Справа № 419/426/15-к
Провадження № 1-кп/419/53/2015
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2015 року Новоайдарський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді - Іванової О. М.,
при секретарі - Краснопольському С. В.,
за участю: прокурора - Гоянця Ю. М., обвинуваченої - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новоайдар Луганської області кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015130500000196 від 12.03.2015 року за обвинуваченням
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Байдівка, Старобільського району, Луганської області, громадянки України, з неповною середньою освітою, не заміжньої, не працюючої, раніше судимої 07.06.2011 р. Старобільським районним судом за ч.1 ст.309 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік; 04.01.2012 р. Старобільським районним судом за ч.1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України приєднана невідбута частина покарання у виді 3 місяців позбавлення волі за вироком Старобільського районного суду від 07.06.2011р. та остаточно призначено покарання у виді 1 року 3 місяців позбавлення волі, 04.04.2013 р. звільнена з Червонопартизанської ВК Луганської області №68 за відбуттям строку покарання, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
На початку березня 2015 року, у вечірній час доби, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на таємне викрадання чужого майна, діючи із корисливого мотиву, повторно, знаходячись у домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_3, яке належить ОСОБА_2, в ході розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_3, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю ОСОБА_3, таємно викрала належний останньому мобільний телефон NOKIA - 1202-2, вартістю 170,00 гривен, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 58-32/7 від 21.03.2015 р., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникла з викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд. У результаті злочинних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_4 завдано матеріальної шкоди на суму 170 гривень.
Здійснюючи вказані дії, ОСОБА_1 розуміла їх суспільну небезпечність, усвідомлювала можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від вказаних дій та бажала їх настання, тобто діяла з прямим умислом.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 провину у пред'явленому їй обвинуваченні визнала повністю, у скоєному щиро розкаялась, дала показання, які відповідають обставинам, викладеним у обвинувальному акті. Зокрема, показала, що, на початку березня 2015 року, у вечірній час доби, вона знаходилась у домоволодінні АДРЕСА_3, де розпивала спиртні напої з ОСОБА_3 та, скориставшись відсутністю останнього, скоїла крадіжку мобільного телефону NOKIA, що належить ОСОБА_4, який знаходився на столі в приміщенні будинку, після чого зникла з місця вчинення кримінального правопорушення та розпорядилась викраденим на власний розсуд.
Показання обвинуваченої ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, суд находить їх достатніми та істинними.
Враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_1 не оспорює фактичні обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вона правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності її позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
Умисні дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
При призначенні покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Вчинене обвинуваченою ОСОБА_1 кримінальне правопорушення - злочин відповідно до приписів ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.
Обвинувачена ОСОБА_1 раніше судима (арк. кр. пров. 24-27), за місцем проживання характеризується з негативного боку (арк. кр. пров. 29), на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (арк. кр. пров. 30, 31).
Обставинами, що пом'якшують покарання відповідно до ст.66 КК України, суд визнає - щире каяття, повне визнання провини.
Обставинами, що обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України, суд визнає рецидив злочинів, вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
Враховуюче викладене, тяжкість скоєного кримінального правопорушення -злочину, сукупність обставин, що пом`якшують покарання та обставин, які обтяжують покарання, особу обвинуваченої, її відношення до скоєного, суд приймає до уваги положення ст. 65 КК України, вважає, що з метою виправлення обвинуваченої, попередження з її боку вчинення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання, їй слід призначити покарання, у вигляді позбавлення волі у максимальному розмірі, передбаченому санкцією ст.185 ч.2 КК України. Разом з тим, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства та прийняв рішення про звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням, із застосуванням вимог ст. 75 КК України.
Цивільний позов під час кримінального провадження та до початку судового розгляду не пред`являвся.
Під час проведення досудового розслідування проводилася судово-товарознавча експертиза № 58-32/7 від 21.03.2015 р., витрати за проведення якої підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_1 на користь держави.
Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК Украины.
Керуючись ст. ст. 368, 370, ч.2 ст. 373 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України і призначити їй покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, якщо вона протягом визначеного судом строку 2 (два) роки не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї обов'язки, передбачені ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід до набрання вироком чинності стосовно ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов`язання - залишити без змін.
Речовий доказ: мобільний телефон NOKIA - 1202-2, що знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_3 - залишити за законним власником ОСОБА_3
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_1, виданий 20 травня 1997 р. Старобільським РВ УМВС України в Луганській області на користь держави витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 58-32/7 від 21.03.2015 р. в розмірі 537 грн. 60 коп., перерахувавши на р\р 31110115700207, код ЄДРПОУ 37895134, Банку УДКСУ у Новоайдарському районі, МФО 804013, одержувач: Держбюджет Новоайдарського району 24060300.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Новоайдарський районний суд Луганської області.
Обвинуваченій і прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Головуючий суддя: О. М. Іванова
Судове рішення № 43652925, Новоайдарський районний суд Луганської області було прийнято 17.04.2015. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 419/426/15-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: