Постанова № 43618604, 15.04.2015, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №340/50/15-а

Номер провадження №2-а/340/13/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого-судді Атаманюка Р.І.,

з участю секретаря Ласкурійчук С.І.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Ватаманюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі про визнання протиправними дій щодо зменшення розміру пенсії, зобов'язання здійснити переахунок та виплату пенсії,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся в Верховинський районний суд із зазначеним адміністративним позовом до відповідача.

Позовні вимоги мотивує тим, що він з 18.05.2007 року отримує пенсію. 15.09.2010 року звернувся до управління ПФУ у Верховинському районі із заявою про перерахунок пенсії з більшого заробітку, долучивши довідки №5 та №6 від 04.01.2010 року про роботу та заробітну плату у САФ "Лісовик" де працював робітником по виготовленню товарів непродовольчої групи. В 2012 році після проведення перевірки достовірності довідок, виданих САФ "Лісовик" відповідачем було зменшено розмір його пенсії та прийнято рішення №16 від 26.10.2012 року про щомісячне утримання 20% із пенсії до повного погашення переплати в сумі 19247,14 грн.

В жовтні 2012 року відповідач звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із позовом до нього про відшкодування незаконно отриманих сум пенсій з 01.09.2010 року по 30.06.2012 року в розмірі 19247,14 грн. Постановою суду від 02.01.2013 року в позові відмовлено та ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013 року дану постанову залишено без змін.

Також постановою Верховинського районного суду від 10.04.2014 року було задоволено його позов та визнано протиправним і скасовано рішення комісії управління ПФУ у Верховинському районі №16 від 26.10.2012 року про щомісячне утримання 20% із його пенсії до повного погашення переплати в сумі 19247,14 грн. та зобов'язано відповідача виплатити йому суму утриманих коштів із пенсії на підставі рішення №16 від 26.10.2012 року. Дану постанову ухвалою колегії Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2013 року залишено без змін.

Однак відповідач починаючи з 30.06.2012 року продовжує виплачувати йому пенсію у зменшеному розмірі і відмовляється здійснити перерахунок пенсії з врахуванням заробітної плати за період з 18.02.1991 року по 01.03.1996 року у САФ "Лісовик". Таку відмову відповідача вважає протиправною, а тому просить позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач та його представник заявлений позов підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, суду пояснила, що за результатами перевірки правильності призначення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 було виявлено, що довідки про його роботу та заробітну плату у САФ "Лісовик" від 04.01.2010 року, які він надав для перерахунку пенсії не відповідають дійсності. На підставі цих фіктивних довідок позивачу було безпідставно збільшено розмір пенсії. Після проведення перевірки розмір пенсії ОСОБА_1 з 30.06.2012 року приведено у відповідність до норм закону, а тому позовні вимоги вважає безпідставними. Крім цього вважає, що позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду, просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідка, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

З 2007 року ОСОБА_1 управлінням Пенсійного фонду України у Верховинському районі призначено пенсію по інвалідності.

В вересні 2010 року позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії із більшого заробітку.

Разом із заявою він представив і довідки від 04.01.2010 року №5 та №6, видані Спільною акціонерною фірмою "Лісовик".

У відповідності до довідки за №6 ОСОБА_1 в період з 18.02.1991 року по 12.04.1995 року працював в САФ "Лісовик" робітником по виготовленню товарів непродовольчої групи.

Згiдно довiдки за №5 - заробiтна плата в перiод з березня 1991 року по лютий 1996 року нараховувалась йому щомiсячно.

За результатами дослiдження вищезгаданих довідок УПФУ у Верховинському районі зроблено висновок, що вони фіктивні, що стверджується витягом із аудиторського звіту про результати внутрішнього аудиту стану надходження та використання коштів в управлінні ПФУ у Верховинському районі за період з 01.06.2010 року по 01.06.2012 року (а.с. 58-61).

З цих підстав управлінням ПФУ у Верховинському районі з 30.06.2012 року зменшено розмір пенсії ОСОБА_1, за період з 01.09.2010 року по 30.06.2012 року нараховано по пенсійній справі №111080 переплату пенсії в сумі 19247,14 грн. та 26.10.2012 року прийнято рішення № 16 про щомісячне утримання 20% із пенсії позивача до повною погашення переплати(а.с.18-20).

В грудні 2012 року відповідач звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування незаконно отриманих сум пенсій з 01.09.2010 року по 30.06.2012 року в розмірі 19247,14 грн. Постановою суду від 02.01.2013 року в позові відмовлено та ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013 року дану постанову залишено без змін(а.с.12-16).

Також постановою Верховинського районного суду від 10.04.2014 року було задоволено позов ОСОБА_1 та визнано протиправним і скасовано рішення комісії управління ПФУ у Верховинському районі №16 від 26.10.2012 року про щомісячне утримання 20% із його пенсії до повного погашення переплати в сумі 19247,14 грн. та зобов'язано відповідача виплатити йому суму утриманих коштів із пенсії на підставі рішення №16 від 26.10.2012 року. Дану постанову ухвалою колегії Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2013 року залишено без змін(а.с.18-20).

За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно із статтею 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що набув чинності із 01.01.2004 року, страховий стаж -період(строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Встановлено, що Спільна акцірнерна фірма "Лісовик" була зареєстрована рішенням виконкому Верховинської районної ради народних депутатів №233 від 11.12.1991 року за зверненням засновників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 62).

Із листа ДПІ у Верховинському районі за вих.№303/600/18/11 від 23.02.2015 року встановлено, що САФ "Лісовик" перебувала на обліку в ДПІ у Верховинському районі з 1994 по 2002 роки(а.с.50).

В довідці №6 від 04.01.2010 року зазначено, що позивач ОСОБА_1 працював у САФ "Лісовик" з 18.02.1991 року по 12.04.1995 року, однак в довідці №5 від 04.01.2010 року вказано, що зарплата йому виплачувалась до лютого 1996 року(а.с.5,6).

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що окремі відомості зазначені в довідках №№5,6 від 04.01.2010 року не підтвердились в судовому засіданні, зокрема не підтверджено періоди роботи позивача та отримання ним заробітної плати в САФ "Лісовик" у період з березня по листопад 1991 року та з травня 1995 року по лютий 1996 року.

Разом з цим представником відповідача не подано належних доказів, які б підтверджували фіктивність довідок, виданих САФ "Лісовик" 04.01.2010 року, зокрема в тій частині, яка підтверджує факт роботи та отримання заробітної плати ОСОБА_1 у САФ "Лісовик" з грудня 1991 року по квітень 1995 року.

При таких обставинах сам факт наявності у відповідача сумнівів щодо достовірності довідок не може слугувати підставою для припинення виплати пенсії позивачу в раніше призначеному розмірі (згідно статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Крім цього факт роботи позивача у САФ"Лісовик" у період 1991-1995 років підтвердив допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4

У зв'язку з наведеним суд, вважає обгрунтованими позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій відповідача щодо виплати йому зменшеного розміру пенсії та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії з урахуванням заробітної плати по сумісництву у САФ "Лісовик" за період роботи з грудня 1991 року по квітень 1995 року, згідно даних зазначених у довідці про заробіток для обчислення пенсії, виданій САФ "Лісовик" за вих.№5 від 04.01.2010 року.

Відповідно до положень, встановлених ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адмністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Представник відповідача наполягає на тому, що позивач пропустив 6-ти місячний строк зверненння до суду та ним подано до суду клопотання про застосування строків позовної давності, яке в даному випадку підлягає до задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач подав позовну заяву в суд 21.01.2015 року, просить зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок та виплату пенсії з 30.06.2012 року, однак не подав до суду заяву чи клопотання про поновлення строку зверненння до суду та документи, які б свідчили про поважність пропуску терміну звернення до суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткову підставність позовних вимог з врахуванням строків позовної давності та вважає, що слід зобов'язати відрповідача здійснти перерахунок та виплату пенсії позивачу з 21.07.2014 року.

На підставі ст.ст. 8, 19, 22, 124 Конституції України, ст.ст.56,101,103, 104 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст. ст. 17,24,49,50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 1166, 1215 ЦК України, ст. ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області щодо виплати ОСОБА_1 зменшеного розміру пенсії без урахування періоду його роботи по сумісництву у Спільній акціонерній фірмі "Лісовик" з грудня 1991 року по квітень 1995 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період роботи по сумісництву у Спільній акціонерній фірмі "Лісовик" з грудня 1991 року по квітень 1995 року відповідно до відомостей, зазначених у довідці про заробіток для обчислення пенсії, виданій САФ "Лісовик" за вих.№5 від 04.01.2010 року, почиинаючи з 21.07.2014 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Верховинський районний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: _____ Р. І. Атаманюк