Рішення № 43631519, 07.04.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження: 22-ц/790/1093/15 Головуючий І інстанції -

Справа: №428/6700/14-ц Олійник В.М.

Категорія: аліменти Доповідач - Міненкова Н.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2015 року Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Міненкової Н.О.

суддів: Зазулинської Т.П., Кругової С.С.

за участю секретаря - Красношапка К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопада 2014 року ОСОБА_3 звернулася у суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 01.09.2010 року по 30.10.2014 року у сумі 110336,04 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те що , вона з ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується відміткою в паспорті серії НОМЕР_1

Від даного шлюбу у них народилася донька - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року., у 2006 року шлюб між сторонами був розірваний, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_2, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області від 06 березня 2007 року.

У зв'язку з тим, що відповідач добровільно відмовився приймати участь у вихованні дитини, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 року звернулася у суд з позовом про стягнення аліментів з ОСОБА_2 в розмірі 165 грн. щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.04.2006 року і до повноліття дитини.

19 серпня позивачка звернулась до Сєвєродонецького міського суду з заявою про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини і 21 серпня 2010 року Сєвєродонецький міський суд виніс рішення, яким стягнув з ОСОБА_2 аліменти у розмірі 25 % від всіх видів доходів, від дня подання позовної заяви а саме 19.08.2010 року і до досягнення донькою повноліття. У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 ухилявся від сплати аліментів у 2010 році вона звернулася з заявою про притягнення відповідача до кримінальної відповідальності та 26 жовтня 2010 року вироком Сєвєродонецького міського суду ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину, передбачено ст. 164 КК України, та призначено йому покарання у вигляді обмеження волі на один рік.

Відповідач виконує свої зобов'язання не в повному обсязі або не виконує зовсім, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за виконавчим листом № 2-4264/2010 від 26,10,2010 року, яка на 01.10.2014 року складає 14 681, 10 грн. В добровільному порядку відповідач відмовляється сплачувати заборгованість.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила задовольнити в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував та подав до суду заперечення на позовну заяву, в яких посилався на те що в довідці не міститься інформація щодо сплати ним аліментів на суму 650 грн. які він сплатив 17.09.2010 року та 21.09.2010 року, що підтверджується квитанціями, крім цього з нього рішення від 01.10.2014 року стягнуто на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання ОСОБА_6 у розмірі 1/6 частки від усіх видів його доходів щомісяця.

Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені, стягнуто з ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення аліментів за виконавчим листом № 2-4264/2010 від 26.10.2010 року за період з 01.09.2010 року по 19.12.2014 року у розмірі 117729,29.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове яким позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2 пеню за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 2000 грн.

Перевіривши матеріали справи обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що вина відповідача у несплаті аліментів була доведена вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 26.10 2010 року. Наявність у відповідача забов'язань по сплаті аліментів за іншим виконавчим листом не спростовує його вину і не впливає на обов'язок сплачувати аліменти на дитину.

Між тим, відповідач просив зменшити розмір аліментів з урахуванням норми ч.2 ст. 196 Сімейного Кодексу та надав суду докази свого матеріального положення та наявність у нього на утримання малолітньої дитини.

Судова колегія вважає, що розмір аліментів необхідно зменшити з урахуванням наступного.

Відповідно до ч.ч 1, 2 ст. 196 Сімейного кодексу України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального і сімейного стану платника аліментів.

Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснено, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

З вироку суду вбачається, що ОСОБА_2 свою вину повністю визнав та посилався на незадовільне матеріальне становище, відсутність постійної роботи. Заборгованість по аліментам утворилась за період з 01.08.2007 року по 01.09.2010 року в сумі 5940 грн. Ця сума була ним погашена у повному обсязі. Обставини що збільшують відповідальність ОСОБА_2 судом не виявлені( а.с.10).

З довідки виданій ВДВС Сєвєродонецького міського управління юстиції вбачається, що заборгованість за період з 01.09.2010 року по 01.10.2014 року склала 14 681,10 коп. При цьому вбачається, що аліменти не сплачувалися періодично, в залежності від наявних коштів. Так за 2011 рік аліменти не були сплачені в березні, липні та грудні За 2012 рік аліменти не були сплачені в лютому, травні та грудні та не у повному обсязі.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що до пред'явлення позову відповідач був ознайомлений з заборгованістю та її розрахунком та встановленим кінцевим терміном її погашення. Тобто, не тільки видати позивачці довідку про заборгованість, а й обов'язково повідомити відповідача про порушення її прав. Суд першої інстанції ці обставини не врахував, та розпочав стягнення пені з вересня 2010 року.

Проте, судова колегія не може погодитись з рішенням про повне задоволення позовних вимог, оскільки визначаючи розмір неустойки, що підлягав стягненню, суд мав виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності, визначених п. 6 ч. 1 ст. З ЦК України, а також врахувати майновий і сімейний стан платника аліментів.

Судом було встановлено, але залишилось поза увагою те, що відповідач сплачував аліменти, але допускав прострочення та сплату аліментів не у повному обсязі, виходячи із його матеріального становища, а також не було враховано, що на час розгляду справи на утриманні відповідача знаходилась малолітня дитина на яку за рішення суду були стягнуті аліменти. Усе це характеризує матеріальний стан відповідача як незадовільний, а також ступінь його вини. Суд цим обставинам належної оцінки не дав.

Судова колегія, з урахуванням наведених обставин справи , майнового та сімейного стану відповідача, виходячи з засад розумності та справедливості вважає за необхідне зменшити розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, що підлягає стягненню з відповідача до 15000 грн.

Відповідно до вимог ч.3 ст.88 ЦПК України у дохід держави з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог - в сумі 243 грн.

Керуючись ст.. 303,304,307,309,317,319 ЦПК України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Змінити рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19 грудня 2014 року, зменшивши стягнуту з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за виконавчим листом № 2-4264/2010 від 26.10.2010 року за період з 01.09.2010 року по 19.12.2014 року з 11772,29 до 15000 грн.

Зменшити стягнуту з ОСОБА_2 суму судового збору з 1177,30 грн. до 243 грн.

Рішення набирає законної сили після його проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий-

Судді -