Ухвала суду № 43641115, 03.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"03" березня 2015 р. справа № 1170/2а-1356/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 р. у справі № 1170/2а-1356/12

за позовом Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,-

встановив:

В квітні 2012 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив стягнути з відповідача податкову заборгованість в розмірі 50743,32 грн., в тому числі з податку на додану вартість - 41020,88 грн., з орендної плати за землю - 7962,54 грн., зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища - 1074,50 грн., по надходженням реалізованого палива податковими агентами і суб'єктами господарювання - 685,40 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 року позов задоволено, а саме: стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ід.код:НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України, в особі Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції податковий борг у розмірі 50743 (п'ятдесят тисяч сімсот сорок три) грн. 32 коп.

Постанова обґрунтована тим, що сума боргу у розмірі 50743,32 грн. є самостійно задекларованою та не сплаченою у строк передбачений податковим законодавством України.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволенні позову. Зокрема, апелянт посилається на те, що податкова інспекція не має права звертатися з вказаним позовом до суду, оскільки нею пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений ст.99 КАС України, також зазначає про неповне з'ясування обставин справи.

Представники сторін по справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 18.03.2011 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав до Олександрійської ОДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2011 р. № 3847, задекларувавши суму податку на додану вартість, яка підлягає зменшенню від'ємного значення показників рядків 20 - 22 на 19738,00 грн. відповідно збільшивши нарахування та задекларувавши суму податку на додану вартість, яка підлягає донарахуванню та сплаті в бюджет в сумі 425,00 грн. при цьому нарахована самостійно платником сума штрафної санкції у зв'язку з виправленням помилки, яка підлягає сплаті до бюджету в сумі 21,00 грн., а також уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2010 р. № 3848, задекларувавши суму податку на додану вартість, яка підлягає до сплати відповідно рядкам 8.1 + 8.4 + 9 в загальній сумі 21233,00 грн. (а.с.11,12).

Згідно поданих відповідачем, до податкового органу, податкових декларацій з податку на додану вартість за №3841 від 18.03.2011р. визначено та узгоджено суму грошового зобов'язання в розмірі 193 грн., №5610 від 19.04.2011р. - 227 грн., №6830 від 17.05.2011р. - 374 грн., №7458 від 20.06.2011р. - 534 грн., №8081 від 18.07.2011р. - 857 грн., №9008030324 від 20.09.2011р. - 656 грн., №9009130409 від 19.10.2011р. - 494 грн., №9011606720 від 19.11.2011р. - 284 грн., №9012438268 від 17.12.2011р. - 7 грн., №9013933121 від 19.01.2012р. - 50 грн., №9006102481 від 17.02.2012р. - 22 грн. (а.с.13-28, 31-36).

ФОП ОСОБА_1 був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа у встановленому порядку та мав свідоцтво платника податку на додану вартість від 30.07.2008 р. №100131352 (а. с. 47-48).

Крім того, 28.10.2011 р. та 31.10.2011р. Олександрійською ОДПІ складено акти про результати перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість №0016541720 та №№ 0016731720, перевіркою встановлено: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не своєчасно сплатив податок на додану вартість, що є порушенням п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України. (а.с.29-зв., 30-зв.).

31.01.2011 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав до Олександрійської ОДПІ податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2011 р. № 1400. (а.с.39-40).

09.02.2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав до Олександрійської ОДПІ податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2010 рік № 16676, згідно розрахунку податкового боргу по надходженю від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та зворотного боку облікової картки, відповідач має податковий борг у сумі 1074,50 грн. (а.с.41-43)..

09.08.2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав до Олександрійської ОДПІ податкову декларацію екологічного податку за II квартал 2011 року №9224, згідно розрахунку податкового боргу по надходженням реалізованого палива податковими агентами і суб'єктами господарювання та зворотного боку облікової картки, відповідач має податковий борг у сумі 685,40 грн. (а.с.44-46).

Пунктом 46.1 Податкового кодексу України передбачено, що: „Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку".

Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до ст.59 ПК України, Олександрійською ОДПІ відповідачу направлена податкова вимога №199 від 19.03.2011 року, яка не відкликалась та не оскаржувалась.

Колегія суддів враховує те, що ФОП ОСОБА_1 посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, доказів на підтвердження своїх заперечень не надає.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, яким обставини в справі встановлені правильно та порушень норм матеріального і процесуального права не допущено, тому підстав для скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 року у справі № 1170/2а-1356/12 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун