Ухвала суду № 43663334, 16.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 квітня 2015 рокусправа № 804/6298/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Губар Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2014 року по справі

за позовом Приватного підприємства «Згода 06» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватне підприємство «Згода 06» (далі - ТОВ «Згода 06») звернулося до суду з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0002632201 від 23.09.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 444 615 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 296 410 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 148 205 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.07.2014 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0002632201 від 23.09.2013 року, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в сумі 487,20 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 28.08.2013 року по 29.08.2013 року ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Згода 06» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «НВП «Металургмонтаж», їх реальності та повноти відображення в обліку за квітень, травень 2013року, за результатами якої складено акт №360/04-66-22-01-11/34513839 від 29.08.2013 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків позивачем порушено приписи п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3 п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого ПП «Згода 06» занижено податок на додану вартість на загальну суму 296 410 грн. за квітень, травень 2013 року.

Позиція податкового органу про недійсність даних у податковій звітності позивача ґрунтується на висновках перевірки контрагента позивача ТОВ «НВП «Металургмонтаж», щодо відсутності факту реального здійснення господарських операцій.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0002632201 від 23.09.2013 року, яким ПП «Згода 06» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 444 615 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 296 410 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 148 205 грн.

За результатами розгляду скарг позивача податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення в судовому порядку.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до приписів п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

Згідно вищевказаних норм, ПК України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Пунктами 201.8. та 201.9. ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Із матеріалів справи вбачається, що між ПП «Згода 06» та ТОВ «НВП «Металургмонтаж» укладено договір генерального підряду №2/09 від 07.09.2007 року з виконання будівельних робіт.

За умовами договору ТОВ "НВП "Металургремонт" як генпідрядник брав на себе зобов'язання своїми силами і засобами провести роботи по будівництву об'єкта "Універсальний склад", розташованого на території Чумаківської сільської ради в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області, а позивач, як замовник будівництва, зобов'язувався передати генпідряднику будівельну площадку, проектно-кошторисну документацію, прийняти і оплатити вартість виконаних робіт і матеріалів у порядку та у розмірах, передбаченими цим договором та додатками до нього.

Здійснення господарської діяльності з контрагентом ТОВ "НВП "Металургремонт" у період квітень, травень 2013р. підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV, а саме: копією ліцензії ТОВ "НВП "Металурмонтаж" щодо дозволу на здійснення будівельної діяльності, копіями об'єктного кошторису, графіком виконання робіт по об'єкту, технічною документацією із землеустрою, декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, податковими накладними, видатковими накладними, актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, даними журналу-ордеру по рахунку 6311 за перевірений період, свідоцтвом та витягом з КП ДМБТІ щодо реєстрації права власності за позивачем на нерухоме майно , платіжними документами про оплату позивачем виконаних робіт тощо.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до складу податкового кредиту за квітень, травень 2013 року віднесено суми податку на додану вартість по виписаним контрагентом податковим накладним, які позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту за квітень, травень 2013 року та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, оскільки чинне податкове законодавство України не ставить в залежність право сторони в договорі на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб, а також наявності та змісту правових взаємовідносин цих осіб між собою.

Матеріалами справи доведений факт дійсного виконання позивачем та його контрагентом «НВП «Металургмонтаж» господарської угоди, позивач не мав підстав вважати діяльність зазначеного контрагента протиправною, так як на час дії угоди контрагент позивача був зареєстрований в установленому порядку як платник ПДВ, мав право виписувати та надавати податкові накладні, не був виключений із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Приймаючи до уваги викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що визнання протиправними та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0002632201 від 23.09.2013 року є обґрунтованим та вірним.

Суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 94 КАС України правомірно стягнув з Державного бюджету України на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати в сумі 487,20 грн.

Доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовуються.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова