Ухвала суду № 43665984, 17.04.2015, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д

Кіровоградської області

УХВАЛА

17 квітня 2015 року справа № 912/627/15-г

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А., розглянувши заяву Селянського (фермерського) господарства "Лада" про забезпечення позову у справі

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Лада"

до Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області,

з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Ульяновської районної державної адміністрації,

з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1,

про визнання недійсними та скасування наказів відповідача, про визнання недійсним договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерського) господарство "Лада" звернулося до господарського суду з позовною заявою від 18.02.2015, яка містить вимоги про визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області №11-575/14-14-СГ від 01.07.2014 і № 11-1528/14-14-СГ від 10.10.2014, про визнання недійсним договору оренди землі від 19.11.2014, укладеного між Головним управлінням Держземагентства у Кіровоградській області та ОСОБА_1.

Ухвалою господарського суду від 20.02.2015 позовну заяву прийнято та порушено провадження у справі, залучено до участі в справі вищезазначених третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору; від учасників процесу витребувано зазначені в ухвалі матеріали.

На адресу господарського суду надійшла заява Селянського (фермерського) господарства "Лада" про забезпечення позову у справі, в якій міститься прохання заборонити громадянину ОСОБА_1 та Фермерському господарству "Росток 2014" здійснювати (проводити) господарську діяльність на земельній ділянці, що стала предметом спору у справі.

При розгляді заяви про забезпечення позову господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Господарський суд оцінює доводи заявника та обставини справи, що мають бути підтверджені належними доказами.

Стаття 67 Господарського процесуального кодексу України містить перелік заходів, які можуть бути вжиті господарським судом для забезпечення позову.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 № 16 з наступними змінами, зокрема у п. 1, викладено таку правову позицію:

"У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.

До предмета доказування в даному випадку входить ймовірність припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Заявник посилається на те, що

у серпні - вересні 2014 року СФГ "Лада" здійснило обробіток ґрунту на спірній земельній ділянці та засіяло частину земельної ділянки озимими сільськогосподарськими культурами, витративши на це значні кошти, станом на сьогоднішній день посіви перебувають у задовільному стані;

вказане незавершене виробництво є власністю СФГ "Лада" і відповідно до ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство", громадянин ОСОБА_1 або створене ним ФГ "Росток 2014" зобов'язані дати можливість завершити СФГ "Лада" сільськогосподарський рік;

не зважаючи на пряму заборону, що міститься в нормах закону, на відведення земельних ділянок до збирання врожаю попереднім землекористувачем - відповідач у справі та ОСОБА_1 все ж таки підписали договір оренди земельної ділянки та зареєстрували його належним чином в листопаді 2014 року;

громадянин ОСОБА_1 на підставі зареєстрованого договору зареєстрував своє фермерське господарство - ФГ "Росток 2014";

16.03.2015 на зазначеній земельній ділянці були помічені працівники, що представлялися робітниками ОСОБА_1 та заявили, що готуються до посівної і тому необхідно їм зробити заміри поля;

вказані дії відповідача та третьої особи у справі ОСОБА_1, на думку позивача, свідчать про те, що громадянин ОСОБА_1 або створене ним ФГ "Росток 2014" можуть приступити до використання земельної ділянки вже в березні 2015 року, чим завдадуть великої матеріальної шкоди СФГ "Лада";

використання земельної ділянки іншими особами, окрім СФГ "Лада", зробить неможливим виконання рішення суду в частині захисту права власності.

Господарський суд дійшов до висновку, що заявником наведене мотивування необхідності забезпечення позову не обґрунтовано належними та допустимими доказами.

Поряд з цим, вимоги заявника щодо забезпечення позову шляхом заборони громадянину ОСОБА_1 та СФГ "Росток 2014" здійснювати господарську діяльність на спірній земельній ділянці неадекватні позовним вимогам та передчасні до вирішення спору по суті, а тому відхиляються. На момент подання та розгляду заяви про забезпечення позову громадянин ОСОБА_1 чи Фермерське господарство "Росток 2014" не є відповідачами у справі.

У даному випадку відсутній зв'язок між зазначеним заявником заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Припущення заявника щодо імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в справі також відхиляється як безпідставне, оскільки у цій справі позивачем не пред'являлися позовні вимоги до відповідача стосовно земельної ділянки, у разі задоволення яких необхідно буде видавати наказ про примусове виконання рішення суду.

За викладених обставин заява про заборону громадянину ОСОБА_1 та Фермерському господарству "Росток 2014" здійснювати (проводити) господарську діяльність на земельній ділянці, що пов'язана з предметом спору у справі, задоволенню не підлягає.

Необхідно враховувати правову позицію, викладену у пункті 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" про те, що статтею 106 ГПК України передбачено можливість оскарження ухвал про забезпечення позову, скасування забезпечення позову. Відтак, ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову оскарженню не підлягають.

Керуючись статтями 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

Заяву Селянського (фермерського) господарства "Лада" про забезпечення позову у справі № 912/627/15-г, залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з дня її винесення, оскарженню не підлягає.

Примірники ухвали надіслати:

позивачу - 26410, с. Вільхове, Ульяновський район, Кіровоградська обл.;

відповідачу - 25006, вул. Тімірязєва, 84, м. Кіровоград;

третій особі - ОСОБА_1 - АДРЕСА_1.;

третій особі - Ульяновська РДА - 26400, вул. Леніна,72, м. Ульяновка, Ульяновський район, Кіровоградська обл.

Суддя О.А. Змеул