Ухвала суду № 43626656, 19.03.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11/775/13/2015(м)

0541/3180/2012

Категорія ст. 356 КК України Головуючий у 1 інстанції: Дзюба М.В.

Доповідач: Сєдих А.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Сєдих А.В.

суддів Герцика Р.В., Шигірта Ф.С.

за участю прокурора Зайко О.В.

засудженого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 жовтня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 жовтня 2014 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Калініно Воронізької області РФ, громадянин України, раніше не судимий, що зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1;

засуджений за ст. 356 КК України до штрафу у розмірі 850 гривень. Звільнено ОСОБА_1 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строку давності. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку та моральної шкоди задовільнений частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріального збитку 21 328 гривень.

Вказаним вироком ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він в жовтні 2007 року у невстановлений час, знаходячись на території автогаражного споживчого кооперативу «Автолюбитель 25» за адресою: м. Маріуполь, вул. Краснофлотська, 125а, усвідомлюючи, що гараж НОМЕР_1) йому на праві власності не належить та законність користування даним гаражем оспорюється ОСОБА_2, реалізував ОСОБА_3, пояснивши йому, що є власником гаражу, зазначений гараж, який на праві власності належить ОСОБА_2, без дозволу та згоди останньої, за що отримав грошові кошти. Своїми діями спричинив матеріальний збиток ОСОБА_2 на суму 21 328 грн., що в сто і більше раз перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто є значним збитком.

В своїй апеляційній скарзі та її доповненнях засуджений, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, суттєве порушення кримінально - процесуального закону однобічність та неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить вирок скасувати та закрити справу на підставі п.п.1,2 ст. 6 КПК України.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, думку прокурора, який просив апеляцію засудженого залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін, думку засудженого, який просив апеляцію задовольнити, а вирок суду скасувати та закрити справу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з таких підстав.

Доводи засудженого, які вказані в апеляцій, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено те, що ОСОБА_2 у встановленому законом порядку, який діяв на 06.11.1997 рік, придбала у ОСОБА_4 спірний гараж за біржовим контрактом НОМЕР_2, який зареєстрований на Азовській універсальній товарній біржі. Далі, при зміненні законодавства, яке вимагало нотаріального посвідчення угод з нерухомістю, ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання за нею права власності на цей гараж та отримала заочне рішення Приморського районного суду міста Маріуполя від 12.09.2007 року, в подальшому зареєструвала своє право власності в Маріупольському БТІ та отримала технічну документацію. Ті обставини, що вищезазначене заочне рішення було скасовано судом за заявою ОСОБА_1, суттєво не впливає на суть майнових прав ОСОБА_2 на цей гараж.

Доводи засудженого ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 придбала не той гараж, який йому належав, посилаючись на невідповідність нумерації гаража НОМЕР_1 та неточність в названі та адресі кооперативу, де знаходиться гараж, являються безпідставними. Ці розходження обумовленні інвентаризацією гаражей, яка була проведена у 2003 році, в результаті яких була змінена нумерація всіх гаражей в автогаражному кооперативі «Автолюбитель-25» та усунені судом в порядку ст. 315-1 КПК України в редакції 1960 року. Також згідно протоколу огляду від 28.09.2011 року, ОСОБА_2 знаходячись в автогаражному кооперативі «Автолюбитель-25» за адресою: місто Маріуполь, вул. Краснофлотська, 125а, вказала на гараж та розповіла про обставини його придбання у ОСОБА_4.

Колегія суддів вважає, що вина засудженого ОСОБА_1 повністю доведена судом першої інстанції, так як засуджений, згідно матеріалів справи, зробив у гаражі ремонт, користувався ним та продав його. При цьому на момент продажу гаражу засудженому ОСОБА_1 було відомо про претензії ОСОБА_2 на цей гараж, що підтверджується показами самої потерпілої ОСОБА_2, показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також показами самого засудженого ОСОБА_1, з яких вбачається, що до продажу гаражу до нього приходила якась жінка, яка не назвала своєї фамілії та пред'являла претензії з приводу гаражу. При цьому ОСОБА_1 не отримав у встановленому законом порядку право власності чи право користування спірним гаражем, оскільки на той момент об'єкт вже належав на праві власності ОСОБА_2, а отже, реалізувавши гараж ОСОБА_3, він розпорядився даним майном самовільно, всупереч встановленого законом порядку.

В процесі досудового слідства та при розгляді справи в суді були встановлені та дослідженні всі обставин, з'ясування яких мало суттєве значення для правильного розгляду справи, допитані всі особи, покази яких мають суттєве значення для справи. Тому колегія суддів вважає, що доводи засудженого ОСОБА_1 являються безпідставними.

Судом першої інстанції було правильно встановлено, що засуджений ОСОБА_1 розпорядився та реалізував спірний гараж, який належав ОСОБА_2, тобто вчинив будь які противоправні дії з направленим умислом, що підпадає під діяння передбачене ст.. 356 КК України.

Суттєвих порушень кримінально-процесуального закону, які були б підставою для скасування вироку, по справі не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 жовтня 2014 року у відношенні ОСОБА_1 залишити без змін.

Судді: