П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 822/3474/14
Головуючий у 1-й інстанції: Польовий О. Л.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
16 квітня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Боровицького О. А. Сапальової Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Капличного Анатолія Миколайовича на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство" до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, за участю третьої особи - приватного підприємства "Поділля" про визнання протиправною, скасування реєстрації та зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
В серпні 2014 року відкрите акціонерне товариство «Красилівське ремонтно-транспорне підприємство» в особі ліквідатора (арбітражного керуючого) Капличного Анатолоія Миколайовича звернулося до інспекції ДАБК в Одеській області, реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, за участю третьої особи на стороні відповідача - приватного підприємства «Поділля», в якому просило визнати протиправною та скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації №ОД 142141000529 від 10.04.2014 року, проведену інспекцією ДАБК в Одеській області; визнати протиправним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно №24304745, видане 16.07.2014 року реєстраційною службою Білгород-Дністровського управління юстиції в Одеській області на будівлі споруди бази відпочинку «Поділля», які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати реєстраційну службу Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області скасувати державну реєстрацію права власності за приватним підприємством «Поділля», проведену за №408367151103 на будівлі та споруди бази відпочинку «Поділля», які знаходяться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт Затока, вул. Приморська, буд. б/н.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом при ухваленні рішення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились, однак від інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області надійшла заява про розгляд справи без участі їхнього представника.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року - скасувати, виходячи з наступного.
10.04.2014 р. інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області зареєстровано за № ОД 142141000529 декларацію про готовність об'єкта до експлуатації на реконструкцію бази відпочинку «Поділля» (копію додано до адміністративного позову): будівництво спального котеджу літ «Ш», літнього бару (навіс) літ «IX», туалету літ «14» за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 594 кв. м.
16.07.2014 р. на підставі декларації державним реєстратором реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Алексєєнко В.А., видано свідоцтво про право власності № 24304745 на нерухоме майно, а саме на будівлі та споруди бази відпочинку «Поділля», які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1298,3 кв.м.
На підставі вищезазначеного свідоцтва про право власності 16 липня 2014 року державним реєстратором Алексєєнко В. А. здійснено державну реєстрацію права власності ПП «Поділля» на будівлі та споруди бази відпочинку «Поділля», які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1298,3 кв. м, що складається з котеджу для відпочинку літ. «А», загальною площею 316,1 кв. м.; котеджу для відпочинку літ «Ш», загальної площею 319,1 кв. м.; їдальні літ. «Ч», загальною площею 663,1 кв. м.; душової літ. «Ф»; вбиральні літ. «Ц», «1Ч»; літнього бару (навісу) «1Х»; котеджу для відпочинку (незавершене будівництво) літ. «1Ц»; споруд №1, 4, 12, 20, 21 - ворота, №13, 14, 18 - огорожа, №16, 17, - оглядовий колодязь, І - покриття, 1298,3 кв. м.; літ. «Щ», «Ю», «Я», «1М», «1Н», «1О», «1П», «1Р», «1С», «1Т», «1У», «1Ф» - торговельні павільйони, літ. «1А», «1Є», «1Ж», «1З», «1И», «1І», «1К», «1Л», «1Ш», «1Щ», «1Ю» - будинки відпочинку, літ «2Б» - сарай, будівлі тимчасового характеру.
Не погоджуючись з реєстрацією декларації про готовність об'єкта до експлуатації, свідоцтвом про право власності на нерухоме майно та державною реєстрацією права власності за приватним підприємством «Поділля», проведену за №408367151103, ВАТ «Красилівське ремонтно-транспортне підприємство» в особі ліквідатора (арбітражного керуючого) Капличного А. М. оскаржило їх в судовому порядку.
Суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, однак суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаним висновком, зважаючи на наступне.
Як зазначено судом першої інстанції, у відповідності до зазначеної вище декларації про готовність об'єкта до експлуатації, користування земельною ділянкою на якій знаходяться вказані об'єкти, здійснюється ПП «Поділля» на підставі договору оренди землі від 05.10.2005 р., укладеного між Затоківською селищною радою та ПП «Поділля» на підставі рішення XXXVI-ї сесії IV скликання Затоківської селищної ради № 1570 від 16.08.2005 р.
Проте, у відповідності до абз.8 ст. 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.
Згідно п. «е» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
При цьому, вищезазначеними нормами чинного земельного законодавства не передбачається припинення землекористування на підставі рішення суду чи іншого органу, а - на підставі закону у разі зміни власника нерухомого майна, яке знаходиться на спірній земельній ділянці.
Однак, як слідує з матеріалів справи, станом як на день подання та реєстрації декларації про початок будівництва, так і станом на дату подання та реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації на реконструкцію бази відпочинку «Поділля», право третьої особи - ПП «Поділля» на користування земельною ділянкою згідно вищевказаного договору оренди від 05.10.2005 р. припинено відповідно до вищевказаних норм Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі», оскільки державну реєстрацію здійснено на підставі витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 06.12.2012 року за №№ 36577361, 36577653 спірних об'єктів нерухомого майна за ОСОБА_4
Як вбачається з даних витягів, державна реєстрація здійснювались на підставі рішення Білгород- Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18.07.2011 р. у цивільній справі № 2-3515 за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «Емос», яким визнано дійсним договір купівлі-продажу комплексу будівель і споруд бази відпочинку «Поділля» від 10.03.2011 р.
В подальшому, рішенням апеляційного суду Одеської області від 21.11.2013 року рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18.07.2011 р. скасовано та в позові ОСОБА_4 до ТОВ «Емос» про визнання договору купівлі-продажу комплексу будівель і споруд бази відпочинку "Поділля" від 10.03.2011 року дійсним та визнання права власності за нею на вищевказаний комплекс з відповідними будівлями, відмовлено.
Проте, не зважаючи на скасування вказаного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду, запис із Єдиного державного реєстру про реєстрацію права власності за ОСОБА_4, не вилучено.
Крім того, рішенням господарського суду Хмельницької області від 7/6960 від 05.05.2011 року у справі за позовом ВАТ «Красилівське РТП» до відповідачів ПП «Поділля» та ТзОВ «Емос», позовні вимоги задоволено: визнано недійсними: договір оренди №9/12 від 12.12.2002 р. кладений між ВАТ «Красилівське ремонтно-транспортне підприємство" та ПП "Поділля", договір купівлі-продажу комплексу будівель і споруд бази відпочинку Поділля» (АДРЕСА_1) від 10.05.2006 року, укладений між ПП "Поділля" та ТзОВ "ЕМОС", посвідчений .05.2006 року державним нотаріусом Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області І.В. Кушнір та зареєстрований в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.06.2006 року.
У мотивувальній частині вищевказаного рішення зазначено, що за змістом частини 4 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного майна" із змінами від 20.12.2001р., які діяли на момент укладення договору оренди від 12.12.2002р., з моменту прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства: орган, що здійснює управління майном цього підприємства, передає у встановленому порядку функції з управління цим майном державним органам приватизації; стосовно цього підприємства припиняється чинність частин третьої, п'ятої, шостої статті 10, частин першої, третьої статті 12, частин другої статті 24, частини третьої статті 25 Закону України "Про підприємства в Україні" в частині купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання безплатно, списання майна, випуску та придбання цінних паперів, надання та одержання кредитів у розмірах, що перевищують середньорічний рівень таких операцій за останні три роки з урахуванням рівня інфляції.
Якщо ці дії необхідні для ефективного функціонування державного підприємства, майно якого приватизується, вони здійснюються підприємством з дозволу державних органів приватизації.
В послідуючому вказане рішення скасовано, а в позові відмовлено постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.08.2011 р., яка постановою Вищого господарського суду України від 30.05.2012 р. за касаційною скаргою заступника прокурора Хмельницької області скасована, а рішення господарського суду Хмельницької області від 05.05.2011 р. залишено без змін.
Згідно ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Таким чином, вищевказаним судовим рішенням встановлено факт належності ВАТ „Красилівське РТП"окремого нерухомого майна бази відпочинку "Поділля".
Також колегія суддів зазначає, що відсутність права на землю у ПП «Поділля» та існуючий запис про право власності на одні і ті ж об'єкти нерухомого майна у Єдиному державному реєстрі за іншою особою без доказів його відчуження, свідчить про протиправність реєстрації спірної декларації інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, видачі свідоцтва і реєстрації права власності реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до І - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Згідно п. 6 вищевказаної статті інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.
Частиною 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
В п. 9 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 р. зазначено, що на об'єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією згідно із державними будівельними нормами, стандартами і правилами роботи.
Згідно п.п. 19-21 вищезазначеного Порядку замовник відповідно до закону відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.
Інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію.
У разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації.
Відповідно до п. 29 Порядку, у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією.
Вищевказана норма кореспондується з ч. 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно якої у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, системний аналіз вищевказаних норм законодавства дає підстави вважати, що інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, діючи всупереч п. 29 Порядку, не перевірила наявність чи відсутність права на землю у ПП «Поділля», не встановила, що на дату подання декларації вже існувала державна реєстрація права власності за попереднім власником - фізичною особою ОСОБА_4
Крім того, державним реєстратором реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Алексєєнко В.А. видано свідоцтво про право власності № 24304745 на нерухоме майно: будівлі та споруди бази відпочинку «Поділля», які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1298,3 кв.м., до якого включено крім зазначених вище трьох - загальною площею 594 кв. м. зареєстрованих на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації, на інші об'єкти нерухомого майна за тією ж адресою відповідно до рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 06.04.2005 р. у цивільній справі № 2-2070/2005, яким визнано право власності ПП «Поділля» на комплекс будівель і споруд бази відпочинку «Поділля» у АДРЕСА_1 за позовом ОСОБА_6 та ПП «Поділля» до ВАТ «Красилівське РТП», яке ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21.02.2007 р. скасовано, а провадження у цивільній справі закрито.
Таким чином, колегія суддів вважає, що державна реєстрація проведена на підставі неправдивих відомостей про чинність судового рішення.
Також колегія суддів зазначає, що державний реєстратор під час здійснення реєстраційних дій зобов'язаний був перевірити їх чинність.
Крім того, судом першої інстанції не взято до уваги вирок Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у кримінальній справі №1-88/2010 від 16.12.2010 р., яким засуджено голову правління ВАТ «Красилівське РТП» ОСОБА_7 та його сина ОСОБА_8 і визнано винним у тому, що будучи наділеним адміністративно-господарськими функціями, порушив вимоги п. 12 Статуту товариства, зловживаючи своїм посадовим становищем, всупереч інтересів служби, передав згідно договору оренди № 9/12 від 12.12.2002 р., приватному підприємству «Поділля», директором і засновником якого є син ОСОБА_8 в тимчасове користування строком на 25 років, цілісний майновий комплекс база відпочинку «Поділля», введений в експлуатацію 12.12.1982 р., загальною вартістю 88 243 грн., при цьому, в п.7.1.3 даного договору вказали, що орендар ПП «Поділля» зобов'язується за свій рахунок провести капітальний ремонт майна, що орендується і витрати за ремонт повинен відшкодувати орендодавець ВАТ «Красилівське РТП».
Таким чином, вироком також підтверджено факт протиправного укладання договорів та незаконного відчуження комунального майна громади Красилівського району Хмельницької області як майна ВАТ «Красилівське РТП», приватизація якого не завершена.
Вказаний вирок в апеляційному порядку не оскаржувався і вступив у законну силу через 15 днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
З огляду на те, що попередня державна реєстрація за такими ж об'єктами нерухомого майна частково уже була здійснена за фізичною особою ОСОБА_4, то державним реєстратором Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції протиправно здійснено державну реєстрацію на такі ж об'єкти за ПП «Поділля» без відповідного рішення суду з цього приводу або ж нотаріально-посвідченого цивільно-правового договору про відчуження такого майна.
Таким чином, фактично на даний момент у державному реєстрі зареєстроване право власності на одне і те ж нерухоме майно за двома власниками: за фізичною особою ОСОБА_4, що підтверджується зазначеними вище Витягами з реєстру прав власності на нерухоме майно №№ 36577361, 36577653 від 06.12.2012 р., та за ПП «Поділля».
Також колегія суддів зазначає, що відомості про припинення реєстрації права власності за фізичною особою ОСОБА_4 відсутні, в той час як в матеріалах справи міститься інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №24302885 від 16.07.2014 рок, що підтверджує право власності останньої на спірні об'єкти.
Таким чином, підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, який повністю спростовує доводи, викладені у оскаржуваній постанові Вінницького окружного адміністративного суду, а саме, що всупереч п.п. 19-21 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 р., інспекцією ДАБК в Одеській області не перевірено достовірність даних, внесених представником ПП «Поділля» до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, оскільки на дату початку будівельних робіт такі об'єкти нерухомого майна уже фактично існували; були внесені відомості про право власності до Єдиного державного реєстру за іншою особою, а договір оренди земельної ділянки був припинений в силу закону.
Крім того, колегія суддів зазначає, що державним реєстратором реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Алексєєнко В.А. під час видання свідоцтва про право власності № 24304745 від 16.07.2014 р. та проведення державної реєстрації на нерухоме майно за ПП «Поділля» допущено порушення вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме - не перевірено факту чинності судового рішення, яке стало підставою державної реєстрації права власності на частину об'єктів нерухомого майна; реєстрації права власності за «ПП «Поділля» на те ж майно, яке уже було зареєстроване і значилося у Єдиному державному реєстрі про право власності за іншою особою без наявності нотаріально-посвідченої угоди про відчуження майна.
Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.
В силу п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи викладене, беручи до уваги положення ст. 195 КАС України, яким суду апеляційної інстанції надано право перегляду рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
апеляційну скаргу Капличного Анатолія Миколайовича задовольнити повністю.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство" до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, за участю третьої особи - приватного підприємства "Поділля" про визнання протиправною, скасування реєстрації та зобов'язання вчинити дії скасувати.
Прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.
Визнати протиправною та скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації №ОД 142141000529 від 10.04.2014 року, проведену Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області.
Визнати протиправним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно №24304745, видане 16.07.2014 року реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області на будівлі та споруди бази відпочинку "Поділля", які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Зобов'язати реєстраційну службу Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області скасувати державну реєстрацію права власності за приватним підприємством "Поділля", проведену за №408367151103 на будівлі та споруди бази відпочинку "Поділля" , які знаходяться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, буд. б/н.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Боровицький О. А.
Сапальова Т.В.
Судове рішення № 43639965, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.04.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 822/3474/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: