Постанова № 43638510, 16.04.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 квітня 2015 року № 826/4164/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Менеджментс Груп»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києвіпровизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Менеджментс Груп» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, згідно якого ТОВ «Інвест Менеджментс Груп» було відмовлено у прийнятті його податкової декларації з податку на додану вартість з додатками за листопад 2014 року.

2. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві прийняти податкову декларацію ТОВ «Інвест Менеджментс Груп» (код ЄДРПОУ 39199300) з податку на додану вартість за листопад 2014 року з додатками, датою її фактичного отримання, тобто 24.12.2014 р.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві відобразити задекларовані ТОВ «Інвест Менеджментс Груп» (код ЄДРПОУ 39199300) показники (дані) у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року з додатками, в електронних базах даних податкової звітності ДПІ, у тому числі в інтегрованих картках ТОВ «Інвест Менеджментс Груп» (код ЄДРПОУ 39199300).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не визнано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 р. з додатками як податкову звітність.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в їх задоволенні з огляду на їх необґрунтованість. Вважає, що відповідач причинив правомірні дії з неприйняття декларації.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 09.04.2015 р. сторони заявили клопотання про подальший розгляд справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Менеджментс Груп» зареєстровано Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією та перебуває на обліку в ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві.

24.12.2014 р. ТОВ «Інвест Менеджментс Груп» подало до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період листопад 2014 року з додатками, про що свідчать відповідні електронні звіти податкової інспекції з зазначенням дати отримання (квитанції №№ 1, 2)

Позивачу направлено лист-повідомлення про невизнання податкової звітності № 15059/10/26-51-18-04-10 від 26.12.2014 р. та запропоновано подати податкову звітність відповідно до вимог чинного законодавства.

Підставою для невизнання звітності податковою та відмови у прийнятті Декларації була визначена наступна: «недостовірний обов'язковий реквізит «місцезнаходження платника податків», з посиланням на норми чинного законодавства України, а саме на п. 48.3 ст. 48, п. 49.8 ст. 49 ПК України.

Вважаючи відмову відповідача у прийнятті податкової декларації за листопад 2014 року протиправною, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання протиправним та скасування рішення.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

В силу приписів підпункту 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 та підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість належить до загальнодержавних непрямих податків, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 203.1 статті 203 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 46.5 статті 46 та пунктом 48.1 статті 48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Під обов`язковими реквізитами в силу приписів пункту 48.2 статті 48 Податкового кодексу України розуміється інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Відповідно до п.48.3 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

В окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період (пункт 48.4 статті 48 Податкового кодексу України).

Передбачений статтею 48 Податкового кодексу України перелік обов`язкових реквізитів декларації є вичерпним.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 N 678, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 11 грудня 2013 р. за N 2094/24626 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» затверджено форму та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Визначена вказаним нормативно-правовим актом форма декларації містить у собі усі визначені пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України обов`язкові реквізити, а також передбачає заповнення такого додаткового реквізиту як місцезнаходження (місце проживання) платника податків - рядок 6 «податкова адреса платника податків».

Відповідно до підпункту 48.5.1 пункту 48.5 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Згідно з приписами пункту 48.7 статті 48 Податкового кодексу України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється (пункт 49.10 статті 49 Податкового кодексу України).

Цією ж статтею передбачено, що у випадку подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьо/х робочих днів з дня її отримання.

Враховуючи, що спірні правовідносини, що є предметом розгляду, стосуються питання правомірності відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації позивача з податку на додану вартість за листопад 2014 року, вирішення даного публічно - правового спору пов`язується з оцінкою цього документа в частині відповідності порядку його заповнення вимогам чинного податкового законодавства.

Як встановлено судом, податкова декларація позивача з податку на додану вартість за листопад 2014 року складена за формою, що затверджена наказом Міністерством доходів і зборів України від 13.11.2013 р. N 678, усі, визначені пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України обов`язкові реквізити, зокрема, податкова адреса ТОВ «Інвест Менеджмент Груп», зазначені.

Так, в рядку 6 податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року зазначену податкову адресу: 02068, м. Київ, вул. Княжий затон, будинок 16В, що відповідає адресі, визначеній у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Інвест Менеджментс Груп».

Крім того, відповідно до вказаного Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданого станом на 07.04.2015 р. статус відомостей про юридичну особу є підтвердженим. Відповідно до записів державного реєстратора, відомості про юридичну особу було підтверджено 27.11.2014 р., 02.02.2015 р., 06.02.2015 р.

Також місцезнаходження позивача: 02068, м. Київ, вул. Княжий затон, будинок 16В підтверджується договором суборенди № 29/04 від 29.04.2014 р.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки відповідача щодо відсутності позивача за його місцезнаходженням зроблені з огляду на отриману податкову інформацію від 05.03.2015 р. № 966/22-02/39199300 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інвест Менеджмент Груп» за період з 01.11.2014 р. по 30.11.2014 р.».

Як пояснив представник відповідача, зустрічна звірка не проведена у зв'язку із тим, що відносно підприємства ТОВ «Інвест Менеджмент Груп» до ЄДР внесено запис «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, стан « 9». Окрім того, вважає, що зібрана податкова інформація жодним чином не впливає на права та обов'язки суб'єкта господарювання, оскільки рішення, яке породжує правові наслідки для позивача податковим органом за результатами зібрання податкової інформації не приймалось.

Проте, суд не може погодитися із твердженнями представника відповідача, оскільки керуючись висновками вказаної податкової інформації, зокрема, щодо відсутності позивача за його місцезнаходженням, відповідачем не було визнано податкову декларацію за листопад 2014 року податковою звітністю.

Таким чином, суд розцінює лист-повідомлення - рішенням суб'єкта владних повноважень.

Крім того, слід зазначити, що встановлення факту відсутності юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням може мати значення для внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вирішення питання про припинення цієї юридичної особи, анулювання реєстрації платника ПДВ тощо. Водночас незнаходження юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням не є перешкодою для подання до податкового органу податкових декларацій, інших звітних документів, обов'язковість подання яких передбачена законом, і не може бути передумовою для невизнання податкової декларації платника.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в силу приписів статті 49 Податкового кодексу України під час прийняття податкової декларації перевірці підлягають виключно реквізити, що передбачені пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, і лише заповнення платником податків реквізитів декларації з порушенням вимог цих підпунктів є підставою для відмови у прийнятті декларації.

Враховуючи, що під час перевірки поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест Менеджмент Груп» податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року відповідачем не було виявлено жодних порушень при заповненні всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, суд дійшов висновку, що відмова ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві у прийнятті вказаної декларації є протиправною та такою, що не ґрунтується на вимогах чинного податкового законодавства України.

Отже, твердження відповідача про недостовірність обов'язкового реквізиту - місцезнаходження платника податків спростовується матеріалами справи, а тому є необґрунтованим.

Пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Таким чином, задоволення судом позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, згідно якого ТОВ «Інвест Менеджментс Груп» було відмовлено у прийнятті його податкової декларації з податку на додану вартість з додатками за листопад 2014 року, означає, що відповідне рішення податкового органу не створило жодних правових наслідків для платника податків, а його податкова декларація вважається поданою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів) оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів регламентовано Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 N 765, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014 р. за N 217/24994 (надалі - Порядок № 765).

Відповідно до п. 4 Розділу ІІ вказаного Порядку облік податків, зборів та єдиного внеску ведеться підрозділами Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - Міжрегіональне ГУ), спеціалізованих державних податкових інспекцій з обслуговування великих платників (далі - СДПІ), державних податкових інспекцій в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднаних державних податкових інспекцій (далі - ДПІ) відповідно до функціональних повноважень.

Відповідно до пунктів 8 та 9 Розділу І Порядку № 765 супроводження єдиного технологічного процесу автоматизованої обробки інформації щодо обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску здійснюється територіальними органами Міндоходів відповідно до функціональних повноважень.

Використання в інформаційній системі спеціального кодування всіх операцій з обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску забезпечує на робочих місцях посадових осіб територіальних органів Міндоходів автоматизоване ведення інтегрованої картки платника та підтримання в актуальному стані інформаційної системи, яка дає змогу формувати звітність, довідкову інформацію тощо.

При введенні первинних документів до інформаційних систем / інтегрованих підсистем за кожною операцією фіксуються особистий номер працівника, дата та час уведення інформації.

Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Порядку № 765 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки.

Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати.

На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою (п. 11 Розділу ІІ вказаного Порядку).

За даними оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати та єдиного внеску Міндоходів та його територіальними органами в автоматичному режимі формуються звітність і зведена інформація про нарахування та надходження податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати, єдиного внеску, податковий борг, недоїмку із сплати єдиного внеску відшкодування податку на додану вартість, результати перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), надміру сплачених сум платежів та єдиного внеску тощо (п. 1 Розділу І цього ж Порядку).

Відповідно до п. 3 Розділу ІІІ Порядку № 765 зобов'язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника.

Зважаючи на вищенаведене, на переконання суду, зобов'язання відповідача відобразити показники (дані) податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 р. з додатками в електронних базах даних податкової звітності податкового органу, у тому числі в інтегрованих картках платника ТОВ «Інвест Менеджментс Груп» є необхідним заходом для належного захисту прав останнього.

Відповідно до пункту 49.12 статті 49 Податкового кодексу України, у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що у ході судового розгляду справи представником відповідача не надано суду жодних належних та допустимих доказів, що свідчать про наявність законодавчо визначених підстав для неприйняття поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест Менеджмент Груп» податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року з додатками, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Менеджментс Груп» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, згідно якого ТОВ «Інвест Менеджментс Груп» було відмовлено у прийнятті його податкової декларації з податку на додану вартість з додатками за листопад 2014 року.

3. Вважати податкову декларацію за листопад 2014 року з додатками такою, що подана ТОВ «Інвест Менеджментс Груп» (код ЄДРПОУ 39199300) в день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві 24 грудня 2014 року.

4. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві відобразити задекларовані ТОВ «Інвест Менеджментс Груп» (код ЄДРПОУ 39199300) показники (дані) у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року з додатками, в електронних базах даних податкової звітності ДПІ, у тому числі в інтегрованих картках ТОВ «Інвест Менеджментс Груп» (код ЄДРПОУ 39199300).

5. Судові витрати у розмірі 73,08 грн. присудити на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Менеджментс Груп» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук