Постанова № 43662330, 06.04.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2015 року (11:56 год.) м.Київ 810/7084/14

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів головуючого судді Кушнової А.О., суддів Головенка О.Д., Панченко Н.Д. за участю секретаря судового засідання Луценко К.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим (відповідач-1)

Міністерства доходів і зборів України (відповідач-2)

Державної фіскальної служби України (відповідач-3)

Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (відповідач-4)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Державна казначейська служба України,

про стягнення заборгованості з заробітної плати,

за участю представників сторін та третьої особи:

позивача - ОСОБА_5, довіреність від 24.12.2014 №147;

відповідачів 2,3 - Діанов О.І., довіреність від 22.04.2014 №99-99-10-17/68; довіреність від 29.07.2014 №99-99-10-17/9,

відповідача 4 - Кромп О.П., довіреність від 03,04.2015 №598/21-22-10-01-99

відповідача 1, третьої особи - не з'явились

Суть спору: позивач - ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим про стягнення заборгованості з заробітної плати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, працюючи з 20.08.2013 на посаді заступника начальника управління - начальника відділу податку на прибуток управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій ГУ Міндоходів в Автономній Республіці Крим, у період з березня по серпень 2014 року не отримує заробітну плату, переїхала на материкову частину України в березні 2014 року у зв'язку з анексією АР Крим та окупацією АР Крим Російською Федерацією. Позивач вказує, що з запропонованими для переведення на материкову частину України посадами не погодилась, оскільки пропонувались виключно тимчасові "декретні" місця, по яких через 2-3 місяці закінчувався період відпусток, що стало б підставою для її звільнення. Зазначає, що не була звільнена з державної служби або переведена на іншу посаду.

У процесі службової діяльності позивач дізналась про можливість отримання направлення на навчання до Національної академії державного управління при Президентові України, тому між позивачем та Міністерством доходів і зборів України укладено Договір - направлення на навчання за денною формою до вказаного учбового закладу від 30.05.2014 №13, період навчання в Академії зараховується до кадрового резерву на посаду заступника начальника управління - начальника відділу податку на прибуток управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій ГУ Міндоходів в АР Крим.

У результаті успішного складання вступних іспитів та проходження конкурсного відбору Рішенням приймальної комісії (Наказ від «08» липня 2014р. №396-к) Позивач зарахована слухачем першого року навчання денної форми Інституту державної служби та місцевого самоврядування Національної академії державного управління при Президентові України за державним замовленням. Тому згідно п.21 Положення про прийом слухачів до Національної академії державного управління при Президентові України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2013 №255, у разі зарахування на навчання за денною формою працівник органу, установи звільняється із займаної посади згідно із статтею 38 Кодексу законів про працю України у зв'язку із вступом до Національної академії. На час навчання державного службовця, посадової особи місцевого самоврядування за денною формою за державним замовленням у Національній академії посада, яку вона займала до навчання (крім виборних посад), може займатися іншою особою лише на умовах строкового трудового договору та не є вакантною.

Враховуючи, що з 01.09.2014 позивач зарахована на навчання, просить стягнути заробітну плату за час роботи в ГУ Міндоходів в АРК з період з березня по серпень 2014 року.

Ухвалою суду про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду від 23.12.2014 залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство доходів і зборів України, Державну фіскальну службу України, Головне управління ДФС у Херсонській області.

30.12.2014 через канцелярію суду представником позивача подані пояснення, в яких позивач вказує, що виплата заробітної плати позивачу відбувалась на банківську картку Приватбанку НОМЕР_2, згідно отриманої виписки слідує, що остання виплата грошових коштів з призначенням платежу «зарплата» на користь позивача відбулась 12.03.2014 року у розмірі 1470,00 грн., що є авансом за березень 2014 року.

Також позивач вказує, що на підставі розпорядження Міністерства доходів та зборів України від 24.03.2014 № 55-р «Про створення робочої групи» позивач відряджена до м.Києва та зарахована до робочої групи з координації роботи органів ГУ Міндоходів в АР Крим та м. Севастополь, в подальшому приймала участь у роботі Міжвідомчої робочої групи при Міністерстві юстиції України, про що видані відповідні накази про відрядження, які надані суду (т.1 а.с.28-50).

12.01.2015 року представником позивача подані пояснення, в яких позивач просить врахувати, що згідно виписки по банківському рахунку 07.03.2014 року позивачу виплачено 500,00 грн. грошової премії з нагоди святкування Міжнародного жіночого дня 8 березня, що не є сумою авансу чи заробітної плати (т.1 а.с.74-75).

14.01.2015 року через канцелярію суду надійшли письмові пояснення начальника ГУ Міндоходів в АР Крим Кондрашова О.М., в яких останній вказує, що на початку березня 2014 року в АР Крим внаслідок збройної агресії Російської Федерації склались обставини, за яких продовжувати належним чином виконувати свої посадові обов'язки начальника ГУ Міндоходів в АР Крим, як і Позивачу посадові обов'язки заступника начальника управління - начальника відділу податку на прибуток управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій ГУ Міндоходів в АР Крим, та перебувати на території півострова, зокрема, й в адміністративній будівлі Головного управління, стало неможливим. Самопроголошеною владою АР Крим було захоплено адміністративну будівлю ГУ Міндоходів в АР Крим, зокрема, й управління кадрової роботи, управління фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, печатку, ділову, бухгалтерську та службову документацію, службові реєстри та електронні бази Головного управління. Частина працівників ГУ Міндоходів в АР Крим (у тому числі керівний та робочий склад зазначених управлінь кадрової роботи, фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку) виявили бажання перейти на службу до незаконно створеного самопроголошеною владою органу - «Государственная налоговая служба Республики Крым». Про ситуацію, що склалась, було невідкладно повідомлено керівництво Міністерства доходів та зборів України.

Відповідач-1 наголошує, що з метою забезпечення належної координації роботи органів ГУ Міндоходів в АР Крим, розпорядженням Міндоходів від 24.03.2014 № 55-р «Про створення робочої групи» створено робочу групу з координації роботи органів ГУ Міндоходів в АР Крим та м. Севастополя з фактичним розташуванням її у м. Києві. Згідно додатку до Розпорядження до складу робочої групи відряджена також й Позивач.

Відповідач-1 зазначає, що Робоча група функціонувала у належному робочому складі, виконувала поставлені перед нею завдання, вживала всіх необхідних заходів для ліквідації наслідків окупації ГУ Міндоходів в АР Крим, вносила пропозиції для подальшого ефективного функціонування органу, його розміщення, вирішення проблемних питань та запобігання порушенню прав платників податків, про виконану роботу звітувала безпосередньо Міністерству доходів і зборів України.

Проте з невідомих відповідачу-1 причин вже 17.04.2014 Розпорядженням Міндоходів України №76-р раніше видане розпорядження №55-р визнане таким, що втратило чинність у зв'язку з втратою актуальності.

Як зазначає відповідач-1 працівники ГУ Міндоходів в АР Крим, усвідомлюючи всю відповідальність, покладену на них як на державних службовців, продовжували активно брати участь у заходах, спрямованих на захист порушених прав юридичних та фізичних осіб під час незаконної анексії Криму, а також виконувати свої посадові обов'язки, які представлялось можливим на цей момент виконувати. Так, працівники ГУ Міндоходів в АР Крим увійшли до складу міжвідомчої робочої групи при Міністерстві юстиції України, що була створена з метою формування належної доказової бази, висвітлення фактів втрат держави, нанесених збитків, порушення прав юридичних та фізичних осіб внаслідок окупації Криму для пред'явлення Міністерством юстиції України позову до Європейського суду з прав людини. Зокрема, для участі у вказаній робочій групі відряджені представники ГУ Міндоходів в АР Крим та його територіальних органів, у тому числі й Позивач. Листом від 28.05.2014 №1081/5/99-99-04-01-01-16 Міндоходів України підтвердило свою згоду на участь працівників ГУ Міндоходів в АР Крим у роботі міжвідомчої робочої групи.

Відповідач-1 звертає увагу на те, що будучи діючим начальником ГУ Міндоходів в АР Крим, неодноразово письмово доповідав Міністерству доходів і зборів України, Державній фіскальній службі України про неможливість здійснення діяльності та виконання посадових обов'язків на тимчасово окупованій території, звертався за вирішенням питання щодо подальшого функціонування ГУ Міндоходів в АР Крим та його територіальних органів, їх розміщення на базі існуючих органів Міндоходів, зміни місця їх розташування, повідомляв про високу готовність працівників ГУ Міндоходів в АР Крим до подальшого виконання своїх посадових обов'язків та службових завдань.

Окрім цього, неодноразово письмово доповідав Міністерству доходів і зборів України, Державній фіскальній службі України, як головному бюджетному розпоряднику, про відсутність у ГУ Міндоходів в АР Крим внаслідок захоплення адміністративної будівлі печатки, бухгалтерської документації, блокування та закриття казначейських рахунків, у зв'язку з чим просив вирішити це питання шляхом створення умов та надання можливості отримувати заробітну плату в Міністерстві доходів і зборів України або будь-яким іншим чином вплинути на вирішення проблемної ситуації. Проте жодних заходів Міністерством доходів і зборів України, Державною фіскальною службою України прийнято не було, у зв'язку з чим утворилась заборгованість з заробітної плати та інших належних виплат працівникам ГУ Міндоходів в АР Крим, у тому числі й позивачу.

Державною фіскальною службою України було лише повідомлено про наявність Постанови КМУ від 06.08.2014 №311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України», якою визначено перелік територіальних органів Міндоходів, які реорганізуються. Згідно Додатку №2 до вказаної Постанови ГУ Міндоходів в АР Крим реорганізується в Головне управління ДФС у Херсонській області, проте процес реорганізації ГУ Міндоходів в АР Крим по теперішній час не розпочато, голову ліквідаційної комісії не призначено.

Відповідач-1 підкреслює, що неприйняття відповідних заходів з боку Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України унеможливлює будь-який подальший процес вирішення ситуації, що склалась на сьогоднішній день, зокрема й питання з виплати заборгованості по заробітній платі.

Відповідач-1 зазначає, що ГУ Міндоходів в АР Крим є бюджетною установою, що утримується за рахунок Державного бюджету України. Головним бюджетним розпорядником бюджетних коштів, які виділялись відповідачу 1 є Міністерство доходів і зборів України, проте останнім так й не було здійснено заходів щодо виплати заробітної плати.

Підсумовуючи викладене, відповідач-1 вважає, що за обставин, які склались, належними відповідачами по даній справі є Міністерство доходів і зборів України, як головний бюджетний розпорядник та Головне управління ДФС в Херсонській області, які повинні забезпечити можливість виплати належної Позивачу заробітної плати.

В судовому засіданні 20.01.2015 року представником Міндоходів України та ДФС України надані суду письмові пояснення, в яких зазначені державні органи повідомили, що інформація, викладена в позові, не відповідає дійсності. Зокрема, представник Міндоходів та ДФС України посилається на Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затверджений постановою КМУ №1074 від 20.10.2011 та вказує, що на виконання постанови КМУ від 06.08.2014 №311 розпочато реорганізацію територіальних органів Міндоходів у Херсонській області та призначено керівників комісій з реорганізації цих територіальних органів, на підтвердження чого надав наказ Міндоходів №23 від 04.03.2015.

Представник відповідачів-2,3 Міндоходів та ДФС України пояснив, що на виконання Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Міндоходів в межах своєї компетенції здійснювались дієві заходи щодо гарантування та забезпечення соціальних, трудових прав на освіту після залишення працівниками територіальних органів в АРК тимчасово окупованої території.

Представник відповідачів-2,3 зазначив, що на виконання розпорядження Міндоходів №55-р від 24.03.2014 «Про створення робочої групи» з числа працівників органів ГУ Міндоходів в АРК та м.Севастополь створено робочу групу з координації цих органів.

Представник відповідачів-2,3 підкреслює, що Міністерством доходів і зборів України велася активна робота щодо працевлаштування працівників територіальних органів Міндоходів з Автономної Республіки Крим в територіальні органи Міндоходів материкової частини України. Проведено низку нарад керівництва, на яких визначався механізм працевлаштування та пропонувалися за складеними списками вакантні посади в територіальних органах Міндоходів материкової частини України.

Представник відповідачів-2,3 зазначає, що позивачу неодноразово пропонувалися вакантні посади в територіальних органах Міндоходів материкової частини України, на які вона не погодилась.

Щодо отримання заробітної плати представник відповідачів-2,3 вважає, що позивач перебуває у трудових відносинах з Головним управлінням Міндоходів в АРК, отже роботодавцем позивача є ГУ Міндоходів в АРК.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державну казначейську службу України.

23.01.2015 року на адресу суду надійшли письмові заперечення ГУ ДФС у Херсонській області, в яких відповідач-4 проти позову заперечує та зазначає, що відповідно до відомостей із трудової книжки ОСОБА_1 остання не перебувала у трудових відносинах, не займала будь-якої посади в Головному управлінні Міндоходів у Херсонській області.

Відповідач-4 вважає, що Головним управлінням Міндоходів в АРК не здійснювались жодні заходи, визначені чинним законодавством, для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті приєднання.

Відповідач-4 вказує, що ГУ ДФС у Херсонській області не є роботодавцем позивача, оскільки позивач не перебував з цим управлінням у трудових відносинах, в ГУ ДФС у Херсонській відсутні будь-які документи чи інформація, що стосується предмету спору, а також відсутні будь-які докази щодо неотримання ОСОБА_1 заробітної плати з березня по серпень 2014 року.

05.02.2014 року через канцелярію суду надійшли письмові пояснення ГУ Міндоходів в АРК, в яких зазначено, що особисто начальником ГУ Міндоходів в АРК прийнято рішення про покладення обов'язків по веденню табелю обліку робочого часу на заступника начальника ГУ Міндоходів в АРК Сібірцева М.В., що підтверджується наказом про покладення обов'язків від 24.03.2014 №122-о. Цим же наказом визначено, що у зв'язку з відсутністю приміщення для виконання професійних обов'язків, належних умов для праці до припинення існування таких обставин, табель обліку робочого часу ведеться в електронному вигляді за типовою формою, затвердженою наказом Держкомстату України від 05.12.2008 №489. На вимогу ухвали суду про витребування доказів відповідачем-1 надано суду витяги з табелів обліку робочого часу на позивача за період з березня по серпень 2014 року.

Також відповідач-1 пояснив, що позивач у період з березня по серпень 2014 року у відпустці чи на лікарняному не перебувала.

В судовому засіданні 06.02.2015 Державна фіскальна служба України надала службовий лист Департаменту фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку «Про надання інформації» від 19.01.2015 № 55/99-99-05-04-01, в якому зазначено, що обов'язки щодо розрахунків з працівниками Головного управління Міндоходів в АРК переходять до Головного управління ДФС у Херсонській області, яке визначено правонаступником ГУ Міндоходів в АРК.

11.02.2015 через канцелярію суду Державна казначейська служба України надала лист від 06.02.2015 №5-12/448-2299 «Про надання інформації», в якому на виконання ухвали суду про надання відомостей щодо фінансування ГУ Міндоходів в АРК зазначила, що ГУ Міндоходів в АРК станом на 31.12.2014 включене до мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету на 2014 рік за кодом відомчої класифікації видатків КВК 330 «Міністерство доходів і зборів України», що підтверджується наданими витягами з Територіальних річних розписів асигнувань державного бюджету на 31.03.2014 та 31.12.2014. У листі також повідомлено про те, що асигнування на здійснення виплати заробітної плати по Головному управлінню Міндоходів в АРК востаннє спрямовані Міністерством доходів і зборів України (головним розпорядником бюджетних коштів) 05.03.2014.

У судовому засіданні 24.02.2015 року представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог, яку прийнято до розгляду судом протокольною ухвалою суду, а саме просить стягнути з Міністерства доходів та зборів України на користь позивача заборгованість з заробітної плати за період з березня по серпень 2014 року, аналогічні позовні вимоги пред'явлені до Державної фіскальної служби України (т.3, а.с.96).

У судовому засіданні 24.02.2015 року судом постановлено окрему ухвалу, якою доведено до відома Кабінету Міністрів України про виявлені факти порушень законодавства Міністерством доходів і зборів України та Державною фіскальною службою України для вжиття необхідних заходів щодо усунення причин та умов, що їм сприяли.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2015 залучено в якості відповідачів по справі Міністерство доходів та зборів України та Державну фіскальну службу України, виключивши їх з числа третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

У судовому засіданні 02.03.2015 року відповідачами 2,3 надано суду розрахунок заробітної плати ОСОБА_1 за період з березня по серпень 2014 року, яким позивачу нараховано 32448,87 грн. заробітної плати (т.3 а.с.127).

У судовому засіданні 02.03.2015 року відповідачами 2,3 надано суду заперечення на уточнення позовних вимог, в яких зазначено, що доказів того, що позивач перебувала у трудових відносинах з Міндоходів України та ДФС України до уточненого позову не надано. ГУ Міндоходів в АРК є окремою юридичною особою по відношенню до Міндоходів України та ДФС України, а отже просить у задоволенні позову відмовити.

12.03.2015 через канцелярію суду третьою особою у справі - Державною казначейською службою України подані пояснення, в яких зазначено, що відповідно до Закону України від 27.03.2014 №1165-VІІ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік», на виконання довідок Міністерства фінансів України про зміни до річного розпису держбюджету на 2014 рік Міндоходів України надало Казначейству України реєстр змін розподілу показників зведених кошторисів на 2014 рік щодо зменшення бюджетних асигнувань по підвідомчих установах, в тому числі зменшення по ГУ Міндоходів в АРК на суму 136962373,09 грн. (зменшення по заробітній платі КЕКВ 2111 - 77389904,44 грн.) (т.4 а.с.2).

23.03.2015 засобами електронної пошти ГУ ДФС у Херсонській області суду надано наказ Міндоходів України від 04.03.2015 №23 «Про реорганізацію головних управлінь Міндоходів в АР Крим та м.Севастополі», яким розпочато реорганізацію головних управлінь Міндоходів в АР Крим та м.Севастополі; утворено комісію з реорганізації головних управлінь Міндоходів в АР Крим та м.Севастополі; визначено строк для проведення реорганізації - шість місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи; встановлено двомісячний строк заявлення кредиторами своїх вимог з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.03.2015 залучено в якості відповідача по справі Головне управління ДФС у Херсонській області, виключивши його з числа третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

02.04.2015 року поштою до канцелярії суду надійшли письмові заперечення відповідача-4, в яких ГУ ДФС у Херсонській області проти позову заперечує та зазначає про неможливість безперешкодного доступу для проведення інвентаризації, що унеможливлює створення інвентаризаційної комісії з реорганізації ГУ Міндоходів в АРК. Також вказує, що фінансування ГУ ДФС у Херсонській області здійснюється відповідно до затвердженого кошторису за КПКВ 330/010 «Керівництво та управління у сфері фіскальної політики». Кошторисні призначення на оплату праці доведені із розрахунку штатної чисельності ГУ ДФС у Херсонській області на 2015 рік у кількості 317 одиниць. Кошти для виплати заборгованості із заробітної плати працівникам ГУ Міндоходів в АРК та м.Севастополя Державною фіскальною службою України не передбачені у кошторисі ГУ ДФС у Херсонській області.

У судовому засіданні 06.04.2015 представник позивача просив позовні вимоги задовольнити, в результаті зібраних по справі доказів вважає, що належним відповідачем щодо вимог про стягнення заробітної плати є саме Міністерство доходів і зборів України, оскільки воно є головним розпорядником бюджетних коштів вищого рівня, не створило належних умов роботи для працівників ГУ Міндоходів в АРК, розпочата лише у березні 2015 року реорганізація ГУ Міндоходів в АРК не може бути проведена у зв'язку з неможливістю безперешкодного доступу для проведення інвентаризації майна, що залишилось на тимчасово окупованій території, кошти для проведення розрахунків з працівниками ГУ Міндоходів в АРК, які виявили намір перевестись на материкову частину України не виділені, а працівники не звільнені і продовжують перебувати у трудових відносинах з ГУ Міндоходів в АРК, відтак все зазначене свідчить, що жоден з відповідачів, окрім Міндоходів України, не є належним в умовах, що склалися.

Представник відповідачів 2,3 просив у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, наведених у раніше поданих запереченнях.

Представник відповідача-4 просив у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, наведених у раніше поданих запереченнях, та додав, що фактичні умови окупації АРК не дають можливості проводити реорганізацію згідно з Порядком здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженим постановою КМУ №1074 від 20.10.2011, оскільки останній не розрахований на ситуацію, коли орган, який реорганізується, знаходиться на тимчасово окупованій території, відтак ГУ ДФС у Херсонській області не володіє жодною інформацією щодо осіб, які працювали в ГУ Міндоходів в АРК, не може створити комісію для проведення інвентаризації майна, що залишилось на тимчасово окупованій території, не може скласти передавальний акт та розподільчий баланс і, відповідно, закінчити процес реорганізації.

Представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом розміщення повістки в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі "Судова влада України" в розділі оголошень Київського окружного адміністративного суду за адресою (http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/).

Суд звертає увагу на повідомлення Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" про відмову кримської сторони від отримання внутрішніх поштових відправлень та тимчасове зупинення приймання до пересилання поштових відправлень, адресованих одержувачам населених пунктів АР Крим та м. Севастополь, викладене у листі №33-20-690 від 24 квітня 2014 року (додане до матеріалів справи), та роз'яснення Вищого адміністративного суду України №1543/11/10/14-14 від 10.11.2014 із цього приводу.

Представник третьої особи в судове засідання 06.04.2015 не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, телефонограмою, про причини неявки не повідомив.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, без участі представників відповідача-1 та третьої особи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з 20.08.2013 року відповідно до наказу Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим (далі - ГУ Міндоходів в АР Крим, відповідач) від 20.08.2013 року №115-о переведена на посаду заступника начальника управління - начальника відділу податку на прибуток управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій ГУ Міндоходів в АР Крим, що підтверджується відомостями трудової книжки позивача (т.1 а.с.10-13).

На час виникнення спірних правовідносин (березень 2014 року) Російською Федерацією вчинялись дії щодо окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, також вчинялись інші дії, що виходили за рамки чинного українського законодавства. Зазначені вище факти не заперечуються сторонами, неодноразово повідомлялись засобами масової інформації та Інтернет-виданнями, а тому такі обставини визнаються судом загальновідомими, отже не потребують доказування.

Судом встановлено, що позивач у зв'язку з анексією Автономної Республіки Крим та окупацією Автономної Республіки Крим Російською Федерацією в березні 2014 року переїхала на материкову частину України.

Судом встановлено, що останню заробітну плату на території Автономної Республіки Крим у вигляді авансу у розмірі 1470,00 грн. позивач отримала на банківську картку Приватбанку НОМЕР_2, копія якої долучена до матеріалів справи (т.1 а.с.33). Згідно виписки по банківському рахунку Приватбанк слідує, що остання виплата грошових коштів з призначенням платежу «зарплата» на користь позивача відбулась 12.03.2014 року у сумі 1470,00 грн. (т.1 а.с.35-40).

Суд приймає до уваги пояснення представника позивача, оформлені письмово, про те, що згідно виписки по банківському рахунку 07.03.2014 на зарплатну картку позивача зараховано 500,00 грн. грошової премії з нагоди святкування Міжнародного жіночого дня 8 березня, що не є сумою авансу чи заробітної плати (т.1 а.с.74-75).

Судом встановлено, що на підставі розпорядження Міністерства доходів та зборів України від 24.03.2014 № 55-р «Про створення робочої групи» створено робочу групу з координації роботи органів ГУ Міндоходів в АР Крим та м. Севастополі з числа працівників цих органів Міндоходів згідно зі списком; керівником даної робочої групи призначено начальника ГУ Міндоходів в АР Крим Кондрашова О.М.; директора Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних органів Міндоходів зобов'язано забезпечити надання робочій групі кабінетів для виконання покладених на неї завдань, здійснити заходи щодо облаштування робочих місць членів робочої групи засобами зв'язку та необхідною оргтехнікою; Департамент інфраструктури зобов'язано забезпечити керівника робочої групи Кондрашова О.М. кабінетом в адміністративному приміщенні Міндоходів за адресою: м.Київ, Львівська площа, 8, тощо (т.2, а.с.122-126).

Судом встановлено, що до списку робочої групи із сорока осіб включено й позивача.

Пунктом 6 розпорядження Міністерства доходів і зборів України від 24.03.2014 №55-р «Про створення робочої групи» керівника робочої групи Кондрашова О.М. зобов'язано забезпечити відрядження членів робочої групи.

Судом встановлено, що наказом ГУ Міндоходів від 24.03.2014 №121-о «Про відрядження до робочої групи» позивач відряджена до Міністерства доходів і зборів України на період функціонування такої робочої групи (т.1, а.с.41-44).

В подальшому Міністерством доходів і зборів України видано розпорядження від 17.04.2014 №76-р «У зв'язку з втратою актуальності», яким зобов'язано вважати таким, що втратило чинність, зокрема, розпорядження Міністерства доходів і зборів України від 24.03.2014 №55-р (т.3, а.с.126).

Листом Міндоходів України від 28.05.2014 №1081/5/99-99-04-01-01-16 погоджено питання участі у роботі міжвідомчої робочої групи при Міністерстві юстиції України працівників територіальних органів АР Крим, зокрема, й позивача (т.2, а.с.62-64). Наказом ГУ Міндоходів в АР Крим від 28.05.2014 №126-о «Про відрядження до міжвідомчої робочої групи» позивач відряджена до Міністерства юстиції України на період функціонування міжвідомчої робочої групи (т.1, а.с.45-47).

З письмових пояснень ГУ Міндоходів в АРК від 21.01.2015, отриманих поштою 05.02.2014 через канцелярію суду, судом встановлено, що начальником ГУ Міндоходів в АРК прийнято рішення про покладення обов'язків по веденню табелю обліку робочого часу на заступника начальника ГУ Міндоходів в АРК Сібірцева М.В. (т.3, а.с.25-27).

Відповідно до наказу ГУ Міндоходів в АРК «Про покладення обов'язків» від 24.03.2014 №122-о покладено обов'язки по веденню табелю обліку робочого часу на заступника начальника ГУ Міндоходів в АРК Сібірцева М.В. Цим же наказом погоджено, що до створення належних умов для праці або припинення окупації АР Крим, табель обліку робочого часу ведеться відповідальною особою в електронному вигляді за типовою формою, затвердженою наказом Держкомстату України від 05.12.2008 №489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» (т.3, а.с.25-33).

На вимогу ухвали суду про витребування доказів ГУ Міндоходів в АРК надано суду витяги з табелів обліку робочого часу на позивача за період з березня 2014 року по серпень 2014 року (т.3, а.с.34-40).

Також судом встановлено, що позивач у період з березня по серпень 2014 року у відпустці чи на лікарняному не перебувала, що підтверджується письмовими поясненнями ГУ Міндоходів в АРК від 21.01.2015 та табелями обліку робочого часу позивача за вказаний період.

Судом встановлено, що за період з березня 2014 року по серпень 2014 року включно позивачу не нараховувалась та не виплачувалась заробітна плата, що не заперечується ГУ Міндоходів в АРК, як органом, у трудових відносинах із яким перебуває позивач, так і іншими відповідачами по справі.

Судом було витребувано від Міністерства доходів і зборів України та Державної фіскальної служби України розрахунок заробітної плати позивача, оскільки такий розрахунок не міг бути наданий ГУ Міндоходів в АРК у зв'язку з не створенням умов для роботи останнього на материковій частині України.

Згідно наданого суду розрахунку заробітної плати ОСОБА_1 за період з березня по серпень 2014 року, проведеного начальником управління обліку трудових ресурсів та заробітної плати ДФС України позивачу нараховано за березень 2014 року - 5260,71 грн., за квітень 2014 року - 5210,36 грн., за травень 2014 року - 5389,08 грн., за червень 2014 року - 5083,64 грн., за липень 2014 року - 6153,88 грн., за серпень 2014 року - 5351,20 грн., всього 32448,87 грн. (т.3 а.с.127).

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог про стягнення заробітної плати суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до пункту 2 частини другої статті 17 КАС України, поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, під якою, на вимогу пункту 15 частини першої статті 3 КАС України, слід розуміти діяльність на державних політичних посадах, професійну діяльність суддів, прокурорів, військову службу, альтернативну (невійськову) службу, дипломатичну службу, іншу державну службу, службу в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

За приписами статті 1 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII "Про державну службу" (зі змінами та доповненнями) державною службою в Україні є професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

З положень статті 2 названого Закону під посадою слід розуміти визначену структурою і штатним розписом первинну структурну одиницю державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень. Посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Указом Президента України від 24.12.2012 №726/2012 "Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" постановлено утворити Міністерство доходів і зборів України, реорганізувавши Державну митну службу України та Державну податкову службу України, а також поклавши на Міністерство, що утворюється, функцію з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Указом Президента України від 18.03.2013 №141/2013 "Про Міністерство доходів і зборів України" затверджено Положення про Міністерство доходів і зборів України, в якому пунктом 1 зазначено, що Міністерство доходів і зборів України (Міндоходів України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.7 Положення про Міністерство доходів і зборів України Міндоходів України здійснює повноваження безпосередньо та через територіальні органи. До територіальних органів Міндоходів України належать його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, міжрегіональні територіальні органи (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць), митниці, спеціалізовані департаменти та спеціалізовані органи Міндоходів України, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції.

На час існування спірних правовідносин в період з березня по серпень 2014 року позивач працювала на посаді заступника начальника управління - начальника відділу податку на прибуток управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій ГУ Міндоходів в АР Крим, яке є територіальним органом Міндоходів України в Автономній Республіці Крим.

Отже, позивач в період існування спірних правовідносин з березня по серпень 2014 року була посадовою особою територіального органу Міндоходів України в Автономній Республіці Крим, а робота позивача на вказаній посаді є публічною службою.

Відповідно до частини 4 статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Статтею 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95-ВР (зі змінами та доповненнями) передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Статтею 115 Кодексу законів про працю України встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно частини 2 статті 4 Закону України «Про оплату праці» для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, джерелом коштів на оплату праці є кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оплату праці» оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів в межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів.

Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом (частина 2 статті 13 ЗУ «Про оплату праці»).

Згідно з частинами 1-8 статті 33 Закону України «Про державну службу» оплата праці державних службовців повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов'язків, сприяти укомплектуванню апарату державних органів компетентними і досвідченими кадрами, стимулювати їх сумлінну та ініціативну працю.

Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків.

Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю.

Надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.

Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є Державний бюджет України та інші джерела, визначені для цієї мети положеннями про органи державної виконавчої влади, затвердженими указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п.1 Положення про Головне управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.04.2013 № 43 (також далі - Положення) визначено, що Головне управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим є територіальним органом Міндоходів, який підпорядковується Міндоходів (т.2, а.с.15-28).

Відповідно до п.13, 15 Положення ГУ Міндоходжів в АР Крим утримується за рахунок державного бюджету. ГУ Міндоходів є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України, коду ЄДРПОУ і свого найменування, інші печатки і штампи, власні бланки, реєстраційні рахунки в органах Державної казначейської служби України.

Отже, Головне управління Міндоходів в АР Крим є бюджетною установою, що утримується за рахунок Державного бюджету України та підпорядковується Міндоходів.

В той же час, відповідно до підпунктів 1, 3, 18, 19, 25 пункту 5 Положення про Міністерство доходів і зборів України, затвердженого Указом Президента України від 18.03.2013 №141/2013 Міндоходів України з метою організації своєї діяльності:

- організовує роботу Міністерства, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;

- надає територіальним органам Міндоходів України методичну і практичну допомогу в організації роботи, проводить перевірку стану такої роботи.

- здійснює прогнозування та планування видатків на матеріально-технічне забезпечення і розвиток діяльності Міндоходів України;

- здійснює відомчий контроль та внутрішній аудит за додержанням вимог законодавства і виконанням службових, посадових обов'язків у Міндоходів України, його територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління

- організовує планово-фінансову роботу в Міндоходів України, його територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку.

Відповідно до підпункту 33 пункту 11 Положення про Міністерство доходів та зборів України Міністр як керівник Міністерства приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міндоходів України.

Згідно частини 1 статті 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Згідно підпункту 1 частини 2 статті 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників.

Частиною 5 статті 22 Бюджетного кодексу України визначені функції та повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, серед яких, зокрема, слід виділити: отримання бюджетних призначень шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); прийняття рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіл та доведення до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; затвердження кошторисів розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством тощо.

Аналіз вищевказаних законодавчих приписів дає суду підстави стверджувати, що саме на Міндоходів України як головного розпорядника бюджетних коштів у період спірних правовідносин покладено обов'язки по забезпеченню організації діяльності та фінансування Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим на належному рівні, в тому числі щодо забезпечення фінансування видатків на оплату праці працівників цього територіального органу Міндоходів.

З'ясовуючи питання відповідальності за створення належних умов праці, забезпечення діяльності територіального органу Міндоходів, в тому числі фінансування його діяльності в умовах тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим, судом встановлено таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 160 «Про утворення Державної фіскальної служби України» створена Державна фіскальна служба як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 311 "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" (далі - Постанова №311) утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 1 та реорганізовано територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 2.

Згідно Додатку 2 до Постанови № 311 Головне управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим та ГУ Міндоходів у м. Севастополі повинні бути реорганізовані в Головне управління ДФС у Херсонській області, яке в свою чергу створено згідно Додатку 1 до Порядку № 311 на території Херсонської області.

Проте, матеріали справи, в тому числі й письмові пояснення, що надійшли до суду від Головного управління ДФС у Херсонській області свідчать, що станом на момент звернення позивача до суду Постанова КМУ №311 Міністерством доходів та зборів України не виконувалась та реорганізація Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим та його територіальних органів не розпочиналась, про причини цього суду не повідомлялось.

У судовому засіданні 24.02.2015 року судом постановлено окрему ухвалу, якою доведено до відома Кабінету Міністрів України про виявлені факти порушень законодавства Міністерством доходів і зборів України та Державною фіскальною службою України для вжиття необхідних заходів щодо усунення причин та умов, що їм сприяли. Вказана ухвала залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015.

Постановляючи окрему ухвалу суд виходив з того, що під час розгляду справи по суті судом було встановлено порушення відповідачами у справі вимог законодавства України, що робить неможливим проведення реорганізації ГУ Міндоходів в АР Крим шляхом його приєднання до ГУ ДФС у Херсонській області, а саме невчинення дій щодо процедури реорганізації ні Міністерством доходів і зборів України, ні його правонаступником - ДФС України.

Судом встановлено, що вже в ході судового розгляду справи Міністерством доходів і зборів України видано наказ «Про реорганізацію головних управлінь Міндоходів в АР Крим та м.Севастополі» від 04.03.2015 №23, яким розпочато реорганізацію головних управлінь Міндоходів в АР Крим та м.Севастополі; утворено комісію з реорганізації головних управлінь Міндоходів в АР Крим та м.Севастополі; визначено строк для проведення реорганізації - шість місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи; встановлено двомісячний строк заявлення кредиторами своїх вимог з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи; голову комісії з реорганізації у дводенний термін зобов'язано затвердити персональний склад комісії з реорганізації та план заходів, пов'язаних з реорганізацією (т.4, а.с.102).

Наказом ГУ Міндоходів в АР Крим «Про реорганізацію Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим» від 05.03.2015 №1 розпочато реорганізацію Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим шляхом приєднання до ГУ ДФС у Херсонській області (т.4. а.с.103).

Судом встановлено, що згідно п.4 вищевказаного наказу ГУ Міндоходів в АР Крим «Про реорганізацію Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим» від 05.03.2015 №1 наказано затвердити план заходів з реорганізації Головного управління Міндоходів в АРК шляхом приєднання до Головного управління ДФС у Херсонській області згідно з додатком 2 до цього наказу.

Відповідно до додатку 2 наказу ГУ Міндоходів в АР Крим від 05.03.2015 №1 серед інших заплановано проведення таких дій як проведення розрахунків з кредиторами у межах бюджетних програм, затверджених на 2015 рік по ГУ ДФС у Херсонській області, утворення комісії з проведення інвентаризації майна ГУ Міндоходів в АР Крим, проведення інвентаризації майна ГУ Міндоходів в АР Крим, складання передавального акта щодо всіх майнових та немайнових зобов'язань ГУ Міндоходів в АР Крим, закриття номенклатури справ ГУ Міндоходів в АР Крим, організація передачі документів постійного та довготривалого терміну зберігання до архіву, забезпечення в установленому порядку знищення печаток, штампів, бланків, вивісок тощо. При цьому, визначаючи термін виконання вищевказаних заходів зазначено про неможливість їх проведення у зв'язку з тимчасовою окупацією території.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Херсонській області не може здійснювати заходи із реорганізації, оскільки позбавлене можливості безперешкодного доступу для проведення інвентаризації майна, що знаходиться на тимчасово окупованій території, та проведення інших заходів реорганізації, визначених планом.

Відповідно до пункту 8 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованим в Мінюсті 30.10.2014 за № 1365/26142 (із змінами і доповненнями), підприємства, що знаходяться на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції (або їх структурні підрозділи (відокремлене майно) перебувають на зазначених територіях), проводять інвентаризацію у випадках, обов'язкових для її проведення, тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов'язання та власний капітал цих підприємств.

Як зазначив представник ГУ ДФС у Херсонській області у судовому засіданні унеможливлюється створення інвентаризаційної комісії з реорганізації ГУ Міндоходів в АРК, та, як наслідок, на сьогоднішній день проведення самої інвентаризації та складення передавального акту та розподільчого балансу є неможливим, що своєю чергою робить неможливим проведення реорганізації згідно з Порядком здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженим постановою КМУ №1074 від 20.10.2011, оскільки останній не розрахований на ситуацію, коли орган, який реорганізується, знаходиться на тимчасово окупованій території, відтак ГУ ДФС у Херсонській області фактично позбавлене можливості проводити розпочату 04.03.2015 реорганізацію ГУ Міндоходів в АРК.

При цьому слід зазначити, що фінансування ГУ ДФС у Херсонській області здійснюється відповідно до затвердженого кошторису за КПКВ 330/010 «Керівництво та управління у сфері фіскальної політики». Кошторисні призначення на оплату праці доведені із розрахунку штатної чисельності ГУ ДФС у Херсонській області на 2015 рік у кількості 317 одиниць. Кошти для виплати заборгованості із заробітної плати працівникам ГУ Міндоходів в АРК ні Міністерством доходів і зборів України, ні його правонаступником - Державною фіскальною службою України не передбачені у кошторисі ГУ ДФС у Херсонській області.

Таким чином, суд відхиляє доводи Державної фіскальної служби України, викладені у листі Департаменту фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку ДФС України №55/99-99-05-04-01 від 19.01.2015, про те, що стягнення заборгованості із заробітної плати слід здійснювати за рахунок ГУ ДФС у Херсонській області, оскільки на день постановлення судового рішення у цій справі Головним Управлінням ДФС у Херсонській області лише розпочато реорганізацію ГУ Міндоходів в АРК шляхом приєднання до ГУ ДФС у Херсонській області, цей процес ускладнюється неможливістю проведення інвентаризації майна ГУ Міндоходів в АРК, яке знаходиться на тимчасово окупованій території України, складення передавального акту та розподільчого балансу, відсутністю кошторисних призначень на оплату праці працівників ГУ Міндоходів в АРК.

Щодо позиції, висловленої учасниками процесу, щодо необхідності стягнення заборгованості із заробітної плати з роботодавця, яким є Головне управління Міндоходів в АРК, суд зазначає таке.

Головне управління Міндоходів в АРК на час розгляду цієї справи знаходиться у стані припинення, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1 а.с.79-81), та згідно пояснень представника ГУ ДФС у Херсонській області до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців після видання наказу Міндоходів від 04.03.2015 №23 «Про реорганізацію головних управлінь Міндоходів в АР Крим та м.Севастополі» лише внесені відомості про прийняте рішення про припинення юридичної особи ГУ Міндоходів в АРК.

На виконання вимог ухвали суду Департаментом фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку ДФС України надані суду відповідні письмові пояснення №55/99-99-05-04-01 від 19.01.2015, в тому числі щодо припинення фінансування органів Міндоходів в АР Крим (т.3, а.с.42-44).

Так, Департаментом зазначено, що листом Державної казначейської служби України від 26.03.2014 № 8-08/329-6900 (т.3 а.с.156-157) Міністерство доходів і зборів України зобов'язано всі видатки, які затверджені по територіальним органам, що знаходяться в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, перерозподілити на інші установи та виключити такі територіальні органи з мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету у 2014 році.

Департаментом фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку ДФС України згідно вищевказаних пояснень повідомлено суд також про те, що бюджетні призначення для ГУ Міндоходів в АР Крим та ГУ Міндоходів у м. Севастополі були зняті, про що свідчить довідка Мінфіну про зміни до річного розпису бюджету на 2014 рік від 02.04.2014 № 147 (т.3, а.с.161).

Крім того, Міністерству доходів та зборів України листом Державної казначейської служби України від 29.07.2014 №9-08/162-17366 "Щодо перерозподілу бюджетних асигнувань" доручено припинити фінансування установ, які відносяться до сфери управління останнього як головного розпорядника бюджетних коштів та обслуговувалися в територіальних органах Казначейства України в АР Крим (т.3, а.с.158).

Судом встановлено, що на день постановлення судового рішення у справі ГУ Міндоходів в АРК продовжує існувати як юридична особа, з адресою місцезнаходження на тимчасово окупованій території України, яка не змінена на материкову частину України.

Судом встановлено, що на материковій частині України умов для діяльності ГУ Міндоходів в АРК не створено, не забезпечено функціонування діяльності ГУ Міндоходів в АРК як органу державної влади, не працевлаштовано працівників, які наразі залишаються працівниками цього органу, відповідно з ними не здійснюються належні розрахунки, що порушує законні права державних службовців вже протягом досить тривалого часу.

Таким чином, заробітну плату особам, які до березня 2014 року працювали на посадах в ГУ Міндоходів в АР Крим та його територіальних органах та виявили бажання перевестись на материкову частину України - не нараховано та не виплачено, до теперішнього часу питання нарахування та виплати заробітної плати державними органами влади (в тому числі й центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну податкову політику) не врегульоване.

За вищевказаних обставин судова колегія вважає неможливим стягнення заборгованості із заробітної плати позивача з Головного управління Міндоходів в АР Крим.

Вирішуючи питання про належного відповідача по справі щодо позовних вимог про стягнення заборгованості із заробітної плати позивача суд вважає, що за позовом належить відповідати саме Міністерству доходів і зборів України, як головному розпоряднику бюджетних коштів як у період спірних правовідносин, так і на час розгляду справи судом, оскільки саме на цей державний орган покладено відповідні обов'язки по забезпеченню організації діяльності та фінансування Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, в тому числі щодо забезпечення фінансування видатків на оплату праці працівників територіального органу Міндоходів в АР Крим.

Щодо суми заробітної плати, яка належить до стягнення, судом встановлено таке.

Досліджені судом докази по справі свідчать, що позивач у період з березня по серпень 2014 виконувала посадові обов'язки за займаною посадою, щодо позивача складався табель обліку робочого часу.

Відповідно до виданого ГУ Міндоходів в АР Крим наказу від 24.03.2014 №121-о позивач знаходилась у відрядженні до Міндоходів на період функціонування робочої групи, тобто з 24.03.2014 по 17.04.2014 включно.

Згідно наказу ГУ Міндоходів в АР Крим від 28.05.2014 №126-о «Про відрядження до міжвідомчої робочої групи» позивач перебувала у відрядженні до Міністерства юстиції України на період функціонування міжвідомчої робочої групи, тобто з 28.05.2014 по 31.08.2014, оскільки доказів припинення функціонування міжвідомчої робочої групи матеріали справи не містять.

Таким чином, період часу з березня по серпень 2014 року суд вважає робочим часом позивача, нормальна тривалість якого згідно статті 50 Кодексу законів про працю України не може перевищувати 40 годин на тиждень, що узгоджується із відомостями табелів обліку робочого часу позивача, що містяться в матеріалах справи.

Суд зазначає, що згідно наданого суду розрахунку заробітної плати ОСОБА_1 за період з березня по серпень 2014 року, проведеного начальником управління обліку трудових ресурсів та заробітної плати ДФС України позивачу нараховано за березень 2014 року - 5260,71 грн., за квітень 2014 року - 5210,36 грн., за травень 2014 року - 5389,08 грн., за червень 2014 року - 5083,64 грн., за липень 2014 року - 6153,88 грн., за серпень 2014 року - 5351,20 грн., всього 32448,87 грн. (т.3 а.с.127).

Суд зазначає, що позивачем отримано аванс за березень 2014 року у розмірі 1470,00грн., який слід відрахувати від суми заборгованості із заробітної плати за спірний період в момент нарахування та виплати позивачу заборгованості із заробітної плати за період з березня по серпень 2014 року.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, стягненню з Міністерства доходів і зборів України на користь позивача належить сума заборгованості із заробітної плати за період роботи в Головному управлінні Міндоходів в АР Крим з березня 2014 року по серпень 2014 року у розмірі 32448,87 грн. без урахування обов'язкових податків та зборів і суми авансу, отриманого позивачем за березень 2014 року у розмірі 1470,00грн.

В частині позовних вимог про стягнення заборгованості із заробітної плати з березня 2014 року по серпень 2014 року з Головного управління Міндоходів в АР Крим, Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Херсонській області суд відмовляє в задоволенні позову.

Судом в судовому засіданні 06.04.2014 проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст судового рішення складено та підписано 13.04.2015.

Керуючись статтями 160-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Стягнути з Міністерства доходів і зборів України (ідентифікаційний код 38516786, м.Київ, Львівська площа, 8) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1) суму заборгованості із заробітної плати за період роботи в Головному управлінні Міндоходів в Автономній Республіці Крим з березня 2014 року по серпень 2014 року у розмірі 32448,87 грн. (тридцять дві тисячі чотириста сорок вісім грн. 87 коп.) без урахування обов'язкових податків та зборів і суми авансу, отриманого ОСОБА_1 за березень 2014 року у розмірі 1470,00 грн. (одна тисяча чотириста сімдесят грн. 00 коп.).

3. В частині позовних вимог про стягнення заборгованості із заробітної плати з Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Херсонській області у задоволенні позову відмовити.

Постанова суду в частині стягнення заробітної плати у межах стягнення заробітної плати за один місяць у сумі 5408,15 грн. без урахування обов'язкових податків та зборів - підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя А.О.Кушнова

Судді О.Д. Головенко

Н.Д. Панченко