Рішення № 43661164, 16.04.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №665/176/14-ц Головуючий в І інстанції Кузьменко А.Д.

Провадження №22-ц/791/1015/15 Доповідач: Стародубець М.П.

Категорія 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року квітня місяця «16» дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Стародубця М.П.Суддів:Воронцової Л.П., Ігнатенко П.Я.при секретарі:Цулукіані І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 16 січня 2015 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

В лютому 2014 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулося до суду з вказаним вище позовом, зазначаючи, що 19 жовтня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №251/ФКВ-07, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 49 800 дол. США під 14,3% річних з кінцевим терміном повернення 18 жовтня 2017 року.

Посилаючись на те, що позичальник належним чином прийняті на себе зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування ним не виконує, просив суд стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором у розмірі 412 526,40 грн., яка виникла станом на 15 січня 2014 року.

Рішенням суду від 16 січня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 196 866,15 грн., з яких: тіло кредиту - 99 512,85 грн. та заборгованість за відсотками в сумі 107 353,66 грн., а також судові витрати в розмірі 725,76 грн.

У решті частини позову відмовлено.

В апеляційній скарзі, уточненій представником апелянта в судовому засіданні, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», посилаючись на невідповідність висновків суд зібраним по справі доказам та вимогам закону, просить рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги банку про дострокове стягнення з ОСОБА_5 частини кредиту, що залишилася.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 19 жовтня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №251/ВКФ-07, згідно якому банк надав вказаній фізичній особі кредит на споживчі цілі в розмірі 49 800 дол. США строком на 120 місяців під 14,3% річних з кінцевим терміном повернення 18 жовтня 2017 року.

Умовами вищезазначеної кредитної угоди, з урахуванням додаткового договору до неї від 30 жовтня 2009 року, сторони погодили взаємні права й обов'язки, визначили порядок і строки повернення кредиту та сплати інших передбачених договором платежів, встановили відповідальність кожної із сторін за порушення його умов.

В забезпечення належного виконання ОСОБА_5 своїх кредитних зобов'язань сторони в той же день уклали іпотечний договір №251/1/Zфквіп-07, предметом якого є належне позичальнику на праві власності нерухоме майно, до складу якого входять нежитлові будинки та земельні ділянки.

На підставі договору про передачу активів та кредитних зобов'язань, укладеному 30 червня 2010 року, ТОВ «Український промисловий банк» передало ПАТ «Дельта Банк» право вимоги за кредитним договором №251/ВКФ-07 та належні йому права іпотекодержателя.

04 травня 2011 року відповідач звернулася до АТ «Дельта Банк» з заявою про надання інформації щодо стану її заборгованості за кредитним договором №251/ВКФ-07.

У заяві від 14 травня 2014 року ОСОБА_5 порушила перед банком питання щодо часткового списання боргу та прийняття від неї в рахунок повного погашення її кредитних зобов'язань 15 000 дол. США.

Згідно долучених ПАТ «Дельта Банк» до позовної заяви матеріалів і наданого ним в ході розгляді справи розрахунку, заборгованість ОСОБА_5 перед банком станом на 15 січня 2014 року складає 51 610,96 дол. США, що еквівалентно 412 526,40 грн., з яких: тіло кредиту - 38 180 дол. США, що еквівалентно 305 172,74 грн., в тому числі прострочена заборгованість по поверненню кредиту 12 450 дол. США, що еквівалентно 99 512,85 грн., та прострочені відсотки за користування кредитом - 13 430,96 дол. США, що еквівалентно 107 353,66 грн.

Вирішуючи спір, місцевий суд виходив з того, що позивач, як кредитодавець, має право вимагати від ОСОБА_5, як від позичальника, який допустив прострочення повернення чергової частини, сплати лише простроченої заборгованості по кредиту та відсоткам за користування ними, натомість пред'явлені ним вимоги щодо дострокового повернення частини позики, що лишилася, задоволенню не підлягають, враховуючи, що допущене відповідачем порушення не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав, оскільки кредитний договір діє до 2017 року.

Проте погодитися з висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про дострокове стягнення частини позики, що залишилася, колегія суддів не може з огляду на таке.

Правовідносини між сторонами по справі виникли на підставі кредитного договору і регулюються положеннями параграфів 1, 2 глави 71 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таким чином, законодавець прямо передбачив право кредитодавця на власний розсуд визначатися щодо можливості звернення до позичальника, який допустив порушення кредитної дисципліни, з вимогою дострокового повернення кредиту, не встановивши при цьому будь-яких обмежень, в тому числі, пов'язаних зі строком настання повного виконання зобов'язання або наявністю забезпечення його виконання у вигляді іпотеки.

Місцевий суд, правильно визначившись з характером спірних правовідносин, неправильно витлумачив норми матеріального права, що їх регулюють, у зв'язку з чим постановлене ним рішення в частині заявлених банком вимог про дострокове стягнення частини кредиту, що залишилася, як незаконне та необґрунтоване, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про дострокове стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Дельта Банк» кредиту в розмірі 205 659,89 грн.

В іншій частині рішення суду ніким не оскаржувалося, тому за правилами ст.303 ЦПК України колегією суддів не переглядалося.

Також у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України колегія суддів вважає за необхідне вирішити питання про розподіл між сторонами судових витрат і стягнути з відповідача на користь банку судовий збір у розмірі 3 956,54 грн., сплата якого ПАТ «Дельта Банк» підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями.

На підставі викладеного, ч.2 ст.1050 ЦК України, керуючись ст.ст. 88, 303, 307,309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 16 січня 2015 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» кредит в розмірі 205 659,89 гривень (двісті п'ять тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять грн. вісімдесят дев'ять коп.).

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір в розмірі 3 956,54 гривень (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят шість грн. п'ятдесят чотири коп.).

Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: