Постанова № 4364445, 15.09.2008, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-А-1069/08

15 вересня 2008 року м. Павлоград

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Сторожука С. М.

при секретарі: Дробот О.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення в місті Павлоград Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій, сплату недорахованих сум виплат допомоги на народження дитини та стягнення моральної шкоди, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення в місті Павлоград Павлоградської міської ради Дніпропетровської області в якій просила суд, визнати дії відповідача неправомірними по призначенню, нарахуванню і виплаті їй сум державної допомоги сім'ям з дітьми за 2007 - 2008 рік. Стягнути з відповідача на її користь недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на дитину за 2007 в розмірі - 1172, 44грн. Стягнути з відповідача на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі - 1000грн.

В обгрунтування заявленого позову позивач зазначила, що у відповідності до положень Закону України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми» вона перебуває на обліку у відповідача, так як ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народився син ОСОБА_2. Відповідачем як органом, що призначає та здійснює виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, було призначено державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Вона вважає дії відповідача такими, що не відповідають вимогам ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», порушують її конституційні права на гарантовані державою матеріальну підтримку материнства і соціальний захи ст.

Відповідач керуючись нормами законів, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року по справі №29/2007, невірно нарахував та встановив позивачу розмір сум, гарантованих державою - допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Своїми діями відповідач грубо порушив її права чим також спричинив їй моральну шкоду.

Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення в м. Павлоград Павлоградської міської ради Дніпропетровської області надав суду заперечення на позовну заяву, відповідно до змісту якої він просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Дійсно, відповідно ст. 15 Закону України „ Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачені певні виплати, в розмірах які просить позивач. Однак є чинними положення ст. 15 та п.3 „Прикінцевих положень" Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" де зазначається, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у відсотковому відношенні для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 50% цього прожиткового мінімуму, крім того, КС України не визнав такими, що не відповідають Конституції України положення ст. 56 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Позивач перебувала на обліку у відповідача як одержувач допомоги по 16 квітня 2007 року, тобто правовідносини між сторонами припинились в цей період часу.

2

Виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у більших розмірах чинним законодавством не передбачено.

Суд з'ясувавши зміст позовних вимог та заперечень, дослідивши наявні докази, в тому числі: свідоцтво про народження сина позивача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження; довідку про виплати допомоги по догляду за дитиною до 3-х років ( від 27 серпня 2008 року №471022 ) встановив наступне: Позивач перебувала на обліку в Управління праці та соціального захисту населення в місті Павлоград Павлоградської міської ради Дніпропетровської області. Відповідачем була призначена позивачу допомога по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку, яка перерахована в січні 2007 року в розмірі - 99грн, в лютому 2007 року в розмірі - 127, 06грн, в березні 2007 року - 90грн, квітні 2007 року - 45грн ( до 15 квітня 2007 року

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України ограни державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно до СТ. 15 цього Закону, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років, встановлений з 1 січня - 434грн, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня -470 гривень.

Відповідачем була призначена відповідна державна допомога що виплачується сім'ям з дітьми з урахуванням положень п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» яке визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року по справі № 1-29/2007, яким зазначено, що положення пункту 14 ст. 71 в частині зупинення на 2007 рік дії ст. 12, частини першої ст. 15 та пункту 3 розділу VIII „Прикінцеві положення" Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - визнати такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ). Крім того, пунктом 5 резолютивної частини зазначеного Конституційного рішення передбачено, що рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Враховуючи наведене суд, вважає, що дії відповідача, щодо призначення, нарахування та виплаті позивачу державної допомоги сім'ям з дітьми повинна визначатися, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» повинна бути визначена станом на січень 2007 року - 434грн по березень 2007 року включно, квітень 2007 року - 463грн. Враховуючи зазначені суми, розмір недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку становить:

· за січень 2007 року - 335грн (434грн - 99грн = 335грн);

· за лютий 2007 року - 306, 94грн (434грн - 127, 06грн = 306, 94грн);

· за березень 2007 року - 344грн (434грн - 90грн = 344грн);

· за квітень 2007 року - 186, 45грн ( 463грн / 30 «днів у місяці» = 15, 43грн х 15 «днів за які оплачено» = 231, 45грн - 45грн = 186, 45грн);

Загальна сума недоотриманої зазначеної допомоги, за період з січня 2007 року по 15 квітня 2007 року, складає: 335 + 306, 94 + 344 + 186, 45 = 1172, 39 гривень.

3

Позовна вимога визнання дій відповідача неправомірними в 2008 році щодо нарахування позивачу державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а так само про стягнення з відповідача на користь позивача допомоги 2008 році, - не підлягає задоволенню, так як є безпідставною.

Позовна вимога про стягнення на користь позивача суми моральної шкоди з відповідача у розмір 1000грн - не підлягає задоволенню, так як винними діями або бездіяльністю відповідача моральна шкода позивачу, на думку суду, не завдавалась. Підтверджень такої шкоди суду не надано.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, однак наявність душевних страждань позивачів або членів його сім'ї, враховуючи обставини справи, не вбачається.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. З, ч.2 ст. 19, ч.3 ст. 51 Конституції України, ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. ст. 2, 6, 8, 9, 69, 94, 104, 159, 160, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення в місті Павлоград Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій, сплату недорахованих сум виплат допомоги на народження дитини та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення в місті Павлоград Павлоградської міської ради Дніпропетровської області ( 51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Карла Маркса, 47 ) щодо нарахування, призначення та виплаті ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) державної допомоги сім'ям з дітьми за 2007 рік.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення в місті Павлоград Павлоградської міської ради Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку, за період 2007 року, в розмірі -1172 ( одна тисяча сто сімдесят дві) гривні 39 копійок.

Стягнути з бюджету міста Павлоград Дніпропетровської області ( код отримувача: 24237540 ГУДКУ у Дніпропетровській області, код банку отримувача 805012 ) на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі -11 (одинадцять) гривень 72 копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне

оскарження.