Рішення № 43615287, 14.04.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 2/15/14-6/13/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

14.04.2015 Справа № 908/1463/14

За позовом Приватного підприємства „Мирненський булочно - кондитерський комбінат" (вул. Шкільна, буд. 22, смт. Мирне Мелітопольського району Запорізької області, 72350; поштова адреса: вул. Фрунзе, буд. 53, м. Мелітополь Запорізької області, 72310)

До Товариства з обмеженою відповідальністю „АНДРІЇВСЬКЕ" (вул. Кірова, буд. 16, с. Андріївка Якимівського району Запорізької області, 72550)

Про стягнення 498 000 грн.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача: Безух А.М. - дов. від 20.03.2015р.

Від відповідача: Сосніна Л.І. - дов. №3 від 22.05.2014р.

Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного підприємства „Мирненський булочно - кондитерський комбінат" смт. Мирне Мелітопольського району Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю „АНДРІЇВСЬКЕ" с. Андріївка Якимівського району Запорізької області про стягнення 498 000 грн., суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача суму передплати в розмірі 300 000 грн. та проценти за користування грошовими коштами в сумі 108 000 грн., згідно договору купівлі - продажу майбутнього врожаю № 23/4 від 23.04.2013р.

18.03.2015р. від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог №23 від 10.03.2015р., де він просить стягнути з відповідача суму передплати в розмірі 300 000 грн. та проценти за користування грошовими коштами в сумі 198 000 грн., згідно договору купівлі - продажу майбутнього врожаю № 23/4 від 23.04.2013р., та інфляційні витрати в сумі 92 100 грн.

Заява позивача про збільшення позовних вимог приймається судом частково, тільки в частині збільшення позовних вимог про стягнення з відповідача відсотків за користування грошовими коштами в розмірі 198 000 грн. у зв'язку з наступним:

Згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З вищевикладеного слідує, що в порядку статті 22 ГПК України можна збільшити лише розмір і тільки позовних вимог, тобто тих вимог, які вже були заявлені у позові.

Оскільки позивач в позовній заяві не просив стягнути з відповідача інфляційні витрати, то вимоги про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 92 100 грн. є новими вимогами. Новими вимогами є вимоги, які не були заявлені в позовної заяві.

Стаття 22 ГПК України не передбачає можливість подачі нових вимог.

За таких підстав, суд розглядає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми передплати в розмірі 300 000 грн. та процентів за користування грошовими коштами в сумі 198 000 грн.

В частині стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 92 100 грн. заява позивача не була прийнята по вказаним вище підставам. При цьому суд вказав позивачу що він не позбавлений права звернутися з цими новими вимогами з окремим самостійним позовом.

Відповідач надав суду відзив, де вказав наступне: 23.04.2013 року був укладений договір купівлі-продажу майбутнього врожаю № 23/4 між ПП «Мирненський булочно-кондитерський комбінат» і ТОВ «Андріївське». Позивач перерахував вартість продовольчої пшениці майбутнього врожаю в розмірі 300 тис. грн., яку відповідач повинен передати позивачу в серпні 2013р. в кількості 187,5 тн. Пунктом 2.5 договору визначено, що право власності на товар переходить до позивача в момент здійснення оплати товару. Як власник товару, позивач в договорі визначив, що з моменту здійснення оплати товару має право самостійно охороняти товар (майбутній врожай), самостійно проводити його збирання у випадку, коли є загроза втрати (загибелі) майбутнього врожаю або його частини (п.2.5 договору) . Але протягом двох сезонів вирощування пшениці позивач не вчинив жодних дій для того, щоб отримати придбаний врожай, який є власністю позивача. Про це свідчить і даний позов в даній справі про повернення саме коштів, а не товару. Саме погодні умови спричинили значні пошкодження посівів сільськогосподарських культур у 2012-2014рр., що підтверджуємо Висновком ТПП України № 2821/05-4 від 03.09.2014р., № 1777/05-4 від 09.08.2013р., № 2608/05-4 від 08.11.2012р. Розглянувши вимоги позивача про стягнення суми боргу за договором купівлі-продажу майбутнього врожаю № 23/4 від 23.04.2013р., відповідач має підтвердити, що отримував від позивача кошти з метою використання їх у своїй статутній діяльності - вирощування продовольчої пшениці. Підприємство відповідача розташоване на півдні Запорізької області в несприятливій кліматичній зоні, яка визначається як зона ризикового землеробства. За даними Запорізького обласного центру гідрометеорології від 01.09.2014 року № 27-30/1726 внаслідок підвищеного температурного фону упродовж усього весняного періоду, накопичення ефективного тепла значно перевищувало середні багаторічні показники і розвиток рослин озимої пшениці відбувався прискорено. Агрометеорологічні умови у квітні-травні були несприятливими для формування повноцінного врожаю озимої пшениці, так як у період від утворення нижнього вузла соломини до колосіння, коли проявляється найбільша потреба рослин до ґрунтової вологи, спостерігалась її стійка недостача. Взагалі врожайність у ц.р. доволі строката і по країні, і по природно-кліматичних зонах через нерівномірність опадів і запасів вологи у ґрунті, особливо у квітні-травні, у головних зернових регіонах. У Степу збирають озимої пшениці від 25 ц/га (Запорізька обл.) до 36 ц/га (Кіровоградська обл.)/ У Лісостепу - від 39 ц/га (Харківська. Сумська обл.) до 44 ц/га (Черкаська обл.). Чим далі на Північ - тим більше вологи й більші врожаї зерна. Південь України, через посушливі кліматичні умови останніми роками втрачає минулу славу регіону-Годувальника. Воно й не дивно - за даними Всесвітньої метеорологічної організації, перші 10 років XXI століття були найжаркішими з 1850 року. Постійною районною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області наше товариство визнано постраждалим від недобору врожаю сільськогосподарських культур на площі: озима пшениця - 160 га = загибель та пошкодження посівів = 51%, збитки становлять 254 640 грн. 36 коп., ярий ячмінь - 200 га = загибель та пошкодження посівів = 46 %, збитки = 304 906 грн.14 коп., про що складено Акти від 19.07.2014р., протоколи та розрахунки, затверджені управлінням агропромислового розвитку Якимівської райдержадміністрації та надано за три роки Висновки ТПП України № 2821/05-4 від 03.09.2014р., № 1777/05-4 від 09.08.2013р., № 2608/05-4 від 08.11.2012р. Як вбачається, наші розрахунки на можливість отримання високих врожаїв, що дасть змогу отримувати певні статки та розраховуватись з боргами, не виправдались. Господарський процесуальний кодекс України не визначає конкретних термінів відстрочки виконання рішення, тому вони встановлюються судом з врахуванням всіх обставин справи. В силу викладеного та з урахуванням сезонності сільськогосподарського виробництва та його залежності від природно - кліматичних умов, а також можливості задоволення вимог позивача за рахунок доходів, які можуть бути одержані сільськогосподарським підприємством після закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт, з урахуванням часу, необхідного для реалізації вирощеної (виробленої та переробленої) сільськогосподарської продукції, відповідач просить суд при винесенні рішення допустити відстрочення сплати суми боргу до 31 жовтня 2015 року.

Клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду приймається судом, оскільки воно подано відповідно до ст. 22 ГПК України.

За клопотанням відповідача строк розгляду справи був продовжений на 15 днів. Розгляд справи двічі відкладався.

14.04.2015р. розгляд справи продовжений та прийнято рішення.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, що збільшені позивачем позовні вимоги, в частині прийнятих судом до розгляду, підлягають задоволенню з наступних підстав:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі - продажу майбутнього врожаю № 23/4 від 23.04.2013р. (далі - договір).

Відповідно до пункту 2.2 договору позивач перерахував відповідачу передплату в сумі 300 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 806 від 24.04.2013р.

Згідно з п. 1.1 договору відповідач зобов'язався в майбутньому до 01.08.2013р. передати позивачу у власність , а позивач зобов'язався оплатити на момент укладання цього договору товар - майбутній врожай пшениці продовольчій в кількості 187 т 500 кг по нетто або заліковій масі, по ціни (орієнтовно) 1600 грн. за тону , на суму (орієнтовно) 300 000 грн.

В пункті 1.2 договору вказано, що загальна сума договору (орієнтовно) складає 300 000 грн.

Відповідач товар позивачу не поставив.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки договором не передбачений строк повернення передплати, відповідач зобов'язаний повернути позивачу суму передплати у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України.

05.02.2014р. позивач направив відповідачу письмову вимогу № 26, в якій просив перерахувати у семиденний строк позивачу суму передплати в розмірі 300 000 грн., що підтверджується фіскальним чеком (а. с. 11-12, 14).

За таких підстав, відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідач зобов'язаний був повернути передплату позивачу по 12.02.2014р. включно.

Відповідач передплату в сумі 300 000 грн. позивачу не повернув.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню 300 000 грн.

Згідно п. 2.3 договору на суму отриманої передплати, з моменту зарахування грошових коштів на рахунок продавця та до переоформлення товару на покупця, продавцю нараховуються проценти за користування грошовими коштами з розрахунку 3% в місяць, як плата за користування грошовими коштами.

Позивач в заяві про збільшення позовних вимог просить стягнути з відповідача проценти за користування грошовими коштами за період з 24.04.2013р. по 24.02.2015р. в сумі 198 000 грн

Відповідач проценти за користування грошовими коштами в сумі 198 000 грн. не оплатив.

Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, з відповідача підлягають стягненню проценти за користування грошовими коштами в сумі 198 000 грн.

Відповідач просить надати йому відстрочку виконання рішення суду до 31 жовтня 2015 року.

Позивач заперечує проти надання відповідачу відстрочки виконання рішення суду до 31 жовтня 2015 року.

Відповідно до п. 6 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

З вищевикладеного вбачається, що надання відстрочки або розстрочки виконання рішення є правом суду а не обов'язком.

Підставою для розстрочення або відстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений господарським судом способом.

Відповідно до п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року за № 9, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, згоди сторін на вжиття зазначених заходів, не потрібно і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Грошові кошти були перераховані позивачем відповідачу ще 28.04.2014р. і до цього часу не повернути, тобто відповідачу вже була надана відстрочка.

Приймаючи до уваги клопотання відповідача, пояснення позивача та відповідача, враховуючи усі вищевикладені обставини, в тому числі матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках, пошкодження та загибель посівів сільськогосподарських культур, підтверджених висновками Торгово - промислової палати України та іншими документами (а. с. 59-68), суд вважає за можливе клопотання відповідача задовольнити частково, та надати відповідачу відстрочку виконання рішення суду в частині стягнення суми основного боргу та процентів на три місяці до 14.07.2015р. В іншої частині заява відповідача про відстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає по вказаним підставам.

Доводи відповідача не приймаються судом по вказаним вище підставам, а також в зв'язку з наступним:

Так, відповідно до ст. 14 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» (в редакції, яка діяла станом на день видачі висновків Торгово - промислової палати України ) ТПП України засвідчує обставини форс-мажору відповідно до умов зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України, а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні; засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників).

Тобто, право надавати висновки щодо неможливості виконання умов спірного договору ТПП повноваженнями наділена не була.

В п. 6.2. Регламенту ТПП «Засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово - промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)» (Затверджене Рішенням Президії ТПП України від 15 липня 2014 р. № 40(3)) форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо.

Надані відповідачем Висновки Торгово - промислової палати України (а. с. 59-61) не засвідчують наявність форс - мажорних обставин по спірному договору.

За таких підстав, відповідач не довів наявність форс - мажорних обставин по спірному договору.

Судовий збір в сумі 9 959 грн. 70 коп. покладається на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

В зв'язку з переплатою судового збору (в частині не прийнятих судом збільшених позовних вимог), відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" та п. 4 Інформаційного листа ВГСУ від 21.11.2011р. № 01-06/1625/2011, повернути із Державного бюджету України позивачу судовий збір у розмірі 1 842 грн. 30 коп.

Керуючись ст. ст. 22, 44 - 49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АНДРІЇВСЬКЕ" (вул. Кірова, буд. 16, с. Андріївка Якимівського району Запорізької області, 72550; код ЄДРПОУ 31120867) на користь Приватного підприємства „Мирненський булочно - кондитерський комбінат" (вул. Шкільна, буд. 22, смт. Мирне Мелітопольського району Запорізької області, 72350; поштова адреса: вул. Фрунзе, буд. 53, м. Мелітополь Запорізької області, 72310; код ЄДРПОУ 36465269) основний борг в сумі 300 000 (триста тисяч) грн., проценти за користування грошовими коштами в сумі 198 000 (сто дев'яносто вісім тисяч) грн., відстрочивши виконання рішення суду до 14.07.2015р. Надати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АНДРІЇВСЬКЕ" (вул. Кірова, буд. 16, с. Андріївка Якимівського району Запорізької області, 72550; код ЄДРПОУ 31120867) на користь Приватного підприємства „Мирненський булочно - кондитерський комбінат" (вул. Шкільна, буд. 22, смт. Мирне Мелітопольського району Запорізької області, 72350; поштова адреса: вул. Фрунзе, буд. 53, м. Мелітополь Запорізької області, 72310; код ЄДРПОУ 36465269) судовий збір в сумі 9 959 (дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 70 коп. Надати наказ.

Повернути Приватному підприємству „Мирненський булочно - кондитерський комбінат" (вул. Шкільна, буд. 22, смт. Мирне Мелітопольського району Запорізької області, 72350; поштова адреса: вул. Фрунзе, буд. 53, м. Мелітополь Запорізької області, 72310; код ЄДРПОУ 36465269) судовий збір у розмірі 1 842 (одна тисяча вісімсот сорок дві) грн. 30 коп., сплачений платіжним дорученням № 86 від 11.03.2015р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 908/ 1463/14.

Дане рішення є підставою для повернення Приватному підприємству „Мирненський булочно - кондитерський комбінат" (вул. Шкільна, буд. 22, смт. Мирне Мелітопольського району Запорізької області, 72350; поштова адреса: вул. Фрунзе, буд. 53, м. Мелітополь Запорізької області, 72310; код ЄДРПОУ 36465269) із Державного бюджету України судового збору у розмірі 1 842 (одна тисяча вісімсот сорок дві) грн. 30 коп.

Повне рішення складено : 14.04.2015р.

Суддя Л.С. Місюра