Ухвала суду № 43663226, 24.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"24" лютого 2015 р.

справа № 808/8398/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 р. у справі № 808/8398/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт"

до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (правонаступник - Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

В жовтні 2013 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0000852211 від 19.09.2013 р., яким визначено суму за штрафних (фінансо вих) санкцій - 120366,80 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Постанова мотивована тим, що позивачем було порушено порядок оприбуткування готівки в сумі 2618,36 грн. та 21455 грн., тому штрафні санкції застосовані до позивача правомірно.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин по справі, просить скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвали нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції

норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що на підставі наказів відповідача від 24.07.2013 р. №525 та від 08.08.2013 р. №620 в період з 12.02.2013 р. по 18.02.2013 р. відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 р. по 30.06.2013 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 р. по 30.06.2013 р., за результатами якої складено акт перевірки від 29.08.2013 р. №039/08-22-01/02647763.

Відповідно до висновків акту відповідачем, зокрема, встановлено наступні порушення, а саме:

- п.9 ст.3 Закону України "Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадянського харчування та послуг" в частині відсутності 7 фіскальних звітних чеків та п.2.6 глави 2 Постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. №637 в частині несвоєчасного оприбуткування готівки в сумі 2618,36 грн. та не оприбуткування готівки в сумі 21455 грн.

Висновки відповідача ґрунтуються, на тому, що під час перевірки КОРО №082200306р/6/1109 встановлено, що відповідно до контрольної стрічки за 30.01.2012 р. загальна сума розрахунків становить 1154 грн. 97 коп., але згідно розділу 2 книги обліку готівка в сумі 1154 грн. 97 коп. була оприбуткована в КОРО 31.01.2013 р. Також, під час перевірки було встановлено, що відповідно до контрольної стрічки за 10.05.2013 р. загальна сума розрахунків становила 1463 грн. 39 коп., але згідно розділу 2 книги обліку готівка в сумі 1463 грн. 39 коп. оприбуткована в КОРО лише 11.05.2013 р.

Разом з цим, контролюючий орган при перевірці КОРО №0822004556р/3532 встановив, що з 02.07.2012 р. по 25.06.2013 р. включно, відповідно до контролюючих стрічок та фіскальних звітних чеків на господарській одиниці проводилися готівкові розрахунки, але розділ 2 книги обліку не заповнювався. Такі дії, на думку контролюючого органу, призвели до порушення п. 2.6 Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 за №637, а саме за період з 02.07.2012 р. по 25.06.2013 р. включно не здійснено своєчасного обліку зазначених готівкових коштів (у день їх одержання) у повній сумі їх фактичних надходжень, у книзі обліку розрахункових операцій №0822004556р/3532 на підставі фіскальних чеків РРО шляхом внесення відповідних записів згідно із фіскальними звітними чеками – Z звітами на загальну суму 21455 грн.

Окрім цього, під час перевірки було з’ясовано, що при перевірці книг обліку розрахункових операцій №0822004308р/1/3284 та №0822003506р/6/1109 відсутні сім щоденних фіскальних звітних чеків, а саме за 17.08.2012 р., 18.08.2012 р., 20.08.2012 р., 19.09.2012 р., 27.06.2013 р., 30.01.2013 р. та 10.05.2013 р.

На підставі Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "С" від 19.09.2013 р. №0000852211, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 120366,80 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність рішення відповідача, з наступних підстав.

Згідно п. 2.6 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку України №637 від 15.12.2004 р. уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткування готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Згідно п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п.7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України №614 від 01.12.2000 р. (який діяв на час проведення перевірки та винесення спірного рішення), використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Таким чином, оскільки готівкові розрахунки були проведені позивачем із застосуванням РРО, що, зокрема, підтверджується копіями Z-звітів, оприбуткування готівки є здійсненням в тому числі обліку зазначених готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій. В свою чергу порядок ведення КОРО, передбачений главою 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, п. 7.5 якого передбачає необхідність підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО та щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, чого в даному випадку не було виконано позивачем. Тобто порушення позивачем порядку ведення книги ОРО і є в свою чергу порушенням у вигляді не оприбуткування готівки.

Зазначеним п. 7.5 наведеного Положення також визначено, що використання книги ОРО передбачається у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій.

Абзацом 3 частини 1 статті 1 Указу Президента від 12 червня 1995 року № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідно до пп. 2, 3 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до постанови 12.02.2014 року №21-247а13 Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій пункту 1 Указу № 436/95).

З урахуванням наведеного вбачається, що позивачем було порушено порядок оприбуткування готівки в сумі 2618,36 грн. та 21455 грн..

Отже, податкове повідомлення-рішення №0000852211 від 19.09.2013р. прийнято відповідачем в порядку, в межах та у спосіб визначений чинним законодавством, тому скасуванню не підлягає.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт" залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року у справі № 808/8398/13-а залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун