Вирок № 43647840, 30.03.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

№ 415/4012/14-к

№ 1-КП/415/86/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.15 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Дядько Л.І.

за участю:

секретаря Ястребовій В.А.,

прокурора Дергачова М.С.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лисичанську кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Брянка, Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, раніше судимого: 17.07.2008 року Брянківським міським судом Луганської області, за ч. 1 ст. 186 КК України до 2 років позбавлення волі, згідно ст.75 КК України з випробувальним строком на 2 роки 6 місяців, 25.02.2010 року Брянківським міським судом Луганської області за ч. 2 ст.185 КК України до З років 6 місяців позбавлення волі, з випробувальним строком на 3 роки, 02.09.2010, року Брянківським міським судом за ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч. 3, ст. 190 ч. 2, 70,71 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнений 04.11.2013 року за постановою Краснолучського міського суду умовно достроково на 6 місяців 10 днів, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 185 ч.2,3, ст. 186 ч.2,3 КК України.

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця селища Возжаївка, Білогірського району Амурської області, РФ, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не

працюючого , раніше судимого: 19.08.1999 року Брянківським міським судом Луганської області за ч. 4 ст. 81, ч. 2 ст. 140, ч. З ст. 140, ст. 42 КК України 1960 року до позбавлення волі строком 5 років, 31.03.2003 року Брянківським міським судом Луганської області за ч. 2, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ст. 70, ст. 71 КК України до 5 років 9 місяців позбавлення волі, 01.12.2006 року звільнений з Суходольської ВК №36 умовно-достроково на 1 рік 4 місяці 19 днів, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, в вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.186 ч.3 КК України ,

встановив:

12.12.2013 року приблизно о 10 годині ОСОБА_1 знаходився за адресою АДРЕСА_3, де мешкає ОСОБА_5 Маючи намір на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до житла, повторно, достовірно знаючи, що ОСОБА_5 нещодавно приїхав з Москви та можливо у нього в квартирі є щось цінне, а також те, що ОСОБА_5 відсутній вдома, вибив ногою вхідні двері квартири ОСОБА_5 Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаний із проникненням у житло, ОСОБА_1 забрав з тумбочки в кімнаті телевізор «ІлЬеіїоп» вартістю 1900 грн., та вийшов на вулицю. Викраденим майном, ОСОБА_1 розпорядився на свій розсуд, завдавши ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 1900 грн.

14.01.2014 року о 20 годині, ОСОБА_1, разом із особою відносно який кримінальне провадження виділене в окреме провадження в зв'язку з розшуком, маючи намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб із проникненням до житла, через незамкнені двері увійшли до будинку, розташованому за адресою АДРЕСА_4, де мешкає ОСОБА_6, яка знаходилась вдома, та відкрито викрали продукти харчування, гроші у розмірі 100 грн., золоту сережку та мобільний телефон «САМСУНГ», після чого з місця скоєння злочину втекли, завдавши ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 500 грн.

19.01.2014 року о 10 годині 40 хвилин, ОСОБА_1, знаходився у себе вдома, у будинку. розташованому за адресою АДРЕСА_5, куди прийшов його знайомий ОСОБА_7. Приблизно у цей час о 10 годину 40 хвилин на мобільний телефон ОСОБА_7 «САМСУНГ» ОТ 85230, вартістю 700 грн., подзвонили, після чого ОСОБА_7 вийшов за двір вказаного будинку та розмовляв по телефону. ОСОБА_1, побачивши у ОСОБА_7 мобільний телефон, вирішив його викрасти. Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно, ОСОБА_1 вийшов на вулицю услід за ОСОБА_7, підійшов до останнього, та вихопив у нього з руки вищевказаний мобільний телефон, після чого з місця скоєння злочину втік, завдавши ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 700 грн.

09.02.2014 року о 11 годині, ОСОБА_1 маючи намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, проходячи біля будинку АДРЕСА_6, побачив у дворі вказаного будинку двох гусей та вирішив їх викрасти. Після чого реалізуючи свій злочинний намір переліз через паркан двору та таємно викрав два гуся, вартістю 450 грн., після чого з місця скоєння злочину втік, завдавши ОСОБА_8 матеріальної шкоди, згідно довідці КП «Тотус», на загальну суму 450 грн..

10.02.2014 року о 14 годині, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2, маючи намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднаному з проникненням до житла, через незамкнені двері увійшли до будинку, розташованому за адресою АДРЕСА_7, де мешкає ОСОБА_9, яка знаходилась вдома, та відкрито викрали гроші у розмірі 114 грн., та наступне майно:

кутову шліфувальну машину «Stеrn 230 mm», вартістю 50 грн.,свинячу вирізку, вагою 1 кг., вартістю 60 грн., свинячі ребра, вагою 1 кг., вартістю 40 грн.,

курячу тушку, вагою 1 кг., вартістю 30 грн.,

заморожену полуницю, вагою 1 кг., вартістю 30 грн.,

заморожену вишню, вагою 1 кг., вартістю 15 грн.,

заморожену малину, вагою 1 кг., вартістю 30 грн.,

заморожену чорну смородину, вагою 1 кг., вартістю 30 грн., муку, вагою 1 кг., вартістю 9 грн.,

рис, вагою 1 кг., вартістю 9 грн.,

гречку, вагою 1 кг., вартістю 10 грн..

Після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з місця скоєння злочину втекли, завдавши ОСОБА_9

матеріальної шкоди згідно довідці КП «Тотус», на загальну суму 427 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину за ст.ст.185 ч.2,3,186 ч.2,3 КК України визнав повністю. Від надання показань відмовився. На питання суду пояснив, що він скоїв всі правопорушення, яки вказані в обвинувальному акту. Всі обставини викладені в обвинувальному акту вірно про час, місце та спосіб скоєння кримінальних правопорушень. В скоєному щиро кається. Він активне сприяв розкриттю злочинів на досудовому слідстві, відшкодував шкоду. На його утриманні знаходяться неповнолітні діти і мати похілого віку, інвалід 2 групи. Він дюже жалкує, що скоїв злочини і просить його суворо не карати.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину за ст.186 ч.3 КК України визнав повністю. Від надання показань відмовився. На питання суду пояснив, що він дійсно скоїв разом з ОСОБА_1 злочин відносно потерпілій ОСОБА_9. Всі обствини викладені в обвинувальному акту вірно про час, місце та спосіб скоєння кримінального правопорушення. В скоєному щиро кається. Він активне сприяв розкриттю злочину на досудовому слідстві, відшкодував шкоду і просить його суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованих їм органом досудового слідства кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачені правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, вислухавши обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна, вчиненого повторно, та з проникненням у житло доведено та кваліфікує його дії за ч. 2 і 3 ст. 185 КК України.

Крім того доведено винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 в відкритому викраденні чужого майна, вчиненого повторно, тобто в кримінальному правопорушенні передбаченому ч.2 ст.186 КК України та в відкритому викраденні чужого майна вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в житло, тобто в кримінальному правопорушенні передбаченому ст.186 ч.3 КК України.

Також доведено винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 в відкритому викраденні чужого майна вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в житло, тобто в кримінальному правопорушенні передбаченому ст.186 ч.3 КК України.

При призначенні обвинуваченим покарання суд враховує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судиме за аналогічні злочини, не працюють, не одружене, ОСОБА_1 має на утриманні двох неповнолітніх дітей, скоїв злочин в період не відбутого покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину як в ході досудового слідства так і в судовому засіданні,знаходження на утриманні двох неповнолітніх дітей, часткове добровільне відшкодування шкоди.

Обставина, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України, скоєння злочинів в стану алкогольного сп'яніння.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину як в ході досудового слідства так і в судовому засіданні, часткове добровільне відшкодування шкоди.

Обставина, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 згідно ст. 67 КК України, скоєння злочину в стану алкогольного сп'яніння.

Враховуючи викладене, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі так як він скоїв тяжкі злочини проти власності в період не відбутого покарання, тому суд вважає, що покарання в вигляді позбавлення волі буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

При призначенні покарання необхідне застосувати вимоги ст.71 КК України, часткове приєднати к покаранню по справжньому вироку невідбутне покарання за вироком Брянківського міського суду від 02.09.2010 року.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує, що він скоїв тяжкий злочин проти власності, має непогашені судимості за аналогічні злочини, тому покарання в вигляді позбавлення волі буде необхіднім та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

ОСОБА_2 був засуджене 07.04.2009 року Краснолучським міським судом Луганської області за ч.1 ст.263 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, з іспитовим строком згідно ст.75 КК України на 1 рік 6 місяців і тому його попередні судимості не погашені.

Разом з тим згідно ст.69 КК України, за наявності кількох обставин, яки пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, а саме повне визнання провини обвинуваченими, щиро розкаяне, активне сприяння розкриттю злочинів, знаходження у ОСОБА_1 на утриманні двох неповнолітніх дітей, часткове добровільне відшкодування шкоди, суд крім того враховує сімейній стан ОСОБА_1, його мати є інвалід 2 групи, ОСОБА_2 скоїв один злочин, тому суд вважає можливим призначити обвинуваченим покарання нижче від найнижчий межи , встановленої в санкції статей 186 ч.2,3, та ст.185 ч.3 КК України.

На підставі ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинувачених процесуальні витрати на залучення експертів за проведення судове товарознавчих експертиз вартістю 635,70 грн.

При цьому з обвинуваченого ОСОБА_1 необхідне стягнути на користь держави витрати за проведення експертиз в сумі 391,20 грн.

Крім того з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідне стягнути витрати за проведення експертизи в сумі 244,50 грн. по 122 грн.25 коп. з кожного.

Долю речових доказів по справі суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за клопотанням прокурора до вступу вироку в законну силу необхідно залишити тримання під вартою.

Керуючись ч. 3 ст. 349 , ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, ст. 185 ч.3 КК України, ст.186 ч.2 КК України, ст.186 ч.3 КК України та призначити йому покарання за ст.185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 ( один) рік , за ст.185 ч.3 КК України згідно ст.69 КК України 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі, за ст.186 ч.2 КК України згідно ст.69 КК України 1(один ) рік 8(вісім) місяців позбавлення волі, за ст. 186 ч.3 КК України згідно ст.69 КК України 1(один) рік 10 (десять) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити покарання за сукупністю злочинів 1(один) рік 10 (десять) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України к покаранню призначеному по справжньому вироку часткове приєднати не відбуту частину покарання за вироком Брянкивського міського суду від 02.09.2010 року в вигляді 2(двох) місяців позбавлення волі і остаточне призначити покарання за сукупністю вироків 2(два) року позбавлення волі.

Початок строку покарання обчислювати з 30 березня 2015 року.

Зарахувати в строк відбутого покарання час утримання під вартою з 05.лютого 2014 року по 29 березня 2015 року включно.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишити до вступу вироку в законну силу попередній тримання під вартою.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ст.186 ч.3 КК України та призначити йому покарання згідно ст.69 КК України 1 (один рік 6(шість) місяців позбавлення волі.

Початок строку покарання обчислювати з 30 березня 2015 року.

Зарахувати в строк відбутого покарання час утримання під вартою з 12.лютого 2014 року по 29 березня 2015 року включно.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишити до вступу вироку в законну силу попередній тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати у сумі 391,20 грн.( триста дев'яносто одна гривня ) на залучення експертів на проведення судове товарознавчих експертиз , № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 24060300, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013.

Стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 процесуальні витрати у сумі 244,50 грн.( двісті сорок чотири гривни ) на залучення експертів на проведення судово-товарознавчої експертизи , № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 24060300, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013, по 122,25 грн. (сто двадцять дві гривні ) з кожного.

Речови докази: телевізор «ІлЬеіїоп», який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_5 повернути потерпілому ОСОБА_5.

Мобільний телефон «Sаmsung G Т», який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_10 повернути потерпілому ОСОБА_10.

Продукти харчування та гроші , яки знаходяться на зберіганні у потерпілій ОСОБА_9 і яки були часткове вилучені, повернути потерпілій ОСОБА_9.

Сліди пальців рук залишити в матеріалах кримінально провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Харківської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя Л.І. Дядько