Ухвала суду № 43661162, 16.04.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи:654/5301/14-ц Головуючий в 1 інстанції :

Номер провадження: 22-ц/791/1007/15 Охтень А.А. Категорія: 51 Доповідач : Бездрабко В.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2015 року квітня місяця 16 дня колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого : Бездрабко В.О.

Суддів : Кузнєцової О.А.

Борка А.Л.

при секретарі : Павловській Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 18 лютого 2015 року у справі за позовом Новозбур'ївського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Голопристанської районної ради Херсонської області до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2014 року Новозбур'ївський міжшкільний навчально-виробничий комбінат Голопристанської районної ради Херсонської області звернувся до суду з вказаним позовом, пославшись на те, що відповідач, перебуваючи на посаді майстра виробничого навчання по водінню автомобіля категорії «С» в Новозбур'ївському МНВК, 06 квітня 2008року під час проведення навчальної їзди з учнем, допустив порушення Правил дорожнього руху, що призвели до зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_4, внаслідок чого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження, що потягли смерть потерпілого.

Вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 06.02.2013року ОСОБА_3 визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 30 квітня 2013року, на підставі п. «г» ст.1 ст.6,8 Закону України «Про амністію у 2011 році» відповідач був звільнений від кримінальної відповідальності.

Оскільки відповідач під час скоєння злочину перебував у трудових відносинах з позивачем, з комбінату згідно рішенню Суворовського районного суду м.Херсона від 29.10.2013 року стягнуто на користь потерпілої ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди -163,40 грн. та моральної шкоди - 50000 грн.

13 серпня 2014року присуджена до сплати сума була перерахована стягувачу.

На підставі ст.1191 ЦК України позивач просив стягнути з ОСОБА_3 на користь комбінату майнову шкоду в розмірі 50163,40 грн 40 коп. та понесені судові витрати у розмірі 501,63 грн.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 18 лютого 2015 року позов задоволений.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_3 на користь Новозбур'ївського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Голопристанської районної ради Херсонської області майнову шкоду у розмірі 50163 грн. 40коп. та понесені позивачем судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з нього шкоду у розмірі середнього місячного заробітку відповідно до ст.132 КЗпП України.

Заслухавши доповідача, сторони, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що з 01 вересня 2006 року ОСОБА_3 обіймав посаду майстра виробничого навчання водінню автомобіля категорії «С» Новозбур'ївського МНВК (а.с. 6).

Вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 06 лютого 2013 року ОСОБА_3 був визнаний винним та засуджений за ч.2 ст.286 КК України за те, що 06.04.2008р., під час проведення навчальної їзди з учнем ОСОБА_6 на учбовому автомобілі «ГАЗ-5201», ним було порушено вимоги п.10.1 ПДР України, внаслідок чого учбовий транспортний засіб здійснив зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_4, в результаті якого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження, що потягли смерть потерпілого (а.с.11-13).

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 30 квітня 2013 року відповідача звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. «г» ст.1, ст.6,8 Закону України «Про амністію у 2011 році».(а.с.14-15).

Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 29 жовтня 2013року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 07 лютого 2014року, з Новозбур'ївського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Голопристанської районної ради Херсонської області на користь ОСОБА_5 стягнуто в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 163,40 грн., моральної шкоди - 50000 грн.

13 серпня 2014року Новозбур'ївським МНВК перераховано стягувачу присуджену до виплати шкоду у розмірі 50163 грн. 40 коп., що підтверджено відповідним платіжним дорученням (а.с.5).

Задовольняючи позовні вимоги про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу, суд першої інстанції обгрунтовано врахував положення ст.1191 ЦК України, згідно якої особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст.132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

Згідно п.3 ч.1 ст.134 КЗпП України, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, якщо шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Ураховуючи, що майнову шкоду комбінату було заподіяно внаслідок дій відповідача, що мають ознаки кримінального правопорушення та, у вчиненні яких ОСОБА_3 було визнано винним, колегія суддів вважає, що останній має нести матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, а тому доводи апеляційної скарги до уваги не приймає.

За наведених обставин, колегія судів вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін та дослідив надані сторонами докази, яким дав правильну оцінку, ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують, а тому підлягають відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 18 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

Судді :