Ухвала суду № 43639151, 16.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/233/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

16 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Герасимчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства «Чернігівський науково-дослідний інститут землеустрою» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області до державного підприємства «Чернігівський науково-дослідний інститут землеустрою» про надання дозволу на погашення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу надання дозволу на погашення податкового боргу у сумі 70415,07 грн. за рахунок майна державного підприємства «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», що перебуває у податковій заставі.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити оскаржувану постанову суду першої інстанції, а саме: надати дозвіл на погашення податкового боргу у сумі 40042,12 грн. за рахунок майна ДП «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», що перебуває в податковій заставі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно встановив обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, державне підприємство «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (ідентифікаційний код 39483123) зареєстровано в якості юридичної особи 05.11.2003, про що 16.12.2005 внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та взято на податковий облік до ДПІ у м. Чернігові 18.03.1994 за № 7369, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22.01.2015 № 19946384 (а. с. 6-8).

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.12.2014 по справі № 825/3670/14, яка набрала законної сили (а. с. 36-38), стягнуто з рахунків в установах банку державного підприємства «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» податковий борг в розмірі 70088,74 грн., який складається:

- з податку на додану вартість в розмірі 1210,54 грн.;

- з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 42735,65 грн.;

- частину чистого прибутку (доходу) господарських операцій, що вилучається до бюджету відповідно до закону в сумі 26142,55 грн.

З матеріалів справи вбачається, що податковий борг на загальну суму 70415,07 грн. складається із самостійно поданих відповідачем податкових декларацій від 19.11.2014 (а. с. 18-19), від 16.12.2014 (а. с. 22-23), податкового повідомлення-рішення від 20.11.2014 № 0029381501 (а. с. 20) з урахуванням часткової сплати у сумі 30046,62 грн. та нарахованої пені у сумі 1771,48 грн.

Посилаючись на ту обставину, що вказаний борг не сплачений платником податків добровільно, а також не може бути погашений за рахунок грошових коштів у зв'язку з їх відсутністю, податковий орган звернувся до суду з позовом про надання дозволу на погашення заборгованості.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки у відповідача на момент розгляду даної справи судом відсутні кошти на розрахункових рахунках, що унеможливлює стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, доказів про сплату заборгованості суду не подано, вимога позивача про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу державного підприємства «Чернігівський науково-дослідний інститут землеустрою» за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, є обґрунтованою.

Перевіряючи наведений висновок суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.4 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Положеннями п. 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу було надіслано податкову вимогу від 12.08.2014 № 1176-25, яка направлена за податковою адресою відповідача та вручена, про що на поштовому відправленні міститься відмітка (а. с. 24).

Податковий борг погашено не було.

Згідно з п 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п. 89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

ДПІ у м. Чернігові проведено опис майна державного підприємства «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», на підставі рішення про опис майна у податкову заставу № 2366 від 12.08.2014, складено акти опису майна від 15.08.2014 № 9909/10/25-26-25-01-14, № 11129/10/25-26-25-01-14 (а. с. 9, 10).

Як вбачається з витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 20.08.2014, було зареєстровано податкову заставу за погодженням з обтяжувачем (а. с. 12).

В подальшому сума податкового боргу відповідача збільшилася, що підтверджується постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.12.2014 по справі № 825/3670/14, яка набрала законної сили (а. с. 36-38) та згідно з якою стягнуто з рахунків в установах банку державного підприємства «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» податковий борг.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач з метою стягнення заборгованості з відповідача шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих державне підприємство «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», надіслав інкасові доручення від 22.01.2015, проте останні були повернуті установами банків без виконання на підставі п. 12.11. гл. 12 Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою правління НБУ від 21.01.2004 № 22: (відсутні кошти на рахунку) (а. с. 16,17).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання, а передбачені чинним законодавством заходи не призвели до погашення вказаного податкового боргу.

Порядок погашення податкового боргу платника податків шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, врегульовано статтею 95 Податкового кодексу України.

Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України).

Згідно з ч. 2 п. 95.3 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

При цьому, у відповідності до ч. 3 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Посилаючись на викладе вище, позивач звернувся до суду в порядку, визначеному ст. 95.3 ПК України.

Зі змісту наведених норм випливає, що достатньою умовою для звернення до суду, за яких можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - є наявність у платника податкового боргу та відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів, достатніх для погашення цього боргу.

Позивачем надано докази на підтвердження факту одночасного існування зазначених обставин.

Виходячи з цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Посилання апеляційної скарги відповідача на ту обставину, що розмір заборгованості становить 40042,12 грн., а не 70415,07 грн. як зазначено позивачем, у зв'язку із самостійною сплатою суми 30046,62 грн., колегія суддів відхиляє, оскільки з розрахунку розміру боргу, наведеного позивачем у позовній заяві вбачається, що податковим органом враховано сплату податкового боргу в сумі 30046,62 грн.

З розрахунку позивача вбачається, що загальна сума податкового боргу відповідача станом на 27.01.2015 року складається з наступних податкових зобов'язань.

По податку на прибуток станом на час звернення з даним позовом до суду (27.01.2015) борг складається з 42735,65 - 16046,62 (погашено) + 946.67 (пеня)=27635,7 грн.

Заборгованість по ПДВ складається із: зобов'язань по декларації від 19.11.2014 - 16490 грн., податкового повідомлення-рішення від 20.11.2014 № 0029381501 - 5901,01 грн., зобов'язань по декларації від 16.12.2014 - 7421 грн., що разом становить 29812,01 грн.

Податковий борг по частині чистого прибутку складає 26142,55-14000 (погашено) + 824,81 (пеня) = 12967,36 грн.

Таким чином, загальна сума податкового боргу становить 70415,07.

Доказів додаткового погашення податкового боргу відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги позивача висновки суду першої інстанції не спростовують та відхиляються судом так, як є помилковими.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 41, 167, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Чернігівський науково-дослідний інститут землеустрою» залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 16.04.2015 року

.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.