Постанова № 43639156, 16.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/164/15 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго» - Реви Ірини Іванівни на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго» до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, третя особа: Управління державної казначейської служби України у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення надміру сплачених коштів,-

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Укргідроенерго» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, третя особа: Управління державної казначейської служби України у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення надміру сплачених коштів. Свої вимоги обґрунтовує тим, що в грудні 2014 року підприємство звернулось до податкового органу із заявою про повернення надміру сплаченого податок на додану вартість в сумі 16000000,00 грн. Однак, податковий орган припускається протиправної бездіяльності та не надає органам державної казначейської служби висновок про повернення відповідних сум коштів.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго» - Рева Ірина Іванівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення позову повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що згідно платіжних доручень від 28.04.2014 року № 1020, від 26.06.2014 року № 1452, від 30.10.2014 року № 2518, від 31.10.2014 року № 570 сплатило до Державного бюджету України суму з податку на додану вартість у загальному розмірі 16000000,00 грн.

Вважаючи, що така сплата відбулась помилково, 17.12.2014 року ПАТ «Укргідроенерго» звернулось до Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області із заявою про повернення помилково сплачених коштів у сумі 16000000,00 грн., однак, надміру сплачені грошові зобов'язання з податку на додану вартість повернуті не були.

Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що заявлені в ньому вимоги є неправомірними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його необгрунтованим з огляду на наступне.

Підпунктом 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України надано визначення надміру сплачених грошових зобов'язань, а саме це - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Статтею 43 ПК України визначено умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань.

Так, п. 43.1 ст. 43 ПК України встановлено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПК України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.12.2014 року позивач звернувся з відповідною заявою до відповідача щодо повернення 16000000,00 грн.

Згідно з п. 43.5 ст. 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідач не надав такий висновок, однак листом від 26.12.2014 року № 434/10/10-08-20-03-26/23 повідомив позивача про те, що лист позивача від 17.12.2014 року № 8-1/8901 «Про зарахування надміру сплачених коштів» розглянуто та передано на узгодження до ГУ ДФС у Київській області.

Вказаний лист позивач отримав 06.01.2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням зазначеного вище, колегія суддів вважає, що відповідач діяв всупереч встановленого способу повернення спірних коштів, що визначений чинним законодавством України, оскільки у встановлений строк не вчинив дій, що визначені Податковим кодексом України щодо надання відповідного висновку.

Таким чином, колегія суддів вважає неправильним висновок суду першої інстанції про відсутність протиправної бездіяльності відповідача в спірних правовідносинах.

Отже, позовні вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в цій частині.

Щодо вимоги позивача про стягнення вказаних коштів, то колегія суддів зауважує про наступне.

Пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість визначає Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39 (далі по тексту - Порядок).

Згідно пунктів 6-7 Порядку у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Зміст вказаних правових норм визначає процедуру перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, яка передбачає отримання органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як встановлено вище, відповідачем не було подано до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку із зазначенням суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача, а тому колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення вказаної суми бюджетного відшкодування є передчасними та не підлягають задоволенню.

Також колегія суддів критично сприймає твердження відповідача про те, що на даний час він не є належним відповідачем у справі, оскільки позивач з 05 січня 2015 року переданий на облік до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків з огляду на наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що заяву про повернення спірних коштів позивачем було подано відповідачу в той час, коли позивач перебував на обліку у останнього.

При цьому заява була подана в термін, що відповідає законодавчо визначеному строку для вчинення відповідачем дій щодо подання спірного висновку, а тому вказані обставини свідчать про відсутність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за допущену бездіяльність в спірних правовідносинах.

Таким чином. колегія суддів вважає, що відповідачем в даній справі має бути відповідач, а також зауважує про те, що відповідно до ст. 264 КАС України передбачено процедуру заміни сторони виконавчого провадження.

За вказаних обставин колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, а тому вона є такою, що підлягає задоволенню частково.

Зі змісту ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго» - Реви Ірини Іванівни - задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2015 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго» до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, третя особа: Управління державної казначейської служби України у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення надміру сплачених коштів - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області з неподання висновку про відшкодування надміру сплачених коштів до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Зобов'язати Вишгородську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про відшкодування Публічному акціонерному товариства «Укргідроенерго» про відшкодування надміру сплачених коштів до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в сумі 16000000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.