Постанова № 43663471, 16.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/20508/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта ОСОБА_3

позивач ОСОБА_4

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Служби безпеки України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Кабінету Міністрів України, Служби безпеки України, Національної академії наук України, треті особи: Президент України Порошенко Петро Олексійович, Верховна Рада України, ОСОБА_9 про спонукання виконати п.2 Указу Президента України № 75/2010 від 28.01.2010 р. «Про вшанування учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті» -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з даним позовом, в якому просив спонукати відповідачів виконати п. 2 Указу Президента України №75/2010 від 28.01.2010р. «Про вшанування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2015 року позовні вимоги задоволено. Зобов'язано Кабінет Міністрів України, Службу безпеки України, Національну академію наук України виконати п. 2 Указу Президента України №75/2010 від 28.01.2010р. «Про вшанування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті».

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач, Служба безпеки України, подав апеляційну скаргу, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, та просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в частині задоволення позовних вимог до Служби безпеки України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення , виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Президент України видав Указ від 28.01.2010 року №75/2010 «Про вшанування учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті» .

Згідно п. 1 Указу визнано учасниками боротьби за незалежність України у XX столітті осіб, які брали участь у політичній, партизанській, підпільній, збройній боротьбі за незалежність України, в тому числі у складі формувань Української Центральної Ради, Української Народної Республіки, Західно-Української Народної Республіки, Української Держави (Гетьманату), Української військової організації, Організації народної оборони «Карпатська Січ», Організації українських націоналістів, Української повстанської армії, Української головної визвольної ради та інших військових формувань, партій, організацій та рухів, що ставили за мету здобуття Україною державної незалежності.

Пунктом 2 вказаного Указу Кабінету Міністрів України постановлено розробити разом із СБУ та за участю НАН України і внести в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про правовий статус учасників боротьби за незалежність України у XX столітті».

Протоколом засідання Кабінету Міністрів України від 11.02.2010 року затверджено План організації виконання Указу Президента України від 28.01.2010 року №75/2010, згідно якого Інститут національної пам'яті, Мін'юст, Мінпраці, Мінфін, Мінекономіки, НАН України та СБУ зобов'язано до 28.03.2010 року розробити відповідний законопроект та подати його в установленому порядку до Кабміну.

Згідно підпункту 2 пункту 1 Плану головним виконавцем розробки законопроекту «Про правовий статус учасників боротьби за незалежність України у XX столітті» визначено Інститут національної пам'яті України.

Судом першої інстанції встановлено, що Інститутом національної пам'яті України у 2010 році розпочато підготовку законопроекту, але Указом Президента України від 09.12.2010 року №1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» Інститут був ліквідований як центральний орган виконавчої влади, у зв'язку з чим робота над законопроектом була зупинена.

Відповідно до листа Українського інституту національної пам'яті від 12.09.2014 року на звернення ОСОБА_4 щодо виконання Указу Президента України від 28.01.2010 року №75/2010, на даний момент Український інститут національної пам'яті перебуває у стадії реорганізації у центральний орган виконавчої влади. Вказаним листом також повідомлено, що гідне вшанування учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті буде одним із пріоритетів діяльності Інституту.

На момент розгляду справи по суті судом першої інстанції п. 2 Указу Президента України від 28.01.2010 року №75/2010 не виконано, проект Закону «Про правовий статус учасників боротьби за незалежність України у XX столітті» у встановленому порядку на розгляд Верховної Ради України не внесено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав вимоги таким, що підлягають задоволенню, оскільки на момент розгляду справи по суті п. 2 Указу Президента України від 28.01.2010р. №75/2010 не виконано, проект Закону «Про правовий статус учасників боротьби за незалежність України у XX столітті» у встановленому порядку не розроблено та на розгляд Верховної Ради України не внесено.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та встановленим фактам, колегія судді звертає увагу на наступне.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень ст. 106 Конституції України Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.

Відповідно до положень ст. 113 Конституції України (у редакції, що була чинна на момент видання Указу) Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених у статтях 85, 87 Конституції України. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

Згідно пункту 1 параграфа 1 розділу 1 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007р. №950 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.11.2011р.№1156) Кабінет Міністрів є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим і місцеві держадміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність зазначених органів.

Відповідно до пункту 5 параграфа 1 розділу 1 Регламенту Кабмін має право законодавчої ініціативи у Верховній Раді.

Відповідно до пункту 1 параграфа 66 глави 1 розділу 6 Регламенту розроблення законопроектів, що подаються до Верховної Ради Кабінетом Міністрів у порядку законодавчої ініціативи, здійснюється відповідно до перспективних і поточних планів законопроектних робіт, завдань, визначених законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів та дорученнями Прем'єр-міністра.

Відповідно до положень статей 1 та 2 Закону України «Про Службу безпеки України» № 2229-XII від 25.03.1992р., у редакції, чинній на момент видання Указу, Служба безпеки України підпорядкована Президенту України.

На Службу безпеки України покладається, у межах визначеної законодавством компетенції, захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.

Разом з тим, відповідно до п.1 Плану організації виконання Указу Президента України від 28.01.2010 року №75/2010 на Службу безпеки України покладено обов'язок до 28.03.2010 року внести до Інституту національної пам'яті України пропозиції щодо розробки законопроекту.

17.02.2010 року СБУ на виконання п. 2 Указу Президента України від 28.01.2010 року №75/2010 та п. 1 Плану надіслала свої пропозиції до Кабінету Міністрів України та Інституту національної пам'яті України.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що СБУ не є суб'єктом права законодавчої ініціативи і не може вносити на розгляд Верховної Ради України будь-які законопроекти.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання Служби безпеки України виконати п. 2 Указу Президента України №75/2010 від 28.01.2010 р. «Про вшанування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті» є безпідставними і до задоволення не підлягали, а висновки суду першої інстанції в цій частині є помилковими.

Згідно ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з п. 3 ч. 1.ст. 198, 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо є невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи або, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Служби безпеки України - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2015 року - скасувати в частині зобов'язання Служби безпеки України виконати п. 2 Указу Президента України №75/2010 від 28.01.2010 р. «Про вшанування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті».

Ухвалити в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Служби безпеки України - відмовити

В інший частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 17.04.2015 р.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.