Ухвала суду № 4366490, 30.07.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа  №  22-а-23188/08                                                                       Головуюча у І інстанції – Усатенко І.В.

                                                                                                                           Суддя-доповідач – Горяйнов  А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2009  року                                                                                           м. Київ

            Колегія  суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

            головуючого  судді            - Горяйнова  А.М.,

            суддів                                  - Хрімлі  О.Г., Шведа  Е.Ю.,

            при  секретарі                     - Доник  М.М.,

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в  м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову господарського суду м. Києва від 07 квітня 2008 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «КАС» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2007 року ПП «КАС» звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 0000382302 від 06 квітня 2004 року.

Постановою господарського суду м. Києва від 07 квітня 2008 року вказаний позов було задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не було з’ясовано обставини, що мають істотне значення для справи.

Представники апелянта в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з підстав, зазначених у ній.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову господарського суду м. Києва від 07 квітня 2008 року - без змін  виходячи із наступного.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що податковим повідомленням-рішенням № 0000382302 від 06 квітня 2004 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва визначено суму податкового зобов’язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 1261588 грн. 50 коп., з якої сума податкового зобов’язання за основним платежем складає 841059 грн. 00 коп. та 420529 грн. 50 коп. за штрафними санкціями.

Оскаржуване повідомлення-рішення прийнято на підставі акту документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП «КАС» за період з 01 квітня 2002 року по 01 жовтня 2003 року № 22-23/02-7/25643466 від 31 березня 2004 року.

Згідно висновку вказаного акту ПП «КАС» донараховано податок на додану вартість за грудень 2002 року на суму 199226 грн. 00 коп., за квітень 2003 року на суму 641833 грн. 00 коп. Причиною виникнення заборгованості зазначено те, що позивачем включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по витратах, які під час перевірки виключені зі складу валових витрат, як операції, що мають ознаки безтоварності.

До таких операцій віднесено договір купівлі-продажу № б/н від 10 грудня 2002 року, згідно якого ПП «КАС»  придбало у ПП «Трейдстарс» гранулятор дробилку та лінію переробки вторинної поліетиленової сировини на загальну суму 996000 грн. 00 та ПДВ в розмірі 199200 грн. 00 коп. та договір купівлі-продажу № б/н від 08 квітня 2003 року, згідно якого ПП «КАС»  придбало у ПП «Янтар» каландруючу двошнекову лінію для переробки ABS-PC-PETPPна загальну суму 3209000 грн. 00 та ПДВ в розмірі 641800 грн. 00 коп.

Висновок про те, що зазначені операції мають ознаки безтоварності ДПІ у Голосіївському районі м. Києва зроблено з огляду на відсутність на балансі позивача транспортних засобів. Також відповідачем було встановлено, що витрати, пов’язані із транспортуванням товару, який був предметом договорів, ПП «КАС» не несло, послугами сторонніх організацій по транспортуванню не користувалося та не орендувало складських приміщень. ТОВ «Октавія», яке було перевізником ПП «Янтар», згідно зустрічної перевірки ДПІ у Подільському районі м. Києва за юридичною адресою не знаходиться. Неможливість перевірки документації перевізника унеможливлює підтвердження податкового кредиту ПП «КАС».

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ПП «КАС» суд першої інстанції виходив з того, що факт виконання договорів купівлі-продажу № б/н від 10 грудня 2002 року та № б/н від 08 квітня 2003 року під час розгляду справи було підтверджено відповідними накладними, податковими накладними та довіреностями. На час розгляду справи вказані договори є чинними та в судовому порядку недійсними не визнавалися.

Крім того, зазначені операції були відображені у податковій звітності кожної зі сторін у договорах.

Підтвердженням того, що договори були реально виконаними також суд першої інстанції вважає те, що в подальшому придбане обладнання було реалізоване ВАТ «Симферопольський завод пластмас» та ПП «Південне сяйво». Листами № 11/324 від 22 лютого 2006 року та № 1/74 від 28 лютого 2006 року вказані юридичні особи підтвердили факт придбання обладнання у позивача.

Також підставою для задоволення позову було те, що постановою господарського суду м. Києва від 20 березня 2006 року, що набула законної сили, встановлено факт виконання договорів купівлі-продажу № б/н від 10 грудня 2002 року та № б/н від 08 квітня 2003 року, а висновки акту документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП «КАС» за період з 01 квітня 2002 року по 01 жовтня 2003 року № 22-23/02-7/25643466 від 31 березня 2004 року визнано безпідставними та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Колегія суддів також погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

У відповідності до ч. 2 п. 2.5 податкове повідомлення-рішення - це рішення керівника органу державної податкової служби щодо сплатити суми застосованих штрафних (фінансових) санкцій (у тому числі пеню за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності) за порушення податкового законодавства та інших нормативно-правових актів. Таке рішення приймається за результатами перевірок платника податків.

Згідно п. 1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10 серпня 2005 року за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт – службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Таким чином, законом визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається за результатами проведення перевірки. Носієм доказової інформації про виявлені під час перевірки порушення є акт. Прийняття податкового повідомлення-рішення з інших підстав – не передбачено.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що підставою для визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 0000382302 від 06 квітня 2004 року може бути визнання акту № 22-23/02-7/25643466 від 31 березня 2004 року таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.

Судом встановлено, що в провадженні Господарського суду м. Києва перебувала справа за позовом ПП «КАС» до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000392302 від 06 квітня 2004 року. Вказане повідомлення рішення було прийняте на підставі того ж акту документальної перевірки та за аналогічною підставою виникнення заборгованості по сплаті податкового зобов’язання, що й повідомлення-рішення, яке є предметом оскарження у даній справі.

За результатами розгляду вищезазначеної справи ухвалено постанову від 20 березня 2006 року про задоволення позовних вимог, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06 червня 2006 року. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2007 року зазначені судові рішення залишено без змін. Скаргу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2007 року ухвалою Верховного Суду України від 5 грудня 2007 року залишено без розгляду.

Вказаним судовим рішенням встановлено обставини, що мають значення для вирішення даного спору.

Зокрема постановою господарського суду м. Києва від 20 березня 2006 року встановлено, що висновки акту документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП «КАС» за період з 01 квітня 2002 року по 01 жовтня 2003 року № 22-23/02-7/25643466 від 31 березня 2004 року щодо зменшення валових витрат за операціями по договорах купівлі-продажу № б/н від 10 грудня 2002 року та № б/н від 08 квітня 2003 року є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, безпідставність висновків акту № 22-23/02-7/25643466 від 31 березня 2004 року щодо зменшення валових витрат за операціями по договорах купівлі-продажу № б/н від 10 грудня 2002 року та № б/н від 08 квітня 2003 року вважається встановленим та не потребує доведення в судовому порядку під час розгляду даної справи.

Оскільки акт документальної перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, згідно рішення господарського суду м. Києва від 10 березня 2006 року є таким, що втратив значимість як носій доказової інформації, судова колегія вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0000382302 від 06 квітня 2004 року слід визнати недійсним.

з огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано  належну оцінку дослідженим  доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв’язку з цим колегія  суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову господарського суду м. Києва від 07 квітня 2008 року – без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -      

УХВАЛИЛА:

Апеляційну  скаргу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову господарського суду м. Києва від 07 квітня 2008 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня її складання в повному обсязі, тобто з 04 серпня 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

            Головуючий                                                                                           А.М. Горяйнов

            Судді                                                                                           О.Г. Хрімлі

       Е.Ю. Швед