплено в статті 43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідач доказів у спростування наданих позивачем доказів і наведених у позовній заяві доводів не навів та не надав.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (39621, Полтавська область, м.Кременчук, вул.Івана Приходька, буд.141, ідентифікаційний код 05756783) на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничої компанії "Гірничодобувна промисловість" (49069, м. Дніпропетровськ, вулиця Червона, буд. 37, приміщення 2, ідентифікаційний код 31261769) 69955грн. 20коп. основного боргу, 2156грн. 15коп. річних, 17223грн. 20коп. інфляційних, 1827грн. 00коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тимошенко К.В.

Повне рішення складено 17.04.2015р.