Ухвала суду № 43621817, 14.04.2015, Апеляційний суд Сумської області

.

Справа №591/4878/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Мальована-Когер В. В.Номер провадження 22-ц/788/418/15 Суддя-доповідач - Маслов В. О. Категорія - 45

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

14 квітня 2015 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Маслова В. О.,

суддів - Левченко Т. А. , Собини О. І. ,

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 23 січня 2015 року

в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зарічник» до ОСОБА_3 про стягнення боргу за надання житлово - комунальних послуг,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 23 січня 2015 року позов ТОВ «Зарічник» задоволено. Сягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Зарічник» заборгованість по експлуатаційним витратам у сумі 719 грн. 16 коп. та 243 грн. 60 коп. судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що ТОВ «Зарічник» не надало жодного доказу, який би підтверджував факти надання послуг. Звертає увагу, що суд оголосив надані позивачем документи про надання послуг з водопостачання та водовідведення, але товариство взагалі не надає вказаних послуг. Вважає, що місцевим судом не досліджені причини пропуску позовної давності.

Заслухавши пояснення представника позивача Клюшнікову В.Я., яка вважала рішення місцевого суду правильним, а апеляцій скаргу необгрунтованою, розглянувши матеріали справи в межах заявленого позову і доводів апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає відхиленню на підставі ч. 1 ст. 308 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3, його дружина ОСОБА_5 та син ОСОБА_3 зареєстровані в АДРЕСА_1, особовий рахунок відкрито на ім'я відповідача, що підтверджується довідкою ТОВ «Зарічник» на а.с. 7.

Місцевим судом встановлено, що вказаний будинок належить Житлово - будівельному кооперативу - 65 «Старт», що також підтверджується довідкою на а.с. 7.

Згідно із статутом ТОВ «Зарічник», копія якого є на а.с. 65 - 67, товариство є юридичною особою, предметом діяльності якого є надання послуг по утриманню житлового фонду.

Між ТОВ «Зарічник» та Житлово - будівельним кооперативом - 65 «Старт» 01 листопада 2006 року укладено Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з подальшими змінами внесеними Додатковою угодою № 1 від 01 серпня 2009 року, копії яких є на а.с. 9 - 11. Даний договір діяв до 31 березня 2013 року.

Предметом договору є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання прибудинкових територій, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо) у будинку АДРЕСА_1. Споживач згідно умов договору повинен своєчасно оплатити ці послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що виконавець надає послуги відповідно до затвердженого органом місцевого самоврядування рішення про структуру тарифів, періодичність та строки виконання робіт, що додаються до договору.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, ТОВ «Зарічник» просило суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті житлово - комунальних послуг в сумі 719 грн. 16 коп. за період з 01 серпня 2010 року по 31 березня 2013 року.

Розрахунок заборгованості по особовому рахунку ОСОБА_3 за № НОМЕР_1 є на а.с. 8 з якого вбачається, що борг споживача за вказаний період з оплати квартплати/експлуатаційних витрат/ та комунальної енергії складає 719 грн. 16 коп.

В судовому засіданні місцевого суду встановлено, що за спірний період позивач виконував умови договору, зокрема, прибирав прибудинкову територію, обслуговування мешканців диспетчерською службою, паспортистом, бухгалтером, аварійною службою, проводив загальні весняні та осінні огляди будинку, готував будинок до зими, виконував роботи з перевірки вентиляційних та димових каналів, протиепідемічні та профілактичні дезінфекційні роботи, що також підтверджується графіками та актами виконаних робіт, копії яких є на а.с. 84 - 88.

Також встановлено, що плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території мешканцям будинку нараховувалась згідно тарифів на вказані послуги, затверджених рішенням виконкому Сумської міської ради № 382 від 28 липня 2009 року «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в будинках житлово - будівельних кооперативів», копія якого є на а.с. 79.

Правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються ст.ст. 526, 901 - 903 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», вказаним вище Типовим договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Відповідно п. 4 ст. 11 ЦК України підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків сторін є акти органу місцевого самоврядування, тобто на основі рішення Виконкому між сторонами виникли права та обов'язки одній стороні для надання послуг ,а іншій для їх оплати.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. Судом встановлено, що не дивлячись на намагання позивача до укладення договору з відповідачем про надання послуг, такий договір так і не був укладений через відмову останнього.

Задовольняючи позов ТОВ «Зарічник» та стягуючи з ОСОБА_3 заборгованість по сплаті житлово - комунальних послуг в сумі 719 грн. 16 коп. за період з 01 серпня 2010 року по 31 березня 2013 року, місцевий суд виходив з того, що споживачем не виконано зобов'язань щодо сплати наданих позивачем послуг внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з боржника. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Доводи апелянта, що ТОВ «Зарічник» не надало жодного доказу, який би підтверджував факти надання послуг позивачу як мешканцю квартири, не зробило розрахунку їх вартості є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування рішення суду. Вказані обставини досліджувались місцевим судом та встановлено, що між ТОВ «Зарічник» та кооперативом 01 листопада 2006 року укладено договір з терміном дії до 31 березня 2013 року, примірник якого відмовився отримати ОСОБА_3 та за умовами якого товариство надавало послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. З розрахунку заборгованості на а.с. 8 вбачається, що відповідач на протязі з 01 серпня 2010 року по 31 березня 2013 року не сплатив жодної копійки за квартплату/експлуатаційні витрати/ та комунальну енергію внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість у розмір 719 грн. 16 коп. Виконання ТОВ «Зарічник» обов'язків по наданню послуг підтвердили свідки, які були допитані в судовому засіданні місцевого суду, зокрема, голова кооперативу ОСОБА_6 та старший під'їзду в якому мешкає відповідач. Також вказані обставини підтверджуються графіками та актами проведених робіт (а.с. 84 - 88).

Необґрунтованими виглядають доводи апелянта про дослідження місцевим судом не тих доказів, доказів, які не мають значення для справи. Судом першої інстанції дотримані правила ст.ст. 58, 59 ЦПК України про належність і допустимість доказів. Та обставина, що відповідач не бачив як виконувалися роботи в будинку по періодичній перевірці та прочистці димових та вентиляційних каналів, внутрішньо - будинкових електромереж, по дератизації і дезинсекції і інших робіт і послуг зовсім не означає, що ці роботи і послуги не проводилися і не надавалися. Позивач надав суду достатні докази на підтвердження заявленого позову. Відповідач роками не оплачував не тільки експлуатаційні витрати, які складали 21 грн. 68 коп. в місяць, а і комунальну електроенергію (освітлення під'їзду, коридорів і сходів будинку, інших підсобних приміщень), яка складала 52 копійки в місяць. Встановивши, що саме відповідач був споживачем наданих послуг, суд мав підставу стягнути з нього суму заборгованості.

Твердження апелянта, що місцевим судом не досліджені причини пропуску позовної давності також не знайшли свого підтвердження, оскільки суд взяв до уваги ту обставину, що 03 серпня 2013 року ТОВ «Зарічник» звернулося до Зарічного районного суду м. Суми із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання житлово - комунальних послуг (а.с.16, 18), тобто вчинив дії по прериванню позовної давності та стягнув заборгованість у межах трирічного строку позовної давності починаючи з серпня 2010 року по день дії договору, тобто по 31 березня 2013 року. Наказ місцевого суду від 03 вересня 2014 року був скасований цим же судом 24 вересня 2014 року.

Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про порушення його прав при наданні позивачем житлово - комунальних послуг та за які станом на 31 березня 2013 року його борг становить 719 грн. 16 коп., а тому суд обґрунтовано задовольнив позов ТОВ «Зарічник» та стягнув із ОСОБА_3 на користь позивача суму заборгованості.

Таким чином, суд першої інстанції з достатньою повнотою з'ясував обставини справи, дав оцінку зібраним доказам у відповідності зі ст.212 ЦПК України і постановив рішення, яке відповідає доказам у справі і вимогам закону.

Оскільки апелянт не оплатив апеляційну скаргу судовим збором і ця сплата була відстрочена до розгляду справи по суті, то при відхиленні апеляційної скарги з апелянта на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 121 грн. 80 коп. Це відповідає вимозі ст. 3 ч. 2 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 23 січня 2015 року в даній справі залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 121 грн. 80 коп. судового збору на користь Держави Україна.

Рішення місцевого суду і ухвала апеляційного суду набрали законної сили, але можуть бути оскаржені в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -