Ухвала суду № 43663467, 16.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/6648/14 Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

16 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Троян Н.М., Бужак Н.П.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Укртрансінспекції у Київській області про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року, позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної казначейської служби України у Бородянському районі Київської області, третя особа: Бородянське відділення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. Свої позовні вимоги мотивував тим, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки відповідачем порушено процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, щодо всебічного, об'єктивного та законного розгляду справи. Із тексту постанови позивачу не зрозуміло за яке правопорушення його притягнуто до відповідальності, не визначено чітко місце проведення перевірки, що ставить під сумнів законність її проведення, оскільки не можливо встановити на якій ділянці проводилася перевірка та чи був належним чином оформлений і затверджений графік проведення перевірки. Визнав, що на вказаний автомобіль був відсутнім протоколу перевірки та адаптації тахографа, тому можливо і було таке порушення, але стверджує, що постанова підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням процедури.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 зареєстрований фізичною особою-підприємцем 27.01.2014 Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області.

Під час рейдової перевірки транспортного засобу позивача (DAF державний номер (НОМЕР_1) було виявлено порушення чинного законодавства, а саме те, що позивачем надавалися послуги з перевезень вантажу (згідно з ТТН 1ЗКК00000025 від 21.07.2014 - горілчані вироби) без оформлення необхідних документів: протоколу перевірки та адаптації тахографа, чим порушено вимоги ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». За наслідками перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 22.07.2014 №069405, згідно з яким місце вчинення порушення - « 30 км а\д Суми-Полтава». Як вбачається з акту перевірки, особи, що її проводили, мали завдання на перевірку від 21.07.2014 №010228. Водій транспортного засобу з актом перевірки ознайомився, проте від підписання акту відмовився.

Позивачу 05.08.2014 було направлено засобом поштового зв'язку запрошення про прибуття до відповідача для розгляду справи про адміністративне правопорушення (вих. №4255/07/28-14).

На підставі акту перевірки відповідачем відносно позивача винесено постанову про застосування адміністративно-господарських санкцій від 18.09.2014 за №034260, якою щодо ОСОБА_2 застосовано штраф в сумі 1700 грн за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачено абзацом ІІІ частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". У постанові вказано, що порушення вчинено 22.07.2014, місце вчинення - « 30 км а\д Суми-Полтава». Копію цієї постанови супровідним листом від 18.09.2014 №4756/07/28-14 направлено позивачу.

Як встановлено судом шляхом огляду конверта, у подальшому відповідачу поштою повернуто конверт з цим поштовим відправленням з довідкою підприємства поштового зв'язку про те, що причина повернення "за закінченням терміну зберігання".

Надаючи правову оцінку позовним вимогам необхідно зазначити наступне.

Статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції у вигляді штрафу. Накладати такі санкції від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту уповноважені посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Цією ж статтею передбачено, що порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 за №1567 затверджено порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, згідно з пунктом 3 якого органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, місті Києві та Севастополі.

Відповідно до пункту 26 цього Порядку справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (п.27 Порядку).

Згідно з п.29 цього Порядку копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням. У разі оскарження постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Матеріалами справи встановлено, що позивача своєчасно, ще 05.08.2014, було повідомлено відповідачем про розгляд справи про адміністративне правопорушення, яке призначено на 14.08.2014, про що позивачу засобом поштового зв'язку надіслано запрошення. Як встановлено судом, позивач на розгляд справи не прибув.

Крім того, встановлено, що за наслідками розгляду справи відповідачем 18.09.2014 винесено постанову про накладення санкції на позивача, яку у той же день (за вимогами Поряду - у триденний строк) надіслано позивачу засобом поштового зв'язку. Як вбачається з конверта, штемпель підприємства поштового зв'язку містить дату 19.09.2014, отже постанова фактично була здана на пошту на наступний день після її винесення, тобто 19.09.2014. При цьому відповідачу повернувся конверт з довідкою про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання».

З урахуванням наведенного, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані позивачем процедурні порушення при розгляді справи та винесенні спірної постанови спростовано наявними у справі доказами, які досліджено судом. Так, судом на підставі вищевказаних доказів встановлено, що у спірній постанові вказано як місце вчинення порушення (« 30 км а\д Суми-Полтава»), так і його кваліфікація, в акті перевірки надано детальний опис порушення і також вказано місце його вчинення; особи, що проводили перевірку, мали завдання на перевірку від 21.07.2014 №010228; про проведення розгляду справи про це порушення позивача було своєчасно письмово повідомлено відповідачем та забезпечено його право бути присутнім під час розгляду справи, проте позивач не прибув на розгляд справи; прийняту за наслідками розгляду справи спірну постанову позивачу було направлено відповідачем поштою, проте це відправлення було повернуто відповідачу за закінченням терміну зберігання.

Отже, відповідачем дотримано процедуру здійснення державного контролю за додержанням позивачем вимог законодавства та при застосування щодо позивача адміністративно-господарської санкції.

Щодо доведеності факту порушення позивачем законодавства має місце зазначити таке.

Згідно з вимогами статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", державний контроль автомобільних перевізників здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) шляхом проведення рейдових перевірок.

Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - ліцензійна картка, свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Під час перевірки встановлено, що позивачем надавалися послуги з перевезень вантажу без оформлення необхідних документів, які передбачено іншими нормативно-правовими актами, а саме - протоколу перевірки та адаптації тахографа.

Відповідно до пункту 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР ( 994_016 ), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Позивачем не заперечувалось, що автомобіль, який було перевірено, обладнаний тахографом, а протокол перевірки та адаптації тахографа на цей транспортний засіб був відсутній.

Отже, відповідно до вищезазначених норм водій цього транспортного засобу повинен мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа транспортного засобу.

Позивачем протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу не було пред'явлено під час перевірки, не надано ні до позовної заяви, ні в подальшому на вимогу суду.

Надаючи оцінку цим документам і зазначеним у них обставинах справи, можливо дійти висновку про те, що під час перевірки водієм дійсно не було надано вищезазначеного документа - протоколу перевірки та адаптації тахографа, наявність якого була обов'язковою, а відповідачем правильно встановлено відсутність цього документа, що і зафіксовано в акті перевірки.

Оскільки перевіркою встановлено порушення вимог ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" відсутність обов'язкового документа - протоколу про перевірку та адаптацію тахографа, то суд вважає що наявність факту порушення також доведено, а тому винесення відповідачем постанови про застосування адміністративно-господарської санкції щодо позивача за вчинення порушення є обґрунтованим.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 21 квітня 2015 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 16 квітня 2015 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Троян Н.М.