Постанова № 43639761, 14.04.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 р. Справа № 816/4952/14

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Григорова А.М. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2015р. по справі № 816/4952/14

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз"

до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" звернулось до суду з адміністративним позовом до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 листопада 2014 року №0002342201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100" загалом в розмірі 255 823 грн. 66 коп.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2015 року у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

ПАТ "Лубнигаз" , не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, вважає постанову незаконною, необґрунтованою, прийнятою із помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2015 року у справі № 816/4952/14 , ухвалити нову постанову, якою позов ПАТ «Лубнигаз» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002342201 від 03.11.2014 року задовольнити у повному обсязі.

Лубенська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги , вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою , просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги , постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Апеляційна скарга розглядається відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається , що в період з 08 вересня 2014 року по 17 жовтня 2014 року фахівцями Лубенської ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ "Лубнигаз" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2013 року, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2013 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт від 24 жовтня 2014 року №2835/22-05524713.

Перевіркою встановлено порушення платником податків вимог підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 201.10 статті 201, пунктів 198.1, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, наслідком чого визначено заниження зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у квітні 2013 року загалом в розмірі 170 549,11 грн. (т. І, а.с. 31-81).

На підставі висновків акту перевірки Лубенською ОДПІ 03 листопада 2014 року сформовано податкове повідомлення-рішення №0002342201, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 255 823 , 66 грн. (в т.ч. 170 549,11 грн. - основний платіж, 85 274,55 грн. - штрафні (фінансові) санкції) (т. І, а.с. 82).

Підставою для зазначеного висновку слугувало те, що відповідно до електронних баз даних, наявних в Лубенській ОДПІ щодо формування податкового кредиту від контрагентів - постачальників, за січень-квітень 2013 року контрагент позивача - ПП "Енергопромконтракт В" не мало господарських відносин з ПП "Полум'я", яке згідно оформлених документів, нібито було залучено як субпідрядник для виконання замовлених позивачем послуг з технічного нагляду, обстеження, оцінки технічного стану розподільних газопроводів і споруд на них, що знаходяться на балансі ПАТ "Лубнигаз", ПП "Полум'я" не могло виконувати вказані роботи, ПП "Енергопромконтракт В" перераховував отриману від ПАТ «Лубнигаз» передплату за роботи ТОВ «Будконструкція-2012» відносно якого ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено Акт від 13.02.2014 року № 488/26- 55-22-07/38239950 «Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платником податків з 01.12.2012 року по 30.04.2013 року, тому податковий орган вважає, що ТОВ «Будконструкція-2012» не могло виконувати роботи за договором № 23-13 від 22.03.2013 року по перевірці технічного стану газопроводів укладеного між ПП «Енергопромконтракт В» та ПАТ «Лубнигаз». Крім того, відповідач стверджував, що податкові накладні від 04 квітня 2013 року №1 та від 25 квітня 2013 року №2, на підставі яких сформовано спірний податковий кредит, оформлені з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України, зокрема вид зазначених в них послуг не відповідає визначенню даних послуг по відповідному укладеному договору.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того , що позивач не надав суду належних доказів, що свідчили б про реальність здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом за спірні періоди, як наслідок, платником податків не доведено правомірність віднесення до складу податкового кредиту за квітень 2013 року суми ПДВ в розмірі 170 549,11 грн.

Проте , колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до вимог стаття 185.1 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно статті 187.1. Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, від'ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об'єктивна) категорія; різниця між зменшуваним (податкове зобов'язання) та від'ємником (податковим кредитом). Від'ємне (позитивне) значення є результатом математичної дії -"віднімання", и в силу дії об'єктивних законів не може бути змінено будь-чиєю волею.

Відповідно до п. 201.1, ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 201.6, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.7 податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

З матеріалів справи вбачається, що основною метою діяльності ПАТ «Лубнигаз» відповідно до п.2.1 Статуту є забезпечення безаварійної експлуатації систем газопостачання. Одним з основних видів діяльності товариства відповідно до п. 2.2.4 Статуту є створення, технічне обслуговування і експлуатація газових мереж, споруд, обладнання і приладів для газопостачання природного і скрапленого газу. Виконання ремонтів газопроводів, газових приладів і пристроїв.

Тобто, ПАТ «Лубнигаз» зобов'язане з метою забезпечення мети діяльності товариства час від часу укладати договори предметом, яких є роботи по забезпечення безаварійної експлуатації систем газопостачання, що у свою чергу безумовно засвідчує той факт, що укладання та виконання вказаних договорів безпосередньо відноситься до господарської діяльності товариства та складає його основну мету і предмет.

Необхідність проведення технічного обстеження газопроводів обумовлена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 124 від 09.06.1998 року «Про затвердження Правил обстежень, оцінки технічного стану паспортизації та проведення планово-запобіжних ремонтів і споруд на них» та наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України «Про затвердження порядку технічного огляду, обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану, здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування систем газопостачання» № 640 від 24.10.2011 року.

Отже, безпосереднім обов'язком ПАТ «Лубнигаз» є використання, експлуатація та технічне обслуговування розподільних газопроводів та споруд на них, відповідно до вимог чинного законодавства та забезпечення умови їх безпечної та безаварійної експлуатації.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 31.12.2013 року на балансі ПАТ «Лубнигаз» рахується 2472,289 км. газопроводів. Враховуючи загальний штат працівників (250 чоловік) , який не в змозі забезпечити проведення робіт з технічного обслуговування розподільних газопроводів і споруд на них, що знаходяться на балансі з метою визначення їх технічного стану та здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування, ПАТ «Лубнигаз» у деяких випадках змушена використовувати послуги сторонніх організацій для виконання Статутних завдань підприємства та забезпечення ефективної та безпечної експлуатації майна, що знаходиться на його балансі.

Рішення про проведення робіт з технічного обстеження розподільних газопроводів і споруд на них, що знаходяться на балансі ПАТ «Лубнигаз» та під'єднанні до АГРС «Оріхівка», АГРС «Лубни», АГРС «Войниха», АГРС «Гребінка» за участю сторонньої організації було прийняте наглядовою Радою ПАТ «Лубнигаз» після проведення роботи з аналізу втрати природного газу по результатам роботи за 2012 рік на вказаних газопроводах.

Так, 22 березня 2013 року між підприємством позивача та ПП «Енергопромконтракт В» укладений договір на виконання робіт № 23-13 .

Відповідно до предмету договору, ПП «Енергопромконтракт В» зобов'язаний виконати роботи з технічного огляду, обстеження, оцінки технічного стану розподільних газопроводів і споруд на них, що знаходяться на балансі ПАТ «Лубнигаз» та під'єднанні до АГРС «Оріхівка», АГРС «Лубни», АГРС «Войниха», АГРС «Гребінка», населених пунктів, вказаних в Додатку № 2 Договору.

На момент укладання договору ПП «Енергопромконтракт В» мав дозвіл Територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області № 854.12.12 строком дії до 17.10.2017 року на виконання монтажу, демонтажу, ремонту устаткування підвищеної небезпеки (том 1 а.с.227).

Згідно з п. 1.5. договору робота вважається виконаною після оформлення результатів технічного огляду, обстеження, оцінки технічного стану розподільних газопроводів та споруд на них відповідно до «Правил обстежень, оцінки технічного стану паспортизації та проведення планово-запобіжних ремонтів газопроводів і споруд на них» затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 124 від 09.06.1998 року та «Порядку технічного огляду, обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану, здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування систем газопостачання» затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 640 від 24.10.2011 року і підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт представниками сторін.

Згідно з п. 1.8 договору ПП «Енергопромконтракт В» мало право залучити для виконання робіт третіх осіб, про що повинно було письмово повідомити ПАТ Лубнигаз» та надати копії відповідних дозволів і ліцензій третьої сторони.

Відповідно до розділу II договору вартість робіт з технічного обстеження розподільних газопроводів і споруд на них, що знаходяться на балансі ПАТ Лубнигаз» та під'єднанні до АГРС «Оріхівка», АГРС «Лубни», АГРС «Войниха», АГРС «Гребінка» склала 1 990 425, 57 грн., у тому числі ПДВ - 331 737, 60 грн. Строк оплати за Договором відповідно до п.3.1 розділу III Договору був визначений відповідним графіком, Додаток № 3 до Договору .

Згідно з п.4.3 розділу IV договору ПП «Енергопромконтракт В» по закінченню виконання робіт повідомляв про це позивача і, на підставі Актів здачі-приймання виконаних робіт, проводив здачу виконаних робіт й підписував Акти здачі-приймання виконаних робіт із позивачем та надавав оформлені результати технічного огляду, обстеження, оцінки технічного стану розподільних газопроводів і споруд на них відповідно до умов Правил та Порядку визначених у розділі І Договору. При залученні до виконання робіт за договором третьої сторони, Акти здачі-приймання виконаних робіт та оформлені результати технічного огляду, обстеження, оцінки технічного стану розподільних газопроводів споруд на них, повинні були підписуватись представником третьої сторони.

У зв'язку з тим, що ПП "Енергопромконтракт В" не могло особисто виконати замовлені ПАТ "Лубнигаз" роботи з технічного нагляду, обстеження, оцінки технічного стану розподільних газопроводів і споруд на них, що знаходяться на балансі ПАТ "Лубнигаз" та приєднані до АГРС "Оріхівка", АГРС "Лубни", АГРС "Войниха", АГРС "Гребінка", на виконання умов договору ПП "Енергопромконтракт В" залучило до проведення вказаних робіт ПП "Полум'я" на підставі субпідрядного договору від 22 березня 2013 року №1303, про що листом від 22 березня 2013 року вих. №23/03-13 повідомило позивача, надавши при цьому копії відповідних дозволів та ліцензій вказаного підприємства /т. І, а.с. 114, т. ІІІ, а.с. 147-149/.

На підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій позивач надав копії розрахунків вартості робіт з технічного обстеження розподільних газопроводів та споруд на них, що знаходяться на балансі ПАТ "Лубнигаз", графіків виконання робіт, графіку оплати робіт, дозволу на проводження виконання робіт підвищеної небезпеки ПП "Полум'я", актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) по договору від 22 березня 2013 року №23-13 та платіжні доручення щодо оплати замовлених послуг /т. І, а.с. 86-181, 249-251/.

Крім того, до матеріалів справи залучено копії Актів перевірки технічного стану газопроводу, складених у квітні-травні 2013 року /т. ІІ, а.с. 17-250, т. ІІІ, а.с. 1-37/, письмові пояснення посадових осіб ПАТ "Лубнигаз" з копіями їх трудових книжок та паспортів щодо змісту та виконавця проведених оподаткованих робіт /т. ІІІ, а.с. 78-110/, копії розрахунків вартості робіт та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) по договору від 22 березня 2013 року №1303, укладеному між ПП "Енергопромконтракт В" та ПП "Полум'я" /т. ІІІ, а.с. 150-162/, копії графіків технічного обслуговування посадовими особами ПАТ "Лубнигаз" відповідних об'єктів, що знаходяться на балансі позивача /т. ІІІ, а.с. 169-217/ та копії актів приймання ПАТ "Лубнигаз" виконаних робіт за березень-квітень 2013 року /т. IV, а.с. 1-94/.

ПАТ «Лубнигаз» за результатами господарських операцій отримані від ПП «Енергопромконтракт В» податкові накладні № 1 від 04.04.2013 року та № 2 від 25.04.2013 року на підставі яких сформовано податковий кредит , у тому числі за квітень 2013 року, які містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів: найменування поставлених товарів, виконаних робіт (наданих послуг), їх вартісне вираження, одиницю виміру, місце та дату складання, порядковий номер, посади та підписи уповноважених сторін, відомості щодо місцезнаходження продавця та покупця відповідно, номери свідоцтв про реєстрацію платника податку сторін.

Посилання податкового органу в акті на те , що податкові накладі виписані ПП «Енергопромконтракт В» з порушенням вимог чинного законодавства, яке виявилось у порушенні порядку їх заповнення, а саме в номенклатурі вид зазначених послуг не відповідав визначенню даних послуг по договору, що виявилось у неможливості співставити ланцюг: оплата-акти виконаних робіт - акти перевірки технічного стану газопроводів - податкові накладні до уваги судом не приймаються , оскільки загальне визначення номенклатури послуг "Передплата за роботи по технічному огляду газопроводів і споруд" відповідає змісту договору від 22 березня 2013 року №23-13.

В акті перевірки не містилось будь-яких даних стосовно того, що первинні бухгалтерські документи, які надані ПАТ «Лубнигаз» в підтвердження факту наявності господарських операцій з ПП «Енергопромконтракт В» у квітні 2013 року не містять будь-яких даних, визначених нормами чинного законодавства як обов'язкові для таких видів документів.

При цьому, сам податковий орган не заперечує підтвердження господарських операцій первинною фінінансово-господарською документацією , про що зазначено в акті перевірки.

ПП «Енергопромконтракт В» на момент здійснення господарських операцій зареєстровано в Єдиному державному реєстрі, має свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, необхідні дозвільні документи тощо.

Здійснення платником податків навмисних збиткових фінансово-господарських операцій матеріалами справи не підтверджується. Фактичних даних, які б засвідчували наявність у платника податків наміру набути у спірних правовідносинах безпідставну податкову вигоду, суд в ході розгляду справи не виявив, адже добутими доказами підтверджується факт вибуття з власності суб'єкта права-платника податків коштів в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг), факт юридичної непов'язаності сторін правочину, факт відсутності у сторін правочину спільних економічних інтересів, що в сукупності підтверджує звичайність умов ведення господарської діяльності.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03) визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Однак факт порушення контрагентом-постачальником позивача своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди -відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Про відсутність факту реального вчинення господарських операцій можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників; отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб; результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції. Проте, відповідачем під час складення акту перевірки не були встановлені вищевказані обставини, а отже й висновок щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій є передчасним.

Чинним законодавством України господарюючий суб'єкт не обтяжений обов'язком щоразу здійснювати перевірку своїх контрагентів на предмет дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть якщо контрагент не виконав свого обов'язку зі сплати податку, або не знаходиться за місцем державної реєстрації, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме відносно цієї особи. Чинне податкове законодавство не ставить право на формування податкового кредиту в залежність від правильності податкового обліку інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від стану розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Посилання податкового органу на порушення вимог податкового законодавства підприємствами , які били залученні до виконання робіт контрагентом позивача , до уваги судом не приймаються , оскільки норми Податкового кодексу України не пов'язують виникнення права на податковий кредит з особливостями оподаткування постачальників 2-го чи іншого ланцюга.

Діючим законодавством не передбачений і не визначений обов'язок підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

ПАТ «Лубнигаз» не надано права та не передбачено обов'язку здійснювати контроль та вимагати від свого контрагента відомостей (в т. ч. і щодо взаємовідносин з субпідрядником, а саме ціни договору, порядку розрахунків тощо), а також перевіряти економічну обґрунтованість та доцільність встановлення між підрядником та субпідрядником відповідної договірної ціни та встановлювати дійсні наміри керівників вказаних підприємства на ведення господарської діяльності.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку , що господарські операції позивача з ПП «Енергопромконтракт В» мали реальний характер, пов'язані з господарською діяльністю позивача, а відтак позивачем правомірно віднесено суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням робіт (послуг) до податкового кредиту.

Посилання ОДПІ в акті перевірки в обґрунтування порушення щодо безпідставного включення позивачем до податкового кредиту за квітень 2013 року 170549, 11 грн. по взаємовідносинах з ПП «Енергопромконтракт В» на електроні бази даних та таблиці формування податкового кредиту з яких встановлено, що ПП «Енергопромконтракт - В» за січень-квітень не мав господарських взаємовідносин з ПП «Полум'я», перша господарська операція з формування податкового кредиту ПП «Енергопромконтракт В» від ПП «Полум'я» відбулась 28.05.2014 року (ПП «Полум'я» виписана податкова накладна № 76 від 28.05.2014 року на суму 55 748,63 грн. в т.ч. ПДВ - 9 291, 43 грн.), а ПП «Енергопромконтракт В» у квітні 2013 року задекларувала податкові зобов'язання з ПДВ у розмірі 248803,19 грн. з коштів, отриманих від ПАТ «Лубнигаз» як передплату за роботи по технічному огляду газопроводів і споруд в сумі 1 492 819,14 грн., у тому числі ПДВ 248803,19 грн., посилання на перерахування ПП «Енергопромконтракт В» отриманих коштів ТОВ «Будконструкція - 2012» відносно якого ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт від 13.02.2014 року № 488/26-55-22-07/38239950 «Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських ВІДНОСИН з платниками податків за період з 01.12.2012 року по 30.04.2013 року», що свідчить про невиконання ТОВ «Будконструкція - 2012» робіт по перевірці технічного стану газопроводів ПАТ «Лубнигаз» не приймаються судом до уваги, виходячи з наступного.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, яку використовував відповідач, розроблена для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 266 від 18.04.2008 року (зі змінами).

За аналізом положень вказаного Порядку № 266 слід дійти висновку про те, що процес співставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці , зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту і характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника., оскільки питання правильності відображання платником в обліку проведених господарських операцій досліджується податковим станом при проведенні податкової перевірки платника з дослідження фінансово- господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Таким чином, оцінка дотримання ПП «Енергопромконтракт В» вимог податкового законодавства під час взаємовідносин з позивачем могла бути здійснена податковим органом лише при проведенні перевірки ПП «Енергопромконтракт В» з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням та сплатою ПДВ, а будь-яка неправомірна діяльність контрагентів не може впливати на результати діяльності позивача і не є підставою для притягнення до відповідальності платника податку.

Доказів щодо вчинення відповідачем дій по проведенню перевірки ПП «Енергопромконтракт В» чи ПП «Полум'я» матеріали справи не містять, не зважаючи на інформацію в акті перевірки про те, що ПП «Полум'я» знаходиться на обліку в Дніпропетровський ДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області та має стан - «платник податків за основним місцем обліку».

Висновок ОДПІ про неможливість проведення робіт у квітні 2014 року представниками ПП «Полум»я» у зв'язку з тим, що формування податкового кредиту ПП «Енергопромконтракт В» по операції з ПП «Полум'я» відбулось 28.05.2014 року, а також те, що після перерахування позивачем грошових коштів ПП «Енергопромконтракт В» останнє перераховує кошти на рахунок ТОВ «Будконструкція - 2012» для проведення робіт з технічного огляду не підтверджується жодним доказом у справі, оскільки факт перерахування грошових коштів з рахунків ПП «Енергопромконтракт В» на рахунок ТОВ «Будконструкція - 2012» року не свідчить про наміри виконання певних робіт і не доводить про існування між вказаними підприємствами договірних відносин.

Доказів узгодженості дій позивача з ПП Енергопромконтракт В» щодо незаконного отримання податкових вигод чи ообізнаності його посадових осіб з такими діями свого контрагента, відповідачем не надано.

Висновок суду першої інстанції про укладення позивачем економічно необґрунтованого договору з ПП "Енергопромконтракт В", так як останнє жодної участі у безпосередньому виконанні робіт не приймало та те, що визначена даним контрагентом вартість таких робіт у рази перевищує запропоновану ПП "Полум'я" , що свідчить про недоцільність та безглуздість придбання робіт у ПП "Енергопромконтракт В" та є підставою для висновку про те, що відображення в податковому обліку придбання робіт з технічного огляду, обстеження, оцінки технічного стану розподільних газопроводів і споруд у ПП "Енергопромконтракт В" позивач здійснив без мети реального настання правових наслідків, обумовлених договором, а лише для формування податкового кредиту є помилковими, виходячи з наступного .

Так, відповідно до положень п. 1.8 Договору № 23-13 від 22.03.2013 року ПП «Енергопромконтракт В» мав право залучити для виконання робіт за Договором третіх осіб, що він і зробив шляхом залучення до виконання вказаних робіт ПП «Полум'я». Роботи по Договору № 23-13 від 22.03.2013 року були виконані відповідно до графіку та у повному об'ємі. На момент залучення ПП «Енергопромконтракт В» до виконання вищевказаних робіт ПП «Полум'я» позивачу не було відомо, ані про ціну вказану у договорі між вказаними товариствами, ані про порядок розрахунків між ними, ані про економічну обґрунтованість залучення ПП «Енергопромконтракт В» до виконання вказаних робіт будь- яких третіх осіб.

До позовної заяви позивачем додано належним чином посвідчену копію ліцензії ПП «Енергопромконтракт В» зі строком дії з 09.11.2010 року по 09.11.2015 року серії АВ № 555844, а також дозвіл № 854.12.12 відповідно до умов якого контрагент позивача можливість виконувати роботи, передбачені договором, ПП «Полум'я» мало дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки № 772.10.12.-45.21.4 зі строком дії з 16.11.2010 року по 16.11.2015 року у зв'язку з цим, виключно правом ПП «Енергопромконтракт В» був вибір виконувати роботи за вищевказаним Договором самостійно або за допомогою третіх осіб.

Разом з тим, представникам ПАТ «Лубнигаз» не надано права та не передбачено обов'язку здійснювати контроль та вимагати від свого контрагента відомостей (в т.ч. і щодо взаємовідносин з субпідрядником, а саме ціни договору, порядку розрахунків тощо), а також перевіряти економічну обґрунтованість та доцільність встановлення між підрядником та субпідрядником відповідної договірної ціни та встановлювати дійсні наміри керівників вказаних підприємства на ведення господарської діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Енергопромконтракт В» було обрано позивачем лише після розгляду декілька комерційних пропозицій на виконання вищевказаних робіт, обравши найкращу у ціновому відношенні (пропозиція ПП «Енергопромконтракт В») та проведено економічний розрахунок вартості виконання робіт відповідно до цієї пропозиції в основу яких були покладені типові норми часу на технічне обслуговування і ремонт систем газопостачання , визначених наказом НАК «Нафтогаз України» № 679 від 25.12.2006 року (том 1 а.с.246-251).

Відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договором та наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

В договорі від 22.03.2013 року в п.3.2 визначено, що ціна (вартість) робіт , зазначена в розрахунках (та інших супроводжувальних документах) є звичайною ціною та визначена згідно ст. 39 Податкового кодексу України.

Відповідно п.39.14 ст.39 Податкового кодексу України ( в редакцій, що діяла на момент укладення договору) обов'язок доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни.

Колегія суддів зазначає, що питання невідповідності ціни договору рівню звичайної ціни не була підставою визначення податковим органом грошового зобов'язання з ПДВ, обґрунтуванням заперечень на позов, в ході розгляду справи відповідач не довів факту укладання позивачем договору не за звичайними цінами,відповідні докази в матеріалах справи відсутні , а один договір з контрагентом не може бути підставою для визначення звичайної (ринкової) ціни.

Колегія суддів дійшла висновку, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення належним чином в суді не довів , у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 03 листопада 2014 року №0002342201 не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2015р. по справі № 816/4952/14 скасувати.

Прийняти нову постанову, позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 03 листопада 2014 року №0002342201

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Григоров А.М. Тацій Л.В. Повний текст постанови виготовлений 17.04.2015 р.