Ухвала суду № 43652137, 03.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.04.2015р. м. Київ К/800/51992/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Ліпського Д.В.,

Іваненко Я.Л.,

суддів: Черпака Ю.К.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Просив суд поновити його на роботі на посаді дільничного інспектора Краматорського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 7 травня 2013 року по день поновлення на роботі; стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року позовну заяву залишено без розгляду.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2013 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення першої інстанції - без змін.

Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, оскільки вважає, що судами неправильно застосовано норми процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом по особовому складу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 7 травня 2013 року № 140 позивача було звільнено за пунктом 64 ,,є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України з 7 травня 2013 року.

З наказом № 140 позивач ознайомився 7 травня 2013 року, а позовну заяву ним подано 5 серпня 2013 року.

Згідно частини 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до суду, зокрема, у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Таким чином, перебіг строку на звернення до суду з вимогою про поновлення на службі в органах внутрішніх справ розпочався 8 травня 2013 року і сплинув 10 червня 2013 року (перший робочий день після закінчення місячного строку, яке припадало на суботу 8 червня 2013 року).

Відповідно до частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Твердження позивача в касаційній скарзі, про те, що до нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, строк оскарження якого відповідно до статтей 20, 21 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" становить три місяці з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено, не спростовують зроблених судами висновків, оскільки зазначені норми Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України встановлюють строк оскарження наказів про накладення дисциплінарних стягнень до вищестоящих прямих начальників, тобто даний строк передбачено для оскарження дисциплінарного стягнення у позасудовому порядку.

Враховуючи те, що посилання позивача в касаційній скарзі на порушення судами норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судами повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, які належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам матеріального та процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.В. Ліпський

Судді: Я.Л. Іваненко

Ю.К. Черпак