Постанова № 43662229, 30.03.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

30 березня 2015 року (12 год. 15 хв.) Справа № 808/7593/14 Провадження № ДО/808/796/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Прудивуса О.В.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області

до: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Слов'янську Донецької області

про: відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

03.11.2014 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області (далі - позивач) до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Слов'янську Донецької області (далі - відповідач), у якому позивач просить стягнути з відповідача суму витрат по виплаті пенсії за період з 01.07.2014 по 30.09.2014 в розмірі 4 586,13 грн. на користь позивача.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 06.11.2014 було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що з липня по вересень 2014 року позивач витратив на виплату та доставку пенсії колишнім працівникам відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 4 586,13 грн. коп., однак при складені актів щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих за липень-вересень 2014 року відповідач відмовився прийняти до заліку витрати на виплату та доставку пенсії вказаним пенсіонерам.

Посилаючись на норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Основ Законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, позивач просить задовольнити позовні вимоги.

У наданих суду письмових запереченнях відповідач зазначив, що ані позивач, ані відповідач не є страховиками по відношенню до осіб, які отримали ушкодження здоров'я за межами України. Крім того, за осіб, які отримали виробничі травми за межами України, на території держав-учасників СНД, внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві України не сплачувались. Відповідач вважає, що нещасний випадок, який трапився з громадянкою ОСОБА_10, не пов'язаний з виробництвом, оскільки потерпіла отримала каліцтво по дорозі на роботу 05.11.1983 на території колишнього СРСР (Російська РФСР, Татарська АРСР, м. Нижньокамськ). У свою чергу, нещасні випадки на виробництві, що стались з громадянами ОСОБА_8 та ОСОБА_9, відбулись на території Російської Федерації, а тому, на думку відповідача, ці особи повинні отримувати страхове відшкодування у відповідності з законами Російської Федерації. Щодо гр. ОСОБА_11 відповідачем зауважено, що остання не знаходилась на утриманні свого загиблого на виробництві чоловіка, була працездатною, на час смерті чоловіка ОСОБА_12 їй не виповнилось 55 років, а тому вона, на погляд позивача, не мала права на призначення та отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

30.03.2015 судом отримана заява представника позивача про надання згоди розпочати судовий розгляд справи в день попереднього судового засідання, а саме 30.03.2015, та розгляд справи за його відсутності. Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

30.03.2015 судом отримана заява представника відповідача про надання згоди розпочати судовий розгляд справи в день попереднього судового засідання, а саме 30.03.2015, та розгляд справи за його відсутності. Представник відповідача заперечив проти позовних вимог у повному обсязі та просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Ухвалою суду від 30.03.2015 закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на той самий день, а саме на 30.03.2015.

Згідно з ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Позивача зареєстровано як юридичну особу 28.10.2014, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 34).

Відповідача зареєстровано як юридичну особу 26.12.2000, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 115-117).

Відповідно до Акту про нещасний випадок на виробництві від 05.07.1988 форми Н-1 (а.с. 34-35) ОСОБА_1 одержав трудове каліцтво на території Російської Федерації (підприємство «Курильське відділення рибколгоспу «Заветы Ильича», Курильський район, с. Рейдове, працюючи «рибаком ланки бригади прибережної ловлі» с. Рибак) під час виконання своїх трудових обов'язків. Згідно з Протоколом від 09.01.1990 № 3 (а.с. 57) ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві. Сума виплаченої ОСОБА_1 пенсії в період з липня по вересень 2014 року, яка не була прийнята до заліку відповідачем, складає 453,57 грн., що підтверджується довідками-розрахунками (а.с. 11-13).

Відповідно до Акту про нещасний випадок на виробництві від 15.11.1984 № 3-84 форми Н-1 (а.с. 41) ОСОБА_2 одержав трудове каліцтво на виробництві 10.11.1984 року в управлінні цивільної авіації «Білібінівського об'єднаного авіазагону» під час виконання своїх трудових обов'язків, працюючи електромеханіком 5-го разряду. Відповідно до Протоколу (а.с. 170) ОСОБА_2 призначено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві. Сума виплаченої ОСОБА_2 пенсії в період з липня по вересень 2014 року, яка не була прийнята до заліку відповідачем, складає 453,57 грн., що підтверджується довідками-розрахунками (а.с. 11-13).

Відповідно до Акту про нещасний випадок на виробництві від 26.05.1979 № 1 форми Н-1 (а.с. 33) ОСОБА_3 одержав трудове каліцтво на виробництві 24.05.1979 на підприємстві «Мгінське будівельне управління треста Тидрозелектромонтаж» під час виконання своїх трудових обов'язків, працюючи електромеханіком 5-го разряду. Відповідно до Протоколу від 02.11.1979 № 2/312 (а.с. 84) ОСОБА_3 призначено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві. Сума виплаченої ОСОБА_3 пенсії в період з липня по вересень 2014 року, яка не була прийнята до заліку відповідачем, складає 307,38 грн., що підтверджується довідками-розрахунками (а.с. 11-13).

Відповідно до Акту про нещасний випадок на виробництві від 26.09.1983 № 60 форми Н-1 (а.с. 27) ОСОБА_4 одержав трудове каліцтво на виробництві у Російській Федерації (Красноярський край, м. Талнах) 26.09.1983 у «Шахтопрохідницькому тресті Норильского гірничо-металургійного комбінату» під час виконання своїх трудових обов'язків, працюючи слюсарем-монтажником. Відповідно до Протоколу від 25.10.1984 (а.с. 66) ОСОБА_4 призначено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві. Сума виплаченої ОСОБА_4 пенсії в період з липня по вересень 2014 року, яка не була прийнята до заліку відповідачем, складає 604,74 грн., що підтверджується довідками-розрахунками (а.с. 11-13).

Відповідно до Акту про нещасний випадок на виробництві від 28.11.1983 форми Н-1 (а.с. 31) ОСОБА_5 одержав трудове каліцтво на виробництві 28.11.1983 під час виконання своїх трудових обов'язків, працюючи матросом об'єднання «Туркменрибпром». Відповідно до Протоколу від 29.06.1984 ОСОБА_5 призначено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві. Сума виплаченої ОСОБА_5 пенсії в період з липня по вересень 2014 року, яка не була прийнята до заліку відповідачем, складає 450,00 грн., що підтверджується довідками-розрахунками (а.с. 11-13).

Відповідно до Акту про нещасний випадок на виробництві від 18.09.1989 № 7-89 (а.с. 44) ОСОБА_6 одержав трудове каліцтво на виробництві 17.09.1989, працюючи «машиністом-наставником» автомобільної колони 10 Сургутського управління технологічного транспорту № 1. Відповідно до Протоколу від 02.04.1993 № 525 ОСОБА_6 призначено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві. Сума виплаченої ОСОБА_6 пенсії в період з липня по вересень 2014 року, яка не була прийнята до заліку відповідачем, складає 450,00 грн., що підтверджується довідками-розрахунками (а.с. 11-13).

Відповідно до Акту про нещасний випадок на виробництві від 06.07.1990 № б/н (а.с. 38) ОСОБА_7 одержав трудове каліцтво на виробництві, працюючи електромонтажником «МУ-6». Відповідно до Протоколу від 25.12.1990 № 525 (а.с. 78) ОСОБА_7 призначено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві. Сума виплаченої ОСОБА_7 пенсії в період з липня по вересень 2014 року, яка не була прийнята до заліку відповідачем, складає 450,00 грн., що підтверджується довідками-розрахунками (а.с. 11-13).

Відповідно до Акту про нещасний випадок на виробництві від 28.05.1999 (а.с. 36) ОСОБА_8 отримав трудове каліцтво на виробництві 26.05.1999 у Російській Федерації (м. Хабаровськ), працюючи «слюсарем-монтажником» дільниці 2 ВАТ «Дальенергомонтаж». Відповідно до Протоколу від 01.12.2000 № 190 ОСОБА_8 призначено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві. Сума виплаченої ОСОБА_8 пенсії в період з липня по вересень 2014 року, яка не була прийнята до заліку відповідачем, складає 450,00 грн., що підтверджується довідками-розрахунками (а.с. 11-13).

Відповідно до Акту про нещасний випадок на виробництві від 13.02.2001 № б/н (а.с. 76) ОСОБА_9 отримав трудове каліцтво на виробництві 12.02.2001, працюючи «машиністом котлів» та ТЕЦ рудника Баренцбург ФГУП-ГТ «Арктиуголь». Відповідно до Протоколу від 16.08.2001 № 170 (а.с. 76) ОСОБА_9 призначено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві. Сума виплаченої ОСОБА_9 пенсії в період з липня по вересень 2014 року, яка не була прийнята до заліку відповідачем, складає 450,00 грн., що підтверджується довідками-розрахунками (а.с. 11-13).

Відповідно до Акту розслідування нещасного випадку від 06.11.1983 № б/н (а.с. 62) ОСОБА_10, слідуючи до робочого місця, була травмована автобусом (побутова травма). Згідно з Протоколом від 27.06.1986 № 1/220 (а.с. 59) ОСОБА_10 призначено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві. Сума виплаченої ОСОБА_10 пенсії в період з липня по вересень 2014 року, яка не була прийнята до заліку відповідачем, складає 450,00 грн., що підтверджується довідками-розрахунками (а.с. 11-13).

Відповідно до Акту розслідування нещасного випадку, який трапився у побуті, під час прямування на роботу або з роботи від 06.11.1983 ОСОБА_11 отримала травму під час прямування на роботу (була збита автобусом). Відповідно до Протоколу (а.с. 65) ОСОБА_11 отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який загинув внаслідок травмування на виробництві. Сума виплаченої ОСОБА_10 пенсії в період з липня по вересень 2014 року, яка не була прийнята до заліку відповідачем, складає 66,87 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком (а.с. 14).

Судом встановлено, що в період з 01.07.2014 по 31.09.2014 позивачем здійснювались виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві колишнім працівникам відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 витрати на які складають 4 586,13 грн. Зазначене підтверджується актами щомісячної звірки витрат по особових справах пенсіонерів, які мають право на отримання пенсії у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням за липень-вересень 2014 року, а також таблицями розбіжностей до інформації про відшкодування витрат, пов'язаних із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та (а.с. 15-20).

Однак, при складанні актів щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих за липень-вересень 2014 року відповідачем не прийняті до заліку витрати на виплату та доставку пенсії колишнім працівникам відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

За правилами ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Наведена стаття встановлює преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили, та які є підставами для звільнення від доказування.

Так, постановою Вищого адміністративного суду України від 12.02.2015 по справі № 805/6828/13-а (№ 42821987 в Єдиному державному реєстрі судових рішень) задоволено частково касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області; змінено постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05.06.2013, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.07.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.09.2013; скасовано в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Слов'янську Донецької області на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області витрат за період з 01.01.2013 по 31.03.2013, пов'язаних з виплатою та доставкою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у розмірі 900,00 грн.; у вказаній частині позов задоволено; стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Слов'янську Донецької області на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області витрати за період з 01.01.2013 по 31.03.2013, пов'язані з виплатою та доставкою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у розмірі 900,00 грн.; в іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05.06.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.09.2013 залишено без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в межах касаційної скарги, поданої Управлінням Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області, погодилась із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для стягнення витрат на виплату та доставку пенсії по ОСОБА_10 та ОСОБА_11, у той же час, вказала на помилковість висновків судів щодо відсутності у відповідача обов'язку з відшкодування понесених позивачем витрат у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій, призначених особам, з якими нещасний випадок стався на території країн-учасниць СНД - ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Зокрема, зазначено, що право на таке забезпечення, встановлене в Україні, не залежить від того, в якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

У пункті «а» статті 27 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до пункту 3 розділу XI «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фондом провадяться відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на такі страхові виплати і соціальні послуги (абзац 2); уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності зазначеним Законом підприємства, установи й організації не відшкодували матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами й організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом (абзац 3).

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, які ліквідовано та на яких було ушкоджено здоров`я потерпілого.

Як зазначено в абзаці 7 того самого пункту, Фонд є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України «Про охорону праці», які ліквідуються.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, підписаної в м. Москві 13.03.1992, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

У статті 3 зазначеної Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за Угодою, несе держава, яка його надає. За змістом наведеної норми взаємні розрахунки між державами можуть провадитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Викладене свідчить про те, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, котра стала інвалідом внаслідок нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, є Фонд. Він також має відшкодовувати витрати в разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.11.2011 № 21-361а11.

За вказаних обставин, колегія суддів вказала на помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо відсутності у відповідача обов'язку з відшкодування понесених позивачем витрат у розмірі 900,00 грн. у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій, призначених особам, з якими нещасний випадок стався на території країн-учасниць СНД - ОСОБА_8 та ОСОБА_9

У свою чергу, колегія суддів погодилась із позицією судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для стягнення витрат на виплату та доставку пенсії по ОСОБА_10 (ОСОБА_10) та ОСОБА_11

Так, судами встановлено, що ОСОБА_11 отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який загинув внаслідок травмування на виробництві, акт № 4 від 06.01.1984 року.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є: 1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; 2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють; 3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності; 4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; 5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.

Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент втрати годувальника ОСОБА_11 була працездатною; також зазначено, що доказів про наявність підстав для відшкодування пенсій по втраті годувальника, а саме доказів про непрацездатність особи, яким виплачується пенсія по втраті годувальника, позивачем суду не надано.

За вказаних обставин, зважаючи на недоведеність з боку органу Пенсійного фонду належності зазначеної особи на момент смерті потерпілого до категорій осіб, встановлених статтею 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», колегія суддів Вищого адміністративного суду України погодилась із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову у вказаній частині.

Крім того, суд касаційної інстанції зауважив, що судами попередніх інстанцій було встановлено, що ОСОБА_10 отримала травму о 7-ій годині 05.11.1983 року під час прямування на роботу (була травмована автобусом), про що був складений акт розслідування нещасного випадку, який трапився у побуті, під час прямування на роботу або з роботи від 06.11.1983. Відтак, вказаний нещасний випадок не є нещасним випадком, що трапився на виробництві. За вказаних обставин, колегія суддів також погодилась з висновками судів щодо відсутності підстав для задоволення позову у відповідній частині.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про необхідність зміни зазначеної ухвали у відповідній частині.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Правовідносини, які є ідентичними до правовідносин у даній справі та які стосуються того ж переліку пенсіонерів, але за інший період, вже розглянуті Вищим адміністративним судом України та вирішені по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України, суд приймає до уваги обставини, встановлені у постанові Вищого адміністративного суду України від 12.02.2015 по справі № 805/6828/13-а, та вважає їх такими, що не підлягають доказуванню.

Отже, актами щомісячної звірки особових справ пенсіонерів, які мають право на отримання пенсії у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням за липень-вересень 2014 року (а.с. 15-20), довідками-розрахунками про суми виплачених пенсій, неприйнятих до заліку Фондами соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання за липень-вересень 2014 року (а.с. 10-14) та списком осіб, яким було виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за липень-вересень 2014 року, не прийнятих до заліку, (а.с. 21-26) підтверджуються витрати, позивача, пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у сумі 4 586,13 грн. (453,57 грн. по пенсіонеру ОСОБА_1 + 453,57 грн. по пенсіонеру ОСОБА_2 + 307,38 грн. по пенсіонеру ОСОБА_3 + 604,74 грн. по пенсіонеру ОСОБА_4 + 450,00 грн. по пенсіонеру ОСОБА_5 + 450 грн. по пенсіонеру ОСОБА_6 + 450,00 грн. по пенсіонеру ОСОБА_7 + 450,00 грн. по пенсіонеру ОСОБА_8 + 450,00 грн. по пенсіонеру ОСОБА_9 + 450,00 грн. по пенсіонеру ОСОБА_10 + 66,87 грн. по пенсіонеру ОСОБА_11 = 4 586,13 грн.).

Натомість, з урахуванням постанови Вищого адміністративного суду України від 12.02.2015 по справі № 805/6828/13-а у відповідача наявні зобов'язання з відшкодування витрат позивача, пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у сумі 4 069,26 грн. (4 586,13 грн. (заявлена до відшкодування сума витрат) - 450,00 грн. по пенсіонеру ОСОБА_10 - 66,87 грн. по пенсіонеру ОСОБА_11 = 4 069,26 грн.).

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме у вищезазначеній частині.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги постанову Вищого адміністративного суду України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 72, 86, 158 - 163, КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити частково адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Слов'янську Донецької області про відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Слов'янську Донецької області (84112, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Глекова, буд. 2; код ЄДРПОУ 25968435) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області (84100, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Жовтневої Революції, буд. 3; р/р 256013122046 в ДОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 37803258, МФО 335106) суму витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з 01.07.2014 по 30.09.2014 по громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у розмірі 4 069,26 грн. (чотири тисячі шістдесят дев'ять гривень 26 копійок).

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Прудивус