Постанова № 43643351, 15.04.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2015 р.Справа № 923/1256/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів: Жекова В.І., Аленіна О.Ю.

секретар судового засідання Бондар М.Ю.

Учасники процесу в судове засідання не з'явились про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на рішення господарського суду Херсонської області від 04.11.2014

у справі № 923/1256/14

за позовом Управління комунальної власності Херсонської міської ради

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення орендної плати та розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 04.11.2014 (суддя Клепай З.В.) з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позов Управління комунальної власності Херсонської міської ради (далі також - Позивач, Управління) задоволено частково: стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі також - Відповідач, ФОП ОСОБА_1) на користь позивача борг за несплачену орендну плату у сумі 11237,95 грн. та 2861,93 грн. витрат по сплаті судового збору; у задоволенні суми 1251,29 грн. відмовлено; розірвано договір оренди нежитлового приміщення № 1311 від 30.12.2011, укладений між ФОП ОСОБА_1 та Управлінням (далі також - Договір).

Вказане рішення прийнято на підставі висновків місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у вищезазначеній сумі. У стягненні з ФОП ОСОБА_1 пені за прострочення платежу відмовлено з огляду на те, що чинне законодавство не передбачає розміру та підстав стягнення пені без письмового узгодження сторонами, а договір не містить такої умови. Вимогу щодо розірвання Договору задоволено з підстав доведеності матеріалами справи факту систематичної несплати відповідачем орендної плати.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ФОП ОСОБА_1 звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 04.11.2014 в частині розірвання договору оренди, в іншій частині рішення - залишити без змін.

Зокрема, особа яка подала апеляційну скаргу зазначає, що зазначене рішення в оскаржуваній частині є незаконним та необґрунтованим. Так, відповідач вказує, що у позивача відсутні достатні правові підстави для розірвання договору в судовому порядку, оскільки останнім в порушення умов договору не було направлено на адресу орендаря письмове повідомлення про розірвання договору. Крім цього, скаржник зазначає, що 14.11.2014 відповідачем частково погашено заборгованість по орендній платі, що підтверджується квитанцією №24 від 14.11.2014.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Сидоренко М.В., судді - Аленін О.Ю, Жеков В.І.) від 16.01.2015 ФОП ОСОБА_1 поновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Херсонської області від 04.11.2014 у справі №923/1256/14, вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 04.02.2015 о 10:30.

02.02.2015 до Одеського апеляційного господарського суду від Управління надійшло заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до якого Управління просить рішення Господарського суду Херсонської області від 04.11.2014 у справі №923/1256/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, розглянути справу без участі представника позивача.

04.02.2015 ухвалою Одеського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги відкладено на 16.02.2015 о 12:00.

У зв'язку із нез'явленням у судове засідання представників сторін та необхідністю витребуванням нових доказів, ухвалами Одеського апеляційного господарського суду від 04.02.2015, 16.02.2015 та 02.03.2015 розгляд апеляційної скарги неодноразово відкладався.

У зв'язку із перебуванням головуючого судді Сидоренко М.В. на лікарняному з 10.03.2015 та відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями (повторний розподіл) від 10.03.2015, апеляційна скарга ФОП ОСОБА_1 прийнята до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді - Жеков В.І., Аленін О.Ю. та призначена до розгляду на 15.04.2015 об 11:00

15.04.2015 учасники процесу в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання це право, а не обов'язок учасників процесу, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 статті 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відносини сторін врегульовані договором оренди комунального майна міської територіальної громади №1311 від 30.12.2011, який укладено на продовження договору від 07.02.2007 та додаткових до нього договорів. Згідно умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежилі приміщення першого поверху будинку №26 по вул. Карбишева, загальною площею 14,7 кв.м., вартість яких визначено відповідно до незалежної оцінки, зробленої ПП «Собрі» станом на 30.09.2011 і становить 50742 грн.

Пунктами 3.1. та 3.2. договору встановлено, що орендна плата визначається відповідно до Положенням про розрахунок та порядок використання плати за оренду об'єктів комунальної власності міської територіальної громади, затвердженого рішеннями міської ради від 29.09.2000 № 232 та від 28.03.2003 № 222, і складає 10168,70 грн. без ПДВ за рік (додаток № 1); орендна плата за грудень 2011 року складає 847,39 грн. згідно з вищевказаним рішенням № 232 перераховується орендарем управлінню комунальної власності на розрахунковий рахунок, не пізніше 25-го числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції і податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 3.4 договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 2-ох облікових ставок НБУ від суми заборгованості за весь час прострочення платежу.

Відповідно до п. 5.2 договору оренди, орендар повинен своєчасно і в повному обсязі вносити до бюджету (орендодавцю) орендну плату.

За невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно з цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України (п. 10.1.договору).

За умовами п. 10.2. договору спори, що виникають у ході виконання цього договору, вирішуються за згодою сторін. Якщо згоди не буде досягнуто, спір передається на розгляд до господарського суду (суду).

Термін дії договору з 30.12.2011 до 28.12.2014 (п. 11.1. Договору).

Пунктом 11.4. договору сторони визначили, що договір оренди може бути розірвано за згодою сторін. На вимогу орендодавця, договір оренди може бути достроково розірваний, зокрема з підстави не внесення орендної плати протягом 3 місяців поспіль.

Перевіряючи дотримання кожною із сторін взятих на себе обов'язків судом встановлено, що прийнявши орендоване майно у користування за актом прийняття-передачі нежилого приміщення від 07.02.2007, відповідач припинив здійснювати орендні платежі з березня 2013 року, майно за актом приймання-передачі не повернув, заборгованість за спірний період складає 11237,95 грн. грн., правильність обрахування якої відповідачем не спростовується.

Таким чином, господарським судом Херсонської області зроблений правильний висновок про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 11237,95 грн.

Крім того, Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради було заявлено вимогу про стягнення з ФОП ОСОБА_1 1251,20 грн. пені.

Відмовляючи у задоволені позову в частині стягнення пені за несвоєчасно виконання зобов'язання у розмірі 1251,20 грн. суд першої інстанції зазначив, що чинне законодавство не передбачає розміру та підстав стягнення пені без письмового узгодження сторонами, а договір не містить такої умови.

Проте, колегія апеляційної інстанції з таким висновком місцевого господарського суду не погоджується, відповідно до наступного.

Як передбачено статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (статті 1 Закону).

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином в силу наведених положень законодавства, пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін).

Як було зазначено вище, відповідно до пункту 3.4. договору оренди № 1311 від 30.12.2011 орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 2-ох облікових ставок НБУ від суми заборгованості за весь час прострочення платежу.

Таким чином, суд першої інстанції відмовляючи у задоволені вимог позивача щодо стягнення пені за несвоєчасно виконання зобов'язань за договором оренди, з тих підстав, що договором не передбачено таке стягнення, не звернув уваги на той факт, що п.3.4. договору сторони узгодили розмір та підстави стягнення пені.

З урахуванням вимог наведеного законодавства та з огляду на встановлені обставини, за яких відповідач належним чином не виконав умови договору щодо вчасної сплати орендних платежів, колегія апеляційної інстанції задовольняє частково вимоги позивача щодо стягнення пені за період з 01.03.2013 по 01.09.2013 у розмірі 81,88 грн. (01.03.2013 - 0,84 грн., 01.04.2013 - 13,92 грн., 01.05.2013 - 26,03 грн., 01.06.2013 - 19,08 грн., 01.07.2013 - 6,41 грн., 01.08.2013 - 15,60 грн.).

Стосовно доводів апеляційної карги, щодо відсутності у позивача достатніх правових підстави для розірвання договору в судовому порядку, оскільки останнім в порушення умов договору не було направлено на адресу орендаря письмове повідомлення про розірвання договору оренди, та частково погашено ФОП ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі, відповідно до квитанції №24 від 14.11.2014, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Позивачем Управління комунальної власності Херсонської міської ради направлено на адресу відповідача лист листа-пропозицію від 06.11.2013 № 2777 ФОП ОСОБА_1, у якому попереджено про намір дострокового розірвання договору оренди у разі непогашення відповідачем заборгованості. Докази направлення вказаного листа на адресу відповідача наявні у матеріалах справи (арк. справи 22-23).

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до абзац 4 п. 11.4. договору оренди, договір оренди може бути достроково розірвано на вимогу орендодавця у випадку невнесення орендної плати орендарем протягом 3 місяців поспіль.

Відповідно до абз. 1-3, 8 п. 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» від 29.05.13№ 12 вирішуючи питання щодо дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем (наймачем) платежів, господарським судам слід враховувати таке.

Законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.

При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до п. 3.1 Постанови з урахуванням частини другої статті 124 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 у справі № 1-2/2002 приписи статті 188 ГК України та статті 11 ГПК України не позбавляють сторону договору права на звернення до суду з вимогою про зміну або розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідно до вимог 33 ГПК України позивач довів порушення відповідачем обов'язку з внесення орендних платежів протягом двадцяти місяців підряд. Як встановлено судом вище, орендна плата за період з березня 2013 по жовтень 2014 року не сплачена відповідачем. Відтак, станом на день звернення до суду із позовом був наявний факт несплати відповідачем орендної плати протягом двадцяти місяців.

Враховуючи вищевикладене, колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди, оскільки відповідачем систематично порушуються умови договору оренди в частині сплати орендних платежів, що є істотним порушенням умов договору та самостійною підставою для розірвання договору. Отже, суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача про розірвання договору оренди № 1311 від 30.12.2011.

За таких обставин рішення місцевого суду в частині відмови у задоволені стягненні 1251,29 грн. пені підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення пені у розмірі, визначеному судом апеляційної інстанції, у розмірі 81,88 грн. за період з 01.03.2013 по 01.09.2013.

В іншій частині рішення є обґрунтованим та законним, оскільки ухвалене у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 99,

101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 04.11.2014 у справі № 923/1256/14 змінити, виклавши п.3 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

- Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління комунальної власності Херсонської міської ради суму пені у розмірі 81,88 грн.

В іншій частині рішення господарського суду Херсонської області від 04.11.2014 по справі №923/1256/14 залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 16.04.2015.

Головуючий суддя І.Г. Філінюк

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя В.І. Жеков