Ухвала суду № 43626659, 07.04.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/55/2015(м)

264/4541/14-к

Категорія ст.ст. 296 ч. 4, 121 ч. 1 КК України Головуючий у 1 інстанції: Харитонової Г.Л.

Доповідач: Сєдих А.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 квітня 2015 року Колегія суддів судової палати у кримінальних

справах апеляційного суду Донецької області

у складі: головуючого судді Сєдих А.В.

суддів Герцика Р.В. Шигірта Ф.С.

при секретарі Брежневі Д.О.

за участю прокурора Саєнко М.М.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 24 листопада 2014 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12014050800000814 від 28.03.2014 року,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 24 листопада 2014 року обвинувачений

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Маріуполя Донецької області, громадянин України, що зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1;

засуджений за ст. 121 ч. 1 КК України до 6 років позбавлення волі, за ч. 4 ст. 296 КК України до 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років. Відповідно ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано покарання не відбуте за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 5 грудня 2013 року, яким його було засуджено за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки та остаточно призначено покарання у вигляді 6 років 6 місяців позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально - виконавчій установі закритого типу.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в сумі 1660,32 грн.

Вказаним вироком ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що він 27 березня 2014 року приблизно о 21 годині 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на прибудинковій території поблизу будинку № 80 по вул. Машинобудівників в Іллічівському районі, м. Маріуполя, діючи групою осіб, спільно з невстановленими під час судового розслідування особами, кримінальне провадження відносно яких виділено в окреме провадження, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, підійшли до раніше малознайомого ОСОБА_3, та використовуючи нікчемний привід, за те, що останній нібито образив їх знайомого, почали застосовувати до потерпілого фізичне насильство, а саме наносити йому численні удари кулаками рук по обличчю та тулубу, при цьому ОСОБА_2, дістав з карману ніж та наніс потерпілому один удар вказаним ножем по правому стегну та два у ділянку спини. В результаті протиправних дій ОСОБА_2, та осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження потерпілому ОСОБА_3 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: садна на спинці носа та у центрі лобово - тім'яної області, які ступенем тяжкості у своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень; рана в лівій надбрівній області з переходом на лобову область зліва, за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я; поверхневі рани в проекції підостної ямки правої лопатки та на задній поверхні правого стегна у верхній третині, які з ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

27.03.2014 року, приблизно о 22 годині 05 хвилин, ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, продовжуючи свої протиправні дії, знаходячись неподалік від магазину «АТБ», розташованого по вул. Курчатова 47, в Іллічівському районі м. Маріуполя, діючи групою осіб, спільно з невстановленими під досудового розслідування особами, кримінальне провадження відносно яких виділено в окреме провадження, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, підійшли до раніше незнайомого ОСОБА_4, та використовуючи нікчемний привід, за те, що останній нібито образив їх знайомого, та нібито є особою з нетрадиційною сексуальною орієнтацією почали застосовувати до потерпілого фізичне насильство, а саме наносити йому численні удари кулаками рук по обличчю та тулубу, при цьому ОСОБА_2, після завершення хуліганських дій іншими учасниками, дістав з карману ніж та, тримаючи його в правій руці, наніс потерпілому один удар у груди справа, а коли ОСОБА_4 від нанесеного удару впав, то ОСОБА_2 наніс ще вказаним ножем два удари в праве стегно, внаслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаного поранення правої половини грудної клітини, проникаюче у плевральну порожнечу, яке ускладнилося правостороннім пневмотораксом, яке за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент спричинення; по одній колото-різаній рані зовнішньої і задньої поверхні середньої третини правого стегна, закритий перелом кісток носу, які в сукупності за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що тягнуть за собою короткочасний розлад здоров'я.

В своїй апеляційній скарзі обвинувачений, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить вирок скасувати. При цьому він вказує що до нього з боку органів міліції застосувались катування та мордування, а також було порушено його право на захист. Вважає що його вина не була доказана .

Відповідно до вимог ст.. 403 КПК України прокурор Кассай А.Ю. відмовився від апеляційної скарги поданої 9.02. 2015 року до початку розгляду в апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника яки підтримали доводи апеляційної скарги, прокурора який бажає що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, перевіривши матеріали кримінального провадження, судова колегія вважає що апеляційна скарга необґрунтована та не може буті задоволено.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, яки є обґрунтованими.

Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про те, що події кримінальних порушень мали місце 27 березня 2014 року, на це вказують як потерпіли так і свідки.

Потерпіли ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснював що біля будинку № 80 по вул. Машинобудівельників його побили група осіб, прямо стверджував що саме ОСОБА_2 спричинив удар ножем в стегно, а коли він збирався втікати його затримали , та побіли. Він бачив у обвинуваченого в руці ножа.

Потерпілий ОСОБА_4 також стверджував що 27 березня 2014 року о 22 годин біля магазину АТБ що знаходиться у мікрорайону Курчатово використовуючи нікчемний привід, обвинувачений наніс йому удар ногою в голову,він почав тікати, але його наздогнали та обвинувачений наніс йому удар у груди та він відчув гострий біль та впав,однак ОСОБА_2 продовжував його бити.

Про те, що між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим мала місце бійка підтвердив свідок ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_6, ОСОБА_7 у судовому засіданні підтвердив що йому було відомо про факт бійки між обвинуваченим та потерпілими у час та місті встановленим судом першої інстанції.

Факт отримання тілесних ушкоджень потерпілими підтверджене як висновками СМЕ за №129 від 5.05.2014 р. та за № 290 від 8.05.2014 р. де вказані ушкодження в тому числі і колото-різанні поранення, так і поясненнями самого обвинуваченого, який не заперечував що саме він спричинив ножем тілесні ушкодження.

Таким чином, на думку колегії суддів, судом першої інстанції вина обвинуваченого ОСОБА_2 доведена в повному обсязі , оскільки сукупністю доказів суд правильно встановив що ОСОБА_2 скоїв злочин з хуліганських мотивів тобто грубо порушив громадянський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинений групою осіб, з застосуванням предмету, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, а також у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння що підпадають під ознаки правопорушення передбачених за ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 121 КК України.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що було порушено його право на захист, а саме те, що при першому допиті йому не був наданий захисник, являються безпідставними та необґрунтованими тому, що з матеріалів справи не вбачається того, що обвинувачений заявляв клопотання про надання йому захисника, окрім того, колегія звертає увагу що відповідно до ст. 52 КПК України участь захисника за скоєння кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 121 КК України не є обов'язковою, крім того клопотання про надання йому право на захист він заявив під час апеляційного розгляду.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що до нього робітниками міліції застосовувався психічний, моральний та фізичний тиск, на думку колегії судді, являються надуманими, так як під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції обвинуваченим ОСОБА_2 з приводу цього ніяких заяв не подавалось, та це питання не було предметом розгляду у суді першої інстанції та в загалі не розглядалось. Цій довід в апеляційної скарги, судова колегія розцінює як один зі способів захисту від пред'явленого обвинувачення.

Колегія суддів не може погодиться і с доводами обвинуваченого про те що він був вимушений захищатися від потерпілого ОСОБА_4, оскільки в судовому засіданні у суді першої інстанції встановленні обставини того, що саме обвинувачений с групою осіб підійшли до потерпілого, при цьому використовуючи нікчемний привід застосували фізичне насильство. Коли потерпілий почав тікати його здогнали та обвинувачений наніс ножем колото-різаное поранення грудної клітини, та поранення задньої поверхні правого стегна. Данні об'єктивні обставини вказують на те, що обвинувачений не захищався від нападу, а навпаки само він скоїв активні дії, та причинив потерпілому тілесні ушкодження.

В процесі досудового слідства та при розгляді справи в суді були встановлені та дослідженні всі обставин, з'ясування яких мало суттєве значення для правильного розгляду справи, допитані всі особи, покази яких мають суттєве значення для справи. Тому колегія суддів вважає, що доводи обвинуваченого ОСОБА_2 являються безпідставними.

Суттєвих порушень кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування вироку, по справі не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення. Вирок Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 24 листопада 2014 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду по розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді: