Ухвала суду № 43656913, 20.04.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3782/15 Справа № 0418/4768/2012 Головуючий у 1 й інстанції - Підберезний Г. А. Доповідач - Козлов С.П.

Категорія 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого: Козлова С.П.,

суддів: Болтунової Л.М., Тамакулової В.О.,

при секретарі: Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2015 року за заявою ОСОБА_5 про зміну способу та порядку виконання рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, заінтересована особа - Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2015 року за заявою ОСОБА_5 змінено спосіб виконання рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.06.2013 року по справі № 0418/4768/2012 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за розпискою на користь ОСОБА_5 в сумі 4 192 121,10 грн., з яких 3 854 702,68 - основна сума боргу, 337 418,49 грн. - 3% річних, та в рахунок погашення боргу у сумі 4 192 121,17 грн. звернуто стягнення на нерухоме майно божника, а саме, на виставковий салон непродовольчих товарів, загальною площею 611,6 м. кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, шляхом передачі нерухомого майна у власність стягувану, а саме, визнання за ОСОБА_5 права власності на вказане майно.

В апеляційних скаргах ОСОБА_2, ОСОБА_3, Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» просять скасувати ухвалу суду та в задоволенні заяви ОСОБА_5 про зміну способу і порядку виконання рішення суду шляхом визнання за нею права власності на нерухоме майно відмовити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши справу в межах доводів скарг колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню, а ухвала - скасуванню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву ОСОБА_5 про зміну способу та порядку виконання рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2013 року зазначеним шляхом суд виходив з того, що рішення суду вже більше року не виконується та існують обставини, які утруднюють його виконання, спірне нерухоме майно на праві приватної власності належить боржнику ОСОБА_2, а докази наявності у нього іншого майна, яке може бути реалізовано в рахунок погашення його заборгованості перед ОСОБА_5, та пред'явлення на даний час ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_3 до виконання виконавчих документів з вимогами до ОСОБА_2 відсутні.

З таким висновком суду погодитися не можна.

Як вбачається з матеріалів справи, за договором дарування від 29.12.2011 року ОСОБА_2 подарував ОСОБА_6. виставковий салон непродовольчих товарів, загальною площею 611,6 м. кв., по АДРЕСА_1, після чого рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.06.2013 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 4 573 736,74 грн. (3 854 702,68 грн. - сума боргу, 381 615,57 грн. - сума інфляції, 337 418,49 грн. - 3% річних), яке в частині стягнення індексу інфляції у сумі 381 615,57 грн. було скасовано рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 05.08.2013 року, у зв'язку з чим на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області перебувають виконавчі документи про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 боргу на загальну суму боргу у розмірі 4 192 120,87 грн. (виконавчі провадження ВП № 40535387 від 07.11.2013 року та ВП № 45919715 від 22.12.2014 року) та в межах виконавчого провадження ВП № 40535387 державним виконавцем 28.02.2014 року було складено акт опису і арешту вказаного нерухомого майна боржника, яке передано йому на відповідальне зберігання, а з метою подальшої реалізації проведено оцінку даного майна і встановлена його вартість в розмірі 4 191 420 грн., але на цей час зазначене майно не реалізовано і рішення суду не виконано.

25.12.2014 року ОСОБА_5 звернулась до суду з заявою, в якій просила на підставі ст. 373 ЦПК України змінити спосіб виконання вказаного рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.06.2013 року та в рахунок погашення боргу звернути стягнення на зазначене майно боржника шляхом його передачі у власність стягувача і визнання за ним права власності на це майно.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Аналогічна норма міститься в ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження».

Проте, визнання права власності на нерухоме майно наведеними нормами не передбачено та законодавством встановлений іншій порядок набуття і захисту права власності, зокрема, главами 24, 29 ЦК України, при цьому за змістом положень п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, ст. 118 ЦПК України визнання права власності на майно в судовому порядку здійснюється шляхом пред'явлення позову до суду, а не в порядку, встановленому ст. 373 ЦПК України, що суд при задоволенні заяви ОСОБА_5 про зміну способу та порядку виконання рішення суду шляхом визнання за нею права власності на вказане майно не врахував, в ухвалі достатніх доказів та виняткових випадків, що перешкоджають виконанню рішення суду, не навів та не з'ясував іншого майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення в рахунок погашення його боргу, а висновки суду про відсутність такого майна, відсутність даних про пред'явлення іншими особами як кредиторами до виконання виконавчих документів з вимогами до ОСОБА_2 та наявність у останнього права власності на спірне майно на підставі рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.07.2014 року, яким визнано недійсним укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6. договір дарування цього майна від 29.12.2011 року, спростовується наданими апеляційному суду копіями постанов відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України від 07.11.2012 року про відкриття виконавчого провадження з виконання виданого судом 19.10.2012 року виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» кредитної заборгованості на загальну суму 21831768,83 грн. та Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 17.12.2012 року про відкриття виконавчого провадження з виконання виданого судом 05.12.2012 року виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості на загальну суму 1675195,99 грн. (т. 4 а.с. 134-136), даними Управління Держземагенства у Новомосковському районі Дніпропетровської області від 28.10.2014 року про реєстрацію за ОСОБА_2 автомобілів - Mersedes Benz, держаний номер НОМЕР_1, і ВАЗ 21099, держаний номер НОМЕР_2, та 7 земельних ділянок (т. 4 а.с. 145-159), повідомленням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України про скасування вищеназваного рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.07.2014 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 25 березня 2015 року (т. 4 а.с. 198).

Крім того, суд розглянув вказану заяву ОСОБА_5 без залучення до участі у справі ОСОБА_3, який вважає себе законним власником спірного майна як спадкоємець після смерті ОСОБА_6., та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», який за вищевказаними виконавчими провадженнями є стягувачем відносно ОСОБА_2 на загальну суму 23506964,82 грн., чим порушив їх процесуальні права щодо надання своїх доказів і заперечень по заявленим вимогам, залишивши поза увагою положення ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження» про необхідність пропорційного задоволення вимог стягувачів (кредиторів).

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про безпідставність заявлених вимог, які змінювати чи уточнювати ОСОБА_5 не бажала, про що заявив в апеляційному суді її представник, а тому ухвала суду першої інстанції, як постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні вказаної заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду зазначеним в ній шляхом.

Керуючись ст. ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити.

Ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2015 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ОСОБА_5 про зміну способу та порядку виконання рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2013 року відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: