Вирок № 43623165, 03.03.2015, Пирятинський районний суд Полтавської області

№ 544/267/15-к

пров. № 1-кп/544/32/2015

В И Р О К

іменем України

03 березня 2015 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого - судді Сімонової С.Г.,

за участі секретаря Пірогова В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду на вул. Леніна, 41 кримінальне провадження, унесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 12014170290000595 від 14.10.2014, відносно

ОСОБА_1, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, директора ТОВ "Гребінкаторф", одруженого, такого, що має на утриманні малолітню дитину, не має військових та спеціальних звань, урядових нагород, участі у військових діях не приймав, раніше не судимого,

якому органами досудового розслідування висунуто підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі КК) ,

із участю сторін кримінального провадження із боку обвинувачення: прокурорів Лещенка А.О., Міщенка Р.В., потерпілого ОСОБА_2, із боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_1, його захисника адвоката ОСОБА_3,

У С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_1 13 жовтня 2014 року близько 23 години 30 хвилин, керуючи транспортним засобом RENAULT LOGAN державний номерний знак НОМЕР_3 у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п/п а п. 2.9 Правил дорожнього руху (далі ПДР), яким установлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, на 135 кілометрі + 750 метрів автодороги Київ-Харків при здійсненні обгону на ділянці дороги в межах дії знаку, передбаченого п. 3.29 ПДР "Обмеження максимальної швидкості", яким забороняється рух із швидкістю, що перевищує зазначену на знакові, та відповідно до якого максимальною швидкістю руху є 70 км/год, перевищив вищезазначену дозволену швидкість руху транспортного засобу, що призвело до втрати керування над автомобілем та наїзду на металеву огорожу, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР відповідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним, п. 12.9 (б) ПДР, яким водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.1, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, унаслідок чого пасажир автомобіля ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому середньої третини лівого стегна із забійною раною стегна та саден шкіри волосяної частини голови, тулубу, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою винуватість у вчиненні злочину визнав та пояснив, що 13 жовтня 2014 року близько 23 години 30 хвилин, керуючи транспортним засобом RENAULT LOGAN державний номерний знак НОМЕР_3 у стані алкогольного сп'яніння на 135 кілометрі + 750 метрів автодороги Київ-Харків, порушив дозволену швидкість руху, унаслідок чого втратив керування над автомобілем та наїхав на металеву огорожу, унаслідок чого ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердив обставини про спричинення йому тілесних ушкоджень, що вказані в обвинувальному акті.

Суд, реалізуючи своє право, передбачене частиною 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, ураховуючи, що учасники судового розгляду проти цього не заперечують.

З'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз'яснено, що вони в такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії підсудного ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності зі ст. 65 КК, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до вимог ст. 65 КК, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого згідно п. 1 ч. 1 ст. 66 КК, суд визнає його щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, згідно п. 13 ч. 1 ст. 67 КК, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

Ураховується також особа обвинуваченого, який є молодим, за місцем роботи та проживання характеризується виключно позитивно, має на утриманні малолітню дитину, до кримінальної та адміністративної відповідальності раніше не притягався, займається суспільно-корисною працею.

Суд приймає до уваги часткове відшкодування обвинуваченим спричиненої злочином майнової шкоди.

На підставі викладеного, ураховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини скоєного злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особу винного, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до висновку про необхідність обрання підсудному покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 286 КК, із звільнення від відбування такого покарання з випробовуванням відповідно до ст. 75 КК з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК.

При цьому суд уважає за можливе не застосовувати до обвинуваченого додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки порушення Правил дорожнього руху він скоїв вперше та його робота пов'язана з необхідністю постійного пересування, втрата роботи обвинуваченим значно ускладнить відшкодування потерпілому завданої шкоди.

Підстав для застосування при призначенні покарання обвинуваченому ст. 69 КК суд не знаходить, оскільки злочин скоєно в стані алкогольного сп'яніння та в результаті його скоєння настали тяжкі наслідки - отримання потерпілим тяжкого тілесного ушкодження.

Потерпілим ОСОБА_2 на досудовому розслідуванні пред'явлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення з нього матеріальної шкоди у сумі 23479 гривень 49 коп та 55000 гривень моральної шкоди.

Свої позовні вимоги потерпілий обґрунтовує тим, що у зв'язку із отриманням тілесних травм від вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, він тривалий час лікувався в хірургічному відділенні Пирятинської ЦРЛ, за час лікування переніс дві тяжкі хірургічні операції 14.10.2014 та 07.11.2014, після цього йому було призначено курс лікування та фізіотерапевтичні процедури, у результаті чого ним було витрачено на лікування 18580 гривень 49 копійок. Крім цього, унаслідок дорожньо-транспортної пригоди було зіпсовано речі позивача: шкіряні кеди, камуфляжна форма, вітрівка, футболка, мобільний телефон ТЕХЕТ ТМ4104R-3.169 на загальну суму 4 899 гривень.

У судовому засіданні потерпілий змінив позовні вимоги з урахуванням того, що обвинувачений частково відшкодував йому майнову шкоду в сумі 7000 грн, тому просить стягти з обвинуваченого у відшкодування майнової шкоди 16479 грн 49 коп.

Також, потерпілий уважає, що унаслідок вчинення кримінального правопорушення йому була спричинена моральна шкода, яка полягає у підвищеній знервованості, погіршенні сну та апетиту, втрати спокою, появі головного болю, систематичних болів у нозі та внутрішніх органах, порушення життєвого укладу в житті, яка оцінена ним у 55000 гривень.

При вирішенні питання цивільного позову суд виходить з наступного.

У рекомендації № R(85)11 щодо положення потерпілого в рамках кримінального права і кримінального процесу, прийнятій Комітетом міністрів Ради Європи від 28.06.85, наголошується на необхідності приділяти більше уваги потребам потерпілого на всіх етапах кримінального процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.

Як передбачено ч. 1 ст. 1177 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно приписів ст. 23 ЦК особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру шкоди враховуються вимоги розумності та справедливості.

Як передбачено п. 9 постанови пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, ураховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що діями обвинуваченого потерпілому ОСОБА_2 завдана матеріальна шкода у розмірі 23479 гривень 49 коп, яка частково відшкодована обвинуваченим, тобто, підлягає до задоволення 16479 (23479-7000=16479) грн 49 коп.

Суд також приходить до висновку, що діями обвинуваченого потерпілому завдана також моральна шкода, яка полягає у фізичних стражданнях, необхідності змін у життєвих стосунках, порушеннях життєвого укладу у житті, і розмір такої шкоди суд, ураховуючи вимоги розумності та справедливості, визначає у розмірі 30 000 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково.

На досудовому розслідуванні ухвалою слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 17.01.2015 накладено арешт на належний обвинуваченому автомобіль RENAULT LOGAN державний номерний знак НОМЕР_3.

На думку суду, арешт на вказаний автомобільне не підлягає скасуванню, у зв'язку із відсутності для цього підстав передбачених ч. 4 ст. 174 КПК.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Указані обставини відсутні.

Витрати на залучення експерта в даному кримінальному провадженні становлять 611 гривень 80 копійок.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Речові докази суду не надавалися.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком два роки та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов'язку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця мешкання чи роботи.

Позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1, народження ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканця АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_4, виданий Лохвицьким РВ УМВС України в Полтавській області 16.05.2007, ІДН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2, народження ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця АДРЕСА_3, паспорт НОМЕР_5, виданий Гребінківським РВ УМВС України в Полтавській області 03.12.1998, ІДН НОМЕР_2 у відшкодування матеріальної шкоди 16479 (шістнадцять тисяч чотириста сімдесят дев'ять гривень 49 коп та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 30000 (тридцяти тисяч) грн, а всього стягнути на користь потерпілого ОСОБА_2 з обвинуваченого ОСОБА_1 46479 (сорок шість тисяч чотириста сімдесят девять) гривень 49 коп.

Арешт, накладений на автомобіль RENAULT LOGAN державний номерний знак НОМЕР_3 ухвалою слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 17.01.2015 у кримінальному провадженні, унесеному до ЄРДР за № 12014170290000595 від 14.10.2014, не скасовувати.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1, народження ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканця АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_4, виданий Лохвицьким РВ УМВС України в Полтавській області 16.05.2007, ІДН НОМЕР_1 витрати на залучення експерта для проведення авто-технічної експертизи № 450 від 04.12.2014 у розмірі 611 (шістсот одинадцять) грн 80 копійок у кримінальному провадженні, унесеному до ЄРДР за № 12014170290000595 від 14.10.2014, на користь держави в УДКСУ у Пирятинському районі, код установи банку 831019, код ЄДРПОУ 37958534, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, розрахунковий рахунок 31118115700379, код класифікації доходів бюджету 24060300 "Інші надходження".

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження також мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку суду не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні.

Головуючий: