Ухвала суду № 43657169, 15.04.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/985/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Сарап М. Б.

Доповідач Черненко В. В.

УХВАЛА

Іменем України

15.04.2015 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Черненко В.В.

суддів: Потапенка В.І., Кодрула М.А.

за участю секретаря: Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ «Інформаційно-торговий дім - ЛС» на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04.03.2015 року по справі за позовом ТОВ «Інформаційно-торговий дім - ЛС» до приватного сільськогосподарського підприємства «Червона Калина» та ОСОБА_2 про стягнення коштів.

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Інформаційно-торговий дім - ЛС» звернувся у суд з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства «Червона Калина» та ОСОБА_2, ОСОБА_3 про примусове виконання обов'язку в натурі.

Позивач зазначив, що 13.03.2014р. між позивачем та ПСП «Червона Калина» укладено договір поставки № 037СН (далі - Договір -1), за яким постачальник поставляє та продає, а покупець купує насіння соняшника на умовах визначених договором. Загальна орієнтована сума договору склала 1 400 000 грн. +/10%, в т.ч. ПДВ 20%.

12.04.2013 року сторони уклали додаткову угоду до Договору -1, згідно якої визначили орієнтовану суму договору - 2 000 000 грн. .+/10%, в т.ч. ПДВ 20%.

Позивач зазначив, що 12.06.2014 року між позивачем та ПСП «Червона Калина» укладено Договір поставки № 107СН (далі Договір-2), за яким постачальник поставляє та продає, а покупець купує насіння соняшника на умовах визначених договором, орієнтована сума договору - 2 000 000 грн. .+/10%, в т.ч. ПДВ 20%., кінцевий строк поставки товару 30.10.2014 року.

ТОВ «Інформаційно-торговий дім - ЛС» зазначив, що у встановлені Договорами строки в рахунок постачання позивачем здійснено передоплату по Договору-1 на загальну суму 1 701 980 грн., по Договору-2 на загальну суму 158 600 грн., а всього на суму 1 860 580 грн.

Позивач зазначив, що з метою забезпечення виконання умов Договору-1 та Договору-2 між позивачем ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договори поруки № 038пр. від 12.03.2014 року та № 039пр. від 12.03.2014 року, згідно яких вони взяли на себе зобов'язання по виконанню обов'язків по договорам.

Позивач зазначив, що ПСП «Червона Калина» в особі керівника ОСОБА_2 перед закінченням граничного строку виконання своїх зобов'язань по Договорам 1 та 2 було повідомлено позивача про неможливість здійснення поставки оплаченого товару, з посиланням на неврожай та інші причини. У зв'язку з цим 27.10.2014 року відповідачам надіслано листи-вимоги про виконання зобов'язання з поставки насіння соняшника в установлений строк, однак в установлений строк, до 30.10.2014 року, поставки насіння не були здійснені.

Позивач зазначив, що станом на граничну дату поставки товару, 30.10.2014 року, відповідач був зобов'язаний поставити позивачу у відповідності до умов п.п.2.1, 2.2 Договорів, виходячи з загальної суми отриманої передоплати, насіння соняшника в заліковій вазі - 588, 457 т. по Договору-1 та 41,319 т. по Договору-2, а всього 629,776 т., загальна ринкова вартість якої становить 2 959 947, 20 грн.

Просив зобов'язати відповідачів солідарно передати позивачу насіння соняшника відповідно до Договорів поставки в заліковій вазі всього 629,776 тон., стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача 930 290 грн. штрафу.

В ході розгляду справи позивач змінив предмет позову та зазначив, що сторони у Договорі 1 та Договорі 2 узгодили порядок визначення розміру зобов'язання та нарахування штрафних санкцій в разі прострочення виконання своїх зобов'язань постачальником, як у випадку реалізації позивачем свого права вимоги передання товару, так і формі вимоги повернення суми попередньої оплати.

Позивач зазначив, що 11.11.2014 року позивач направив на адреси відповідачів вимогу про виконання зобов'язань у грошовій формі станом на 10.11.2014 року на загальну суму 3966692,04 грн., з яких повернення коштів попередньої оплати на суму 1860 580 грн., проценти за користування коштами на суму 405437,76 грн., курсова різниця за період користування грошовими коштами на суму 770384,28 грн., а також штраф в сумі 930 290 грн.

Просив суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 3966692,04 грн., з яких основна заборгованість на суму 1 860 580 грн., проценти за користування коштами на суму 405437,76 грн., курсова різниця за період користування грошовими коштами на суму 770384,28 грн., штраф в сумі 930 290 грн.

В ході розгляду позивач збільшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 4 323 185,40 грн., з яких основна заборгованість на суму 1860 580 грн., проценти за користування коштами попередньої оплати на суму 531 721,75 грн., курсова різниця за період користування грошовими коштами попередньої оплати на суму 1 000 593, 65 грн., штраф в сумі 930 290 грн. та судові витрати.

В ході розгляду позивач надав заяву про відмову від позову в частині вимог до ОСОБА_3 та клопотання в якому просив суд стягнути на користь позивача з відповідача 7750 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04.03.2015 року закрито провадження по справі за позовом ТОВ «Інформаційно-торговий дім - ЛС» до ОСОБА_3 про примусове виконання обов'язку в натурі.

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04.03.2015 року позов задоволено частково.

Суд першої інстанції стягнув солідарно з ПСП «Червона Калина» та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Інформаційно-торговий дім ЛС» заборгованість на загальну суму у розмірі 2790870,00 грн. з яких 1860580,00 грн. повернення коштів попередньої оплати та 930290,00 грн. штрафу в іншій частині позовних вимог відмовив за їх необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ставиться питання про зміну рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до ст.. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що між ТОВ «ІТД-ЛС» та ПСП «Червона Калина» укладено Договори поставки №037СН від 13.03.2014 та №107СН від 12.06.2014 (зі змінами), за якими Постачальник зобов'язався поставити Покупцю насіння соняшника, всього на суму 2 200 000,00 грн. +/- 10%.

З метою забезпечення виконання умов Договорів між ТОВ «ІТД-ЛС» та ПСП «Червона Калина» також укладені Договори поруки № 038 пр. від 12.03.2014 з ОСОБА_2, згідно яких останній взяв на себе зобов'язання по виконанню в повному обсязі передбачених обов'язків ПСП «Червона Калина», у т.ч. по сплаті штрафних санкцій.

Суд першої інстанції встановив, що позивачем по справі в якості передоплати за товар по договорам поставок сплачено 1860580 грн.

Суд першої інстанції встановив , що відповідачі по справі свої зобов'язання по Договору 1 Договору 2 не виконують.

Суд першої інстанції зазначив, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до норм ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Суд першої інстанції зазначив , що ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В силу п.3.2 договору постачання за прострочення виконання своїх зобов'язань відповідач відшкодовує позивачу всю суму прострочених зобов'язань та, зокрема, штрафні санкції в розмірі 50% від суми прострочених зобов'язань.

Суд першої інстанції зазначив, що позивач, починаючи з дня прострочення зобов'язання (30.10.2014), має право вимоги сплати штрафу, розмір якого складає (1 860 580,00 грн. * 50%) - 930 290,00 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення передоплати у розмірі 1 860 580,00 грн. та стягнення штрафу у розмірі 930 290,00 грн. підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції відмовив у задоволені позовних вимог про стягнення процентів за користування коштами попередньої оплати у розмірі 405437,76 грн. та курсової різниці за період користування грошовими коштами попередньої оплати на суму 770384,28 грн. виходячи з того , що вказані вимоги не передбачені договором поставки № 037СН від 13.03.2014 та № 107СН від 12.06.2014.

В апеляційній скарзі зазначається, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволені позовних вимог в частині стягнення процентів за користування коштами попередньої оплати на суму 531721,75 грн. та курсової різниці за період користування грошовими коштами попередньої оплати на суму 1000593,65 грн. при цьому відповідач посилається на п.2.2 договору поставок, яким сторони на думку позивача визначили формулу розрахунків зобов'язань та яка передбачає нарахування процентів за користування грошовими коштами передоплати залежно від періоду такого користування , а також компенсацію курсової різниці за період такого користування.

Колегія суддів перевірила зазначені доводи і дійшла висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.. 61 цього Кодексу.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з чим погодилась і колегія суддів, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ІТД-ЛС» та ПСП «Червона Калина» укладено Договори поставки №037СН від 13.03.2014 та №107СН від 12.06.2014 (зі змінами), за якими Постачальник зобов'язався поставити Покупцю насіння соняшника, на суму 2 200 000,00 грн. +/- 10%.

Згідно п. 2.4 зазначених договорів поставок кінцевий строк поставки товару визначений - 30.10.2014.

Згідно п. п.2.5, 2.6. покупець впродовж терміну дії договору здійснює попередню оплату в рахунок майбутньої поставки товару в безготівковій формі рівновеликими платежами на розрахунковий рахунок Постачальника, з проведенням остаточного розрахунку після поставки товару..

Главою 3 договорів поставок визначено відповідальність сторін у випадку порушення зобов'язань визначених договором.

Зокрема п.п.3.2. визначено , що за прострочення виконання зобов'язань постачальник відшкодовує іншій стороні суми прострочених зобов'язань, штрафні санкції у розмірі 50% від суми прострочених зобов'язань , всі прямі і непрямі збитки, заподіяні унаслідок невиконання або невчасного виконання цього договору у тому числі упущену вигоду , а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобов'язань за даною угодою.

Наслідки , визначені у п.3.2 договору , наступають і у разі пред'явлення покупцем вимоги про повернення суми передоплати у зв'язку з простроченням виконання своїх зобов'язань постачальником повністю або частково, а також у разі прострочення виконання вимоги про дострокове повернення суми внесеної передоплати , пред'явленої в порядку п.2.5 договору.

Встановлені обставини дають підстави зробити висновок, що сторони главою 3 визначили ступінь відповідальності за невиконання умов договору поставок.

Відповідальність сторін в частині стягнення процентів за користування коштами попередньої оплати та курсової різниці за період користування грошовими коштами попередньої оплати, зазначеними договорами поставок не визначалось.

Посилання позивача на п.2.2 договору поставок, як на підставу задоволення позовних вимог в частині стягнення процентів за користування коштами попередньої оплати та курсової різниці за період користування грошовими коштами попередньої оплати є необґрунтованим оскільки даний пункт договору визначає ціну товару і не містить в собі інформації щодо відповідальності сторін у випадку невиконання зобов'язань у зв'язку з непостачанням товару.

Колегія суддів, приймаючи до уваги встановлені обставини, дійшла висновку, що суд першої інстанції розглянув справу в межах доводів позовної заяви та наданих сторонами доказів.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки не підтверджуються належними доказами, суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України залишається без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ «Інформаційно-торговий дім - ЛС» -відхилити.

Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04.03.2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: