Постанова № 43661879, 25.03.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2015 р. Справа № 804/14793/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛІТАС» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕЛІТАС» (далі - ТОВ «МЕЛІТАС», позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Бабушкінському районі, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі щодо невизнання податкової декларації ТОВ «МЕЛІТАС» з податку на додану вартість за липень 2014 р.;

- скасувати рішення ДПІ у Бабушкінському районі № 23087/10/04-62-18-02-28 від 15.08.2014 р., за яким декларація ТОВ «МЕЛІТАС» з податку на додану вартість за липень 2014 р. не вважається податковою звітністю;

- зобов'язати ДПІ у Бабушкінському районі прийняти податкову декларацію ТОВ «МЕЛІТАС» з податку на додану вартість за липень 2014 р. з додатками датою її фактичного отримання, тобто 13.08.2014 р.;

- зобов'язати ДПІ у Бабушкінському районі відобразити показники (дані) податкової декларації ТОВ «МЕЛІТАС» з податку на додану вартість за липень 2014 р. з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі, в картці особового рахунку ТОВ «МЕЛІТАС»;

- зобов'язати ДПІ у Бабушкінському районі у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення у даній справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27.08.2014 р. позивач отримав від ДПІ у Бабушкінському районі рішення № 23087/10/04-62-18-02-28 від 15.08.2014 р., згідно якого декларація ТОВ «МЕЛІТАС» з податку на додану вартість за липень 2014 р. не вважається податковою звітністю у зв'язку з позбавленням ТОВ «МЕЛІТАС» статусу платника ПДВ згідно акту про анулювання реєстрації платника ПДВ від 19.11.2013 р. Позивач вважає оскаржуване рішення таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки подана ТОВ «МЕЛІТАС» декларація містила всі необхідні реквізити, передбачені п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Представником позивача зазначено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 р. по справі № 804/148/14 скасовано рішення ДПІ у Бабушкінському районі № 1001/10-04-62-18-02-43 від 19.11.2013 р. про анулювання реєстрації платника ПДВ. В додаткових поясненнях до адміністративного позову представник позивача вказував, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2015 р. постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 р. по справі № 804/148/14 залишена без змін. Враховуючи те, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, скасовано рішення відповідача про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «МЕЛІТАС» та поновлено позивача в реєстрі платників ПДВ, позивач наголошував на тому, що оскаржуване рішення № 23087/10/04-62-18-02-28 від 15.08.2014 р. є протиправним та підлягає скасуванню. Представником позивача подано до суду заяву про розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Представником відповідача подано до суду заперечення проти позову, в обґрунтування яких зазначено, що згідно з обліковою справою ТОВ «МЕЛІТАС» свідоцтво платника ПДВ анульовано контролюючим органом на підставі акту про анулювання реєстрації платника ПДВ. Станом на дату подання позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 р. ТОВ «МЕЛІТАС» не було поновлено в статусі платника ПДВ, а отже, на думку представника відповідача, дії контролюючого органу відповідали положенням законодавства, а адміністративний позов задоволенню не підлягає. Від представника відповідача 25.03.2015 р. надійшло клопотання про розгляд адміністративної справи за відсутності представника контролюючого органу.

Положеннями ч. 4 ст. 122 КАС України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У відповідності до ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 08.08.2014 р. ТОВ «МЕЛІТАС» направлено до ДПІ у Бабушкінському районі податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 р. рекомендованим поштовим відправленням, про що свідчить опис вкладення з відбитком календарного штампу поштового відділення та чек про сплату поштового відправлення.

Декларація з додатками була отримана відповідачем 13.08.2014 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправленням з підписом уповноваженої особи.

Рішенням від 15.08.2014 р. № 23087/10/04-62-18-02-28 ДПІ у Бабушкінському районі повідомлено позивача про те, що підприємство позбавлено статусу платника ПДВ згідно акту про анулювання реєстрації платника ПДВ від 19.11.2013 р., у зв'язку з чим подана податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2014 р. не вважається податковою звітністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням ТОВ «МЕЛІТАС» звернулось до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Пунктами 49.1 та 49.3 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 49.5 ст. ПК України, у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Положеннями п. 49.8 ст. 49 ПК України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з п. 48.1, п. 48.3, п. 48.4, 48.7 ст. 48 ПК України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку ( за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:

- відмітка про звітування за спеціальним режимом;

- код виду економічної діяльності (КВЕД);

- код органу місцевого самоврядування за КОПТУУ;

- індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

Як передбачено абзацем 1 п. 49.9 ст. 49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Судом встановлено, матеріалами справи та представниками сторін підтверджено, що податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2014 р. з додатками не була визнана ДПІ у Бабушкінському районі податковою звітністю у зв'язку з анулюванням реєстрації платника ПДВ ТОВ «МЕЛІТАС» згідно рішення № 1001/10-04-62-18-02-43 від 19.11.2013 р.

Правомірність прийняття рішення від 19.11.2013 р. про анулювання реєстрації платника ПДВ була предметом розгляду у справі № 804/148/14.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 р. по справі № 804/148/14 визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Бабушкінському районі № 1001/10-04-62-18-02-43 від 19.11.2013 р. про анулювання реєстрації платника ПДВ.

18.02.2015 р. ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 р. по справі № 804/148/14 залишена без змін.

Згідно ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

На підставі ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, станом на час розгляду цієї справи є така, що набрала законної сили, постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 р., якою скасовано рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «МЕЛІТАС» № 1001/10-04-62-18-02-43 від 19.11.2013 р.

Судом встановлено та не заперечувалось представником відповідача в запереченнях проти позову, що сама декларація з ПДВ за липень 2014 р. не містить недоліків в оформленні.

Згідно п. 49.11 ст. 49 ПК України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

У відповідності до п. 49.12 ст. 49 ПК України у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Контролюючий орган не прийняв повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації, а надіслав позивачеві рішення про невизнання декларації з ПДВ податковою звітністю, що є порушенням вимог ст. 49 ПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що відмовляючи в прийнятті податкової декларації з ПДВ ТОВ «МЕЛІТАС» за липень 2014 р., відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з п. 49.13 ст. 49 ПК України у разі, разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що податкова декларація повинна бути прийнята податковим органом вчасно на підставі п. 49.13 ст. 49 ПК України, а саме з дати її фактичного подання. В такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права повинні бути відновленими.

Резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати).

Вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову декларацію, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої декларації податковою звітністю, визнання податкової декларації поданою варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

Наведена правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 15.06.2012 р. N 1503/12/13-12.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, суд доходить висновку про необхідність визнання протиправною відмови ДПІ у Бабушкінському районі у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 р., поданої платником податків 13.08.2014 р.

З огляду на протиправність відмови ДПІ у Бабушкінському районі у прийнятті податкової декларації, суд вважає за необхідне визнати податкову декларацію з ПДВ з додатками, подану ТОВ «МЕЛІТАС» за липень 2014 р. такою, що прийнята у день її фактичного отримання ДПІ у Бабушкінському районі - 13.08.2014 р. та у зв'язку з відновленням порушених прав ТОВ «МЕЛІТАС» відмовити в задоволенні позовної вимоги про зобов'язання ДПІ у Бабушкінському районі прийняти податкову декларацію ТОВ «МЕЛІТАС» з ПДВ за липень 2014 р. з додатками датою її фактичного отримання.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання ДПІ у Бабушкінському районі відобразити показники (дані) податкової декларації ТОВ «МЕЛІТАС» з податку на додану вартість за липень 2014 р. з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі, в картці особового рахунку ТОВ «МЕЛІТАС», суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Зазначена вимога є похідною вимог про визнання протиправною відмови у прийнятті декларації з ПДВ, та на стадії розгляду питання про визнання протиправною відмови у прийнятті декларації є передчасною.

Станом на день розгляду справи підстави вважати, що контролюючий орган не відобразить в інтегрованій картці платника самостійно визначені платником податків нарахування, у суду відсутні, зобов'язання вчинити такі дії призведе до захисту прав позивача на майбутнє, з огляду на що суд відмовляє у задоволенні цієї позовної вимоги.

Позовна вимога про зобов'язання відповідача у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення у даній справі задоволенню не підлягає.

Повноваження адміністративного суду щодо здійснення контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах з метою забезпечення їх повного, правильного і своєчасного виконання встановлені ст. 267 КАС України. Зазначеною статтею передбачено, зокрема, форму контролю за виконанням рішень за ініціативою суду - ч.ч. 1-2 ст. 267 КАС України. Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Покладення таких зобов'язань на суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду. З матеріалів справи суд не вбачає підстав для застосування зазначеної форми контролю за виконанням судового рішення.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В позовній заяві позивачем заявлено вимогу про покладення судових витрат на відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір у розмірі 73, 08 грн., сплачений згідно платіжного доручення № 694 від 02.09.2014 р., підлягає частковому стягненню з Державного бюджету України в розмірі 36, 54 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛІТАС» з податку на додану вартість за липень 2014 р. та вважати податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 р. з додатками такою, що подана у день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 13.08.2014 р.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛІТАС» судовий збір у розмірі 36, 54 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Суддя О.М. Неклеса