Ухвала суду № 43613551, 14.04.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 р.Справа № 820/2112/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства "Теплоенергопром" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2015р. по справі № 820/2112/15

за поданням Індустріальної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства "Теплоенергопром"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Індустріальна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області звернулась до суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічне підприємство "Теплоенергопром", (в подальшому ТОВ ВТП "Теплоенергопром") в якому просила суд: у зв'язку з несплатою в установлений строк грошового зобов'язання з орендної плати за землю та податку на додану вартість стягнути з ТОВ ВТП "Теплоенергопром" на користь Державного бюджету України суму 140354,49 грн. за рахунок коштів на рахунках у банках, що його обслуговують.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2015 року вищезазначене подання задоволено.

ТОВ ВТП "Теплоенергопром" не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2015 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні подання у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та неповного з'ясування обставин справи, які мають значення для справи, що призвело до винесення незаконного та не вірного по своїй суті судового рішення.

Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ ВТП "Теплоенергопром" зареєстровано як юридична особа 29.12.1998 р., перебуває на податковому обліку в Індустріальній ОДПІ м. Харкова 15.01.1999 р. за № 117 .

Задовольняючи подання суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості у розмірі 140354,49 грн., суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість подання, у зв'язку з чим воно підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступних підстав.

Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Пунктом 269.1 статті 269 ПК України встановлено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно п. 286.2 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до положень статті 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що 29.01.2015 р. ТОВ ВТП "Теплоенергопром" 20.02.2015 р. подано до Індустріальної ОДПІ м. Харкова податкову декларацію з плати за землю за 2015 рік № 9005561215, в якій самостійно визначено податкове зобов'язання з орендної плати у розмірі 17285,55 грн. на місяць .

За вказаною декларацією у відповідача виникла заборгованість з орендної плати у розмірі 17285,55 грн. по терміну сплати - 02.03.2015 р., що підтверджується даними облікової картки платника.

ТОВ ВТП "Теплоенергопром" сума узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у встановлені законодавством строки сплачена не була.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ ВТП "Теплоенергопром" 20.02.2015 р. подано до Індустріальної ОДПІ м. Харкова податкову декларацію з ПДВ за січень 2015 року № 9019076349, в якій самостійно визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 123139,00 грн., термін сплати - до 02.03.2015 р.

ТОВ ВТП "Теплоенергопром" сума узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у встановлені законодавством строки не сплатило.

З урахуванням часткової переплати ПДВ у розмірі 70,06 грн., сума заборгованості з ПДВ склала 123068,94 грн., що підтверджується даними облікової картки платника.

З матеріалів справи вбачається, що станом на час розгляду даної справи податковий борг ТОВ ВТП "Теплоенергопром" з орендної плати з юридичних осіб та з ПДВ за вказаними деклараціями складає 140354,49 грн.

Відповідно до ст. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріалами справи підтверджується, що індустріальною ОДПІ м. Харкова сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу від 17.02.2014 р. № 71-11, яка отримана відповідачем. Докази оскаржена та виконана вимоги у матеріалах справи відсутні.

Згідно довідки Індустріальної ОДПІ м. Харкова від 02.03.2015 р. № 1298/9/20-36-10-09, з моменту винесення податкової вимоги та до теперішнього часу податковий борг підприємства не переривався .

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.1, п. 95.3 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Із урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ТОВ ВТП "Теплоенергопром" належними доказами не довів факту своєчасного погашення заборгованості у розмірі 140354,49 грн., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги заявнтка є законними та обгрунтованими у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства "Теплоенергопром" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2015р. по справі № 820/2112/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Курило Л.В. Русанова В.Б.