Ухвала суду № 43639617, 14.04.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 р.Справа № 820/15723/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2015р. по справі № 820/15723/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія"

до Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції треті особи ОСОБА_1, Публічне акціонерне товариство "Регіон-Банк", Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області

про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання не вчиняти дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "ФІДОБАНК", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, у якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження по виконавчому провадженню за №24612372 від 19.03.2012 в частині накладення арешту на автомобіль марки МАZDА 6, 2005р.в., колір-чорний, кузов НОМЕР_1, тип - легковий седан-В, зареєстрований РЕВ МВ №1 ДАІ УМВС України в Харківській обл. 24.03.2006, реєстраційний НОМЕР_2; зобов'язати Київський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції не обтяжувати новим арештом автомобіль марки МАZDА 6, 2005р.в., колір-чорний, кузов НОМЕР_1, тип - легковий седан-В, зареєстрований РЕВ МВ №1 ДАІ УМВС України в Харківській обл. 24.03.2006, реєстраційний НОМЕР_2.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2014 здійснено заміну позивача - ПАТ "ФІДОБАНК" - його правонаступником - ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія".

Також ухвалою суду від 06.11.2014 залучено АКРБ "Регіон-банк" та ОСОБА_2 до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Відповідно до ухвали суду від 10.12.2014 здійснено заміну третьої особи АКРБ "Регіон-банк" на публічне акціонерне товариство "Регіон-банк" (ПАТ "Регіон-банк").

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2015р. по справі № 820/15723/14 позов залишено без задоволення.

Позивач, не погоджуючись із постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2015р. по справі № 820/15723/14, подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати рішення суду першої інстанції, та прийняти нове, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неповноту дослідження обставин у справі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015 року залучено Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

В судовому засіданні, призначеному на 26.02.2015 року, представник позивача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у ній.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 14.04.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 24 березня 2006 р. між ОСОБА_2 та Акціонерним Банком "Факторіал-Банк", правонаступником АБ "Факторіал-Банк" та ВАТ "СЕБ Банк" є ПуАТ "СЕБ Банк", найменування якого в подальшому було змінено на ПуАТ "ФІДОБАНК", укладено Договір кредиту №099-п/06 (а.с. 12-15).

За умовами п. 1.3 вказаного договору, Кредитодавцем приймається застава рухомого майна, про що укладається договір застави з ОСОБА_2

24 березня 2006 р. у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, ОСОБА_2 укладено договір застави (а.с. 16-18).

Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_2 передано в забезпечення виконання зобов'язання автомобіль марки МАZDА 6, 2005р.в., колір-чорний, кузов НОМЕР_1, тип - легковий седан-В, зареєстрований РЕВ МВ №1 ДАІ УМВС України в Харківській обл. 24.03.2006 р., реєстраційний НОМЕР_2, який належить останньому на праві власності згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого тим же РЕВ тоді ж (далі предмет застави).

Реєстрація АБ "Факторіал-Банк" обтяження рухомого майна - автомобіль МАZDА 6, 2005р.в., кузов НОМЕР_1, реєстраційний НОМЕР_2, шляхом внесення відповідних відомостей до державного реєстру обтяжень рухомого майна, здійснена 30.03.2006; строк дії зазначеного реєстраційного запису (у графі "термін дії") встановлено до 29.03.2011, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №7011872, виданим 30.03.2006 (а.с.19-20).

З матеріалів справи також слідує, що постановою державного виконавця Київського відділу ДВС від 19.03.2012 у ВП №24612372 при примусовому виконанні виконавчого листа №2-1840/09/02, виданого 16.07.2009 Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь АКРБ "Регіон-банк" суми заборгованості у розмірі 427568,96грн, на підставі статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" накладено арешт на автомобіль МАZDА 6, (2005), чорний, ДНЗ: НОМЕР_4, НОМЕР_5 24.03.2006 та автомобіль LEXUS ES 350, (2007), чорний ДНЗ: НОМЕР_6, НОМЕР_7 28.04.2007, що належать ОСОБА_2, та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_2, в межах суми боргу (а.с.62).

Позивач, звертаючи з позовом до суду посилався на те, що 02.09.2014 ПУАТ "ФІДОБАНК" частково ознайомився з виконавчим провадженням за №24612372 та дізнався, що Київським відділом ДВС Харківського МУЮ накладено арешт на автомобіль МАZDА 6, (2005), чорний, ДНЗ: НОМЕР_4, НОМЕР_5 24.03.2006 - предмет застави та автомобіль LEXUS ES 350, (2007), чорний ДНЗ: НОМЕР_6, НОМЕР_7 28.04.2007, що належить ОСОБА_2

Посилаючись на положення ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", та на те, що на адресу ПуАТ "ФІДОБАНК" не надходило жодних повідомлень про проведення державним виконавцем заходів примусового характеру, спрямованих на звернення стягнення на предмет застави, позивач наполягав на протиправності прийнятої постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження по виконавчому провадженню за №24612372 від 19.03.2012 в частині накладення арешту на автомобіль марки МАZDА 6.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що оскаржувана постанова є правомірною, в тому числі, вказав на те, що, оскільки забезпечене заставою кредитне зобов'язання припинено розірванням судом кредитного договору, посилання позивача на порушення його прав як заставодержателя за цим кредитним договором безпідставні.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За визначенням ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку. (Частина 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження".)

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Згідно з ч. 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Обтяження на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №24612372 зареєстровано 23.05.2012р. у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, про що зазначено у витягах із вказаного реєстру №36149743 від 23.05.2012 (а.с.63-64) та №45770529 від 03.12.2014 (а.с.130-132).

У витязі з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №45770529 від 03.12.2014 (а.с.130-132) також міститься запис про реєстрацію 29.10.2014 приватного обтяження на підставі договору відступлення права вимоги №1 від 20.05.2014, ПАТ "ФІДОБАНК", ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія", на об'єкт: МАZDА 6, колір-чорний, НОМЕР_8, реєстраційний НОМЕР_2; обтяжувач - ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія", боржник - ОСОБА_2.

Окрім того, відповідно до заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 01.10.2010 у справі №2-4247/10/06 розірвано договір кредиту №099-п/06 між ОСОБА_2 та Акціонерним банком "Факторіал-Банк"; стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ПАТ „СЕБ Банк" 139766 грн. 06коп. - заборгованість за кредитним договором від 24.03.2006 року (а.с. 10-11).

Згідно з ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до статті 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про заставу" заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, з приводу того, що правовідносини між сторонами кредитного договору не припинені у зв'язку з тим, що зобов'язання не виконані належним чином, виходячи з наступного.

Оскільки забезпечене заставою кредитне зобов'язання припинено розірванням судом кредитного договору, посилання позивача на порушення його прав як заставодержателя за цим кредитним договором безпідставні.

За визначенням ст.. 2 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" пріоритет - переважне право обтяжувача відносно права іншої особи на те ж саме рухоме майно.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі ст.14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Оскільки обтяження державного виконавця у вигляді арешту рухомого майна - вказаного автомобіля на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у ВП №24612372 зареєстровано 23 травня 2012 року, саме це обтяження і має вищий пріоритет.

Як зазначалось раніше, приватне обтяження ПАТ "Фідобанк", ТОВ "ФК"Довіра та гарантія" зареєстровано 29.10.2014 на підставі договору відступлення права вимоги №1 від 20.05.2014.

Крім того, згідно зі ст. 20 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" якщо обтяжувач відступив іншій особі права за правочином, на підставі якого виникло обтяження, ця особа набуває всі відступлені права стосовно предмета обтяження, включаючи встановлений пріоритет за умови, що відомості про заміну обтяжувача були внесені до Державного реєстру протягом п'яти днів із дня відступлення прав.

З матеріалів справи вбачається, що право вимоги позивача виникло на підставі договору відступлення права вимоги №1 від 20.05.2014, а обтяження зареєстровано 29.10.2014.

Враховуючи викладене, оскаржувана постанова Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження по виконавчому провадженню за №24612372 від 19.03.2012 в частині накладення арешту на автомобіль марки МАZDА 6, 2005р.в., колір-чорний, кузов НОМЕР_1, тип - легковий седан-В, зареєстрований РЕВ МВ №1 ДАІ УМВС України в Харківській обл. 24.03.2006, реєстраційний НОМЕР_2 - прийнята державним виконавцем з дотриманням законодавства України та вимог ч.3 ст.2 КАС України, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови суд вважає необґрунтованими.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції не обтяжувати новим арештом автомобіль марки МАZDА 6, 2005р.в., колір-чорний, кузов НОМЕР_1, тип - легковий седан-В, зареєстрований РЕВ МВ №1 ДАІ УМВС України в Харківській обл. 24.03.2006, реєстраційний НОМЕР_2 - суд зазначає, що питання накладення арешту на майно боржника Законом України "Про виконавче провадження" віднесено до повноважень державного виконавця та знаходиться поза компетенцією суду.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2015р. по справі № 820/15723/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Григоров А.М. Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 17.04.2015 р.