Вирок № 43650047, 17.04.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/1010/15-к

Провадження №1-кп/639/179/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2015 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Курила В.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Боровської М.І.,

прокурора - Лучкіна В.В.,

представника потерпілої сторони - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №120142200690000547 від 28.10.2014 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Горлівка, Донецької області, росіянина, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1, ч.2 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

28 жовтня 2014 року близько 03 год. 30 хв. ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи вказаний умисел, шляхом вільного доступу до дросель-трансформатора ДТ-0.2-500, розташованого біля вхідного «Ч» залізничної станції Куряж Південної залізниці, який належить Основ'янській дистанції сигналізації та зв'язку ДП «Південна залізниця», демонтував кришку з корпусу трансформатора, звідки викрав мідні сигнальну та тягову обмотки, а також осердя дросель-трансформатора, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд. Вказаними діями ОСОБА_2 завдав матеріальну шкоду згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №29 від 06.11.2014 року на загальну суму 1429 (одна тисяча чотириста двадцять дев'ять) гривень 21 коп.

Також, 03 листопада 2014 року близько 04 год. 00 коп. ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, повторно, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи вказаний умисел, шляхом вільного доступу до дросель-трансформатора ДТ-0,2-500, розташованого на дільниці 13 СП, 15-19СП залізничної станції Залютине Південної залізниці, який належить Основ'янській дистанції сигналізації та зв'язку ДП «Південна залізниця», демонтував кришку із корпусу трансформатора, звідки викрав мідні дві сигнальні та дві тягові обмотки дросель-трансформатора, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд. Вказаними діями ОСОБА_2 завдав матеріальну шкоду згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №28 від 06.11.2014 року на загальну суму 581 грн. (п'ятсот вісімдесят одна) гривня 42 коп.

Крім того, 06 листопада 2014 року близько 01 год. 00 хв. ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, повторно, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи вказаний умисел, шляхом вільного доступу до дросель-трансформатора ДТ-0,6-1000, розташованого на с/у №1/4 перегону Куряж - Залютине Південної залізниці, що знаходиться на території Жовтневого району м. Харкова, що належить Основ'янській дистанції сигналізації та зв'язку ДП «Південна залізниця», демонтував кришку із корпусу трансформатора, звідки викрав токову обмотку дросель-трансформатора, якою в подальшому розпорядився на власний розсуд. Вказаними діями ОСОБА_2 завдав матеріальну шкоду згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №24 від 06.11.2014 року на загальну суму 650 грн. (шістсот п'ятдесят) гривень 62 коп.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою провину в інкримінованих злочинах за ч.1, ч.2 ст.185 КК України визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаюється, підтвердив суду, що злочини ним було вчинено при вищезазначених обставинах, надав пояснення щодо місця, часу, способу вчинення злочинів так, як вони встановлені судом.

Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що в кінці жовтня 2014 року, а також два рази на початку листопада 2014 року на об'єктах ДП «Південна залізниця» із корпусів трансформаторів він вчиняв викрадення обмотки дросель-трансформатора. З показань підсудного, зазначені крадіжки він вчиняв у темний час доби. Викрадену мідну обмотку за 1 епізодом вагою приблизно 9 кг, за 2 епізодом вагою 15-17 кг., він здав на пункт приймання металобрухту у м. Пісочин, отриманими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд. Після вчинення крадіжки за останнім епізодом, з показань ОСОБА_2, він відійшов від місця вчинення злочину із викраденим майном на відстань приблизно 300 метрів, однак потім був зупинений співробітниками міліції, якими у нього вилучено викрадену 06.11.2014 року обмотку дросель трансформатора.

З показань ОСОБА_2 встановлено, що під час досудового розслідування та судового розгляду він показання дає добровільно, заходи фізичного чи психологічного примусу до нього співробітниками міліції не застосовувались, під час проведення за його участі слідчих експериментів він детально розповідав про обставини вчинення ним вказаних крадіжок.

Також обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що цивільний позов представника потерпілої сторони «Основ?янської дистанції сигналізації і зв'язку» ДП «Південна залізниця» на загальну суму 3883 грн. 28 коп. визнає у повному обсязі, розмір судових витрат по справі не оспорює.

Представник потерпілої сторони «Основ?янської дистанції сигналізації і зв'язку» ДП «Південна залізниця» у судовому засідання заявлений цивільний позов підтримав у повному обсязі, вирішення питання про призначення обвинуваченому покарання відніс на розсуд суду.

Враховуючи повне визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини у скоєних злочинах та щире каяття, заслухавши думку учасників кримінального провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути вказану справу в порядку ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження. На виконання вимог ч.3 ст.349 КПК України, учасникам судового провадження роз'яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив злочини:

- за епізодом від 28.10.2014 року злочин за ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка);

- за епізодами від 03.11.2014 року та 06.11.2014 року злочин за ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Вивченням особи підсудного ОСОБА_2 встановлено, що він на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, дітей чи непрацездатних осіб на утриманні не має, тяжких хронічних захворювань не має, офіційно не працює, неофіційно працевлаштованого робітником на Малогабаритній буровій установці, має постійне місце проживання, за яким характеризується в цілому позитивно, в силу ст.89 КК України раніше не судимий (к/п а.с.121-124)

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_2, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів.

Оскільки повторність вчинення ОСОБА_2 злочину впливає на його кваліфікацію за ч.2 ст.185 КК України, тому керуючись вимогами ч.4 ст.67 КК України, суд не може визнати вказану обставину як таку, що обтяжує покарання. Таким чином, згідно ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2, не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_2, суд виходить із положень ст.ст.50, 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які згідно ст.12 КК України є умисними злочинами середньої тяжкості, наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу підсудного, у зв'язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити йому покарання в межах санкцій за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_2 необхідно визначити остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Враховуючи щире каяття ОСОБА_2 у вчиненому злочині, намір підсудного на відшкодування потерпілій стороні спричиненої шкоди, його молодий вік, суд приходить до висновку, що вищезазначені обставини свідчать про можливість виправлення підсудного без його ізоляції від суспільства. На підставі ст.75 КК України суд вважає можливим звільнити ОСОБА_2 від реального відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк та поклавши на нього обов'язки, передбачені п.п.2, 3 ч.1 ст.76 КК України, оскільки виправлення та перевиховання підсудного можливо без ізоляції від суспільства.

Вирішуючи питання про стягнення із підсудного на користь цивільного позивача спричиненої матеріальної шкоди, суд враховує факт повного визнання ОСОБА_2 заявлених позовних вимог та документальне підтвердження розміру позовних вимог, у зв'язку з чим цивільний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2, обраний згідно ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.11.2014 року у вигляді особистого зобов'язання, до набрання вироком законної сили необхідно залишити без змін.

На підставі ст.124 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого (підсудного) по справі.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі положень ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 369-371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.185 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі;

- за ч.2 ст.185 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 до відбування покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_2, звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.п.2, 3 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 у вигляді особистого зобов'язання - залишити без змін.

Цивільний позов «Основ?янської дистанції сигналізації і зв'язку ДП «Південна залізниця» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь «Основ?янської дистанції сигналізації і зв'язку ДП «Південна залізниця» (р/р 2600509293201 в Харківській філії ПАБ «Експрес-Банк», м. Харків, МФО 350716, код ЄДРПОУ 01073053, ІПН 010726020392, свідоцтво платника ПДВ №200045226) спричинену матеріальну шкоду у розмірі 3883,28 грн. (три тисячі вісімсот вісімдесят три гривні 28 коп.).

Речові докази по кримінальному провадженню №120142200690000547, а саме: 1) ваги, які вилучені у домоволодінні ОСОБА_3 - повернути останній, мідну обмотку - повернути «Основ?янської дистанції сигналізації і зв'язку» ДП «Південна залізниця» як законним власникам (к/п а.с.120).

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя В.О.Курило