Ухвала суду № 43631545, 08.04.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/2085/15 Головуючий 1 інстанції: Чередник В.Є.

Справа № 640/13777/14-ц Доповідач: Овсяннікова А.І.

Категорія: право власності

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Бездітко В.М., Коровіна С.Г.

при секретарі - Дашковської Н.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Харківської міської ради на рішення Київського районного суду міста Харкова від 22 січня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Харківської міської ради про встановлення факту мешкання однією родиною та визнання права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до територіальної громади в особі Харківської міської ради про встановлення факту мешкання однією родиною та визнання права власності.

В обґрунтування позову зазначає, що з 10 липня 1981 року її мати ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3. 25 липня 1986 року вони згідно договору купівлі-продажу придбали житловий будинок АДРЕСА_1. Будинок зареєстрований за ОСОБА_3

З часу придбання домоволодіння з 25 липня 1986 року вона стала мешкати однією родиною зі своєю матір'ю та її чоловіком.

Після смерті матері з ІНФОРМАЦІЯ_1 вона продовжила мешкати в домоволодінні, де проживає і до теперішнього часу.

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_3

В ході оформлення Восьмою Харківською державною нотаріальною конторою спадкових справ після смерті матері та ОСОБА_3 було встановлено, що в діючій та архівній картотеці КВПОПД і ЗН Київського району м.Харкова відсутні дані про осіб, які були зареєстровані по АДРЕСА_1, а також відсутня домова книга на вказане домоволодіння.

21 березня 2014 року її представнику було надано роз'яснення від Восьмої Харківської державної нотаріальної контори, відповідно до якого встановлення факту мешкання однією родиною за період з 25 липня 1986 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 необхідне для отримання права на спадщину в порядку 4 черги.

За місцем реєстрації по АДРЕСА_2 вона фактично не мешкала, оскільки в наведеному домоволодінні мешкає її донька із власною родиною - чоловіком та дитиною, з яким у неї склалися неприязні стосунки.

Просить встановити факт мешкання однією родиною з ОСОБА_4, ОСОБА_3 з 25 липня 1986 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 у домоволодінні АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на цей житловий будинок з надвірними будівлями.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечувала з підстав, викладених письмово.

Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 22 січня 2015 року позов ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Харківської міської ради про встановлення факту мешкання однією родиною та визнання права власності задоволено.

Встановлено факт мешкання однією родиною громадян ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 за період з 25 липня 1986 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 у домоволодінні АДРЕСА_1 .

Визнано право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом.

В апеляційній скарзі Харківська міська рада просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1

Зазначають, що у будинку АДРЕСА_1, позивачка не зареєстрована, будь-яких доказів стосовно її проживання з ОСОБА_3 не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини до матеріалів справи не надано, а також що вони були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, надавали допомогу один одному.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 10 липня 1981 року(а.с.68).

25 липня 1986 року подружжя придбало за договором купівлі-продажу житловий будинок АДРЕСА_1; право власності на яке було зареєстровано за ОСОБА_3 (а.с.10).

ОСОБА_2 є матір'ю позивачки ОСОБА_1(а.с.6).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як зазначає ОСОБА_1 після смерті матері вона фактично прийняла спадщину, оскільки фактично проживала у цьому будинку та прийняла речі матері.

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_3 (а.с. 51).

10 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до 8 Харківської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (а.с. 14).

Відповідно до вимог ст.ст. 1258, 1264 ЦК України, ст. 3 СК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно вимог п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.

Факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_4, ОСОБА_3, та ОСОБА_1 підтверджується, крім її пояснень та письмових доказів, поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, допитаних у суду першої інстанції.

З пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вбачається, що з 80-х років вони знають ОСОБА_1 як свою сусідку, яка проживала у спірному будинку зі своїми батьками: матір'ю та батьком та донькою; спілкувалися з нею і вона постійно там проживала.

При цьому свідки сприймали цих осіб як сім'ю: донька, батьки та онука і навіть не зазначали, що ОСОБА_3 є вітчимом позивачки.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Що стосується заперечень Харківської міської ради, то вони судовою колегією не приймаються.

ОСОБА_1 є рідною донькою співвласниці спірного будинку; тривалий час проживала з матір'ю та вітчимом однією сім'єю, що підтвердили свідки і такі докази міськрадою не спростовані жодним чином.

Відносно відсутності позивачки в будинку на час смерті ОСОБА_3, то, як зазначила позивачка, на цей час вона виїхала до іншого міста на похорони своєї родички і тому була відсутня у будинку.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, піклувалися один одним.

Рішення суду ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права; підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради - відхилити.

Рішення Київського районного суду міста Харкова від 22 січня 2015 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді: