Вирок № 43623169, 03.03.2015, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/381/15-к

Пров. № 1-кп/544/41/2015

В И Р О К

іменем України

03 березня 2015 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Сайко О.О.,

за участі секретаря Костенко Т.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Пирятинського районного суду на вул. Леніна, 41 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 12015170290000075 від 14.02.2015, відносно обвинуваченого

ОСОБА_1, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, військовозобов'язаного, не одруженого, освіта неповна середня, такого, що не має утриманців, військових та спеціальних звань немає, не працюючого, не є учасником бойових дій, не приймав участі в ліквідації аварії на ЧАЕС, не депутат, в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

із участю сторін кримінального провадження з боку обвинувачення: прокурора Чубика Я.О., із боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_1,

у с т а н о в и в :

Органами досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_1, висунуто підозру про те, що він у вересні місяці 2014 року, на березі річки Оржиця неподалік від с. Смотрики Пирятинського району Полтавської області, знайшов металевий предмет зовні схожий на пістолет, який незаконно придбав, переніс до себе додому та в подальшому носив при собі. 14 лютого 2015 року о 13-35 год. поблизу кафе «Хмільна осінь», яке знаходиться на вул. Червоноармійській м. Пирятина Полтавської області, ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції за вчинення адміністративного правопорушення, в ході особистого огляду якого виявили та вилучили вищевказаний металевий предмет, який згідно висновку експерта є вогнепальною зброєю - обрізом сигнального пістолета зразка 1930 року калібру 26,5 мм зі вставкою, виготовлений промисловим способом із внесенням змін до його конструкції, які виражаються в укорочуванні ствола саморобним способом, який обвинувачений незаконно носив при собі без передбаченого законом дозволу.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 органами досудового розслідування за ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, відповідає змісту обвинувального акта.

Між прокурором прокуратури Пирятинського району Полтавської області Чубиком Я.О. і обвинуваченим ОСОБА_1 24 лютого 2015 року була укладена угода про визнання винуватості.

Відповідно до угоди про визнання винуватості підозрюваний беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

В угоді зазначається також узгоджене її сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк три роки. На підставі ст. 75 КК України сторони погодили звільнення обвинуваченого від покарання з іспитовим строком.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить із того, що відповідно до ст. 468 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Як передбачено ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, унаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є тяжким злочином та внаслідок його вчинення шкода завдана лише суспільним інтересам.

У судовому засіданні встановлено, що зміст даної угода про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Судом установлено, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, положення ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки невиконання угоди, передбачені ч. 1 ст. 476 КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 474 КПК України, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом установлено, що підстави для відмови в затвердженні даної угоди, передбачені ч.7 ст. 474 КПК України, відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 75 КК суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Згідно приписів пункту першого частини третьої статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди про визнання винуватості.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором прокуратури Пирятинського району Полтавської області Чубиком Я.О. і обвинуваченим ОСОБА_1

Цивільний позов заявлено не було.

Речові докази суду не надавалися.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався.

Відповідно до частини 2 ст. 123 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

У даному кримінальному провадженні документально підтверджені витрати на проведення судово-балістичної експертизи в сумі 245 грн 52 коп, які підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -

у х в а л и в :

Угоду про визнання винуватості від 24 лютого 2015 року по кримінальному провадженню, унесеному до ЄРДР за № 12015170290000075 від 14.02.2015, укладену між прокурором прокуратури Пирятинського району Полтавської області Чубиком Ярославом Олександровичем і обвинуваченим ОСОБА_1, затвердити.

Визнати ОСОБА_1 винуватим за ч. 1 ст. 263 КК України та призначити узгоджене покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, витрати на залучення експерта для проведення судово-балістичної експертизи № 139 від 20.02.2015 у кримінальному провадженні, унесеному до ЄРДР за № 12015170290000075 від 14.02.2015, в сумі 245 (двісті сорок п'ять) грн 52 коп, на користь держави в УДКСУ у Пирятинському районі, код установи банку 831019, код ЄДРПОУ 37958534, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, розрахунковий рахунок 31118115700379, код класифікації доходів бюджету 24060300 "Інші надходження".

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених пунктами 1 та 2 частини 4 ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: