Ухвала суду № 43639379, 16.04.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2015 року Справа № 9979/13 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.,

з участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.,

прокурора Шимін Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державного підприємства «Теплокомуненерго» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.05.2013 року у справі за позовом прокурора Богородчанського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Богородчанському районі Івано-Франківської області до державного підприємства «Теплокомуненерго» про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2013 року прокурор Богородчанського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Богородчанському районі Івано-Франківської області звернувся до суду з позовом до державного підприємства «Теплокомуненерго» про стягнення податкового боргу.

Прокурор просив стягнути з ДП «Теплокомуненерго» в дохід бюджету 58200, 78 грн., в тому числі пеня - 18447, 11 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.05.2013 року позов задоволено.

Стягнуто з ДП «Теплокомуненерго» в дохід Державного бюджету України податковий борг в сумі 58200, 78 грн.

Постанову суду першої інстанції оскаржило ДП «Теплокомуненерго», яке в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову постанову про відмову позивачу в задоволенні позову.

Апелянт вважає, що постанова суду першої інстанції є безпідставною, необґрунтованою, прийнятою без повного та всебічного дослідження обставин справи, доказів, та з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд першої інстанції всупереч положенням ст. 102 Податкового кодексу України прийшов до помилкового висновку про стягнення з підприємства пені в розмірі 18447, 11 грн. та штрафних санкцій в розмірі 5468, 67 грн.

Вислухавши суддю-доповідача, прокурора, яка просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

У справі встановлено, що ДП «Теплокомуненерго» 09.02.1996 року зареєстроване Богородчанською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області, як юридична особа, що підтверджується довідкою АБ № 533878 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Богородчанському районі.

Згідно даних з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ДП «Теплокомуненерго» є комунальним підприємством і підпорядковане Богородчанській селищній раді.

Судом встановлено, що ДП «Теплокомуненерго» має податковий борг в розмірі 58200,78 грн. Даний борг відповідача виник в результаті несвоєчасної сплати до бюджету податку на прибуток приватних підприємств в сумі 34285 грн. відповідно до самостійно задекларованих сум, визначених в поданих підприємством деклараціях №9047784755 від 9.08.2012 року на суму 33785 грн. та №9070456293 від 9.11.2012 року на суму 500 грн. (а.с. 17-20), нарахованих штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання (податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0001541501 від 26.10.2012 року на суму 5468,67 грн. (а.с.23), та нарахованої пені у розмірі 18447,11 грн.

ДПІ в Богородчанському районі провела камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ДП «Теплокомуненерго» за результатами якої було складено акт від 25.10.2012 року №783/151/22168970, яким встановлено порушення відповідачем граничного строку сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 ПК України.

На підставі акта перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.10.2012 року № 0001541501, яке отримано відповідачем 26.10.2012 року.

Відповідачем застосовано процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення № 0001541501 від 26.10.2012 року, однак, податковими органами усіх рівнів скарги відповідача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін .

На виконання вимог ст. 6 чинного на час виникнення спірних правовідносин Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ДПІ у Богородчанському районі надсилалися відповідачу податкова вимога форми «Ю1» за № 01/68 від 18.12.2001 року та податкова вимога форми «Ю2» за № 2/28/137/24 від 5.02.2002 року (зворотній бік облікової картки а.с.25), які ДП «Теплокомуненерго» отримані, що підтверджується підписом уповноваженої особи на корінці вказаних вимог. Дані вимоги не були оскаржені та є невідкликаними.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача податкового боргу, оскільки такий борг ДП «Теплокомуненерго» не сплачений.

З такою позицією суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду з огляду на наступне.

Відповідно до п. 8.2 ст. 8 ПК України, до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3 статті 37 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 95.1 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Як видно з матеріалів справи податковий борг відповідача в сумі 58200, 78 грн. належним чином підтверджений матеріалами справи, зокрема, копією зворотного боку облікової картки платника податків, копією податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 26.10.2012 року № 0001541501, відповідними розрахунками штрафних санкцій, копіями податкових декларацій з податку на прибуток підприємства, копіями корінців податкових вимог.

Щодо тверджень апелянта про нарахування позивачем ДП «Теплокомуненерго» пені пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та граничного строку сплати грошових зобов`язань, то колегія суддів зазначає наступне.

ДП «Теплокомуненерго» подало до ДПІ в Богородчанському районі декларації за 2012 рік, в яких самостійно визначило податкове зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 34285 грн.

Відповідно до розрахунку пені ДПІ у Богородчанському районі, відповідач в 2012 році погасив суму податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 34285 грн. яка зарахована позивачем в порядку черговості за період з 20.02.2007 року по 30.08.2012 року .

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Отже, пеня в розмірі 18447,11 грн. у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань нарахована відповідачу правомірно, що підтверджується зворотнім боком облікових карток .

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що самостійно обраховані податкові зобов'язання відповідача з податку на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 34285 грн., штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5468,67 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 26.10.2012 року № 0001541501 та пеня в сумі 18447,11грн. є узгодженими та являються податковим боргом, який підлягає стягненню з відповідача.

Повно встановивши фактичні обставини справи, належно оцінивши докази, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позову, тому підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державного підприємства «Теплокомуненерго» залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.05.2013 року у справі № 809/1089/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : А.І. Рибачук

Д.М. Старунський