Ухвала суду № 43639540, 14.04.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 р.Справа № 816/4835/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Клочко Ю.О. Касян В. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2015р. по справі № 816/4835/14

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0045441701/11648 від 26.09.2014 р.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2015 р. у задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовлено.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1660 гривень 80 копійок.

Не погодившись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, висновки суду не ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання 14.04.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р.

За результатами перевірки складено акт №2166/16-03-17-01-10/НОМЕР_1 від 08.09.2014 р., в якому зафіксовано, зокрема, порушення позивачем пунктів 1, 5 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в розмірі отриманої готівкою виручки від надання послуг в розмірі 26080,00 грн. (том 1 а.с. 26-47).

На підставі висновків вказаного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0045441701/11648 від 26.09.2014 р., яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 96451,00 грн. (том 1 а.с. 24).

Не погоджуючись з висновками акту перевірки та прийнятим на їх підставі рішенням, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте Кременчуцькою ОДПІ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 про його скасування задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з п.п. 1, 5 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи рахунків-фактур, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкових накладних (том 1 а.с. 75-92) ФОП ОСОБА_1 протягом 2013 року надано послуги з ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів (шиномонтаж, балансування коліс, ремонт електрообладнання автомобілів, контрольно-діагностичні роботи з оцінювання технічного стану автомобілів, ремонт ходової частини, тощо) на користь ФО-П ОСОБА_2, ФО-П ОСОБА_3 та ФО-П ОСОБА_4 на загальну суму 26080,00 грн.

На підтвердження позиції щодо недопущення ФОП ОСОБА_1 порушення вимог пунктів 1, 5 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" представник позивача наголошує на тому, що за підсумками 2013 року приватні підприємці (ФО-П ОСОБА_2, ФО-П ОСОБА_3 та ФО-П ОСОБА_4) з позивачем не розрахувалися, за ними тягнеться борг у загальній сумі 26080,00 грн.

ФОП ОСОБА_1 звертався з претензіями до боржників (том 1 а.с. 94, 96, 98), проте у відповідь отримав лише гарантійні листи про виплату ФО-П ОСОБА_2, ФО-П ОСОБА_3 та ФО-П ОСОБА_4 боргу до кінця поточного року (том 1 а.с. 95, 97, 99).

Включення за підсумками 2013 року боргу в сумі 26080,00 грн. в якості доходу в декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік було зроблене ФОП ОСОБА_1 з метою недопущення збитку в його господарській діяльності на прохання контролюючого органу. Також, з метою правильності підрахунку доходів за рік в програмі 1С зроблено існуючу заборгованість як таку, що погашена.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити на той факт, що наявний в матеріалах справи розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, що подавався ФОП ОСОБА_1 до контролюючого органу в якості додатку №5 до розділу ІІІ податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік (том 1 а.с. 130-134), та розшифровка до вказаного розрахунку (том 1 а.с. 159-160), свідчать про включення ФОП ОСОБА_1 до складу доходів від провадження господарської діяльності з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів коштів у сумі 26080,00 грн., як оплачених на користь ФОП ОСОБА_1

В ході судового розгляду справи встановлено, що під час проведення перевірки Кременчуцька ОДПІ з метою отримання інформації стосовно господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 зверталася до останнього з листом-запитом від 28.07.2014 р. за №7634/К/16-03-17-01-16.

У відповідь на вказаний запит ФОП ОСОБА_1 19.09.2014 р. та 28.08.2014 р. були подані до Кременчуцької ОДПІ письмові пояснення стосовно його господарської діяльності за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. (листи-відповіді від 18.08.2014 р., вих.№18/08 та від 28.08.2014 р., вих.№28/08 (том 1 а.с. 135,136).

У вказаних відповідях ФОП ОСОБА_1 наведено інформацію щодо стану дебіторської та кредиторської заборгованостей в розрізі контрагентів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що в наведеній інформації відсутні дані щодо обліку дебіторської заборгованості ФО-П ОСОБА_2, ФО-П ОСОБА_3, ФО-П ОСОБА_4 на загальну суму 26080,00 грн., яка за підсумками 2013 року залишається неоплаченою вказаними приватними підприємцями на користь позивача.

Натомість, у листі від 28.08.2014 р., вих.№28/08 (том 1 а.с. 135) ФОП ОСОБА_1 зазначається про те, що джерелом виникнення коштів, що вносяться на поточний рахунок, є виручка від виду діяльності 45.20 "технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів" від кінцевих споживачів, що розраховуються готівкою за надані ОСОБА_1 послуги з ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів.

Також, до перевірки ФОП ОСОБА_1 була надана оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 "Контрагенти" за 2013 рік, в якій надані послуги кінцевим споживачам на суму 26080,00 грн. відображені як оплачені на користь позивача (том 1 а.с. 158).

З метою підтвердження того, що включення за підсумками 2013 року боргу в сумі 26080,00 грн. в якості доходу в декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік було зроблене ФОП ОСОБА_1 з метою недопущення збитку в його господарській діяльності на прохання контролюючого органу, представником позивача були надані оборотно-сальдові відомості по рахунку 361 "Розрахунки з покупцями та замовниками за 2013 рік" в трьох різних редакціях, що відображають дані, які:

- були внесені в програму 1С при первинному їх заповненні бухгалтером - наявна дебіторська заборгованість кінцевого споживача в сумі 26080,00 грн. (том 1 а.с. 200-202);

- в подальшому на прохання працівників контролюючого органу були виправлені - відображено проведення розрахунків кінцевого споживача на суму 26080,00 грн. (том 1 а.с. 203-205);

- мали бути внесені при вірному заповненні оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 - наявна дебіторська заборгованість по ФО-П ОСОБА_2, ФО-П ОСОБА_3, ФО-П ОСОБА_4 на загальну суму 26080,00 грн. (том 1 а.с. 206-208).

Також, надані претензії позивача від 01.10.2014 р. та гарантійні листи-відповіді ФО-П ОСОБА_2, ФО-П ОСОБА_3, ФО-П ОСОБА_4 про виплату на користь ФОП ОСОБА_1 боргу за надані послуги до кінця поточного року (том 1 а.с. 94-99).

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

В свою чергу, наведені оборотно-сальдові відомості по рахунку 361 "Розрахунки з покупцями та замовниками за 2013 рік", які надані до матеріалів справи, та відрізняються за своїм змістом (містять різні дані щодо дебіторської заборгованості позивача за 2013 рік в частині суми 26080,00 грн.) не можуть бути визнані як належні та допустимі докази у справі.

Так, в ході судового розгляду справи встановлено, що до перевірки ФО-П ОСОБА_1 була надана оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 "Контрагенти" за 2013 рік, в якій надані послуги кінцевим споживачам на суму 26080,00 грн. відображені як оплачені на користь позивача (том 1 а.с. 158). Надання до суду оборотно-сальдових відомостей по рахунку 361 за 2013 рік, які є різними за своїм змістом, свідчить про неналежне ведення позивачем його бухгалтерського обліку з порушенням порядку складання фінансової звітності.

Також, необхідно зауважити на те, що претензії позивача і листи-відповіді на них ФОП ОСОБА_2, ФО-П ОСОБА_3, ФО-П ОСОБА_4 датовані жовтнем 2014 року, тобто після проведення Кременчуцькою ОДПІ документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 в серпні 2014 року, а тому не можуть слугувати підставою для спростування її висновків.

Крім того, в порушення вимог пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України позивачем вказані документи не подавались Кременчуцькій ОДПІ після закінчення перевірки та до прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Ненадання позивачем вказаних документів та долучення до матеріалів справи оборотно-сальдових відомостей в різних редакціях, претензій та гарантійних листів-відповідей юридично дефектних підтверджують вірність висновків відповідача.

Не приймаються до уваги доводи позивача про відображення дебіторської заборгованості в сумі 26080,00 грн. як оплаченої у 2013 році на прохання працівників контролюючого органу, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що зі сторони контролюючого органу вчинялися будь-які дії по спонуканню ФОП ОСОБА_1 до подачі податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік та додатків до неї з недостовірними показниками, в тому числі й недостовірними показниками розміру доходів від провадження господарської діяльності з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів. ФОП ОСОБА_1 не надано й документального підтвердження того, що контролюючий орган відмовляв у прийнятті первинно заповненої податкової звітності про майновий стан і доходи за 2013 рік з вірними показниками.

Матеріали справи також не містять доказів оскарження позивачем в установленому законом порядку дій контролюючого органу щодо спонукання ФОП ОСОБА_1 до подачі в інспекцію податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік та додатків до неї з недостовірними даними.

Крім того, судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що ФОП ОСОБА_1 уточнюючого розрахунку до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік з метою виправлення, як він стверджує, невірно внесених даних щодо розміру отриманого доходу в частині відображення доходу в розмірі 26080,00 грн., не подавав.

Відповідно до положень пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

Окрім цього, в ході судового розгляду справи представник позивача посилалась на те, що перевіряючі в ході перевірки прийшли до хибного висновку про надання послуги з ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів на суму 26080,00 грн. саме кінцевим споживачам, оскільки такі послуги надавалися не населенню, а фізичним особам-підприємцям, які провадять підприємницьку діяльність, а саме - ФО-П ОСОБА_2, ФО-П ОСОБА_3 та ФО-П ОСОБА_4 та не є платниками ПДВ.

В свою чергу, колегія суддів зауважує, що перевіряючими висновок про проведення готівкових розрахунків за надані послуги з ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів на суму 26080,00 грн. ФОП ОСОБА_1 саме кінцевим споживачам був зроблений, виходячи зі змісту оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 "Контрагенти за 2013 р.", яка надавалась до перевірки (том 1 а.с. 158), та в якій платником самостійно вказано про надання послуг на суму 26080,00 грн. кінцевому споживачу, який розрахувався за надані послуги в повному обсязі. При цьому, перевіряючими в ході перевірки встановлено, що по випискам банку розрахунки з ФО-П ОСОБА_2, ФО-П ОСОБА_3 та ФО-П ОСОБА_4 не відбувалися, дебіторська заборгованість по даних контрагентах відсутня станом на 01.01.2013р. та 31.12.2013р. При цьому, зареєстрований РРО у позивача відсутній.

Крім того, хибний, на думку позивача, висновок перевіряючих стосовно надання підприємцем послуг з ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів на суму 26080,00 грн. кінцевим споживачам, а не фізичним особам-підприємцям ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не впливає на виявлене порушення порядку розрахунку готівкою без застосування РРО.

З огляду на викладене, а також враховуючи:

1) самостійне відображення ФОП ОСОБА_1 у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік у складі доходів від провадження господарської діяльності з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів суми 26080,00 грн. як оплаченої;

2) надання до перевірки оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 "Контрагенти" за 2013 рік, в якій надані послуги в сумі 26080,00 грн. відображені також як оплачені позивачу;

3) відсутність згідно банківських виписок розрахунку фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з позивачем безготівковим розрахунком;

4) зазначення на запит перевіряючих про джерело виникнення коштів, що вносяться на поточний рахунок, виручки від виду діяльності 45.20 "технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів" від споживачів, що розраховуються готівкою за надані ФО-П ОСОБА_1 послуги з ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів;

5) відсутність у позивача зареєстрованого РРО, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правильність висновку відповідача щодо допущення ФОП ОСОБА_1 порушення пунктів 1, 5 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в розмірі отриманої готівки від надання послуг на суму 26080,00 грн. без застосування РРО.

Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (в редакції, чинній на момент винесення спірного ППР) за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи у таких розмірах:

- вчинене вперше - 1 гривня;

- вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг);

- за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Керуючись вказаною нормою, Кременчуцькою ОДПІ правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції спірним податковим повідомленням-рішенням №0045441701/11648 від 26.09.2014 р. у розмірі 96451,00 грн. /1 грн. + 2400 грн. + (1500 грн. + 4000 грн. + 6000 грн. + 7310 грн.) х 5 = 96451,00 грн/.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що податкове повідомлення-рішення №0045441701/11648 від 26.09.2014 р. прийняте Кременчуцькою ОДПІ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 про його скасування задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2015р. по справі № 816/4835/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пянова Я.В.Судді Зеленський В.В. Чалий І.С.