Постанова № 4366545, 14.07.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-22312/08                                            Головуючий у І інстанції –   Оленич Т.Г.

                                                                                                    Суддя-доповідач Данилова М.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

14 липня 2009 року                                                                                     м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:                      

головуючого - судді Данилової М.В.,

суддів: Бєлової Л.В. та Бистрик Г.М.,

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Міністерства економіки України на постанову господарського суду Чернігівської області від 24 березня 2008 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Чернігівське хімволокно» до Міністерства економіки України про визнання неправомірною відмови у наданні висновку, - 

в с т а н о в и л а:

У лютому 2008 року відкрите акціонерне товариство «Чернігівське хімволокно» (ВАТ, ВАТ «Чернігівське хімволокно»)  звернулось до суду з позовом до Міністерства економіки України (МЕУ).

Зазначили, що відповідачем протиправно відмовлено у наданні висновку про продовження термінів розрахунків за контрактом позивача з «LindauerDornierGmbH» (Німеччина) № 200603/410/0 від 14 квітня 2006 року.

Посилаючись на порушення МЕУ норм Законів України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97), «Про зовнішньоекономічну діяльність», Цивільного кодексу України, - просили визнати дії МЕУ незаконними, скасувати акт № 102-41/113 від 29 січня 2007 року, зобов’язати відповідача надати висновок про доцільність продовження терміну розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом № 200603/410/0 від 14 червня 2006 року.

У ході розгляду справи, позивач уточнив позовні вимоги і просив визнати дії МЕУ незаконними та скасувати акт № 102-41/113 від 29 січня 2007 року.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       

Постановою господарського суду Чернігівської області від 24 березня 2008 року позов задоволено частково. Дії МЕУ щодо відмови у наданні висновку про продовження терміну розрахунків за вказаним контрактом № 200603/410/0 визнані незаконними. У решті позовних вимог відмовлено.

У апеляційній скарзі Мінекономіки, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність рішення суду обставинам справи, просить оскаржуване рішення скасувати, прийняте нове, у позові відмовити.

Зазначали, що суд визнав незаконними дії МЕУ щодо відмови у продовженні термінів розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, хоча такі дії взагалі не входять до повноважень Мінекономіки. Стверджували, що відповідачем не було порушено прав позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 14 червня 2006 року між ВАТ «Чернігівське хімволокно» та фірмою «LindauerDornierGmbH» укладено контракт № 200603/410/0 загальною вартістю 413027 євро щодо купівлі-продажу обладнання.

Згідно підпунктів 4.1.1 та 4.1.2 контракту ВАТ повинен здійснити попередню оплату  у розмірі 82605, 40 євро , а для оплати решти суми позивач зобов’язаний відкрити протягом 50 днів після попередньої оплати безвідкличний документарний акредитив, підтверджений першокласним банком.

Пункт 5.1 контракту встановлював, що «LindauerDornierGmbH» зобов’язана поставити товар протягом 88 днів після здійснення покупцем попередньої оплати при умови своєчасного відкриття акредитиву.

Попередня оплата була здійснена ВАТ 05 вересня 2006 року, що підтверджується платіжним дорученням №60 від 04 вересня 2006 року. Тому, відповідно до контракту, товар повинен бути поставлений до 03 грудня 2006 року.

22 листопада 2006р. між позивачем та Фірмою «LindauerDornierGmbH» укладено додаткову угоду до контракту № 200603/410/0, в якій сторони передбачили продовження строку поставки до 120 днів після проведення покупцем (ВАТ) попередньої оплати. Тобто товар повинен бути поставлений в строк до 03 січня 2007 року.

За результатами перевірки складено акт № 982/41-20/30167066 від 05 грудня 2007 року.

Відповідно до інвойсів  № 560691 від 05 грудня 2006 року, № 560692 від 05 грудня 2006 року частина продукції була поставлена на митну територію України 11 грудня 2006 року, про що свідчать відбитки відповідної митниці на вказаних інвойсах. Згідно із інвойсами № 560709 від І2 грудня 2006 року №560710 від 12 грудня 2006 року. решта продукції була поставлена на митну територію України 18. грудня 2006 року.

28 грудня 2008 року 2006 року ВАТ звернулось до Мінекономіки з листом про надання висновку про віднесення контракту № 200603/410/0 від 14 червня 2006 року до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення. До листа були додані усі, передбачені для цього законодавством, документи.

Листом № 102-41/113 від 29 січня 2007року МЕУ повідомило позивача про відсутність підстав для продовження терміну розрахунків за контрактом № 200603/410/0 від 14 червня 2006 року, у зв’язку із повним виконанням фірмою «LindauerDornierGmbH» зобов’язань за контрактом на момент звернення ВАТ «Чернігівське хімволокно» до Мінекономіки.

За правилами статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України. Згідно статті 6 цього ж Закону у разі перевищення такого терміну, в разі виконання резидентами договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного і фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення Національний банк України може надавати індивідуальні ліцензії. Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом пункту 10 Порядку віднесення операцій резидентів у разі провадження ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2002 року № 445 для одержання остаточного висновку щодо доцільності продовження терміну розрахунків згідно із статтею 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" резидент повинен подати до Державної податкової адміністрації такі документи: 1) лист-звернення, складений за довільною формою, з обов'язковим обґрунтуванням необхідності продовження терміну повернення валютної виручки за зовнішньоекономічним договором (контрактом) із зазначенням суми заборгованості та терміну, необхідного для завершення розрахунків; 2) висновок Мінекономіки щодо віднесення зовнішньоекономічного договору (контракту) до видів, визначених у статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"; 3) засвідчену в установленому порядку копію зовнішньоекономічного договору (контракту) з обов'язковим зазначенням юридичної адреси та банківських реквізитів іноземних контрагентів. Якщо текст зовнішньоекономічного договору викладений іноземною мовою, заявник додає його переклад, засвідчений в установленому порядку; 4) копії документів, що засвідчують стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на дату звернення до Мінекономіки (платіжні документи, довідки банків, вантажні митні декларації, коносамент тощо). «Укранфтогазкомплект» суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними включив до податкового кредиту відповідного податкового періоду.

Відповідно до пунктів 8 та 9 Порядку 8 резидент для одержання висновку щодо віднесення операцій резидента до договорів, визначених у статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинен подати до Мінекономіки такі документи: 1) лист-звернення, складений за довільною формою, з обов'язковими даними про: стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення; необхідність продовження терміну повернення валютної виручки за зовнішньоекономічним договором (контрактом) із зазначенням суми заборгованості та терміну, необхідного для завершення розрахунків; 2) копії документів, що засвідчують здійснення зовнішньоекономічної операції (платіжні документи, довідки банків, вантажні митні декларації, коносамент тощо); 3) копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності; 4) засвідчену в установленому порядку копію зовнішньоекономічного договору (контракту) з обов'язковим зазначенням юридичної адреси та банківських реквізитів іноземних контрагентів. Якщо текст зовнішньоекономічного договору викладений іноземною мовою, заявник додає його переклад, засвідчений в установленому порядку; 5) матеріали, що стосуються іноземного контрагента - витяг з торговельного, банківського чи судового реєстру або реєстраційне посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи та документи, які підтверджують повноваження особи, що виступає від імені іноземного суб'єкта господарської діяльності, на право укладення зовнішньоекономічного договору (контракту). Зазначені матеріали повинні бути нотаріально засвідчені/посвідчені за місцем їх видачі і легалізовані належним чином в консульських установах, які представляють Україну, якщо міжнародними договорами не передбачено інше.

Перелічені документи розглядаються Мінекономіки протягом десяти днів з дня їх реєстрації. Після закінчення цього терміну резиденту надається висновок щодо віднесення зовнішньоекономічного договору (контракту) до видів, визначених у статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

У разі відмови Мінекономіки у видачі такого висновку резиденту надається відповідь з обґрунтуванням причин відмови, про що повідомляється Державна податкова адміністрація.

Апеляційний суд не погоджується з твердженням господарського суду Чернігівської області про те, що у листі МЕУ № 102-41/113 від 29 січня 2007 року не йдеться про відмову у видачі висновку щодо віднесення контракту № 200603/410/0 до видів, встановлених статтею 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Так, відповідач по суті розглянув звернення ВАТ щодо віднесення контракту     № 200603/410/0 до видів, встановлених статтею 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», проте зробив помилковий висновок щодо відсутності підстав для продовження терміну розрахунків за вказаним контрактом. Тому і відповідні дії Мінекономіки не можуть бути визнані незаконними.

У зв’язку з цим постанова  господарського суду Чернігівської області від 24 березня 2008 року підлягає скасуванню в частині визнання незаконними дій відповідача щодо відмови у наданні висновку про продовження терміну розрахунків за контрактом № 200603/410/0 від 14 червня 2006 року.

Що ж до відмови у задоволенні інших позовних вимог судом першої інстанції, то колегія суддів погоджується з такими твердженнями, оскільки за змістом Порядку віднесення операцій резидентів у разі провадження ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, не встановлено прийняття будь-якого акту у випадку відмови у наданні резиденту висновку щодо віднесення зовнішньоекономічних операцій резидентів до договорів, передбачених статтею 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а передбачена лише можливість надання письмової відповіді із зазначенням причини відмови.

Таким чином, апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

На підставі викладено, керуючись статтями 195, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Міністерства економіки України задовольнити.

Постанову  господарського суду Чернігівської області від 24 березня 2008 року скасувати частково.

 У задоволенні позову відкритого акціонерного товариства «Чернігівське хімволокно» відмовити.

Повний текст постанови виготовлено 17 липня 2009 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішення суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді:

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-22312/08                                            Головуючий у І інстанції –   Оленич Т.Г.

                                                                                                    Суддя-доповідач Данилова М.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

14 липня 2009 року                                                                                     м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:                     

головуючого - судді Данилової М.В.,

суддів: Бєлової Л.В. та Бистрик Г.М.,

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Міністерства економіки України на постанову господарського суду Чернігівської області від 24 березня 2008 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Чернігівське хімволокно» до Міністерства економіки України про визнання неправомірною відмови у наданні висновку, - 

В зв’язку зі складністю справи, відповідно до вимог статтей 158, 160 КАС України суд оголошує вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись статтями 196, 198, 202, 205, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - 

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Міністерства економіки України задовольнити.

Постанову  господарського суду Чернігівської області від 24 березня 2008 року скасувати частково.

 У задоволенні позову відкритого акціонерного товариства «Чернігівське хімволокно» відмовити.

Повний текст постанови буде виготовлено 17 липня 2009 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішення суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: